Ухвала

від 15.03.2007 по справі 14/158

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/158

       ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

15.03.07                                                                                           Справа  № 14/158

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді                              Юрченка Я.О.

суддів                                                  Процик Т.С.

                                                            Галушко Н.А.

розглянув апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Ужгороді, м.Ужгород

на постанову Господарського суду Закарпатської області від 12.12.2006р.

у справі № 14/158

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс”, м.Ужгород

до Державної податкової інспекції у м.Ужгороді, м.Ужгород

про скасування податкового повідомлення-рішення від 08.10.2006р. № 0000132342/0 3989/23-0/10/32689101

За участю представників сторін:

від позивача: Янчий М.В. –представник.

від відповідача: Трускавецька Д.І. –головний державний податковий інспектор юридичного відділу.

Особам, які беруть участь у справі, права і обов'язки, передбачені ст.ст.49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено. Заяв про відвід суддів не поступало.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Закарпатської області від 12.12.2006р. у справі № 14/158 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс”, м.Ужгород та скасовано в повному обсязі податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Ужгороді від 08.10.2006р. № 0000132342/0 3989/23-0/10/32689101 про зменшення суми 20331 грн. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Постанова місцевого господарського суду мотивована тим, що придбання позивачем об”єкту нерухомості (квартири) є господарською діяльністю товариства і відповідно правомірним є віднесення ним у звітному податковому періоді - червень 2006р. за податковою накладною до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 20331 грн., що відповідає вимогам пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”; відповідно є правомірним, у зв”язку з наявністю від'ємного значення суми податкового кредиту звітного податкового періоду над сумою податкового зобов'язання такого звітного податкового періоду, віднесення вищезазначеної суми ПДВ у розмірі 20331 грн. у наступному звітному податковому періоді - липень 2006р., як від”ємного значення, до бюджетного відшкодування, що відповідає вимогам Закону України „Про податок на додану вартість”.

Скаржник, відповідач у справі, з постановою місцевого господарського суду не погоджується, подав апеляційну скаргу, просить постанову суду скасувати, у задоволенні позову відмовити, з підстав, наведених в апеляційній скарзі. Зокрема відповідач стверджує, що позивач не мав права відносити суму ПДВ у розмірі 20331 грн. до складу податкового кредиту, оскільки придбав товар, який не використовується та не буде в майбутньому використаний в господарській діяльності позивача. При цьому відповідач покликається на п.1.32 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, згідно з яким господарська діяльність –це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою, та стверджує, що статутними документами позивача не передбачено такого виду господарської діяльності, як торгівля недобудованими житловими приміщеннями.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та представник позивача в судовому засіданні проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечили, просили постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Розглянувши доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, доводи позивача, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що постанову місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення, з наступних підстав.

Підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 08.10.2006р. № 0000132342/0 3989/23-0/10/32689101 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2006р. на 20331 грн. (а.с.9) є акт перевірки від 29.09.2006р. „Про результати документальної виїзної позапланової перевірки ТзОВ „Комплекс”, код ЄДРПОУ 32689101 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період липень 2006р.” (а.с.10-20), де зазначено, що ТзОВ „Комплекс” в порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” неправильно віднесено до податкового кредиту в червні 2006р. суму ПДВ у розмірі 20330,50 грн., сплаченого по операції не пов”язаній з господарською діяльністю платника податку (сплачену ДП „Сі.Пі.Ем.Білдінг Юкрейн”, як передоплату за квартиру, податкова накладна № 18 від 30.06.2006р.) (арк.7 акту перевірки, а.с.16), внаслідок чого є неправомірним включення товариством суми 20331 грн. до бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у наступному звітному податковому періоді - липень 2006р., як від”ємного значення бюджетного відшкодування (арк.10 акту перевірки, а.с.19).

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

У відповідності до вимог пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від  того, чи такі товари (послуги) почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Вимоги до змісту податкової накладної, що надається покупцю платником податку - продавцем визначено пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 вказаного Закону та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 165, пунктом 6 якого передбачено, що податкова накладна складається у двох примірниках (оригінал і копія) у момент виникнення податкових зобов'язань продавця відповідно до вимог п.7.3 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Відповідно до вимог пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” передбачено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору пайової участі у фінансуванні будівництва житлового будинку від 29.12.2005р. № А2-5-21/003 (а.с.22-46) було перераховано авансом суму 121983 грн. (в т.ч. ПДВ 20330,50грн.) ДП „Сі.Пі.Ем.Білдінг Юкрейн”, яке є платником податку на додану вартість, як передоплату за об”єкт нерухомості (квартиру), який буде отриманий позивачем після введення будинку в експлуатацію, про що отримано від ДП „Сі.Пі.Ем.Білдінг Юкрейн” податкову накладну № 18 від 30.06.2006р. (а.с.21).

