Рішення

від 20.09.2007 по справі 2-59/2007

ГАЙСИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-59/2007 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2007 року Гайсинсь кий районний суд Вінницької області

в складі: головуючого-судді С. К.Медвецького при секретар і А.А. Сегеді за участю адвокат а ОСОБА_1, представника ві дповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому с удовому засіданні в місті Га йсині справу за позовом ОСО БА_3 до ОСОБА_4 про визнан ня договору дарування та сві доцтва про право власності н а житловий будинок недійсним и, -

встановив:

У жовтні 2006 року позивачка з вернулася в суд із зазначени м позовом, посилаючись на те, що 28.11.2005 року між нею та ОСОБА _4., який є її онуком, був укла дений договір дарування житл ового будинку з господарськи ми будівлями за АДРЕСА_1. Д аний правочин було вчинено, т ак як були потрібні кошти на о перацію її сина - ОСОБА_5. З відповідачем була домовлені сть, що він надасть кошти для операції її сина, а вона пода рує йому належне їй будинков олодіння. 31.10.2005 року її сина бул о прооперовано, а вона не роз уміючи наслідків правочину п одарувала належне їй будинко володіння відповідачу. Також з відповідачем була домовле ність про надання їй допомог и грошима, медикаментами та п родуктами харчування. Однак з моменту укладення угоди ві дповідач не надає матеріальн ої допомоги.

Позивачка зазначала, що до говір було укладено під впли вом тяжкої для неї обставини , хвороби сина, і на вкрай нев игідних умовах, так як іншого житла у неї немає, а тому прос ила визнати його та свідоцтв о про право власності на буди нковолодіння недійсними.

У судовому засіданні позив ачка вимоги позову підтримал а, просила позов задовольнит и у повному об'ємі.

Відповідач вимоги позову н е визнав зовсім, пояснив, що у кінці жовтня 2005 року лікар О СОБА_6. сказав, що його дядьк у - ОСОБА_5 необхідна термі нова операція, однак потрібн і великі кошти, яких у дядька не було, тому він вирішив йом у допомогти та дати кошти на л ікування. Ще до операції пози вачка та ОСОБА_5. говорили йому, що у разі позитивного р езультату ОСОБА_3. подарує йому будинок. При цьому ніяко ї домовленості між ними не бу ло щодо дарування будинку в р ахунок повернення боргу за л ікування, а також щодо утрима ння позивачки. Після того, як ОСОБА_5. було вдало проопе ровано, приблизно через міся ць, позивачка з власної ініці ативи подарувала йому будино к. Укладення цього договору п озивачкою було погоджено з Б ерезіним В.П.3а спільною домов леністю з позивачкою вони по їхали до нотаріуса, де їй бул о роз'яснено наслідки укладе ння правочину та було укладе но договір дарування. Також п ояснив, що у подальшому він в ступив в управління будинков олодінням, обладнав подвір'я , розвалив самовільно збудов ані будівлі та розчистив тер иторію.

З'ясувавши позицію сторін, допитавши свідків, дослідив ши матеріали справи та матер іали інвентарної справи № 2078, суд вважає, що позов не підля гає задоволенню з таких мірк увань.

Судом встановлено, що 28.11.2005 ро ку позивачка, діючи добровіл ьно, перебуваючи при здорово му розумі і ясній пам'яті, роз уміючи значення своїх дій по дарувала житловий будинок з господарськими будівлями за АДРЕСА_1 відповідачу, яки й вступив в управління будин коволодінням, обладнав подв ір'я, розвалив самовільно збу довані будівлі та розчистив територію (а.с. 65).

За змістом ст. 203 ЦК України з міст правочину не може супер ечити цьому Кодексу, іншим ак там цивільного законодавств а, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиня є правочин, повинна мати необ хідний обсяг цивільної дієзд атності; волевиявлення учасн ика правочину має бути вільн им і відповідати його внутрі шній волі; правочин має вчиня тись у формі, встановленій за коном; правочин має бути спря мований на реальне настання правових наслідків, що обумо влені ним.

Згідно ч.2 ст. 207 ЦК України пр авочин вважається таким, що в чинений у письмовій формі, як що він підписаний його сторо ною.

Відповідно до п.1 ст. 209 ЦК Укр аїни правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню у випадках, встановлених зако ном або домовленістю сторін.

Ч.1 ст. 233 ЦК України передбача є, що правочин може бути визн аний судом недійсним незалеж но від того, хто був його ініц іатором, лише тоді, якщо прав очин вчинено особою під впли вом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах .

Оскільки позивачка добров ільно, перебуваючи при здоро вому розумі, виражаючи своє в олевиявлення, яке відповіда ло її внутрішній волі, у форм і встановленій законом, не пе ребуваючи під впливом тяжкої для неї обставини подарувал а відповідачу належне їй буд инковолодіння АДРЕСА_1, т о в задоволенні її позову до ОСОБА_4 про визнання догово ру дарування та свідоцтва пр о право власності на житлови й будинок недійсними.

