Рішення

від 26.08.2010 по справі 27/79

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

26.08.2010р. Справа №27/79

за позовом Кременчуцького державного університету імені ОСОБА_1, адреса: 39614, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Першотравнева, 20

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КремТол - Автотюнинг", юридична адреса: 39600, АДРЕСА_1; фактична адреса: 39600, Полтавська область, м. Кременчук, пр - т. 50 років Жовтня, 31, кв. 8

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській області адреса: 36014, м. Полтава, вул. Леніна, 1/23

про стягнення 26 311,34 грн.

Суддя: Солодюк О.В.

Представники сторін:

від позивача : ОСОБА_2, дов. № 32-ю/1663 від 02.12.2009 року.

від відповідача : не з'явився.

від третьої особи: не з"явився.

В судовому засіданні 26.08.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суть спору: Розглядається позовна заява про стягнення заборгованості за договором оренди № 699/06 - Н від 14.09.2006 року в сумі - 26 311,34 грн., в тому числі 12 645,73 грн. - сума основного боргу, 376,68 грн. - пені, 12 948,18 грн. - неустойка, 340,75 грн. - відшкодування плати за землю.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав. Його повноважний представник в судове засідання не з"явився.

Відповідач відповідно до пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України був належним чином повідомлений про час і місце проведення судових засідань, оскільки :

(1) ухвала про порушення провадження у справі від 14.06.2010 року та ухвала про відкладення розгляду справи від 02.07.2010 року, які були направлені за вказаними у позові поштовими реквізитами відповідача (юридичною та фактичною адресами), повернулись до суду з огляду на закінчення терміну зберігання;

(2) реєстрація зміни місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремтол-Автотюнінг", м. Кременчук не здійснювалася, що підтверджується витягом з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 756027 від 25.08.2010 року;

(3) до компетенції господарських судів не входить установлення фактичного місцезнаходження учасників процесу .

Представник третьої в судове засідання не з"явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 3600107526196 від 12.08.2010 року (в матеріалах справи).

Керуючись ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

14 вересня 2006 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській області (надалі - третя особа ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кремтол-Автотюнинг»(надалі - відповідач ) був укладений Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності за № 699/06 - Н (надалі - договір ).

Предметом Договору є державне майно - нежитлова будівля, загальною площею 154,4 кв. м. за адресою: 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Ярмакова, 9.

Балансоутримувачем за Договором виступає Кременчуцький державний політехнічний університет, правонаступником якого згідно розпоряджень Кабінету Міністрів України № 92-р від 07.03.2007 року та № 919-р від 05.08.2009 року (копії розпоряджень - в матеріалах справи) є Кременчуцький державний університет імені ОСОБА_1 (надалі - позивач).

Згідно умов договору відповідачу було передано у тимчасове користування нежитлове приміщення в будівлі учбового корпусу № 13, що розташована за адресою: м. Кременчук, вул. Ярмаркова, 9, площею 154,4 кв. м., що підтверджується Актом приймання - передачі в оренду нерухомого майна, що належить до державної власності від 14.09.2006 року, підписаним і скріпленим печатками повноваженими представниками сторін (акт приймання-передачі в мат. справи).

Орендодавцем за вказаним договором виступає Регіональне відділення Фонду державного майна по Полтавській області, що залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Відповідно п. 3.3 Договору орендна плата перераховується у співвідношенні 50% до Державного бюджету України та 50% балансоутримувачу щомісяця не пізніше 10 числа наступного місяця, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Відповідач зобов'язувався своєчасно і в повному обсязі вносити до державного бюджету орендну плату за користування майном у розмірі, визначеному п. п. 3.1., 3.3 Договору, а саме 50 % (відсотків) орендної плати (без урахування ПДВ) перераховувати до державного бюджету не пізніше 10 (десятого) числа наступного за звітним місяця з урахуванням щомісячної індексації.

Згідно п. 8.1 договору строк дії договору становить одинадцять місяців.

Згідно п. 8.5 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, за відсутності заяв сторін про припинення, договір продовжив свою чинність на той самий строк.

В порушення прийнятих на себе зобов'язань за Договором оренди № 699/06-Н відповідач не проводив своєчасно розрахунків по орендній платі з серпня 2008 р.

Скориставшись наданим правом третя особа - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській області, м. Полтава зверталася до господарського суду Полтавської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремтол-Автотюнінг", м. Кременчук 3 532,98 грн. заборгованості відповідача перед державним бюджетом.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 12.05.2009 року по справі № 10/31-09 позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області, м. Полтава були частково задоволені і стягнуто в доход державного бюджету України 2 699,25 грн. боргу та 108,66 грн. пені.

Відповідно до ст. 85 ГПК України дане рішення набрало законної сили.

