Ухвала

від 30.08.2011 по справі 12/99-1806

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"30" серпня 2011 р.Справа № 12/99-1806 У Х В А Л А

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Френдій Н.А. розглянув скарги суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 та Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві по виконанню наказу господарського суду Тернопільської області від 12 березня 2011року виданого у справі № 12/99-1806

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 47004

до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" , вул. Автозаводська, 54/19, м. Київ

За участю представників від:

Позивача (стягувача): ОСОБА_1 (паспорт серії МС № 032907 від 05.04.1996р.); ОСОБА_2 -представник (довіреність №2472 від 11.12.2009р.);

Відповідача (боржника): ОСОБА_3 -представник (дов. №0791/1 ГО від 21.03.2011р.);

Відділу ДВС Оболонського районного управління юстиції у м. Києві: не з'явився.

Суть справи:

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 24 грудня 2010 року по справі №12/99-1806 позовні вимоги суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 задоволено частково та присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства „Універсал БанкВ» ( 04114 м. Київ вул. Автозаводська 54/9, іден.код 21133352) на користь суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 - 155516,30 грн. орендної плати за фактичне користування приміщенням, 311032,60 грн. неустойки, 195,10грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 4750,49грн. витрат по сплаті державного мита.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду України від 17.02.2011р. рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.12.2010р. у справі №12/99-1806 залишено без змін. Постановою ВГСУ від 27.04.2011р. рішення попередніх судових інстанцій залишено без змін.

На виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 24 грудня 2010 року та постанови Львівського апеляційного господарського суду України від 17 лютого 2011 року господарським судом Тернопільської області 12 березня 2011 року видано наказ про примусове виконання рішення.

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 в порядку статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України звернувся до господарського суду Тернопільської області із скаргою на бездіяльність відділу державної виконавчої служби щодо виконання наказу господарського суду від 12 березня 2011 року виданого у справі №12/99-1806, в якій просить (з врахуванням уточнення від 30.08.2011р.) визнати незаконною бездіяльність відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції м. Києва щодо виконання наказу господарського суду Тернопільської області від 12 березня 2011року та зобов'язати орган ДВС виконати даний наказ відповідно до приписів ЗУ "Про виконавче провадження" та у спосіб, встановлений виконавчим документом.

Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" в порядку статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України звернулося до господарського суду Тернопільської області із скаргою на бездіяльність відділу державної виконавчої служби в якій просить:

1. Визнати незаконною бездіяльність Відділу виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, що проявляється у не винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження за виконавчим документом на підставі рішення Господарського суду Тернопільської області від 24 грудня 2010 року у справі №12/99-1806 про стягнення заборгованості з Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»на користь ОСОБА_1.

2. Зобов'язати Відділ Державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві винести постанову про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого документу на підставі рішення Господарського суду Тернопільської області від 24 грудня 2010 року у справі №12/99-1806 про стягнення заборгованості з Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»на користь ОСОБА_1, у зв'язку з його повним виконанням.

Відділ державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві повторно пояснень по суті заявлених скарг суду не надав, його повноважний представник в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідач (боржник) надав суду додаткові пояснення щодо скарги СПД-ФО ОСОБА_1 про бездіяльність відділу державної виконавчої служби (вих. №1644-юд від 29.08.2011р.), в яких зазначив, що посилання ОСОБА_1 на необхідність виконання рішення суду в порядку, визначеному договором оренди від 05.07.2007р. є необґрунтованими, оскільки на його думку, резолютивною частиною рішення встановлено грошове зобов'язання для ПАТ "Універсал Банк", яке складається в тому числі із розміру цивільно-правової відповідальності, регламентованої ст.785 ЦК України, та 4945,59грн. судових витрат, належних до сплати за положеннями ст. 49 ГПК України, а відтак це зобов'язання виникло з рішення суду, а не за домовленості сторін договору, тому межі виконання цього зобов'язання не визначаються договором, і зважаючи на відсутність окремих приписів судового рішення щодо способу його виконання, ПАТ "Універсал Банк" на власний розсуд обрав такий спосіб, як зарахування грошових коштів на рахунок кредитора ОСОБА_1, відкритий в ПАТ "Універсал Банк"; також, посилаючись на ст.ст. 2, 316, 318 ЦК України, ст.ст. 50, 55 ГК України, зазначив, що цивільне законодавство не відокремлює такого суб'єкта власності як фізична особа -підприємець.

