Ухвала

від 27.11.2018 по справі 6/128

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

УХВАЛА

про закриття апеляційного провадження

"27" листопада 2018 р. Справа№ 6/128

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Мальченко А.О.

Жук Г.А.

секретар судового засідання Вінницька Т.В.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Яковлєва Олексія Олександровича (далі - ФОП Яковлєв Олексій Олександрович)

на рішення Господарського суду міста Києва

від 30.09.2010 (повний текст рішення складено 11.11.2010)

у справі № 6/128 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Прокурора Шевченківського району міста Києва

в інтересах держави в особі

1) Міністерства аграрної політики України

2) Фонду державного майна Автономної Республіки Крим

до 1) Державного комплексного торговельного підприємства

Хрещатик

(далі - ДКТП Хрещатик )

2) Приватного підприємства Інтерконтинент Плюс

(далі - ПП Інтерконтинент Плюс )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Державне підприємство Агроспецсервіс

(далі - ДП Агроспецсервіс )

про визнання недійсним з моменту укладення договору купівлі-

продажу нерухомого майна від 01.06.2006 та зобов'язання

повернути другій стороні одержане за договором

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2008 прокурор Шевченківського району міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України, Фонду державного майна Автономної Республіки Крим до ДКТП Хрещатик та ПП Інтерконтинент Плюс про визнання недійсним з моменту укладення договору від 01.06.2006 купівлі-продажу нерухомого майна (комплексу будівель та споруд дитячого санаторно-оздоровчого комплексу Сонячний , розташованого за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Феодосія, смт. Курортне, будинок №1, склад якого визначається специфікацією, викладеною в п. 1.1), укладеного між відповідачами, та зобов'язання відповідачів повернути один одному одержане за договором.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.09.2010 у справі №6/128 позов задоволено повністю. Визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу від 01.06.2006 нерухомого майна (комплексу будівель та споруд дитячого санаторно-оздоровчого комплексу Сонячний за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Феодосія, смт. Курортне, будинок №1, склад якого визначається специфікацією згідно п.1.1) укладеним між ДКТП Хрещатик та ПП Інтерконтинент Плюс . Зобов'язано ПП Інтерконтинент Плюс повернути ДКТП Хрещатик комплекс будівель та споруд дитячого санаторно-оздоровчого комплексу Сонячний за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Феодосія, смт. Курортне, будинок №1, а ДКТП Хрещатик - повернути ПП Інтерконтинент Плюс 2 288 000, 00 грн, в тому числі 381 333, 00 грн ПДВ.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2010 рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2010 у справі № 6/128 скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Прокурора Шевченківського району міста Києва відмовлено в повному обсязі.

Постановою Вищого Господарського суду України від 15.02.2011 у справі №6/128 постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2010 по справі №6/128 скасовано. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2010 по справі №6/128 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду міста Києва від 30.09.2010 у справі №6/128, ФОП Яковлєв Олексій Олександрович 13.08.2018 звернувся до Київського апеляційного господарського суду через місцевий суд з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що оскаржуване рішення ухвалено без врахуванням прав та інтересів апелянта, з грубим порушенням вимог матеріального та процесуального права. Оскільки предметом оскаржуваного Договору є комплекс будівель та споруд санаторно-оздоровчого комплексу Сонячний за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Феодосія, смт Курортне, буд. 1, відповідні позовні вимоги повинні були бути пред'явлені за виключною підсудністю до Господарського суду АР Крим. На переконання апелянта, судом першої інстанції в повній мірі не досліджено матеріалів справи, а саме не враховано, що між ПП Інтерконтинент Плюс та ФОП Яковлєвим О.О. 26.03.2007 року укладено договір оренди вище згаданого майна з правом його викупу,проте апелянта не було залучено до розгляду цієї справи. Крім цього, місцевим судом не враховано висновку судово-будівельної експертизи, відповідно до якого цей комплекс будівель та споруд не може забезпечити ведення окремої підприємницької діяльності на постійній основі, а отже не може вважатись цілісним майновим комплексом, відтак на нього не розповсюджується дія Закону України Про приватизацію державного майна . Оскільки комплекс будівель та споруд не належить до об'єктів приватизації, передбачених згаданим Законом та Законом України Про приватизація невеликих державних підприємств (малу приватизацію) , відповідно його відчуження не вимагало дотримання процедури, передбаченої даними нормативно-правовими актами. Крім цього, твердження суду першої інстанції, що цей комплекс є санаторно-курортним закладом є необґрунтованими, адже чинним законодавством не визначено поняття, що являє собою об'єкт санаторно-курортного закладу.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями справу № 6/128 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Зубець Л.П., судді Мартюк А.І., Алданова С.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2018 у справі № 6/128 апеляційну скаргу ФОП Яковлєва Олексія Олександровича на рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2010 залишено без руху та апелянта зобов'язано надати суду апеляційної інстанції вмотивовані пояснення на підтвердження факту, в якій саме частині оскаржуване судове рішення зачіпає його права, інтереси та (або) обов'язки, а також що оскаржуване рішення стосується його прав, обов'язків чи інтересів не лише на момент його винесення. Заявник також повинен підтвердити документально, що на час подання апеляційної скарги та розгляду її судом наявна доцільність та правова необхідність на скасування судового акту й прийняття нового рішення не тільки для захисту/поновлення прав, інтересів чи обов'язків апелянта, але це не зачіпає й (не порушує) прав, інтересів чи обов'язків тих осіб, які були учасниками провадження та відносно яких судами вже встановлено правовий зв'язок між порушенням прав (в даному випадку позивача, оскільки позов подавався прокурором в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна Автономної Республіки Крим) та ефективним засобом юридичного захисту.

