Рішення

від 28.09.2015 по справі 2-11137/10

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа №2-11137

2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«09» серпня 2010року

Дзержинський районний суд м.Харкова в складі:

головуючого: судді - Лазюк С.В.

при секретарі Трегубової О.А.,

розглянувши у відкритому в судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Дзержинському районі м. Харкова про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги „Дітям війни",

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України у Дзержинському районі м. Харкова, в якому просить суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому, як дитині війни недосплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період 22.05.2008р. до 31.12.2009р.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що вона належить до соціальної категорії „Дитина війни" і відповідно до ст..6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" з 01.01.2006р. має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. У 2008р. та 2009р. ця сума виплачувалася йому у неповному обсязі.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 року були визнані такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.41 розділу 2 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Разом з тим, суми підвищення дітям війни були визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян". Разом с тим, відповідач в порушення вимог Конституції України, не здійснив нарахування та виплату зазначеного підвищення до пенсії. Просив визнати дії відповідача неправомірними, стягнути несплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період із 01.01.2008р. по 31.12.2008р., зобов'язати відповідача нарахувати йому допомогу, відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни".

Позивач у судове засідання не з'явився, у позовної заяві є клопотання розглядати справу за його відсутністю у зв'язку з похилим віком та станом здоров'я.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча в справі є наявні докази, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, надав до суду заперечення, в яких просив у позовних вимогах відмовити, у зв'язку з пропуском строку позовної давності та просив розглядати справу за відсутністю представника відповідача.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є дитиною війни в розумінні ст.1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_1 від 14.01.1999р.

Відповідно до ст..6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Згідно з ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Щодо розрахункової величини мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно рахувати підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30%, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

При цьому, ч.3 ст.28 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Однак, враховуючи той факт, що Закон України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для розрахунку зазначеного підвищення дітям війни. Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України „Про соціальний захист дітей війни", оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що на думку суду не суперечить вимогам ч.3 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пенсійний фонд України діє на підставі Положення „Про Пенсійний фонд України", здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача є Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова. Враховуючи вищевикладене, суд вважає Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова належним відповідачем по даної справі.

Що стосується вимог позивача про стягнення щомісячної надбавки до пенсії дитини війни в 2008 році, то суд вважає такі вимоги обґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до п.41 розділу 2 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", статтю 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" викладено у новій редакції, встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії ії соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

З 01 січня 2008 року позивачу було нараховане та виплачувалось зазначене підвищення встановленого розміру, що підтверджується відповідною довідкою Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.41 розділу 2 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Разом з тим, суми підвищення дітям війни були визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян". Так, п. 8 Постанови встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії ії соціального захисту" та „Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного, довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 гривні, з 1 жовтня - 49,8 гривні.

Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року Управління Пенсійного фонду України у Дзержинському районі м. Харкова повинно було нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст..6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним судом рішення щодо неконституційності п.41 розділу 2 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", ця норма втратила чинність і не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008р. повинен був нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком .

Таким чином, суд вважає за необхідне зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова здійснити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням пенсії на 30% з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за 2008 рік з 22 травня 2008 року з урахуванням проведених виплат та провести відповідні виплати.

Крім того, починаючи з 22.05.2008 року суми доплат „Дітям війни" повинні виплачуватися на підставі Постанови КМУ №530 від 28.05.2008 року. Деякі питання соціального захисту окремих категорії громадян, станом на 2009 рік вказана постанова є дієвою. Але нарахування та виплати доплат до пенсії здійснюються в розмірі 10% мінімальної пенсії за віком, а не 30%.

Із змісту позовної заяви вбачається, що в даному спорі фактично оскаржується бездіяльність територіального управління Пенсійного фонду України щодо відмови в нарахуванні зазначеного підвищення до пенсії.

Посилання відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності, суд вважає безпідставними, оскільки відповідно до ч.2 ст.87 Закону України „Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком. Таким чином, на не отримані позивачем суми доплати до пенсії строки звернення до суду не розповсюджуються.

Згідно ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. При зверненні до суду позивач сплатив державне мито у розмірі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст..64 Конституції України, ст..ст.3,6 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Законом України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та керуючись ст.ст., 2-4, 15,57,88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Дзержинському районі м. Харкова про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги „Дітям війни" - задовольнити .

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України у Дзержинському районі м. Харкова протиправною, в частині не нарахування підвищення пенсії, передбаченої ст..6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" в розмірі, встановленому ст..28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009р. по 31 грудня 2009 р.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Дзержинському районі м. Харкова здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести виплати за 2008 рік - з 22 травня по 31 грудня 2008 року та за 2009 рік - з 01 січня по 31 грудня 2009 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 8,50 гривні та витрати на інформаційне-технічне забезпечення у розмірі 37,00 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення постановлено та надруковано власноруч суддею Лазюк С.В. у нарад чий кімнаті.

Головуючий:суддя: С.В. Лазюк