Крім того, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській області, м. Полтава зверталось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою про (1) розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 699/06-Н від 14.09.2006 року, який укладений між третьою особою та позивачем, (2) зобов'язання ТОВ В«Кремтол-АвтотюнінгВ» повернути з оренди нерухоме майно - нежитлове приміщення площею 154,4 кв. м., що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Ярмаркова, 9.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 23.07.2009 р. по справі № 3/56-09 позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області, м. Полтава задоволено у повному обсязі.

За даними позивача дане судове рішення не оскаржувалось в апеляційному порядку і відповідно до ст. 85 ГПК України 12.08.2009 р. набрало законної сили.

На момент звернення з даним позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем по орендній платі за період з січня 2008 року по липень 2009 року складає 12 645,73 грн., що підтверджується розрахунком основного боргу, наявним у матеріалах справи.

Позивач звернувся до суду з вимогами щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 26 311,34 грн. в тому числі 12 645,73 грн. - основний борг з оплати орендних платежів за договором оренди від 14.09.2006 року № 699/06-Н нерухомого майна, що належить до державної власності за період з січня 2008 року по липень 2009 року, 376,68 грн. - пені та 12 948,18 грн. - сума неустойки та 340,75 грн. - відшкодування плати за землю.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Спірне приміщення є державним майном, і спір щодо нього повинен вирішуватися відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 2, ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 526 ЦК України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 3 ст. 285 ГК України та п. 3 ст. 18 Закону України № 2269-ХІІ від 10.04.92 р. В«Про оренду державного та комунального майнаВ» (із змінами та доповненнями) орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, одностороння відмова від договору оренди в силу п. 1 ст. 291 Господарського кодексу України та п. 1 ст. 26 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» не допускається .

Відповідно п. 1, п. 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, на момент пред'явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні, відповідач свої зобов'язання за Договором оренди № 699/06-Н від 14.09.2006 р. щодо сплати орендних платежів не виконав, заборгованість в розмірі 12 645,73 грн., що утворилася за період з січня 2008 року по липень 2009 року, не сплатив.

Згідно наданих суду доказів, відповідачем були порушені договірні зобов'язання щодо сплати орендних платежів.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не були надані суду докази на спростування викладеного в позові.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за оренду нежитлового приміщення в сумі 12 645,73 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, 549 ЦК України та ст. 199 ГК України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Пунктом 3.5 та п. 7.2 Договору оренди, передбачено, що в разі невиконання відповідачем своїх зобов'язань по Договору щодо проведення своєчасних розрахунків з орендної плати, нараховується пеня в розмірі 0,5 % від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Згідно статті 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач до стягнення з відповідача заявив пеню в сумі 376,68 грн. за період з січня 2008 року по червень 2009 року.

Але з картки рахунку: 675 (картка рахунку в мат. справи) вбачається, що відповідачем до звернення позивачем з позовом до суду сплачено розмір нарахованої пені за січень 2008 року по червень 2009 року в сумі 376, 68 грн, що не заперечується позивачем.

Таким чином, в задоволенні вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 376,68 грн. пені слід відмовити в зв"язку з їх безпідставністю.

Також суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача 12 948,18 грн. згідно п. 3. 9. договору неустойки за фактичне користування державним майном. (фактичне користування майном строком до 01.04.2010 р. підтверджується актом приймання - передачі нерухомого майна від 01.04.2010 року) та стягує кошти по відшкодуванню плати за землю за 2008 рік згідно п.п. 1.6, 2.2.3, 2.2.4 договору в сумі 340,75 грн.

Позовні вимоги в сумі 26 311, 34 грн. підлягають задоволенню частково в сумі 25 934, 66 грн., як такі, що підтверджені документально та нормами матеріального права та відповідачем не оспорені..

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремтол-Автотюнінг" (39600, АДРЕСА_2) р/р № 26008183360000 в АКІБ Укрсиббанк", МФО 331865, код ЄДРПОУ 32687062) на користь Кременчуцького державного університету імені ОСОБА_1:

- заборгованість по сплаті коштів за оренду в розмірі 12 645,73 грн. на р/р 31252274210161 в ГУДК у Полтавській області, МФО 831019, код ЄДРПОУ 05385631;

- суму неустойки в розмірі 12 948,18 грн. на р/р 31253273210161 в ГУДК у Полтавській області, МФО 831019, код ЄДРПОУ 05385631;

- суму відшкодувань плати за землю 340,75 грн. на р/р 35227003000283 в ГУДК у Полтавській області, МФО 831019, код ЄДРПОУ 05385631;

- 259,34 грн. - витрат по сплаті державного мита та 232,62 грн. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог- відмовити.

4. Рішення надіслати сторонам та третій особі за адресами, зазначеними у його вступній частині.

Суддя О.В. Солодюк

Повний текс рішення виготовлено та підписано 30 серпня 2010 року

Примітка: Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, визначеному ст. 93 ГПК України.