25.06.2018 на виконання Указу Президента України № 454/2017 від 29.12.2017 Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах ліквідовано Київський апеляційний господарський суд й утворено Північний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Київську, Сумську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018 в офіційному виданні Верховної Ради України Голос України № 185 (6940) опубліковано повідомлення голови Північного апеляційного господарського суду про початок роботи новоутвореного суду. З огляду на наведене, Київський апеляційний господарський суд припинив здійснення правосуддя.

За приписами ч. 5 ст. 31 ГПК у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

Згідно акту прийняття-передачі судової справи від 02.10.2018 справу № 6/128 передано до Північного апеляційного господарського суду, до якого також передано клопотання ФОП Яковлєва Олексія Олександровича на виконання ухвали Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2018 у справі № 6/128 та додані до нього документи згідно акту прийняття-передачі додаткових документів до апеляційної скарги від 11.10.2018 у даній справі.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями справу № 6/128 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді Жук Г.А., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2018 у справі № 6/128 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Яковлєва Олексія Олександровича на рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2010. Учасникам справи повідомлено їх право подати відзив на апеляційну скаргу, відповідь на відзив, заяви, клопотання, заперечення тощо та строки на їх подання.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2018 розгляд апеляційної скарги ФОП Яковлєва Олексія Олександровича призначено на 27.11.2018.

13.11.2018 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі, в якому представник останнього стверджував про безпідставність та необґрунтованість апеляційних вимог, просив не брати їх до уваги, відтак оскаржуване рішення як законне та обґрунтоване залишити без змін, а також розгляд справи здійснювати без його участі.

В судове засідання апеляційної інстанції 27.11.2018 з'явився представники апелянта, прокуратури та позивача-1, представники позивача-2, відповідачів 1 та 2, а також третьої особи не з'явились, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини своєї неявки апеляційний суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надіслали, відтак апеляційний суд вважав за можливе справу розглядати за відсутності цих представників за наявними у справі матеріалами.

Представник апелянта в судовому засіданні апеляційної інстанції надав пояснення, в яких підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити за наведених в ній підстав, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Представники прокуратури та позивача-1 в судовому засіданні апеляційної інстанції надали пояснення, в яких зазначили про безпідставність та необґрунтованість апеляційних вимог, просили не брати їх до уваги, відтак оскаржуване рішення як законне та обґрунтоване залишити без змін.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши матеріали апеляційної скарги, заслухавши думку представників апелянта, прокуратури та позивача-1, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.

За приписами ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Основними засадами судочинства згідно ст. 129 Конституції, зокрема, є законність та забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.Тобто, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Звернення до суду здійснюється у формі, порядку, випадках та особами, передбаченими процесуальним законом. Звернення у справах інших осіб у всіх випадках, а учасників процесу - поза випадками, передбаченими процесуальним законом, розгляду судами не підлягають.

