Постанова

від 17.09.2009 по справі 13/21

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/21

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

17.09.09 р.                                                                                          № 13/21          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:                     (доповідач по справі),

суддів:

секретар судового засідання  Данчук В.В.

представники сторін:

від позивача: Русин В.В. –дов. від 01.09.2009р., представник

від відповідача: Даниленко В.І. –дов. №7/13 від 29.02.2008р., представник

розглянувши апеляційну скаргу Малого підприємства «Будівельник» на рішення господарського суду Полтавської області від 07.07.2009р.

у справі №13/21 (суддя Босий В.П.)

за позовом  Хорольського малого підприємства «Будівельник»

до                 Об'єднання «Рада сільськогосподарських товаровиробників Полтавської

                    області»

про               визнання недійсними установчої угоди та договору від 25.02.1998р. в

                    частинах, що стосуються відповідача

в с т а н о в и в:

Хорольське мале підприємство «Будівельник» звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Об'єднання «Рада сільськогосподарських товаровиробників Полтавської області»про визнання недійсними установчої угоди та договору від 25.02.1998р. в частинах, що стосуються відповідача.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 07.07.2009р. по справі №13/21 в позові  відмовлено повністю.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив повністю скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 07.07.2009р. та визнати недійсною установчу угоду про створення та діяльність Малого підприємства «Будівельник».

На думку позивача, місцевим господарським судом були невірно застосовані норми  матеріального права при оцінці обставин справи.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.08.2009р. скарга позивача прийнята до розгляду та порушене апеляційне провадження по справі.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги своєї апеляційної скарги.

Представник відповідача заперечував проти вимог апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, судова колегія апеляційного суду виходить із наступного.

У лютому 1998р. між Хорольським малим підприємством «Будівельник», радою КСП Полтавської області (на даний час об'єднання «Рада сільськогосподарських товаровиробників Полтавської області») та виконавчим апаратом об'єднання «Полтаваоблагробуд»була підписана трьохстороння Установча угода про створення та діяльність колективного Хорольського малого підприємства «Будівельник» об'єднання «Полтавоблагробуд»та договір від 25.02.1998р. про визначення та закріплення долей ради КСП області, трудового колективу, виконавчого апарату об'єднання «Полтавоблагробуд»в майні міжгосподарського Хорольського малого підприємства «Будівельник»(а.с. 19-23).

В відповідних документах значиться, що доля (частка) ради КСП Полтавської області у майні Хорольського малого підприємства «Будівельник»станом на 01.11.1997р. складає 52%.

На думку позивача, у відповідача не існувало і не існує жодних правових підстав для того, щоб претендувати на більшу половину майна позивача, а його участь в якості засновника позивача була безпідставною та необґрунтованою.     

Дослідивши представлені докази, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Полтавської області від 07.07.2009р. має бути скасоване з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що у лютому 1998р. між Хорольським малим підприємством «Будівельник», радою КСП Полтавської області (на даний час об'єднання «Рада сільськогосподарських товаровиробників Полтавської області») та виконавчим апаратом об'єднання «Полтаваоблагробуд»була підписана трьохстороння Установча угода про створення та діяльність колективного Хорольського малого підприємства «Будівельник» об'єднання «Полтавоблагробуд»та договір від 25.02.1998р. про визначення та закріплення долей ради КСП області, трудового колективу, виконавчого апарату об'єднання «Полтавоблагробуд»в майні міжгосподарського Хорольського малого підприємства «Будівельник»(а.с. 19-23).

В ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України  визначено, що щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Оскільки установча угода про створення та діяльність колективного Хорольського малого підприємства «Будівельник»та договір про визначення та закріплення долей ради КСП області, трудового колективу, виконавчого апарату об'єднання «Полтавоблагробуд»в майні міжгосподарського Хорольського малого підприємства «Будівельник»підписані в лютому 1998 році, а права та обов'язки відповідних сторін продовжують існувати і на даний час, апеляційний господарський суд приходить до висновку про застосування до спірних правовідносин положень саме Цивільного кодексу України.  

Згідно ч. 1 ст. 87 Цивільного кодексу України для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.

В ч. ч. 2, 3 ст. 88 Цивільного кодексу України визначено, що у засновницькому договорі товариства визначаються зобов'язання учасників створити товариство, порядок їх спільної діяльності щодо його створення, умови передання товариству майна учасників, якщо додаткові вимоги щодо змісту засновницького договору не встановлені цим Кодексом або іншим законом.

В установчому акті установи вказується її мета, визначаються майно, яке передається установі, необхідне для досягнення цієї мети, структура управління установою.

Як вбачається з установчої угоди про створення та діяльність колективного Хорольського малого підприємства «Будівельник»об'єднання «Полтавоблагробуд», вона повністю відповідає вимогам ст. ст. 87, 88  Цивільного кодексу України.

Так, зокрема, зобов'язання учасників щодо створення підприємства та порядок їх спільної діяльності щодо його створення відображені в п. п. 1.1, 1.3, 4.1 угоди, щодо передання майна та його характеристик –в п. п. 2.1, 2.2, 2.3 угоди, щодо мети та структури управління –в п. п. 3.1, 3.2, 4.4, 4.5, 4.6, 5.3 угоди.