ПАТ "Універсал Банк" не надав суду витребуваних ухвалою суду від 09.08.2011р. матеріалів, а саме: копії витягу з журналу вхідної кореспонденції за 17.03.2011р. та пояснень з приводу одержаної від позивача 17.03.2011р. документації. Повноважний представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що в журналі були відсутні відомості про одержання від позивача будь-яких матеріалів (листів, заяв) 17.03.2011р., у зв'язку з чим немає необхідності надавати витяг з журналу вхідної кореспонденції. Також представник підтримав подану суду позивачем заяву від 29.08.2011р. вих№1646-юд про вжиття заходів щодо припинення зловживання правами ОСОБА_1

СПД-ФО ОСОБА_1 в судовому засіданні уточнив прохальну частину поданої скарги, подавши відповідне уточнення, яке не є зміною предмету скарги, а фактично викладає її чіткіше. Дане уточнення прийняте судом. Також представник скаржника подав суду копію супровідного листа, направленого боржнику, зазначеного в описі вкладення до цінного листа від 14. 03.2011р. та копію довідки, зазначену в описі-вкладенні.

Представник ПАТ "Універсал Банк" зазначив, що поданий позивачем супровідний лист не відповідає супровідному листу, який наданий банку, у зв'язку з чим заявив усне клопотання про призначення у справі технічної експертизи для вирішення питання: чи був складений наданий позивачем супровідний лист до 14.03.2011р. чи вже після, оскільки на його думку даний лист складений лише після вимоги суду надати даний лист суду. При цьому представник відповідача в судовому засіданні долучив до матеріалів справи оригінал супровідного листа та доданий до нього матеріалів, які були отримані банком 17.03.2011р. та про які наголошував позивач в судовому засіданні 09.08.2011р.

Представником позивача надані пояснення з приводу долученого супровідного листа, в яких останній пояснив, що суду була надана копія рукописного супровідного листа до вкладень цінного листа, надісланого на ім'я ПАТ "Універсал Банк" 14.03.2011р., який відправлявся із Київського відділення зв'язку №114 по вул. Вишгородська, 52, в якому відсутній ксерокс, тому копії із супровідного листа, надісланого боржнику, зроблено від руки, проте суть є незмінною.

Суд констатує, що представник Банку, зазначаючи в судовому засіданні про відсутність відомостей щодо одержання від позивача будь-яких матеріалів (листів, заяв) 17.03.2011р. та надаючи при цьому суду оригінал супровідного листа та долучені до нього матеріали, які як свідчать надані позивачем докази, було отримано банком саме 17.03.2011р., неналежним чином користується своїми процесуальними правами, надаючи суду суперечливі відомості.

Суд вважає клопотання про призначення у справі технічної експертизи необґрунтованим, оскільки вирішення питання, поставленого відповідачем на вирішення даної експертизи, враховуючи подання відповідачем суду оригіналу супровідного листа від 14.03.2011р. та доданих до нього матеріалів, не має значення для вирішення скарги по суті, а тому дане клопотання відхиляється.

Розглянувши скарги та додані до них матеріали, заслухавши пояснення учасників судового засідання, суд встановив:

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження»(далі -Закон).

Згідно з приписами Закону рішення господарського суду підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, за для чого державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 24 грудня 2010 року по справі №12/99-1806 позовні вимоги суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 задоволено частково та присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства „Універсал БанкВ» ( 04114 м. Київ вул. Автозаводська 54/9, іден. код 21133352) на користь суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 - 155516,30 грн. орендної плати за фактичне користування приміщенням, 311032,60 грн. неустойки, 195,10грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 4750,49грн. витрат по сплаті державного мита.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду України від 17.02.2011р. рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.12.2010р. у справі №12/99-1806 залишено без змін. Постановою ВГСУ від 27.04.2011р. рішення попередніх судових інстанцій залишено без змін.

На виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 24 грудня 2010 року та постанови Львівського апеляційного господарського суду України від 17 лютого 2011 року господарським судом Тернопільської області 12 березня 2011 року видано наказ №12/99-1806.