Відповідно до ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Законом встановлено, що у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Положеннями ч. 2 ст. 4 ГПК України визначено перелік суб'єктів, право на звернення яких до господарського суду є обмеженим. Це означає, що право на звернення до господарського суду повинно бути прямо передбачене законодавчими актами України. Тобто, наведені положення закону визначають коло осіб, яких наділено процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення й які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки такої особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 02.09.2008 у справі № 23/294.

Як встановлено матеріалами справи, предметом даного спору є визнання недійсним з моменту укладення договору купівлі-продажу від 01.06.2006 нерухомого майна (комплексу будівель та споруд дитячого санаторно-оздоровчого комплексу Сонячний за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Феодосія, смт. Курортне, будинок №1, склад якого визначається специфікацією згідно п. 1.1), укладеного між ДКТП Хрещатик та ПП Інтерконтинент Плюс , та зобов'язання відповідачів повернути один одному одержане за договором.

За змістом оскаржуваного в даній справі рішення, судом першої інстанції в повному обсязі задоволено згадані позовні вимоги, тобто прийнято рішення не тільки про права, інтереси та обов'язки сторін оспорюваного договору, а також інтереси держави, за захистом яких прокурор Шевченківського району міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з даним позовом в особі Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна Автономної Республіки Крим.

У вищезгаданому рішенні немає жодного обмеження, позбавлення, скасування або припинення прав чи інтересів апелянта, в тому числі щодо його прав та обов'язків за Договором оренди нерухомого майна з правом викупу, укладеним, на його думку, 26.03.2007 з ПП Інтерконтинент Плюс , тобто після укладення оспорюваного Договору. Також оскаржуване рішення (ані його мотивувальна, ані резолютивна частини) не містить будь-якого посилання на права, інтереси чи обов'язки апелянта, рішення з цього приводу судом також не приймалося.

Крім цього, надані апелянтом копії Договору оренди нерухомого майна з правом викупу від 26.03.2007, акту приймання-передачі нерухомого майна від 26.03.2007 та акту про сплату в повному обсязі орендних платежів та виконання розрахунків від 26.03.2018, Додаткових угод № 1 від 26.02.2010, № 2 від 26.01.2013 та № 3 від 26.12.2015, викликають у суду апеляційної інстанції сумніви щодо їх достовірності, адже вони не засвідчені печатками сторін, акт приймання-передачі нерухомого майна від 26.03.2007 (а.с. 35, т. 2) містить посилання на Договір від 26.03.2017, а місцем вчинення Додаткової угоди № 3 від 26.12.2015 (а. с. 39, т. 2) та акту про сплату в повному обсязі орендних платежів та виконання розрахунків від 26.03.2018 (а.с. 36, т. 2) є місто Феодосія Автономної Республіки Крим, яка згідно Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України з 20.02.2014 вважається тимчасово окупованою територією України. Доказів належного виконання цього Договору, зокрема, первинної документації щодо сплати орендних платежів, апелянтом не надано, як й оригіналів вищезгаданих документів.

Відповідно, рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2010 у справі №6/128, яким визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу від 01.06.2006 нерухомого майна (комплексу будівель та споруд дитячого санаторно-оздоровчого комплексу Сонячний за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Феодосія, смт. Курортне, будинок №1, склад якого визначено специфікацією), укладений між відповідачами 1 та 2 та зобов'язано останніх повернути один одному одержане за договором, жодним чином не впливає на права, інтереси та/або обов'язки ФОП Яковлєва Олексія Олександровича, як на особу, з якою ПП Інтерконтинент Плюс укладено Договір оренди нерухомого майна з правом викупу від 26.03.2007, що, в свою чергу свідчить про відсутність у апелянта права на апеляційне оскарження згаданого судового рішення.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

Оскільки при ухваленні рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2010 у справі № 6/128 місцевим судом питання про права, інтереси та (або) обов'язки ФОП Яковлєва Олексія Олександровича не вирішувалося, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 234, 264 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження у справі № 6/128 за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Яковлєва Олексія Олександровича на рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2010 у даній справі - закрити.

Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2010 у справі № 6/128.

Матеріали справи № 6/128 повернути до Господарського суду міста Києва.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді А.О. Мальченко

Г.А. Жук