Як вбачається з підписаного ТзОВ „Комплекс” з ТзОВ „Технопропозиція” Протоколу переговорів № 1 від 10.09.2005р. (а.с.47), позивачем взято на себе зобов”язання продати ТзОВ „Технопропозиція” об”єкт нерухомості (квартиру), яка після закінчення будівництва та введення в експлуатацію житлового будинку ДП „Сі.Пі.Ем.Білдінг Юкрейн”, буде отримана позивачем у ДП на підставі умов договору пайової участі у фінансуванні будівництва житлового будинку від 29.12.2005р. № А2-5-21/003. Також вищезазначена обставина щодо взятих ТзОВ „Технопропозиція” на себе зобов”язань щодо придбання від позивача об”єкту нерухомості (квартири) підтверджується наявним у матеріалах справи гарантійним листом ТзОВ „Технопропозиція” від 11.12.2006р. вих.№01/11 про укладення договору та оплату вартості товару (а.с.65).

У відповідності до вимог Статуту ТзОВ „Комплекс” від 18.04.2005р. (а.с.53-58), цілями товариства є одержання прибутку від господарської та іншої діяльності (п.2.1 Статуту а.с.54) та товариство має право здійснювати інші дії, що прямо не заборонені законодавством України (п.3.1.10 Статуту, а.с.55).

Виходячи з вищезазначених норм Закону України „Про податок на додану вартість” та доказів у справі, апеляційний господарський суд вважає правомірним та погоджується з висновком суду першої інстанції про  те, що придбання позивачем об”єкту нерухомості (квартири), за який здійснено передоплату ДП „Сі.Пі.Ем.Білдінг Юкрейн” на виконання умов договору пайової участі у фінансуванні будівництва житлового будинку від 29.12.2005р. № А2-5-21/003 та на яку отримано від ДП податкову накладну № 18 від 30.06.2006р., є господарською діяльністю позивача і відповідно правомірним є віднесення ним у звітному податковому періоді - червень 2006р. до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 20331грн., що відповідає вимогам пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”. Відтак, у зв”язку з наявністю від'ємного значення суми податкового кредиту звітного податкового періоду над сумою податкового зобов'язання такого звітного податкового періоду, є правомірним віднесення позивачем зазначеної суми ПДВ у розмірі 20331 грн. у наступному звітному податковому періоді - липень 2006р., як від”ємного значення, до бюджетного відшкодування, що відповідає вимогам ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Твердження скаржника про те, що позивач не мав права відносити суму ПДВ у розмірі 20331 грн. до складу податкового кредиту, оскільки придбав товар, який не використовується і не буде в майбутньому використаний в господарській діяльності позивача та покликання при цьому на п.1.32 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” не заслуговують на увагу, оскільки згідно з вказаним п.1.32 ст.1 Закону господарська діяльність –це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. При цьому під безпосередньою участю розуміється зазначена діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи. У даному випадку від імені позивача діяв директор ТзОВ „Комплекс”.

Отже, за наведених обставин, доводи скаржника щодо не віднесення вищезазначеної операції до господарської діяльності позивача, спростовуються нормами чинного законодавства, фактичними обставинами та матеріалами справи. Відтак неправомірним є зменшення відповідачем позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 20331 грн., як проведеної товариством передоплати за об”єкт нерухомості (квартиру) за отриманою від ДП „Сі.Пі.Ем.Білдінг Юкрейн” податковою накладною № 18 від 30.06.2006р.

Таким чином, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог і задоволив позов.

Доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовано, правомірності спірного податкового повідомлення-рішення не доведено.

Оскаржувана постанова місцевого господарського суду є такою, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у відповідності до фактичних обставин та матеріалів справи. Відтак, підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Львівський апеляційний господарський суд УХВАЛИВ:

Постанову Господарського суду Закарпатської області від 12.12.2006р. у справі № 14/158 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.212 КАС України.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий суддя                                                                      Юрченко Я.О.

Суддя                                                                                          Процик Т.С.

Суддя                                                                                          Галушко Н.А.