Пунктом 1 частиною 1 статті 19 Закону визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно ч. 2 ст. 25 Закону державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Як слідує з матеріалів справи, 14 березня 2011 року (про що свідчить відмітка органу вх.№4486) СПД-ФО ОСОБА_1 звернувся до відділу Державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві (далі -орган ДВС) з заявою про прийняття до виконання судового наказу №12/99-1806 від 12.03.2011р. з одночасним зазначенням в даній заяві номера поточного рахунку стягувача №26003273155 в "ОСОБА_4 ОСОБА_5" МФО 380805 для зарахування коштів на виконання даного наказу, додавши до заяви наказ, довідку з банку про наявність поточного рахунку (як підприємця), докази відправки вищенаведених документів боржнику. Одночасно в даній заяві стягував просить накласти арешт на рахунок боржника.

21.03.2011року старшим державним виконавцем державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_5 винесено постанову ВП №225260914 «Про відкриття виконавчого провадження», якою відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню вищезазначеного наказу. Дана постанова була направлена сторонам листом органу ДВС від 21.03.2011р. №1345/5.

Слід зазначити, що державним виконавцем порушено встановлений Законом трьохденний термін для винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки заяву одержано 14.03.2011р., а постанова винесена лише 21.03.2011р.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Закону після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 25 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення.

Постановою органу ДВС від 21.03.2011р. про відкриття виконавчого провадження ПАТ "Універсал Банк" встановлено строк для добровільного виконання до 28.03.2011р.

Як вбачається із поданих сторонами матеріалів, стягувач 14.03.2011р. направив боржнику супровідний лист від 14.03.2011р, в якому зазначив про направлення наказів для примусового виконання вищезазначених рішення господарського суду Тернопільської області та постанови Львівського апеляційного господарського суду та довідку про наявність поточного рахунку для зарахування коштів на виконання судового наказу (згідно довідки Кременецького відділення ТОД "ОСОБА_4 ОСОБА_5" від 12.03.2011р. №75 боржнику та органу ДВС повідомлено, що станом на 13.03.2011р. приватний підприємець ОСОБА_1 (ід.код НОМЕР_1) має поточний рахунок №26003273155 в АТ "ОСОБА_4 ОСОБА_5 (МФО 380805). Дані матеріали були отримані ПАТ "Універсал Банк" 17.03.2011р.(копія фіскального чеку №8130 від 14.03.2011р., опис вкладення та повідомлення про вручення даного поштового відправлення з відміткою про отримання знаходяться в матеріалах справи).

Таким чином, боржник був повідомлений про направлення спірного наказу до органу ДВС, а також про наявність у стягувача поточного рахунку в іншій банківській установі, відкритого як фізичній особі -підприємцю, а тому твердження боржника про відсутність у нього інформації про наявність у позивача рахунків в інших банківських установах є безпідставними. Обізнаність боржника про наявність у стягувача рахунків також підтверджується копіями платіжних доручень, долучених позивачем про сплату відповідачем орендних платежів у 2008 році на його поточний рахунок в Тернопільській філії ПАТ "Приватбанк".

В силу ст. 12 Закону сторони, учасники виконавчого провадження зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

21 березня 2011 року ПАТ "Універсал Банк" з метою добровільного виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 24.12.2010р. по справі №12/99-1806 перерахував грошові кошти в розмірі 471494,49грн. на рахунок ОСОБА_1 №26202000202690, відкритий в ПАТ "ОСОБА_6.", що підтверджується копією платіжного доручення №766 від 21.03.2011р.

Як вбачається із умов договору №000005353 банківського обслуговування фізичної особи від 04.06.2008р., укладеного між ВАТ "Універсал Банк" (правонаступником якого є відповідач) та ОСОБА_1 (як фізичною особою), останньому в даній банківській установі на підставі заяви-підтвердження про відкриття поточного рахунку, копія якої міститься в матеріалах справи, відкрито поточний рахунок №26202000202690, при цьому відповідно до пункту договору 1.3. Клієнт (ОСОБА_1С.) зобов'язався не використовувати відкритий рахунок для підприємницької діяльності.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" резиденти України (юридичні особи, їх відокремлені підрозділи, фізичні особи) та нерезиденти України (юридичні особи - інвестори, представництва юридичних осіб в Україні, фізичні особи) мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору та за згодою цих банків для забезпечення своєї господарської діяльності і власних потреб.

