Постанова

від 01.04.2010 по справі 32/182

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

01.04.10 Справа № 32/182

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії: головуючого судді Кравчук Н.М. суддів Гнатюк Г.М. ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бук-Львів»(надалі ТзОВ «Бук-Львів») б/н від 07.12.2009р.

на рішення Господарського суду Львівської області від 26.11.2009р.

у справі № 32/182

за позовом: Акціонерного товариства «Український інноваційний банк»від імені якого діє Львівська філія АТ «Укрінбанк», м. Львів

до відповідача: ТзОВ «Бук-Львів», м.Львів

про стягнення 273 101,46грн. заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної відновлювальної лінії № 19-05/2364-077 від 30.09.2008р.,

за участю учасників судового процесу:

від позивача: ОСОБА_2 -начальник служби безпеки ЛФ АТ «Укрінбанк»(довіреність № 140 від 13.03.2010р.);

від відповідача: не з`явився

Права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 28, ГПК України представнику позивача роз'яснено. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 26.11.2009р. у справі № 32/182 позовні вимоги Акціонерного товариства «Український інноваційний банк»від імені якого діє Львівська філія АТ «Укрінбанк»згідно заяви про зменшення позовних вимог задоволено повністю. Стягнуто з ТзОВ «Бук-Львів»на користь Акціонерного товариства «Український інноваційний банк»від імені якого діє Львівська філія АТ «Укрінбанк»260 338,03грн. основного боргу, 2 264,46грн. процентів, 10 498,97грн. пені, 3 216,30грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій рішення місцевого суду вважає необґрунтованим, прийнятим при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, відстрочивши виконання даного рішення терміном на три календарних місяці. Зокрема скаржник зазначає, що судом безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення, оскільки відповідачем частково виконано зобов`язання по кредитному договору № 19-05/2364-077 від 30.09.2008р. укладеного між сторонами, що свідчить про те, що ТзОВ «Бук - Львів»від передбачених вказаним договором зобов`язань не ухилявся, а по мірі можливості виконував їх.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в попередніх ухвалах Львівського апеляційного господарського суду.

Представник позивача в судовому засіданні 01.04.2010р. проти доводів, наведених в апеляційній скарзі заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання 01.04.2010р. не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату час та місце розгляду апеляційної скарги, що підтверджується реєстрами відправлень рекомендованої кореспонденції.

Розглянувши апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Між Акціонерним товариством В«Український інноваційний банкВ» в особі Львівської філії АТ «Український інноваційний банк»(Банк), який діє на підставі довіреності та Положення про філію, з однієї сторони, та ТзОВ В«Бук-ЛьвівВ» (Позичальник) 30.09.2008р. було укладено кредитний договір № 19-05/2364-077 про відкриття відновлювальної кредитної лінії, відповідно до п.3.1 якого Банк надає Позичальнику кредит на умовах відновлювальної кредитної лінії на термін по 29 вересня 2010 року з лімітом кредитної лінії 360 000 (триста шістдесят тисяч) грн. 00 коп.

Відповідно до п.3.2.1. договору кредит використовується Позичальником на поповнення обігових коштів, а саме: завершення будівництва складських приміщень, проведення та підключення опалення та забезпечення поточної діяльності товариства.

Згідно з п.3.4.1. кредитного договору позичальник сплачує банку проценти в розмірі 20% річних. Вказані проценти нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів на основі фактичної календарної кількості днів в році і підлягають сплаті на дату платежів по процентах за кредитом в гривнях, на рахунок, вказаний в п.5.1.3. цього договору.

Граничним терміном повернення кредиту є 29 вересня 2010 року з урахуванням встановленого цим договором ліміту кредитної лінії. Повернення кредиту відбувається шляхом перерахування коштів позичальником на рахунок, вказаний в п.5.1.3. цього договору. При цьому позичальник зобовВ»язується знижувати ліміт кредитної лінії щомісячно до 25 числа наступним чином: з жовтня 2008р. по серпень 2010р. включно щомісячно до 25 числа поточного місяця -по 15 000, 00 грн.; останній платіж в сумі 15 000,00 грн. сплачується до 29 вересня 2010р. (п.3.5.1. кредитного договору).

Відповідно до п.5.3.2. спірного договору Позичальник зобовВ»язується повернути кредит, сплатити проценти, комісії та інші платежі у порядку, визначеному п.3.2., п.3.4., п.3.5, п.3.6, п.4.1 цього договору та забезпечити приведення у відповідність розміру заборгованості за кредитом ліміту кредитної лінії згідно з умовами п.3.1 та п.3.5.1 цього договору.

