25/423
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.10.2009 № 25/423
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Рєпіної Л.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
позивача – Миронова Л.О.;
відповідача – не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія"
на рішення Господарського суду м.Києва від 21.05.2009
у справі № 25/423 (суддя
за позовом Акціонерного комерційного банку "Індустріалбанк"
до Акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія"
про стягнення 50310,44 грн.
ВСТАНОВИВ:
Акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк» (далі – АКБ «Індустріалбанк») звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська охоронно – страхова компанія» (далі – АТ «Українська охоронно – страхова компанія») про стягнення невиплаченого страхового відшкодування в сумі 50310,44 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.10.2008 порушено провадження у справі № 25/423 за позовом АКБ «Індустріалбанк» до АТ «Українська охоронно – страхова компанія» про стягнення 50310,44 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 21.05.2009 у справі № 25/423 позов задоволено частково, стягнуто з АТ «Українська охоронно – страхова компанія» на користь АКБ «Індустріалбанк» 16519,68 грн.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 21.05.2009 АТ «Українська охоронно – страхова компанія» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити АКБ «Індустріалбанк» в задоволенні позовних вимог.
Апеляційні скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд встановив:
Між Токарчуком А.І. та АТ «Українська охоронно – страхова компанія» 21.11.2006 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 41318 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, далі по тексту –Договір страхування), об'єктом якого є автомобіль OPEL ASTRA, державний реєстраційний номер АМ 1809 АІ.
Оскільки між Токарчуком А.І. та АКБ «Індустріалбанк» 11.12.2006 було укладено кредитний договір № KRA/0301/185/06, у відповідності до умов якого позивач надав Токарчуку А.І. кредит на купівлю автомобіля OPEL ASTRA, відповідно до п. 3 договору страхування, вигодонабувачем у разі настання страхового випадку за договором від 21.11.2006 є АКБ «Індустріалбанк».
Відповідно до п. 6.1 Договору страхування відповідач забезпечує страховий захист вказаного в Договорі страхування транспортного засобу при його пошкодженні, втраті, чи знищенні в наслідок настання страхового випадку, в тому числі в наслідок ДТП.
У відповідності до п. 6.11 Договору страхування заявлена вартість вказаного автомобіля визначена в сумі 108336,00 грн., страхова сума визначена в розмірі 108336,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Як підтверджується матеріалами справи, 31.03.2007 стався страховий випадок, а саме, в результаті ДТП автомобіль OPEL ASTRA, державний реєстраційний номер АМ 1809 АІ отримав ушкодження.
Повідомлення про настання страхового випадку отримано відповідачем 02.04.2007.
За наслідками вказаної дорожньо – транспортної пригоди 29.08.2007 відповідач (страховик) направив на адресу позивача (вигодонабувача) лист № 3057 (в матеріалах справи), в якому повідомив, що попередня вартість відновлювального ремонту Згідно Заключення спеціалісті №1030 складає 94432,93 грн., а також просив надати інформацію щодо наявності заборгованості Токарчука А.І. та узгодити отримання страхового відшкодування Страхувальником.
У відповіді від 29.08.2007 № 589 позивач повідомив про прийняття ним рішення про направлення суми страхового відшкодування (94432,93 грн.) на погашення кредиту на відповідний рахунок в Київській філії АКБ «Індустріалбанк». А отже, заява про виплату страхового відшкодування вигодонабувачем подана 29.08.2007. Разом з тим, заява від страхувальника надійшла відповідачу 28.02.2008.
У відповідності до п. 13.10 Договору страхування страхове відшкодування виплачується в строк до 12 робочих днів після одержання всіх необхідних документів, що підтверджують факт і обставини настання страхового випадку та розмір заподіяних збитків.
За результатами розгляду документів, що підтверджують факт і обставини настання страхового випадку відповідачем на протязі 14.04.2008-04.06.2008 було виплачено позивачу страхове відшкодування в розмірі 55 776,14 грн., що не заперечується відповідачем та підтверджується виписками по особовому рахунку позивача (копії в матеріалах справи).
Як свідчать матеріали справи спір між позивачем і відповідачем виник щодо визначення суми страхового відшкодування. Так, позивач вважає, що у відповідача існує заборгованість з виплати суми страхового відшкодування в розмірі 50 310,44 грн. Разом з тим, відповідач вважає, що страхове відшкодування складає 55 776,14 грн., та виплачене позивачу в повному обсязі.
Як підтверджується матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, в результаті ДТП, яке сталося 31.03.2007, відбулася „тотальна загибель” застрахованого транспортного засобу OPEL ASTRA, державний реєстраційний номер АМ 1809 АІ, оскільки вартість відновлювального ремонту перевищує 80% його дійсної вартості на момент укладення Договору страхування, що не заперечується ні позивачем, ні відповідачем та підтверджується висновками судової авто товарознавчої експертизи №130 від 12.03.2009р.