Пунктом 1.3 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 N 492 (далі - Інструкція 492), визначено, що суб'єкти господарювання, нерезиденти - інвестори, іноземні представництва і фізичні особи мають право відкривати рахунки для забезпечення своєї господарської діяльності і власних потреб у будь-яких банках України відповідно до власного вибору, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.

Згідно з вимогами Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 N 280, для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність, банки відкривають поточні рахунки за балансовим рахунком 2600, фізичним особам, що не здійснюють підприємницької діяльності - за балансовим рахунком 2620.

Інструкцією 492 встановлений окремий порядок відкриття та використання коштів за поточними рахунками фізичних осіб, які не займаються підприємницькою діяльністю (далі - фізичні особи), та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до пунктів 7.7 та 7.8 Інструкції 492 поточні рахунки фізичних осіб забороняється використовувати для проведення операцій, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності .

Також, п. 7.8. Інструкції визначає, що по поточним рахункам в національній валюті фізичних осіб -резидентів здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов'язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Таким чином, фізична особа -підприємець не може проводити операції по відкритому рахунку в банку на своє ім'я як просто фізична особа, а має відкрити новий рахунок в банку як підприємець, що свідчить про розмежування законодавцем статусу майна фізичної особи та фізичної особи -підприємця - грошових коштів на відповідних рахунках.

Рішення господарського суду Тернопільської області від 24 грудня 2010 року по справі №12/99-1806, яким присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства „Універсал БанкВ» на користь суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 155516,30 грн. орендної плати за фактичне користування приміщенням, 311032,60 грн. неустойки, 195,10грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 4750,49грн. витрат по сплаті державного мита, вмотивовано невиконанням відповідачем зобов'язань по поверненню орендованого майна та несплатою орендних платежів згідно договору оренди від 05.11.2007р. Спір виник з приводу орендних правовідносин, при цьому сторонами даних правовідносин виступали суб'єкти господарювання. Таким чином, кошти присудженні судом до стягнення є коштами від підприємницької діяльності та відповідно судові витрати, понесені позивачем як суб'єктом господарювання.

Згідно ч. 6 ст. 128 ГК України громадянин-підприємець зобов'язаний, зокрема, вести облік результатів своєї підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства; своєчасно надавати податковим органам декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію), інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов'язкових платежів; сплачувати податки та інші обов'язкові платежі в порядку і в розмірах, встановлених законом.

Відповідно до приписів Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва " спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва: фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.

Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 перебуває на спрощеній системі оподаткування.

Відповідно до п. 5 Указу у разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Таким чином, отримавши на свій поточний рахунок відкритий як для фізичної особи -підприємця кошти в розмірі 471494,49грн. на виконання рішення суду стягував (позивач) зобов'язаний відобразити дану операцію в своїй податковій звітності і з наступного кварталу після отримання даних коштів, враховуючи, що дана сума є значною і у випадку отримання прибутку і перевищення встановленого Указом ліміту, перейти на загальну систему оподаткування.

Водночас, отримавши ці кошти від боржника на рахунок фізичної особи (не підприємця) ОСОБА_1 відповідно до чинного законодавства має декларувати дані кошти в порядку, визначеному Податковим кодексом України для фізичних осіб (не підприємців).

Аналіз вищенаведених норм чинного законодавства свідчить про розмежування законодавцем майна фізичної особи та фізичної особи-підприємця, а саме: грошових коштів на балансовому рахунку 2600. та 2620.

Таким чином, використання поточного рахунку ОСОБА_1 №26202000202690, відкритий в ПАТ "Універсал Банк" для перерахування коштів на виконання вищезазначеного рішення суду суперечить нормам чинного законодавства та умовам договору банківського обслуговування фізичної особи №000005353.

Відповідно до ст. 27 Закону у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Відповідно до приписів ст. 7 Закону учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання.

