Ухвала

від 08.02.2007 по справі 6/489

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/489

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

 У Х В А Л А

Іменем України  

08.02.2007 року                                                Справа № 6/489

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                                        Медуниці О.Є.

суддів                                                  Баннової Т.М.

                                                            Бойченка К.І.

секретар судового засідання:          Сідорова О.А.

за участю представників:

від прокуратури                                         Губська А.В., прокурор, посвідчення №484

від 02.08.06;

від  позивача:                                         Кадник М.В., головний спеціаліст –

юрисконсульт, довіреність від 07.02.07;

від відповідача:                                        Крилова Л.Б.,  представник за довіреністю

б/н від 23.01.07;

Бірючкова О.В.,  представник за довіреністю

б/н від 23.01.07;

розглянув у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу                        Товариства з обмеженою відповідальністю

          „Фараон”, м. Сватове Луганської області

на постанову

господарського суду          Луганської області

від          28.11.06

по справі          №6/489 (суддя – Василенко Т.А.)

за позовом          Прокурора Сватівського району Луганської

області в інтересах держави в особі

Управління Пенсійного           фонду України в

Сватівському районі Луганської області

до відповідача          Товариства з обмеженою відповідальністю

          „Фараон”, м. Сватове Луганської області

про                                                          стягнення 8041 грн. 01 коп.

В С Т А Н О В И В:

Постановою господарського суду Луганської області від 28.11.06 у справі №6/489 (суддя – Василенко Т.А.) позов Прокурора Сватівського району Луганської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Фараон”, м. Сватове Луганської області, задоволено, стягнуто з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області недоїмку у сумі 2308 грн. 68 коп., штрафну санкцію у сумі 4459 грн. 87 коп. та пеню у сумі 1272 грн. 46 коп.

          Постанова суду першої інстанції мотивована доведеністю матеріалами справи факту наявності у відповідача суми недоїмки у сумі 2308 грн. 68 коп., штрафних санкцій у сумі 4459 грн. 87 коп. та пені у сумі 1272 грн. 46 коп., що підлягають сплаті Пенсійному фонду України. Обґрунтовані висновки місцевого господарського суду вимогами Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.03 №1058-IV та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 №21-1, зареєстрованою в Мінюсті України 16.01.04 за №64/8663.

Не погоджуючись із постановою місцевого господарського суду, відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю фірма „Фараон”, звернувся до Луганського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою від 22.12.06 №20, в якій просив зазначену постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач вказує на невірне застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, зокрема, Указ Президента України від 03.07.98 №727/98 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства” та Закон України від 19.10.00 №2063-III „Про державну підтримку малого підприємства”.

На думку скаржника, він сплачує збір на обов'язкове пенсійне страхування у складі єдиного податку, оскільки підприємство є платником єдиного податку з 2004 року.

          Прокурор Сватівського району Луганської області у запереченнях від 23.01.07 №205вих-07 на апеляційну скаргу відповідача зазначив, що вважає оскаржувану постанову законною, а апеляційну скаргу необґрунтованою, просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову - без змін.

Управлінням Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області надані заперечення №308/07-13 від 24.01.07 на апеляційну скаргу відповідача, в яких викладено вимогу про відмову у задоволенні апеляційної скарги та залишення без змін постанови місцевого господарського суду.

Розпорядженням від 04.01.07 голови Луганського апеляційного господарського суду, відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України”, для розгляду апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю фірма „Фараон” від 22.12.06 на постанову господарського суду Луганської області від 28.11.06 по справі №6/489 призначена судова колегія у складі: Медуниця О.Є. - суддя – головуючий, Баннова Т.М., Бойченко К.І.  – судді.

Згідно ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 18.01.07 по справі №6/489 відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Фараон”.

Відповідно до ст. 190 Кодексу адміністративного судочинства України Луганський апеляційний господарський суд ухвалою від 25.01.07 по справі №6/489 закінчив підготовку по справі та призначив адміністративну справу до апеляційного розгляду на 08.02.07.

Учасники судового процесу по справі, направленими судом апеляційної інстанції повістками - викликами, сповіщені, що розгляд скарги відбудеться 08.02.07, у вказаний час і в приміщенні Луганського апеляційного господарського суду за вказаною адресою.

Судова колегія, приймаючи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосовані норми матеріального та процесуального права при прийнятті оспореного судового акту, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач просить стягнути заборгованість по страхових внесках до Пенсійного фонду України у розмірі 8041 грн. 01 коп. за період з квітня по серпень 2006 року (а.с.3,71).

Відповідно до свідоцтва №21 від 16.12.05 відповідач є платником єдиного податку за ставкою 10 відсотків за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності у 2006 році (а.с.104).

Спір по даній справі виник через те, що відповідач вважає, що оскільки він є суб'єктом малого підприємства та має право сплати єдиного податку, свої зобов'язання перед Пенсійним фондом України він виконує відповідно до Указу Президента України від 28.06.99 №746/99 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства” (далі - Указ).

До матеріалів справи додано платіжні доручення, що свідчать про сплату відповідачем єдиного податку за період квітень – серпень 2006 року, а отже про сплату платежів до Пенсійного фонду України в розмірах передбачених ст.2 Указу (а.с.135-138).  

Судова колегія враховує наступне.

З 01.01.04 набрав чинності Закон України від 09.07.03 №1058-IV „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон №1058).

Закон №1058 визначає принципи, засади і механізми  функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Згідно п.3 ст.4 Закону №1058 джерела формування коштів, що спрямовують на пенсійне забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.

Зазначений закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового страхування. Дія інших нормативно – правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (п.1 ст.5 Закону №1058).

Виключно цим Законом визначаються платники страхових внесків, їх права та обов'язки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, за цими внесками (п.2 ст.5 Закону №1058).

Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами:

- обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах...;  

- фінансування видатків на виплату пенсій...;

- відповідальності суб'єктів системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків (ст.7 Закону №1058).

Загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: „громадяни України..., які працюють на підприємствах..., створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання... (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (...єдиний податок...) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах...” (п.1 ст.11 Закону №1058).

Згідно п.1 ст.15 Закону №1058 платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники зазначені в статті 14 цього Закону.

Страхувальниками є роботодавці: „підприємства..., створені відповідно до законодавства України, ... інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (...єдиний податок...), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах...” (ст. 14 Закону №1058).  

Застрахована особа – фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує або за яку сплачується у встановленому законами порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлені Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованою в Мінюсті України 16.01.2004 за №64/8663 (далі – Інструкція №21-1).

Згідно п.3.1.1 даної Інструкції - страхувальники зобов'язанні зареєструватися в органах Пенсійного фонду України за своїм місцезнаходженням в 10-ти денний термін із дня отримання свідоцтва про державну реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності; прийняття рішення про створення установи, організації, філії, представництва, іншого відокремленого підрозділу; зміни юридичного статусу чи адреси, якщо відповідно до закону державна реєстрація таких установ, організацій та відокремлених підрозділів не провадиться.

Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду.

Судова колегія враховує, що згідно Статуту відповідача, довідці Головного управління статистики в Луганській області його ідентифікаційний код – 24202978 є аналогічним коду Дочірнього підприємства „Фараон”, яке є зареєстрованим в Управлінні Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області, отже відповідач є платником страхових внесків.

Відповідно до ст.1 Закону №1058 страхові внески – це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону, тобто збір на обов'язкове державне пенсійне страхування відноситься до страхових внесків.

Страхувальники (роботодавці) зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (п.6 ч.2 ст.17 Закону №1058).

Згідно п.п.4.1, 4.4 Інструкції №21-1 розміри страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування складають:

-          31,8 % сум фактичних витрат на оплату праці;

-          2 % з частини сум доходу у вигляді заробітної плати.

Матеріали справи свідчать, що заборгованість по страхових внесках ТОВ фірма „Фараон” до УПФ в Сватівському районі Луганської області за період з квітня 2006 року по серпень 2006 року складає 2308 грн. 68 коп., що підтверджується, в тому числі, додатками 23 до пункту 11.11 Інструкції №21-1 – „Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за квітень, травень, червень, липень, серпень 2006 року”, які підписані керівником і головним бухгалтером відповідача та скріплені печаткою (а.с.72-77).

Відповідач у встановлені строки та у повному обсязі страхові внески не сплачував.

Відповідно до п.2 ст. 106 Закону №1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

27.06.06 УПФ України Сватівського району, на підставі п.2 ч.9 ст.106 Закону №1058-ІУ, було винесено рішення №311 про застосування до відповідача штрафних санкцій та нарахування пені. Дане рішення відповідачем у встановлений законом строк оскаржено не було та внаслідок чого за ним створилась заборгованість по несплаті штрафних санкцій у сумі 4459 грн. 87 коп. та пені у сумі 1272 грн. 46 коп.

Рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу в порядку передбаченому ч.9 ст.106 Закону №1058, є виконавчим документом (абз.1 п.14 ст.106 Закону №1058).

Суми пені та штрафів можуть бути включені до вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування цих фінансових санкцій пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.

УПФ України в Сватівському районі Луганської області були надіслані відповідачу вимоги:

- №Ю202 від 05.07.04 на суму заборгованості у сумі 20 грн. 56 коп., яка відповідачем була отримана 09.07.04 (а.с.56);

- №Ю336 від 05.10.04 на суму заборгованості у сумі 15 грн. 90 коп., яка відповідачем була отримана 20.10.04 (а.с.51);

- №Ю358 від 04.11.04 на суму заборгованості у сумі 459 грн. 20 коп., яка відповідачем була отримана 10.11ю04 (а.с.52);

- №Ю415 від 06.12.04 на суму заборгованості у сумі 315 грн. 13 коп., яка відповідачем була отримана 10.10.04 (а.с.53);

- №Ю433 від 05.01.05 на суму заборгованості у сумі 523 грн. 37 коп., яка відповідачем була отримана 17.01.05 (а.с54);

- №Ю576 від 05.03.05 на суму заборгованості у сумі 626 грн. 28 коп., яка відповідачем була отримана 10.03.05 (а.с.55);

- №Ю1064 від 03.02.06 на суму заборгованості у сумі 3788 грн. 50 коп., яка відповідачем була отримана 17.02.06 (а.с.50);

- №Ю1116 від 06.03.06 на суму заборгованості у сумі 200 грн. 59  коп., яка відповідачем була отримана 16.03.06 (а.с.45);

- №Ю1164 від 05.04.06 на суму заборгованості у сумі 700 грн. 61 коп., яка відповідачем була отримана 13.04.06 (а.с.46);

- №Ю1223 від 05.05.06 на суму заборгованості у сумі 513 грн. 66 коп., яка відповідачем була отримана 19.05.06 (а.с.44);

- №Ю1300 від 03.07.06 на суму заборгованості у сумі 416 грн. 67 коп., яка відповідачем була отримана 13.07.06 (а.с.48);

- №Ю1442 від 05.10.06 на суму заборгованості у сумі 309 грн. 30 коп., яка відповідачем була отримана 12.10.06 (а.с.49).

Зазначені у вимогах суми боргу відповідач не сплатив та відповідно до Закону №1058 не оскаржив.  

Згідно п.3 ст.106 Закону №1058 вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом, отже вказана сума вважається узгодженою.

Судова колегія враховує, що позивачем зараховано сплату відповідачем сум до Пенсійного фонду України за платіжними дорученнями від 28.04.06 №23, від 21.08.06 №39, від 20.09.06 №41, від 20.09.06 №42 та від 22.05.06 №29 (а.с.135-138).

Судова колегія не приймає до уваги доводи скаржника стосовно необхідності застосування Указу Президента України від 03.07.98 №727/98 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства” (далі - Указ) та Закону України від 19.10.00 №2063-III „Про державну підтримку малого підприємства” (далі – Закон №2063) до правовідносин по даній справі, виходячи з наступного.

Згідно до п.17 ст.14 Закону України “Про систему оподаткування” збір на обов'язкове державне пенсійне страхування належить до загальнообов'язкових податків та зборів, ставки та механізм справляння яких не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Судова колегія звертає увагу на те, що Указ встановлює спрощену систему оподаткування.

Проте Закон №1058 регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до п.3 ст.18 Закону №1058 страхові внески є цільовим загальнообов‘язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов‘язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці  внески не поширюється податкове законодавство (п.4 ст.18 Закону №1058).

Крім того, у разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями,  крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу) (підпункт 3 п.12 ст.20 Закону №1058).

Відповідно до п.6 ст.18 Закону №1058 законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Обов'язок страхувальника нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та у повному обсязі страхові внески визначено п.6 ч.2 ст.17 Закону №1058.

Судова колегія погоджується з висновок суду першої інстанції, що обов'язковість сплати збору на загальнообов'язкове пенсійне страхування не пов'язується із статусом платника податку як суб'єкта підприємницької діяльності.

Виключень щодо нарахування, обчислення та сплати в установлені строки страхових внесків суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування, законом не надано (ст.ст.11, 17 Закону №1058).

Згідно з п.16 „Прикінцевих положень” Закону №1058 до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно - правові  акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, дія інших нормативно - правових актів може поширюватися на ці правовідносини лише у випадках, передбачених Законом №1058, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

З урахуванням вищевикладеного судова колегія вважає, що постанова господарського суду Луганської області від 28.11.06 по справі №6/489 ґрунтується на повному та всебічному розгляді всіх обставин справи, прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права та відповідає обставинам справи.

Підстав для скасування або зміни постанови не вбачається.

На підставі викладеного апеляційна скарга не може бути задоволена, постанова місцевого господарського суду має бути залишена без змін.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного господарського суду покладаються на відповідача (заявника скарги) – Товариство з обмеженою відповідальністю фірма „Фараон”, м. Сватове Луганської області.

У судовому засіданні 08.02.07 були оголошені лише вступна та резолютивна частини даної ухвали.

Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 254, п.21, п.6 Розділу VІІ „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

У Х В А Л И В :

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Фараон”, м. Сватове Луганської області, від 22.12.06 №20 на постанову господарського суду Луганської області від 28.11.06 у справі  №6/489 залишити без задоволення.     

2.          Постанову господарського суду Луганської області від 28.11.06 у справі  №6/489 залишити без змін.

3. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Ухвала Луганського апеляційного господарського суду від 08.02.07 по справі №6/489 відповідно до ст. ст. 103, 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства України виготовлена у повному обсязі 13.02.07.

Відповідно до ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку згідно ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.   

Головуючий суддя                                                             О.Є. Медуниця

Суддя                                                                                 Т.М. Баннова     

Суддя                                                                                   К.І. Бойченко