За умовами п.5.2.5. кредитного договору у разі невиконання чи неналежного виконання позичальником зобовВ»язань за цим договором, а також в інших випадках, передбачених цим договором, банк має право вимагати дострокового погашення заборгованості за договором, відшкодування збитків та звернення стягнення на предмет застави чи інше майно, що належить позичальнику.

Як видно з матеріалів справи, забезпеченням виконання зобов`язань Позичальника за цим договором є укладений 30.09.2008р. між АТ «Український інноваційний банк»(Заставодержатель) та ТзОВ «Бук-Львів»(Заставодавець) договір застави рухомого майна на загальну суму 725 888,00грн.(а.с. 50-56)

Слід зазначити, що між Акціонерним товариством В«Український інноваційний банкВ» в особі Львівської філії АТ «Український інноваційний банк»Банк) та ТзОВ В«Бук-ЛьвівВ» (Позичальник) 16.06.2009р було укладено додаткову угоду до кредитного договору № 19-05/2364-077 від 30.09.2008р. згідно якої було змінено проценти за користування кредитом та встановлено їх розмір 25% річних. При цьому Позичальник зобовВ»язувався внести зміни до договорів застави та іпотеки (а.с. 29).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття VІ спірного кредитного договору № 19-05/2364-077 від 30.09.2008р. визначає і тлумачить події невиконання зобовВ»язань, внаслідок настання яких сума кредиту, нараховані проценти, а також інші суми, нараховані згідно з договором, підлягають достроковому поверненню (сплаті), про що позивач письмово повідомляє відповідача. Однією із таких подій є невиконання відповідачем будь-якого зобовВ»язання по договору протягом 1 (одного) робочого дня після одержання повідомлення надісланого відповідачу позивачем.

Якщо виникла і триває подія невиконання зобовВ»язань, сума кредиту, нараховані проценти, а також інші суми, нараховані згідно з цим договором, підлягають достроковому поверненню (сплаті), про що Банк письмово повідомляє Позичальника.

Позичальник повинен сплатити зазначену в повідомленні суму протягом 10 (десяти) робочих днів з дати отримання повідомлення. У випадку порушення зазначеного строку сплати, Банк має право проводити будь-яку роботу щодо примусового стягнення боргу відповідно до чинного законодавства України, в т.ч. звернути стягнення на заставлене майно. З дати повного виконання зобовВ»язання Позичальника за договором щодо повернення кредиту, сплати процентів та інших платежів, передбачених цим договором, дія договору припиняється (п.6.2. договору).

Позивачем на адресу відповідача було надіслано листи від 19.12.2008р., від 09.02.2009р., від 20.05.2009р. , від 16.06.2009р. та від 18.08.2009р. з вимогою повернути існуючу заборгованість (а.с. 20-24).

Окрім того, позивачем 06.03.2009р. було надіслано відповідачу претензію вих.№ 14/448, яка останнім була отримана 12.03.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, проте залишена без відповіді та задоволення (а.с. 17-19).

Таким чином, як встановлено судом першої інстанції та як видно з матеріалів справи, відповідач взяті на себе згідно кредитного договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії зобов`язання в частині повернення кредитних коштів (у строки, порядку та розмірах, визначених договором) належним чином не виконував, внаслідок чого сума кредиту, яку відповідач повинен був повернути позивачу станом на 27.08.2009р. становила 321 630,05грн. з них: строковий борг 195 000,00 грн., прострочений борг 101 749,16 грн., 17 491,28 грн. несплачених процентів та 7 389,61 грн. пені.

Слід також зазначити, що після порушення провадження у справі судом першої інстанції, відповідачем було частково погашено заборгованість по спірному кредитному договору в сумі 60 000,00грн., в зв»язку з чим позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої станом на 12.10.2009р. сума простроченого боргу по поверненню кредиту складає 260 338,03грн., також позивачем донараховано проценти та пеню, загальна сума яких станом складає 2 264,46грн. процентів та 10 498,97грн. пені (а.с. 73-74).

Таким чином, станом на 12.10.2009р. відповідачем повернуто кредит на суму 99 661,97 грн., отже, сума строкового боргу становить 180 000,00 грн., сума простроченого боргу становить 80 338,03 грн. Всього нараховано процентів за період з 30.09.2008р. по 30.09.2009р. - 65 360,58 грн., сплачено процентів - 65 360,58 грн ., сума процентів за період з 01.10.2009р. по 12.10.2009р. - 2 264,46 грн.

Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За умовами ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

У відповідності до ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи те, що відповідач договірні зобов`язання щодо повернення суми кредитних коштів не виконав, що останнім не заперечується, Львівський апеляційний господарський суд вважає, що місцевим судом правомірно задоволено позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 260 338,03грн. по кредитній лінії.

Окрім того, згідно п.3.4.1. кредитного договору № 19-05\2364-077 про відкриття відновлювальної кредитної лінії відповідач взяв на себе зобов`язання сплачувати Банку нараховані проценти за користування кредитом, згідно додаткової угоди до вказаного кредитного договору в розмірі 25% річних.

Відповідно до п.5.3.2. кредитного договору ТзОВ В«Львів-БукВ»зобовВ»язується повернути кредит, сплатити проценти, комісії та інші платежі у порядку, визначеному п.3.2., п.3.4., п.3.5, п.3.6, п.4.1 цього договору та забезпечити приведення у відповідність розміру заборгованості за кредитом ліміту кредитної лінії згідно з умовами п.3.1 та п.3.5.1 цього договору.

Згідно поданої позивачем заяви про зменшення позовних вимог прострочка заборгованості відповідача за відсотками за користування кредитними коштами за період з 01.10.2009р. по 12.10.2009р. становить 2 264,46грн. (а.с. 73-74), яка є документально обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, а тому правомірно задоволеною судом першої інстанції.

Відповідно до ст.. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовВ»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовВ»язання мало бути виконано.

Пунктом 7.3. та пунктом 7.4. кредитного договору сторони передбачили, що у разі порушення строків сплати процентів за кредитом, позичальник сплачує банку пеню. Пеня нараховується на суму несплачених (несвоєчасно сплачених) процентів, із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня. У разі порушення граничного терміну повернення кредиту з урахуванням встановленого цим договором ліміту кредитної лінії, позичальник сплачує банку пеню. Пеня нараховується на суму простроченої заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів існування простроченої заборгованості починаючи з дати її виникнення до дати приведення у відповідність розміру заборгованості за кредитом ліміту кредитної лінії згідно з умовами п.п.3.1. та п.3.5.1. у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Відтак, сторони погодили в п.7.3 та п.7.4. кредитного договору, що пеня стягується із розрахунку фактичної кількості прострочених днів.

Згідно поданого до заяви про зменшення позовних вимог розрахунку пені по вищевказаному договору позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати за несвоєчасне повернення відсотків за кредитом в сумі 10 498,97грн.

Щодо тверджень скаржника про те, що судом першої інстанції при винесенні рішення безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання останнього про відстрочку виконання рішення терміном на три календарних місяці, то слід зазначити наступне.

В обґрунтування підстав для відстрочення виконання рішення відповідач посилається на скрутне матеріальне становище, в якому опинилося підприємство внаслідок дії глобальної економічної кризи, вказуючи на те, що згідно фінансового звіту станом на 01.10.2009р. дебіторська заборгованість складає 92 800,00 грн., а кредиторська заборгованість, крім банківського кредиту, взагалі відсутня, що свідчить про наявність резервів для погашення заборгованості в майбутньому. В підтвердження наведених обставин останнім долучено фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва (а.с. 105-106).

Пунктом 6 ст.83 ГПК України господарському суду, постановляючи рішення, надано право відстрочити або розстрочити його виконання. Під відстрочкою виконання рішення суду розуміється відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. При цьому підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Відстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Враховуючи наведене, тяжкий фінансовий стан відповідача, наявність кредитної заборгованості чи очікування прибутку від своєї підприємницької діяльності за змістом п.6 ст. 83 ГПК України, не є підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення, крім того, враховуючи ступінь вини відповідача у виникненні спору і тривалості невиконання рішення суду, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції належним чином і в повному обсязі з'ясовував обставини справи, тому правомірно відмовив у задоволенні клопотання про відстрочку виконання рішення суду терміном на три календарних місяці.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду є законним, обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись, ст.ст.99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення господарського суду Львівської області від 26.11.2009р. року у справі № 32/182 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. може бути оскаржена в

касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-1 ГПК України.

3. Справу передати до господарського суду Львівської області

Головуючий суддя Н.М. Кравчук

судді Г.М. Гнатюк

ОСОБА_1