Такі висновки суду ствердж уються такими доказами.

Свідок ОСОБА_6. пояснив, що у кінці жовтня 2005 року до нь ого звернувся за допомогою х ворий ОСОБА_5., якому він п оставив діагноз „рак кишечни ку" і сказав про необхідність термінового оперативного вт ручання; при цьому про необхі дність операції він повідоми в відповідача та його батькі в; у подальшому операція була вдало проведена за рахунок ОСОБА_4 і протягом післяопе раційного періоду за проханн ям відповідача він здійснюва в нагляд за ОСОБА_5

Свідки ОСОБА_6., ОСОБА_ 7. пояснили, що ініціатива п одарувати будинок відповіда чу належала самій позивачці, ніхто її до цього не примушу вав; правочин укладено вже пі сля того, як ОСОБА_5 було п рооперовано.

Свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9 . пояснили, що зі слів позив ачки їм стало відомо, що пози вачка подарувала будинок від повідачу.

Свідок ОСОБА_10. пояснив , що на своєму автомобілі воз ив позивачку і відповідача д о нотаріуса для укладення до говору дарування; зі слів поз ивачки він зрозумів, що вона хотіла подарувати відповіда чу.

Свідок ОСОБА_11. пояснив , що позивачка говорила, що по дарує будинок відповідачу, о скільки це її особисте волев иявлення.

Свідок ОСОБА_12 - приватни й нотаріус пояснила, що позив ачка добровільно, перебуваю чи при здоровому розумі, вира жаючи своє волевиявлення под арувала будинковолодіння ві дповідачу; їй було роз'яснено наслідки такої угоди і вона п роти цього не заперечувала.

Згідно висновку почеркозн авчої експертизи № 25-П від 05.03.2007 р оку, підпис в графі „Даруваль ник" в договорі дарування жит лового будинку від 28.11.2005 року, щ о наданий на дослідження, ймо вірно виконаний ОСОБА_3. (а .с. 114-117).

Відповідно до копії випис ки із медичної картки хворог о, ОСОБА_5. перебував на ст аціонарному лікуванні з 26.10. по 10.11.2007 року (а.с. 39).

З оглянутої інвентарної с прави № 2078 на будинковолодінн я АДРЕСА_1 вбачається, що з амовлення на виготовлення те хнічної документації було зр облено позивачкою 14.11.2007 року (а. с. 38).

Оплата за виготовлення те хнічної документації була пр оведення позивачкою 17 та 18.11.2005 р оку (а.с. 58-59 мат. цив. справи).

Допитана в судовому засід анні ОСОБА_13. пояснила, що вона проводила огляд спірно го будинковолодіння, при цьо му позивачка говорила, що хоч е подарувати

будинок онуку; технічна док ументація була виготовлена п риблизно в кінці листопада 2005 року.

Все викладене в сукупності свідчить, що позивачка добро вільно, перебуваючи при здор овому розумі, виражаючи своє волевиявлення, яке відповід ало її внутрішній волі подар увала спірний будинок відпов ідачу, а не під впливом тяжко ї для неї обставини і на вкрай невигідних умовах.

Ці висновки суду ґрунтують на тому, що договір даруванн я було укладено після провед ення вдалої операції сину по зивачки, у той час коли він ви дужував, а відтак, - це свідчи ть про те, що на момент укладе ння договору будь-яких тяжки х обставин і невигідних умов для ОСОБА_3. не існувало.

Суд не може прийняти до уваг и показання позивачки та сві дка ОСОБА_5. в тій частині, де вони зазначали, що техніч на документація для переофор млення будинку готувалася що до лікування останнього, а т акож в тій частині, де позива чка вказує, що приватним нота ріусом їй не роз'яснювались н аслідки укладення договору, а також те, що вона не була в н отаріуса і не підписувала до говір дарування, так як такі пояснення спростовуються на веденими вище доказами.

Посилання позивачки на те, що між нею і відповідачем бул а досягнута домовленість про її утримання останнім не під тверджуються будь-якими дока зами по справі, а тому не можу ть бути прийняті до уваги.

Вирішуючи питання про судо ві витрати, суд вважає, що їх необхідно залишити за сторон ами.

Керуючись ст. Ю, 11, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -

вирішив:

В задоволенні позову ОСО БА_3 до ОСОБА_4 про визнан ня договору дарування та сві доцтва про право власності н а житловий будинок недійсним и відмовити через безпідстав ність вимог.

Судові витрати залишити за сторонами.

Рішення може бути оскаржен е до апеляційного суду Вінни цької області через Гайсинсь кий районний суд шляхом пода чі в 10-денний строк з дня прого лошення рішення заяви про ап еляційне оскарження і поданн ям після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подаче ю її копії до апеляційної інс танції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦП К України.