Апеляційний господарський суд зазначає, що за своєю правовою природою установча угода є багатосторонньою угодою, яка повинна відповідати загальним вимогам, що пред'являються до правочинів, і при розгляді спорів про визнання їх недійсними необхідно керуватися нормами про недійсність правочинів.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

В ч. ч. 1-3, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України зазначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як вбачається з вищезазначених установчої угоди та договору, вони були підписані повноважними представниками, без заперечень та зауважень та скріплені їх печатками.   

В п. 2.2 установчої угоди та п. 2 договору значиться, що доля (частка) ради КСП Полтавської області у майні Хорольського малого підприємства «Будівельник»складає 52%.

Як зазначає позивач, у відповідача не існувало і не існує жодних правових підстав для того, щоб претендувати на більшу половину майна позивача, а його участь в якості засновника позивача була безпідставною та необґрунтованою.     

Матеріалами справи підтверджується, що 21.06.1996р. наказом Фонду державного майна України №714 (чинного на момент підписання установчої угоди та договору) затверджено порядок визначення часток (паїв, акцій), що належать державі у майні міжгосподарських підприємств (а.с. 32-35).

17.10.1997р. Радою колективних сільськогосподарських підприємств Полтавської області винесено постанову №РК-14/52, пунктом 2 якої встановлено дольову участь Ради КСП області, як представницького органу господарств-пайовиків, у майні усіх міжгосподарських підприємств обласного рівня в розмірі 51%, а трудових колективів та їх об'єднань -  49% (а.с. 38-39).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі»(в редакції на момент підписання установчої угоди та договору) недержавним сільськогосподарським підприємствам (колективні сільськогосподарські підприємства, спілки селян, колгоспи, спілки кооперативів, акціонерні товариства, селянські (фермерські) господарства та інші суб'єкти сільськогосподарських підприємств недержавних форм власності) передається безоплатно 51 відсоток акцій підприємств, що приватизуються, включаючи розміщення приватизаційних майнових сертифікатів, а також власних коштів і компенсаційних сертифікатів працівників відповідних сільськогосподарських підприємств та прирівняних до них осіб через довірчі товариства, створені в колективах товаровиробників.

Протоколом від 25.02.1998р. конференції повноважних делегатів трудових колективів підприємств та організацій обласного рівня, що входять до складу об'єднання «Полтавоблагробуд», Ради КСП області та виконавчого апарату об'єднання підтверджується, що на відповідній конференції делегатами було підписано договори про визначення та закріплення долей Ради КСП області, трудових колективів та виконавчого апарату в майні підприємств та організацій обласного рівня, підписано установчі угоди про створення колективних підприємств та організацій обласного рівня (а.с. 36-37). Відповідним протоколом підтверджується, що на конференції був присутній представник позивача, а до протоколу додавалися, зокрема, акти оцінки майна, протоколи комісій по оцінці майна  та зведені дані про вартість розподілу майна.

Таким чином, починаючи з 25.02.1998р. позивач був обізнаний про розмір частки відповідача і протягом 11 років не вживав заходів для оскарження відповідних установчої угоди та/чи договору, тим самим визнаючи умови установчої угоди та договору.

Відповідно до Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»№02-5/111 від 12.03.1999р. господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене та проаналізувавши зміст оскаржуваних установчої угоди та договору, апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що вони укладені з дотриманням чинного законодавства України, спрямовані на настання реальних наслідків, їх сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а відповідач правомірно включений до складу засновників позивача.

За наведених обставин, колегія апеляційного господарського суду не вбачає підстав для задоволення позовних вимог у зв'язку з їх недоведеністю та необґрунтованістю.    

Разом з тим, колегія апеляційного господарського суду зазначає про те, що рішення суду першої інстанції має бути скасоване з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, а також порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Колегія  апеляційного господарського суду зазначає про помилковість висновків  суду першої інстанції про те, що позовні вимоги зводяться до виключення відповідача зі складу засновників, оскільки в позовній заяві чітко визначено, що позовними вимогами є визнання недійсними установчої угоди та договору в частинах, що стосуються відповідача.  

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що рішення господарського суду Полтавської області від 07.07.2009р. по справі №13/21 прийняте з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому має бути скасоване.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 ГПК України апеляційний господарський суд

постановив:

1.          Апеляційну скаргу Малого підприємства «Будівельник»на рішення господарського суду Полтавської області від 07.07.2009р. по справі №13/21 задовольнити частково.

2.          Рішення господарського суду Полтавської області від 07.07.2009р. по справі №13/21 скасувати.

3.          Прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

4.          Стягнути з Об'єднання «Рада сільськогосподарських товаровиробників Полтавської області» (36011, м. Полтава, вул. Міщенка, 2, р/р 26008100091619 в ОД «Райффайзен банк «Аваль»в м. Полтава, МФО 331605, код ЄДРПОУ 22549904) на користь Малого підприємства «Будівельник»(37800, Полтавська область, м. Хорол, вул. Дзержинського, 58, код ЄДРПОУ 22520208) 21,25 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

          Видачу відповідного виконавчого документа доручити господарському суду Полтавської області.

5.          Справу №13/21 повернути до господарського суду Полтавської області.

6.          Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Головуючий суддя:                                                                      

Судді:

Дата відправки  07.10.09