Відповідно до Висновку № 130 судової авто-товарознавчої експертизи від 12.03.2009 по цій справі визначено, що матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля OPEL ASTRA, державний реєстраційний номер АМ 1809 АІ, що сталося 31.03.2007 складає 104002,56 грн.
Згідно із п. 13.5 Договору страхування при повній або конструктивній загибелі застрахованого ТЗ, а також у випадку, коли вартість відновлювального ремонту ТЗ перевищує 80% його дійсної вартості на момент укладення договору страхування, виплата страхового відшкодування здійснюється за умовами „повна загибель ТЗ” згідно з п. 11.9 Правил страхування відповідача №И1-04 (надалі –Правила страхування).
Як вбачається з пояснень, наданих в ході розгляду справи відповідачем, відповідності до п. 11.9 Правил страхування (затверджених у відповідача) при врегулюванні збитку на умовах „повна загибель ТЗ” можлива виплата відшкодування за одним із 2-х варіантів:
1) у розмірі страхової суми за умови передачі пошкодженого транспортного засобу страховику.
2) у розмірі страхової суми за вирахуванням вартості придатних залишків застрахованого ТЗ за умови, що такі залишки ТЗ передаються Страхувальнику. При цьому вартість таких придатних залишків ТЗ (деталей, вузлів, агрегатів) за рішенням Страховика визначається або шляхом експертної оцінки, або визначенням ціни реалізації цих залишків. Вартість придатних залишків ТЗ також може бути визначена за узгодженням між Страховиком та Страхувальником.
Враховуючи, що згідно Висновку судового експерта № 130 визначити вартість транспортного засобу після його пошкодження (вартість залишків) не виявляється за можливе, при визначенні такої вартості залишків слід керуватися правилом, визначеним у варіанті 2 пункту 11.9.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач при визначенні суми страхового відшкодування в розмірі 55776,14 грн., керувався правилами варіанту 2, про що зазначив у відповіді від 11.07.2008р. на претензію позивача та у відзиві на позов від 12.11.2008р.
Разом з тим, як вбачається з відповіді відповідача на претензію та відзиву на позов, відповідачем у розрахунках суми страхового відшкодування застосовано не розмір страхової суми, а ринкова (експертна) вартість застрахованого авто, що не відповідає умовам п. 11.9 Правил страхування та призвело до невірного визначення розміру страхового відшкодування.
Як свідчать матеріали справи, між страховиком і страхувальником в добровільному порядку не узгоджувалася вартість придатних залишків. Тому вартість таких залишків має визначатися за рішенням відповідача (або шляхом експертної оцінки, або визначенням ціни реалізації цих залишків).
Відповідачем під час розрахунку суми страхового відшкодування було прийняте рішення визначати вартість придатних залишків застрахованого ТЗ шляхом експертної оцінки, а саме на підставі Звіту з визначення вартості працездатних складових ДТЗ після ДТП № 2709, складеним Експертною компанією „Укравтоекспертиза - Стандарт”. Згідно з вказаним Звітом ринкова вартість працездатних складових автомобіля OPEL ASTRA, державний реєстраційний номер АМ 1809 АІ після ДТП складає 35498,50 грн.
З огляду на наведене, враховуючи положення п. 13.5 Договору страхування, та вимоги п. 11.9 Правил страхування відповідача (варіант 2), суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що розмір страхового відшкодування по страховому випадку 31.03.2007 із застрахованим ТЗ –автомобілем OPEL ASTRA, державний реєстраційний номер АМ 1809 АІ, що підлягав виплаті позивачу складає 72295,82 грн., що розраховано наступним чином: 108336,00 грн. (страхова сума) – 35498,50 грн. (вартість придатних залишків, визначена за рішенням страховика) – 541,68 грн. (франшизи) = 72295,82 грн.
Відповідно до положень ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За таких обставин колегія в повному обсязі погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо наявності у відповідача заборгованості з виплати страхового відшкодування в сумі 16519,68 грн.
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Позивачем відповідно до зазначених вимог були надані належні докази на підтвердження факту настання страхового випадку та наявності підстав для проведення страхової виплати. Разом з тим, підстави для зменшення таких виплат відповідачем у встановленому порядку не доведені.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду м. Києва від 21.05.2009.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська охоронно – страхова компанія» залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 21.05.2009 у справі № 25/423 - без змін.
2. Матеріали справи № 25/423 повернути до господарського суду м. Києва.
3. Копію постанови надіслати сторонам.
Головуючий суддя
Судді
16.10.09 (відправлено)
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 12.10.2009 |
Оприлюднено | 22.10.2009 |
Номер документу | 5071658 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Євграфова Є.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні