Рішення

від 04.03.2010 по справі 6/128

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2010 р. Справа № 6/128

За позовом Чернівецької обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок

до Сторожинецької районної державної адміністрації

третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору -Сторожинецька районна організація Українського товариства мисливців і рибалок

про визнання незаконним та скасування розпорядження

Суддя Паскарь А. Д.

за участю представників сторін:

від позивача -ОСОБА_1, голова товариства; ОСОБА_2, довіреність від 25.08.2009;

від відповідача -ОСОБА_3, довіреність від 04.09.2009 № 2032/01-12;

від третьої особи -ОСОБА_4, голова.

СУТЬ СПОРУ: Чернівецька обласна організація Українського товариства мисливців і рибалок, м. Чернівці, звернулась з позовом до Сторожинецької районної державної адміністрації, м. Сторожинець, про визнання незаконним та скасування розпорядження відповідача від 27.03.2007 № 238 про припинення права постійного користування позивача земельною ділянкою водного фонду в адміністративних межах Слобода-Комарівської сільської ради Сторожинецького району.

Позов мотивується тим, що позивач є постійним землекористувачем ділянок площею 7,5 га, розташованих в адміністративних межах Ново-Бросківської та Комарівської сільських рад Сторожинецького району, які оформлені Державним актом серії «Б»№ 038720. Позивач зазначає, що оскаржуване розпорядження, яким припинено право постійного користування позивача на вказані земельні ділянки, винесено всупереч норм Земельного кодексу України та в порушення статті 19 Конституції України.

Відповідач позов не визнає, посилаючись, зокрема, на те, що вказаний Державний акт виданий безпідставно не позивачеві, а організації УТМР в Сторожинецькому районі; відповідно до п. 6 постанови Верховної Ради України «Про земельну реформу»від 18.12.1990 № 563-ХІІ позивач втратив право користування земельною ділянкою ще 01.01.1998; платником плати за користування земельною ділянкою до 13.07.2007 була Сторожинецька районна організація УТМР, а не позивач; дана справа розгляду в господарському судочинстві не підлягає; позивачем пропущений встановлений ч. 2 ст. 99 КАС України річний строк для звернення до суду з подібним позовом.

Ухвалою від 18.12.2009 розгляд справи був відкладений на 26.01.2010. В цей же день від позивача надійшла письмова заява про уточнення своїх вимог, в якій позивач просить визнати за ним право постійного користування земельними ділянками, розташованими в адміністративних межах Ново-Бросківської та Комарівської сільських рад Сторожинецького району згідно Державного акта від 1983 року серії «Б»№ 038720, та визнати незаконними та скасувати пункти 2, 3, 4 розпорядження Сторожинецької районної державної адміністрації № 238 від 27.03.2007 «Про припинення права користування земельною ділянкою водного фонду в адмінмежах Слобода-Комарівської сільської ради Сторожинецькій районній організації УТМР м. Сторожинець, вул. Нікітіна, 2».

Свої уточнені вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач без згоди позивача, не припиняючи його права постійного користування зазначеною земельною ділянкою, передав її у фонд земельного запасу Слобода-Комарівської сільради, зобов'язавши Сторожинецький районний відділ земельних ресурсів внести необхідні зміни в земельно-облікові документи та до згаданого Державного акту на право постійного користування землею, визначившись з її передачею в оренду на конкурсних засадах, що згодом й було здійснено шляхом укладення договору оренди землі від 02.02.2009 з фізичною особою -підприємцем ОСОБА_5 На думку позивача, зазначені обставини свідчать про те, що оскаржуване розпорядження відповідача прийняте з порушенням ст. 19 Конституції України та ст.ст. 141, 142 Земельного кодексу України та порушують права позивача як землекористувача, який від земельної ділянки не відмовився та згоду на передачу її в оренду іншій особі не надавав.

В останньому судовому засіданні, яке відбулося 04.03.2010, представник відповідача надала господарському суду зустрічний позов прокурора Сторожинецького району в інтересах держави в особі Сторожинецької районної державної адміністрації до Чернівецької обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок про визнання недійсним державного акту на право користування землею, про який йдеться в оскаржуваному розпорядженні Сторожинецької райдержадміністрації.

Представники позивача та третьої особи уточнені позовні вимоги за первісним позовом підтримали з викладених у ньому підстав, а проти прийняття зустрічного позову заперечували, пояснивши, що він не пов'язаний з первісним позовом.

Представник відповідача наполягала на прийнятті та задоволенні зустрічного позову, посилаючись, зокрема, на те, що зазначений державний акт на право користування землею виданий не позивачеві, а іншій особі, правонаступником якої позивач не являється, а проти задоволення первісного позову заперечувала, посилаючись взагалі на незаконність видачі вказаного акту та відповідно на правомірність оскаржуваного розпорядження.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у прийнятті зустрічного позову прокурора Сторожинецького району належить відмовити, а первісний позов підлягає задоволенню в уточненому позивачем остаточному варіанті з наступних підстав.

Відповідно до ст. 18 Господарського процесуального кодексу України прокурор відноситься до учасників судового процесу.

Участь прокурора в господарському судочинстві, в тому числі його права та обов'язки, регулюються ст. 29 ГПК України, якою встановлено, що прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди, а про свою участь у вже порушеній справі прокурор повідомляє господарський суд письмово, а в судовому засіданні -також і усно.

Згідно із ст. 60 згаданого Кодексу, одним із прав відповідача до прийняття рішення зі спору є подання за загальними правилами зустрічного позову, який повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Однак первісний позов прокурором Сторожинецького району не пред'являвся -за захистом своїх порушених, на думку повивача, прав звернувся сам позивач.

Названий прокурор не повідомляв господарський суд письмово про свою участь у вже порушеній даній справі, усно в судовому засіданні про це господарський суд також не повідомляв та й не міг повідомити через його відсутність у судовому засіданні.

В цьому контексті суд зазначає, що, пред'явивши зустрічний позов до вступу у справі, тобто без попереднього набуття статусу учасника судового процесу, прокурор Сторожинецького району грубо порушив встановлені ст. 29 ГПК України його права як учасника господарського судочинства.

Крім того, згідно із ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі спори про визнання недійсним актів державних чи інших органів з підстав їх невідповідності чинному законодавству.

Акт державного чи іншого органу це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Державний акт на право постійного користування землею за своєю правовою природою не є актом у вищенаведеному розумінні, оскільки не містить ознак акту органу державної влади, що породжує певні права та обов'язки, а є виключно посвідчувальним документом в розумінні ст. 126 Земельного кодексу України, який посвідчує відповідне право особи.

Відтак, вимоги щодо скасування державного акту на право постійного користування землею не підлягають розгляду господарським судом, тобто такі акти не можуть бути предметом спору в господарському судочинстві.

За таких обставин суд зазначає, що суд відмовив би у прийнятті зустрічного позову прокурора Сторожинецького району також якщо він приймав би участь у розгляді даної справи.

Твердження відповідача про те, ще даний спір підлягає розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України є хибним, оскільки спір щодо оскарження актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, на підставі яких виникли цивільні права та обов'язки (спір про право, до яких відноситься й даний спір), не є публічно-правовим, а тому підлягає розгляду за правилами ГПК України.

Судом встановлено, що Чернівецька обласна організація Українського товариства мисливців та рибалок (далі -ЧООУТМР) як правонаступник Чернівецької обласної ради УТМР на підставі виданого Сторожинецькою районною радою депутатів трудящих відповідно до вимог ст. 16 діючого на той час Земельного кодексу України 1970 року державного акту серії «Б»№ 038720 за 1983 рік (далі -акт) є постійним користувачем земельних ділянок, площею 7,5 га, розташованих в адміністративних межах Ново-Бросківської та Комарівської сільських рад Сторожинецького району.

При цьому, на відміну від план-схеми земельних ділянок, яка являється невід'ємною частиною акта, в самому акті допущена помилка в назві землекористувача -до фактичної на той час назви позивача добавлено слова «в Сторожинецькому районі Чернівецької області».

Приймаючи до уваги відсутність в будь-який час організації під вказаною в акті назвою, алогічність самої назви та неможливість існування такої організації, суд вважає, що фактичним землекористувачем в акті значиться позивач. Крім того, з урахуванням предмету спору, правомірність видачі акту судом не досліджується, а за загальними принципами цивільного законодавства як акт, так й користування землею вважаються правомірними.

Розпорядженням Сторожинецької райдержадміністрації від 27.03.2007 № 238 припинено право постійного користування Сторожинецької районної організації УТМР земельною ділянкою водного фонду площею 9,8 га, розташованої в адміністративних межах Слобода-Комарівської сільської ради з передачею її у фонд земель запасу вказаної сільради; Сторожинецькому райвідділу земельних ресурсів доручено внести необхідні зміни в земельно-облікові документи та до державного акту серії «Б»№ 038720 на право постійного користування землею, а голові комісії Сторожинецької райдержадміністрації по наданню земель в оренду різних категорій, для будь-яких потреб, із земель державної власності району та виконкому Слобода-Комарівської сільської ради доручено забезпечити оголошення конкурсу на передачу даної земельної ділянки в оренду.

Право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством.

Права та обов'язки постійних землекористувачів визначені чинним земельним законодавством і не можуть бути звужені. При цьому постійні землекористувачі, як і землевласники, сплачують земельний податок, розмір якого визначається відповідно до чинного законодавства, на відміну від договірного характеру орендної плати.

Стаття 92 ЗК України передбачає, що права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності, а також громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації, та релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності. Однак, ця норма не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте особами в установлених законодавством випадках станом на 01.01.2002.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою»від 02.04.2002 № 449 раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні в разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Згідно із ст. 141 ЗК України (в редакції, чинної станом на день прийняття оскаржуваного розпорядження) підставами припинення права власності на земельну ділянку є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Приведений вище перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Проте, відхиляючи позов, відповідач всупереч ст. 33 ГПК України, якою встановлено обов'язок кожної сторони довести обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, не довів наявність жодної із зазначених підстав для фактичного припинення оскаржуваним розпорядженням права постійного користування позивача земельною ділянкою водного фонду в адміністративних межах Слобода-Комарівської сільської ради Сторожинецького району.

Суперечливі та непослідовні заперечення відповідача, в тому числі і його посилання на те, що розпорядження, яке є предметом даного спору, прийняте на підставі відповідних заяв Сторожинецької районної організації УТМР від 06.03.2007 № 03 та від 22.03.2007 № 37 судом визнаються безпідставними з огляду на те, що акт видано позивачеві, який з подібними заявами до Сторожинецької РДА ніколи не звертався.

Яке вбачається з акту, він виданий для будівництва риборозплідників.

Однак, за змістом ст. 75 Лісового кодексу України, ст. 24 Закону України «Про тваринний світ», ч. 1 ст. 22, ч. 2 ст. 23 Закону України «Про мисливське господарство та полювання»питання щодо надання та припинення права користування земельною ділянкою лісового фонду та мисливськими угіддями для потреб мисливського господарства належить виключно до компетенції обласної ради.

Аналогічна по суті вимога міститься також й в п. 2 ч. 1 ст. 8 Водного кодексу України, якою визначено, що розпорядження водними об'єктами місцевого значення належить до відання Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад у галузі регулювання водних відносин на їх території.

До водних об'єктів місцевого значення належать поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах однієї області і які не віднесенні до водних об'єктів загальнодержавного значення (п. 1 ч. 2 ст. 5 ВК України).

Викладене свідчить про те, що шляхом прийняття оскаржуваного розпорядження відповідач де-юре та де-факто незаконно, з перевищенням наданих йому законом повноважень та в примусовому порядку припинив права користування позивача вказаними в акті земельними ділянками, після чого надав їх в оренду іншим особам.

Відповідно до ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав та визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту прав на постійне користування зазначеними в акті земельними ділянками повністю підтверджується фактичними обставинами, матеріалами справи та відповідає встановленим законом способам захисту цивільних прав та інтересів.

Судові витрати належить покласти на відповідача, з вини якого спір доведений до розгляду в судовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 60, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Відмовити в прийнятті зустрічного позову прокурора Сторожинецького району.

2. Позов задовольнити.

3. Визнати за Чернівецькою обласною організацією Українського товариства мисливців і рибалок право постійного користування земельними ділянками, розташованими в адміністративних межах Ново-Бросківської та Комарівської сільських рад Сторожинецького району, згідно державного акта на право користування землею від 1983 року серія «Б»№ 038720.

4. Визнати незаконними та скасувати пункти 2, 3, 4 розпорядження Сторожинецької районної державної адміністрації від 27.03.2007 № 238 «Про припинення права користування земельною ділянкою водного фонду в адмінмежах Слобода-Комаровської сільської ради Сторожинецької районної організації УТМР, м. Сторожинець, вул. Нікітіна, 2».

5. Стягнути з Сторожинецької районної державної адміністрації (м. Сторожинець Чернівецької області, вул. Чернівецька, 6-А) на користь Чернівецької обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок (м. Чернівці, вул. Ватутіна, 5, ідентифікаційний код 03928457) державне мито в розмірі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.

Суддя А. Д. Паскарь