Постанова

від 17.09.2015 по справі 912/4726/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2015 року Справа № 912/4726/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Білецької Л.М.- доповідача,

суддів: Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.

За участю представників сторін:

прокурора м. Дніпропетровська: Пономаренко А.Є., посвідчення №023761 від 20.12.13 року.

від відповідача-1: Поліщук А.І., довіреність б/н від 12.01.15;

від відповідача-2: Поліщук А.І., довіреність №01-юр від 02.04.14;

представник Добровеличківської районної державної адміністрації в судове засідання не з'явився.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційні скарги фермерського гоподарства "Неофіти" та Гаївської сільської ради на рішення господарського суду Кіровоградської області від 12.03.2015 року у справі №912/4726/14

за позовом прокурора Добровеличківського району Кіровоградської області в інтересах держави в особі Добровеличківської районної державної адміністрації, смт. Добровеличківка, Кіровоградська область

до відповідача-1 Гаївської сільської ради, с.Гаївка, Добровеличківський район, Кіровоградська область

до відповідача-2 фермерського гоподарства "Неофіти", с. Осикове, Добровеличківський район, Кіровоградська область

про скасування рішення та визнання недійсним договору,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 12 березня 2015 року у справ №912/4726/14 (суддя Шевчук О.Б.) частково задоволено позовні вимоги, визнано незаконним рішення 31 сесії Гаївської сільської ради шостого скликання №271 від 25.06.2014 року "Про передачу невитребуваних земельних ділянок (паїв) в оренду фермерського господарства "Неофіти" та надання дозволу на підписання договору оренди на 2015 рік".

Визнано недійсним на майбутнє договір оренди землі, укладений 28.08.2014 року між Гаївською сільською радою Добровеличківського району та фермерським господарством "Неофіти" та зареєстрований в Гаївській сільській раді 24.09.2014 року за №29. Відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним цього договору оренди з мемента його державної реєстрації. Розподілено судові витрати.

Рішення мотивоване тим, що оскільки земельні ділянки (не витребувані земельні частки (паї) розташовані за межами населених пунктів, повноваження щодо розпорядження такими землями, у тому числі і щодо передачі їх в оренду віднесено до компетенції районних державних адміністрацій, а тому Гаївська сільська рада діяла з перевищенням компетенції. Договір оренди може бути припиненим тільки на майбутнє.

У апеляційній скарзі фермерське господарство «Неофіти» та Гаївська сільська рада посилаються на те, що:

- не порушені інтереси держави, оскільки земельні ділянки передані у колективну власність, після їх розпаювання не є земельними ділянками державної власності, а відтак інтереси держави у позові не порушуються і не можуть бути порушені при прийнятті рішення сільською радою;

- порушена ст.13 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земель часток (паїв), в силу якої нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

- сільська рада діяла на підставі ст.1285 ЦК України, управляючи спадщиною, яка не була витребувана і потребувала утримання.

Вважають не порушеними інтереси держави і норми чинного законодавства при укладанні договорів. Просять скасувати оскаржуване рішення.

17.09.2015 року прийнято вступну та резолютивну частини постанови.

В судових засіданнях прокурор та представник відповідача-1, 2 надали пояснення по справі та навели обґрунтування своїх вимог з посиланням на норми законодавства.

Представник Добровеличківської районної державної адміністрації в судове засідання не з'явився. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для його повідомлення належним чином про розгляд господарської справи в апеляційній інстанції та реалізації ним права судового захисту своїх інтересів (п.3.9.2 постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Перевіривши доводи сторін і давши їм правову оцінку, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені оскаржуваного рішення, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційні скарги фермерського гоподарства "Неофіти" та Гаївської сільської ради не підлягають задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, за оспорюваним договором, укладеним відповідачами 28.08.2014 року, передані в оренду земельні ділянки сільськогосподарського призначення (не запитані (не витребувані) земельні ділянки колишньої колективної власності - в кількості 7 ділянок, які знаходяться на території Гаївської сільської ради (ділянки № 11, 14/2, 16/2, 23/2, 168, 535, 538 тереторія колишнього КСП «Гаївське» (а.с.12).

За своєю правовою природою частина цих ділянок не була витребувана колишніми членами КСП «Гаївське», а частина перебувала на етапі оформлення спадщини (а.с. 17).

Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» (далі Закон) та постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2014 року №122 «Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) (далі - Постанова) земельною часткою (паєм) є умовна частка сільськогосподарських угідь (яка не має чітко визначених меж та розміру у фактичних гектарах), переданих у колективну власність юридичним особам (КСП, СК, СВАТ), розмір якої визначався як середній по господарству в умовних кадастрових гектарах.

Організація робіт з розподілу земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подають заяви про виділення належних їх земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою чи адміністрацією за місцем розташування земельних ділянок згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) (далі - проект).

