Рішення

від 28.03.2007 по справі 24/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

24/26

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

28.03.07 р.                                                                               Справа № 24/26                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В.Ломовцевої  

При секретарі Бєліковій Н.А.

за участю:

Прокурора   

Представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми „Ронікс” м. Донецьк

до відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної компанії „Трастком-Агро” м. Донецьк

про стягнення 803 грн. 39 коп.

СУТЬ СПОРУ:    

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма „Ронікс” м.Донецьк  звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної компанії „Трастком-Агро” м. Донецьк про стягнення 803 грн. 39 коп. з яких:

-          343грн.76коп. –  сума боргу;

-          93грн.50коп. – сума пені;

-          343грн.76коп. – сума штрафу;

-          3грн.83коп. – сума 3% річних;

-          18грн.54коп.- сума інфляційних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на умови договору поставки товару з відстрочкою платежу №917 від 11.08.2006р.; податкову накладну; видаткову накладну; товарно-транспортну накладну; розрахунок суми позовних вимог.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач до жодного судового засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані документи не надав, хоча був повідомлен про слухання справи належним чином, в тому числі рекомендованою поштою з повідомленням.

Справа слуханням неодноразово відкладалась з метою надання відповідачу права на захист, але він не скористався своїм процесуальним правом.

Відповідно до довідок Управління державної реєстрації Донецької міської ради від 13.03.2007р. № 655 та Донецького обласного управління статистики від 13.03.2007р., які направлені до господарського суду за запитом, Товариство з обмеженою відповідальністю   виробничо-торгівельна компанія „Трастком-Агро” м. Донецьк на момент розгляду справи значиться у держреєстрі як юридична особа.  

Справу розглянуто за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи,  заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

          11.08.2006р. між позивачем та відповідачем укладено договір поставки товару з відстрочкою платежу №917 (далі – „договір”).

          Відповідно до п. 1.1 договору постачальник – позивач зобов'язався продати, а покупець – відповідач прийняти продукти харчування, пиво, безалкогольні, слабоалкогольні та алкогольні напої в обсягах і за ціною згідно видаткових або товарно-транспортних накладних на одержання товару.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином; вартість наданого відповідачу товару склала 343грн.76коп., що підтверджується матеріалами справи, зокрема видатковою накладною № 29/08-18 від 29.08.2006р., підписаною обома сторонами.  

Відповідно до п.3.3 договору відповідач зобов'язаний здійснити оплату продукції протягом 21 календарного дня з моменту одержання товару. Одержання товару підтверджується відповідачем, підписанням видаткової накладної № 29/08-18 від 29.08.2006р. та акту звірки із зазначенням дат поставки.

Відповідач вартість наданого товару в сумі 343грн.76коп. не оплатив.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.  

          Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Сума заборгованості відповідача склала 343грн.76коп., що підтверджується матеріалами справи, відповідачем не спростовано та підлягає стягненню в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 216 – 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання .

Згідно п.5.2 договору за прострочення платежу понад 90 днів відповідач крім пені сплачує позивачу штраф у розмірі 100% від неоплаченої суми отриманого товару.

Згідно  ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача штраф в сумі 343грн.76коп.,  3% річних в сумі 3грн.83коп. та інфляційні в сумі 18грн.54коп.

Вказані суми нараховані відповідно до умов договору та діючого законодавства і підлягають стягненню.

Також позивачем нарахована пеня за несвоєчасну оплату в сумі 93 грн. 50коп

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. З приписів ч.4 ст.231 Господарського кодексу України вбачається, що розмір штрафних санкцій визначається законом або договором.

Згідно п.5.1 договору у випадку несвоєчасної оплати товару, відповідач оплачує позивачу пеню у розмірі 0,2% за кожний день прострочення платежу від неоплаченої суми отриманого товару.  

Згідно ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства; розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Статтею 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання» (далі – «Закон») встановлено, що розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

Закон є спеціальною нормою, який хоча і не встановлює обмеження щодо визначення розміру пені, але передбачає обмеження її розміру, має пріоритет по відношенню до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України. До того ж Закон не встановлює відповідний розмір пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, а – лише обмеження розміру пені, який має застосовуватись при розрахунку суми пені.

У зв'язку з чим, загальна сума пені, що може бути стягнута з відповідача за зазначений період прострочення становить 75грн.85коп., розрахунок із наведеної таблиці:

Всього:21,45грн

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню частково.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку щодо направлення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма „Ронікс” м.Донецьк окремої ухвали.   

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

В судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст. 526, 527, 551, 625 Цивільного кодексу України,  ст.ст. 193, 216 – 218, 231 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР та керуючись ст.ст. 43, 22, 33, 43, 46, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України,  господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні  вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма „Ронікс” м. Донецьк  до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної компанії „Трастком-Агро” м. Донецьк про стягнення 803 грн. 39 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної компанії „Трастком-Агро” (83054, м.Донецьк, пр. Київський, 17/6, п/р 26007010035444, МФО 335076, ЄДРПОУ 33620590) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма „Ронікс” (83112, м.Донецьк, вул. Адигейська,14,  ЄДРПОУ 22009527, п/р 2600700009980 в ДФ ВАТ „Родовід Банк”, МФО 394512) суму боргу 343грн.76коп., штраф в сумі 343грн.76коп.,  3% річних в сумі 3грн.83коп., інфляційні в сумі 18грн.54коп., пеню в сумі 21грн.45коп.; витрати по сплаченому держмиту – 92грн. 85коп; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу-107грн. 42коп.

У задоволені позову в іншій частині відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту його прийняття.

Суддя                                                                         Ломовцева Н.В.