В даному випадку сторонами є ПАТ "Універсал Банк" -боржник, та суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1, при цьому судом визначено спосіб виконання рішення - стягнення з боржника на користь стягувача відповідних коштів, втім боржником всупереч вимог рішення суду, а також вищенаведених приписів чинного законодавства України, умов договору банківського обслуговування фізичної особи, здійснено перерахування коштів на користь фізичної особи, що свідчить про невиконання рішення суду у спосіб встановлений останнім.

Отже, слід вважати, що, перерахувавши кошти на поточний рахунок ОСОБА_1 №26202000202690, відкритий в ПАТ "Універсал Банк", боржник не виконав рішення господарського суду в строк для добровільного виконання рішення, передбачений Законом України В«Про виконавче провадженняВ» , а тому скарга ПАТ "Універсал Банк" задоволенню не підлягає за безпідставністю.

Згідно п.п. 4.1.5. п. 4.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 15 грудня 1999 р. N 74/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 р. за N 865/4158, в редакції з 01.01.2009р., якщо в установлений строк рішення боржником добровільно не виконано, державний виконавець за наявності іншого виконавчого провадження або зведеного виконавчого провадження щодо даного боржника виносить постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження або про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження. Така постанова виноситься не пізніше наступного дня після закінчення строку для добровільного виконання.

Як свідчать матеріали справи, 29.03.2011р . старшим державним виконавцем державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м.Києві ОСОБА_5 винесено постанову про приєднання виконавчого провадження №25260914 з примусового виконання наказу №12/99-1806 від 12.03.2011р. до зведеного виконавчого провадження №26575995, що, виходячи із приписів п.п.4.1.5. п. 4.1. Інструкції, свідчить про те, що органом ДВС не враховано сплату коштів боржником згідно платіжного доручення №766 від 21.03.2011р. як добровільне виконання рішення суду.

Відповідно до п.п. 4.1.3. п. 4.1. Інструкції якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, то державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання в межах строку, передбаченого статтею 25 Закону.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ст. 32 зазначеного Закону заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням..

Відповідно до ст. 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно вчиняти дії.

Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

При здійсненні виконавчого провадження державний виконавець має право, зокрема, одержувати необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки, іншу інформацію; на виконання рішення суду про стягнення коштів в прядку, встановленому цим Законом накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, а також, якщо в результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо з'ясувати місцезнаходження боржника, виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві, про що виноситься постанова, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби (ст. 47 Закону).

Одночасно нормами статті 31 Закону передбачено, що сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження надсилаються виконавчі документи, які повинні бути доведені їм до відома.

Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (стаття 30 Закону).

Однак, органом ДВС не надано жодних доказів, які б свідчили про вчинення заходів примусового виконання наказу господарського суду від 12 березня 2011 року виданого у справі №12/99-1806.

Як зазначено у Роз'ясненнях Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 № 04-5/365 В«Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів УкраїниВ» (ч. 7 п. 8) за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне задовольнити скаргу суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 на бездіяльність Відділу виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві щодо виконання наказу господарського суду від 12 березня 2011 року виданого у справі №12/99-1806 та визнати неправомірною бездіяльність органу виконання рішень, а також зобов'язати останній вчинити виконавчі дії щодо виконання наказу господарського суду Тернопільської області від 12 березня 2011року виданого у справі № 12/99-1806 відповідно до приписів Закону України "Про виконавче провадження" та у спосіб, встановлений виконавчим документом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, суд

У ХВ А Л И В:

1. Скаргу суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві щодо виконання наказу господарського суду від 12 березня 2011 року виданого у справі №12/99-1806 -задовольнити.

2. Визнати незаконною бездіяльність відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції м.Києва щодо примусового виконання наказу господарського суду Тернопільської області від 12 березня 2011року виданого у справі №12/99-1806 та зобов'язати відділ державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції м. Києва виконати даний наказ відповідно до приписів Закону України "Про виконавче провадження" та у спосіб, встановлений виконавчим документом.

3. В задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві щодо не винесення постанови про закінчення виконавчого провадження за виконавчим документом на підставі рішення Господарського суду Тернопільської області від 24 грудня 2010 року у справі №12/99-1806 -відмовити.

4. Ухвалу надіслати сторонам у справі та відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві.

Суддя Н.А. Френдій