Статтею 2 Закону встановлено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частину (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Розподіл земельних ділянок проводиться за умовами реєстрації на зборах не менше як двох третин власників земельних часток (паїв), які мають право на їх отримання в натурі або їх представників згідно із списком, що додається до проекту.

Результати розподілу оформляються протоколом, що підписується власниками земельних часток (паїв) або їх представниками, які взяли участь у розподілі, головуючим та секретарем зборів.

Протокол про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією і є підставою для прийняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та видачі державних актів на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв).

Статтею 13 Закону та пунктом 12 Постанови передбачено, що нерозподілені (не витребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, що не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі, якщо відоме їх місцезнаходження.

Таким чином, предметом укладення договорів оренди не витребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) є умовна частка сільськогосподарських угідь (яка не має чітко визначених меж та розміру у фізичних гектарах), що підтверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай), власник якого не взяв участі у розподілі земельних ділянок, що проводився між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства, відповідною сільською, селищною, міською радою, чи райдержадміністрацією, що підтверджується протоколом, що підписується власниками земельних часток (паїв) або їх представниками, які взяли участи у розподілі, головуючим та секретарем зборів.

Отже, до предмета доказування у справі відносяться наступні обставини: а) факти розподілу земельних ділянок; б) органи, що проводять розподіл; в) наявність нерозподілених (не витребуваних) земельних ділянок; г) орган, до компетенції якого віднесено вирішення питання про передачу в оренду ділянок, зазначених у пункті «в»; д) факти повідомлення осіб, що не брали участі у розподілі, про результати розподілу.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи видно, що за межами населеного пункту знаходяться нерозподілені земельні ділянки сільськогосподарського призначення (право на які не оформлено державними актами) загальною площею 48, 50 га рілля на території Гаївської сільської ради (№№ 11, 14/2, 16/2, 17/2, 23/2, 168, 535, 538 тереторії колишнього КСП «Гаївське», щодо яких прийнято відповідне рішення (розпорядження) голови Добровеличківської районної державнї адміністрації №251-р від 27.08.2014 року, про передачу їх в оренду терміном на 1 рік ТОВ «Згода», проте договір оренди земельної ділянки не укладено.

Гаївська сільська рада 25.06.2014 року вже розпорядилася зазначеними землями і постановила рішення сесії Гаївської сільської ради №271 від 25.06.2014 року про передачу земельних паїв загальною площею 48, 50 га фермерському господарству «Неофіти». Також 28.08.2014 року сільська рада уклала договір оренди нерозподільних (не витребуваних) земельних ділянок сільськогосподарського призначення колишньої колективної власності загальною площею 42, 77 га в кількості 7 ділянок, визнання недійсними яких є предметом даного спору.

Таким чином, оскільки згідно з пунктом «а» статті 17 ЗК України право розпорядження вказаними землями належить Добровеличківської районній державній адміністрації, то, приймаючи оскаржуване рішення і укладаючи оспорюваний договір, відповідач, як орган місцевого самоврядування вийшов за межі наданих йому повноважень, а тому господарським судом першої інстанції правильно вони визнані недійсними.

І доводами апеляційної скарги вищевказані висновки суду першої інстанції не спростовані.

Інтереси держави порушені тим, що прокурор відстоює право і компетенцію державного органу Добровеличківської районної державної адміністрації щодо розпорядження нею земельними ділянками поза межами населених пунктів.

Доводи щодо управління спадщиною (ст. 1285 ЦК України) спростовуються довідкою Гаївської сільської ради №08-22-124 від 10.11.2014 року, згідно з якою Іванов М.Л. взагалі не звертався з приводу оформлення держаного акта; так само спадкоємці Сандик П.А., Ващенко В.В. та Якушко М.П. не зверталися з приводу оформлення спадщини до сільської ради (а.с.16-17).

Також статтею 1285 ЦК України передбачено, що управління спадковим майном здійснюється на підставі договору з іншими особами, докази цього у справі відсутні.

Згідно зі ст.ст. 101-103 ГПК України підстави для скасування прийнятих судових рішень є порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Але такі обставини в апеляційних скаргах не наведені.

Таким чином, висновки суду першої інстанції не спростовані доводами апеляційної скарги.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції встановлені фактичні обставини справи на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам та їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для скасування оскаржуваного рішення господарського суду Кіровоградської області від 12.03.2015 року відсутні.

Доводи, викладені в апеляційних скаргах, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення у даній справі.

Керуючись статтями 99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги фермерського гоподарства "Неофіти" та Гаївської сільської ради на рішення господарського суду Кіровоградської області від 12.03.2015 року у справі №912/4726/14 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2015 року у справі №912/4726/14 - залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Повний текст складений 22.09.2015 року

Головуючий суддя Л.М.Білецька

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков