Рішення
від 30.09.2009 по справі 32/411
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

32/411

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  32/411

30.09.09

За позовомдопро Товариства з обмеженою відповідальністю «Алакозай»Приватного підприємства «Конкордія»      стягнення заборгованості та штрафних санкцій

   Суддя Хрипун О.О.

Представники:

Від Позивача          Власенко О.Н. –предст.

Від Відповідача      не з'явилися  

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алакозай»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства «Конкордія»та просить стягнути з Відповідача 359 355,08 грн. заборгованості,                67 185,62 грн. пені, 45 705,28 грн. інфляційних втрат, 7 265,86 грн. –3% річних від простроченої суми.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за Договором № 06/178 від 08.09.2006 щодо оплати отриманого Відповідачем Товару за вказаним договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2009 викликано в судове засідання, призначене на 30.09.2009, Гетьмана Олексія Михайловича - засновника Приватного підприємства «Конкордія».

30.09.2009 до канцелярії суду представником Відповідача подано клопотання про неможливість прибуття Гетьмана О.М. у зазначене судове засідання, однак належних доказів на підтвердження причин неприбуття останнього суду не повідомлено. Безпосередньо представник Приватного підприємства «Конкордія»участі у судовому засіданні не приймав, про причини неявки суд належним чином не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав, однак клопотав про перенесення розгляду справи.

Суд зазначає, що доказів, наявних в матеріалах справи, достатньо для прийняття обґрунтованого рішення у справі.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

08.09.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алакозай»(далі –Позивач, Постачальник) та Приватним підприємством «Конкордія»(Відповідач, Покупець) укладено Договір № 06/178 (далі –Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався на умовах, передбачених Договором, здійснювати поставку тютюнових виробів виробництва КТ&С в асортименті (далі –Товар), а Покупець зобов'язався прийняти та своєчасно оплатити цей Товар.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір № 06/178 від 08.09.2006 є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічні положення містяться і в ст. 265 Господарського кодексу України.

Найменування Товару, що поставляється, його опис, характеристика, загальна кількість містяться у накладних на постачання Товару, що підписуються уповноваженими представниками сторін та є невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.2 Договору).

Датою постачання Товару  вважається дата підписання накладної. Постачальник може робити передачу Товару окремими партіями у кількостях, про що Сторони окремо погоджуються (п. 3.6 Договору).

Відповідно до умов Договору Постачальник вважається виконавшим свої обов'язки по передачі Товару, коли Товар і відповідна документація передані Покупцеві (п. 3.7 Договору).

Так, на виконання умов Договору Позивачем було поставлено, а Відповідачем прийнято за видатковими накладними № РН-0001791 від 30.09.2008 та № РН-0002172 від 28.11.2008 Товар на суму 217 579,00 грн. та 229 016,00 грн. відповідно.

Пунктом 2.2.4 Договору Покупець зобов'язаний оплачувати вартість Товару в порядку і на умовах, передбачених даним Договором.

Відповідач сплачує за Товар, що поставляється за цінами, які узгоджуються Сторонами та відображаються у накладних на передачу Товару. Загальна вартість Договору складає загальну вартість Товару, відпущеного по всім накладним (п. 4.1 Договору).

Згідно з п. 4.3 Договору оплата за поставлений Товар здійснюється на умовах відстрочки платежу –24 календарних дня з дати постачання Товару. Форма розрахунку –безготівкова (п. 4.5 Договору).

Відповідачем проведено часткову оплату поставленого Позивачем Товару в розмірі 200 000,00 грн.

Заборгованість Приватного підприємства «Конкордія»за раніше поставлений Товар становить 112 760,08 грн.

Таким чином, станом на час розгляду справи сума основного боргу Відповідача перед Позивачем складає 359 355,08 грн. Оплата отриманого Відповідачем товару в сумі               359 355,08 грн. не здійснена. Доказів повної оплати Товару, про який заявлено Позивачем у позовній заяві, Відповідачем до матеріалів справи не надано.

Вказана заборгованість також вбачається зі змісту Актів звірки взаємних розрахунків між сторонами станом на 30.06.2009 та на 14.09.2009. Зазначені акти були направлені Позивачем для підписання Відповідачу, про що свідчать поштові чеки та описи вкладення, долучені до матеріалів справи. Однак, Відповідач в порушення вимог              п. 2.3 Договору звірку взаєморозрахунків з Позивачем не провів, акти звірки не підписав, жодних пояснень на адресу Позивача не направив.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

З метою сплати заборгованості, що виникла у Відповідача, Позивачем на адресу Приватного підприємства «Конкордія»направлено претензію з вимогою оплатити поставлений Товар та нараховані штрафні санкції.

Судом встановлено, що Відповідачем відповіді на претензію від 13.07.2009 не надано, грошові кошти в розмірі 359 355,08 грн. Позивачу не повернуті.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України  порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 526  ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно  до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно  до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених Позивачем вимог щодо стягнення з Відповідача 359 335,08 грн. заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктами 4.4 та 6.4 Договору сторони обумовили, що Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої у періоді за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Оскільки штрафні санкції, сплата яких вимагається Позивачем згідно з положеннями п. 4.4 та п. 6.4 Договору, застосовуються саме у зв'язку із затримкою перерахування коштів у строк, обумовлений Договором, тобто за несвоєчасно виконане зобов'язання щодо оплати отриманого Товару, останні обраховуються у відсотковому відношенні від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, суд приходить до висновку, що відповідальність встановлена Договором передбачає обчислення неустойки у вигляді пені.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, суд зазначає, що стягненню з Відповідача в примусовому порядку підлягає сума пені в розмірі 45 663,32 грн., визначена судом з урахуванням розміру подвійної облікової ставки, встановленої згідно з Постановою НБУ від 21.04.2008 № 107, в розмірі 12% на період з 30.04.2008 та Листа НБУ від 16.02.2009                                         № 14-011/778-2395.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума 3% річних від суми заборгованості за Договором розраховується судом відповідно до періоду прострочення, який заявлений Позивачем, та з урахуванням умов Договору щодо строків проведення оплат, і складає 7 263,12 грн.

З урахуванням рекомендацій, викладених у Листі Верховного Суду України                          № 62-97р від 03.04.1997 «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», сума інфляційних втрат складає 45 624,79 грн.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених Позивачем вимог та відповідність їх чинному законодавству, у зв'язку з чим, позов підлягає задоволенню частково.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Конкордія»(02068, м. Київ, вул. Княжий Затон, 2/30А, код 31723565) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алакозай»(67500, Одеська обл., Комінтернівський р-н, смт. Комінтернівське, вул. Першотравнева, 56; 65044, м. Одеса, просп. Шевченка, 4-Д, оф. 101, код 31432553) 359 355,08 грн. заборгованості, 45 663,32 грн. пені, 45 624,79 грн. інфляційних втрат, 7 263,12 грн. –3% річних від простроченої суми, 4 579,06 грн. державного мита та              112,68 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                                О.О.Хрипун

            Дата підписання рішення: 19.10.2009

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення30.09.2009
Оприлюднено23.10.2009
Номер документу5086463
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —32/411

Постанова від 05.06.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Сибіга О.М.

Ухвала від 23.05.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Сибіга О.М.

Постанова від 28.03.2013

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Мартюк А.І.

Ухвала від 15.01.2013

Господарське

Господарський суд міста Києва

Баранов Д.О.

Рішення від 16.12.2009

Господарське

Господарський суд міста Києва

Хрипун О.О.

Рішення від 30.09.2009

Господарське

Господарський суд міста Києва

Хрипун О.О.

Постанова від 13.11.2007

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Смірнова Л.Г.

Ухвала від 01.02.2008

Господарське

Вищий господарський суд України

Козир Т.П.

Постанова від 20.02.2008

Господарське

Вищий господарський суд України

Козир Т.П.

Ухвала від 25.01.2008

Господарське

Вищий господарський суд України

Козир Т.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні