Постанова

від 11.10.2011 по справі 4/194

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2011 № 4/194

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Майданевича А.Г.

ОСОБА_1

при секретарі: Марченко Ю.І.

при секретарі судового засідання Марченко Ю.І.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 -дов. № 02/498 від 13.07.2011 року,

від відповідача: ОСОБА_3 -дов. № 269 від 31.01.2011 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу б/н б/д Приватного вищого навчального закладу «Київський медичний університет Української асоціації народної медицини» на рішення господарського суду м. Києва від 21 .06. 2011 року

у справі № 4/194 (суддя - Борисенко І.І.)

за позовом Приватного вищого навчального закладу «Київський медичний університет Української асоціації народної медицини»

до Київської міської клінічної лікарні № 1

про тлумачення змісту правочину та визнання договору пролонгованим

ВСТАНОВИВ :

11 квітня 2011 року Приватний вищий навчальний заклад «Київський медичний університет Української асоціації народної медицини» звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Київської міської клінічної лікарні № 1 про тлумачення п. 11.3 договору оренди нерухомого майна № 795/8 від 31.01.2002р., укладеного між Київською міською клінічною лікарнею № 1 та Медичним інститутом Української асоціації народної медицини, наступним чином: «Після закінчення терміну дії договору оренди майна «Орендар», який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий строк. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору протягом місяця після закінчення його строку, він вважається продовженим на той самий строк, на таких самих умовах, які були передбачені договором (а саме рішенням Київської міської ради № 175/1152 від 30.01.2001р. - на 5 років)». Крім того, позивач просить визнати договір оренди нерухомого майна № 795/8 від 31.01.2002р. пролонгованим на 5 років.

Відповідач у відзиві на позов (а.с.30) та в судових засіданнях (протокол судового засідання від 19.05.2011 р. (а.с. 32), позовні вимоги не визнав, стверджує, що тлумачення спірного пункту договору надано судом при розгляді справи № 40/519, що строк дії договору закінчився 30.01.2010 року і орендодавець попередив орендаря про закінчення строку дії договору та необхідність повернення майна в установленому законом порядку. Рішенням господарського суду м. Києва від 21.06.2011 року у даній справі позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог. Посилаючись на норми ст.ст. 33-34 ГПК України, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Не погодившись з прийнятим рішенням позивач - Приватний вищий навчальний заклад «Київський медичний університет Української асоціації народної медицини», через місцевий господарський суд подав апеляційну скаргу (б/ч, б/н), в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають дійсним обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2011року апеляційну скаргу Приватного вищого навчального закладу «Київський медичний університет Української асоціації народної медицини» прийнято до провадження колегією суддів у складі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 (а.с. 83).

Після повторного автоматичного розподілу справ, згідно Розпорядження № 01-24/581 від 12.09.2011 року, справу передано інший колегії.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2011року апеляційну скаргу Приватного вищого навчального закладу «Київський медичний університет Української асоціації народної медицини» прийнято до провадження колегією суддів у складі ОСОБА_7А, ОСОБА_8, ОСОБА_1 призначено до розгляду на 11.10.2011 року.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2011 року № 01-23/3/10 склад колегії змінено.

У судовому засіданні 11.10.2011 року апелянт (позивач у справі) підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 21.06.2011 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідач у судовому засіданні 11.10.2011 року заперечив проти доводів апелянта, просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

31 січня 2002 року між сторонами у справі - Київською міською клінічною лікарнею № 1, як балансоутримувачем майна (орендодавць за договором) та Медичним університетом Української асоціації народної медицини, правонаступником якого є позивач у справі (орендар за договором), укладено Договір № 795/8 оренди нерухомого майна ( а.с.10 -13).

Відповідно до п.1 договору оренди, орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування нежилий будинок для розміщення закладу освіти, по вулиці Харківське шосе,121 у м. Києві, загальною площею 6685 кв. м. в т.ч. підвальне приміщення площею 433 кв.м. Орендоване нежиле приміщення передано Відповідачу по Акту прийому-передачі (а.с.16).

Договором сторони обумовили розмір орендної плати, порядок приймання та повернення майна, обов'язки та права орендаря, орендодавця, відповідальність сторін, термін дії договору, а також умови зміни та розірвання договору та правові наслідки припинення його дії.

При укладенні договору сторони визначили термін його дії до 30 січня 2006 року -4 роки (п.10 договору). При цьому договором сторони передбачили (п. 11.3) що після закінчення договору оренди майна орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов на продовження договору оренди на новий термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору протягом місяця після закінчення його строку, він вважається продовженим на той самий термін на таких саме умовах, які були передбачені договором.

Договір оренди № 795/8 укладено на підставі Рішення Київської міської Ради №175/1152 від 30 січня 2001 року, яким Київський міський клінічній лікарні надано дозвіл на укладання договору оренди з Акціонерним товариством закритого типу «Київський медичний інститут Української асоціації народної медицини» (а.с. 8), договір погоджений з Головним управлінням охорони здоров'я та Головним управлінням з питань майна Київської міської державної адміністрації (а.с.13).

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання які мають ознаки договору оренди, згідно якого, в силу ст. 759 ЦК України, ст. 283 ГК України, наймодавець передав наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За змістом даних норм Цивільного та Господарського кодексів України договір оренди - реальний, двосторонній, оплатний. Двосторонній - оскільки кожна із сторін цього договору несе обов'язки по відношенню до іншої сторони.

Як вбачається з матеріалів справи, не заперечено сторонами, після збігу терміну дії договору оренди, передбаченого п. 10 договору - 30.01.2006 року, термін дії договору було пролонговано, на той же термін на тих саме умовах.

Відповідач, вважаючи, що строк дії договору після його пролонгації закінчується 30.01.2010 року листами від 30.11.2009 року, 21.12.2009 року та 29.01.2010 року попередив орендаря про закінчення строку дії договору оренди 30.01.2010 року та відмову від продовження його дії на новий термін, просив повернути майно у відповідності та у строки передбачені договором.

Позивач стверджує, що строк дії договору оренди визначено Рішенням Київради №175/1152 від 30 січня 2001 року (додатком № 5, а.с.9) у 5 років, тому вважає, що строк пролонгації Договору після збігу 30.01.06 має бути 5 років до 30.01.2011 року. Посилаючись на норми ст.ст. 202, 203, 213, 251, 252 ЦК України, ст. 3, 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», позивач просить суд розтлумачити п. 11.3 договору оренди нерухомого майна № 795/8 від 31.01.2002 року щодо строку продовження дії договору після його пролонгації. При цьому, позивач просить розтлумачити спірну умову договору в редакції запропонованої ним, а саме: «Після закінчення терміну дії договору оренди майна «Орендар», який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий строк. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору протягом місяця після закінчення його строку, він вважається продовженим на той самий строк, на таких самих умовах, які були передбачені договором (а саме рішенням Київської міської ради № 175/1152 від 30.01.2001р. - на 5 років)».

Згідно з ч.1 ст. 637 Цивільного кодексу України тлумачення умов договору здійснюється за правилами, встановленими ст. 213 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 213 Цивільного кодексу України, зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Місцевій господарський суд, посилаючись на Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2007 року по справі № 40/519, в межах якої розглядалося питання терміну дії договору оренди нерухомого майна № 795/8 від 31.01.2002 року, дійшов висновку про те, що зазначеною постановою та ухвалою про роз'яснення постанови від 03.07.2007 року апеляційним господарським судом надано тлумачення змісту договору оренди №795/8, в тому числі і умови договору, передбаченої п. 11.3, щодо продовження строку дії договору у разі його пролонгації до 30.01.2010 року.

Так, в постанові Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2007 року по справі № 40/519 за позовом ЗАТ «Медичний інститут Української асоціації народної медицини» до Київської міської клінічної лікарні № 1 про зобов'язання відповідача продовжити дію договору на 5 років та зарахувати в рахунок майбутніх платежів по орендній платі та комунальним послугам переплачені позивачем платежі за договором, зазначено (а.с. 60), що відповідно до законодавства договір № 795/8 вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Судом відмовлено позивачу у задоволенні позову в частині вимог про продовження дії договору оренди № 795/8 на 5 років.

06.03.2008 року Київський апеляційний господарський суд виніс ухвалу, в порядку ст. 89 ГПК України, про роз'яснення постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2007 року (а.с. 56), якою суд роз'яснив зміст та резолютивну частину постанови, зазначивши, що позивачу відмовлено у задоволені позовних вимог про зобов'язання орендодавця продовжити дію договору оренди на 5 років, оскільки у відповідності до п. 11.3 договору оренди №795/8 строк його дії продовжується на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, тобто на 4 роки.

У відповідності до вимог ст. 35 ГПК України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують додаткового доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших справ в яких беруть участь ті самі сторони.

Київським апеляційним господарським судом надано роз'яснення щодо тлумачення змісту п.11.3 договору оренди № 795/8 від 31.01.2002 року та відмовлено в позові щодо продовження дії даного договору оренди на 5 років в межах розгляду справи № 40/519, яка, з огляду на вимоги ст. 35 ГПК України, має приюдиційне значення для вирішення даної справи.

Відтак, договір оренди № 795/8 від 31.01.2002 року з 30.01.2006 року було подовжено на 4 роки, тобто до 30 січня 2010 року, як передбачено умовами п.п. 10, 11.3 договору оренди та відповідає вимогам статті 764 Цивільного кодексу України, статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що договір оренди № 795/8 від 31.01.2002 року відповідно до п.10 договору діяв з моменту підписання, реєстрації до 30.01.2006 року, був пролонгований до 30.01.2010 року і на час звернення позивача з позовом у даній справі, враховуючи відмову орендодавця продовжити його дію, договір оренди № 795/8 від 31.01.2002 року припинив свою дію.

Крім того, предметом даного судового розгляду є вимоги позивача про тлумачення умов договору, який на момент звернення позивача з позовом припинив свою дію, відтак у позивача відсутнє право вимоги тлумачення умов договору, строк дії якого закінчився (така правова позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 26.05.2011 року у справі № 21/102).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення господарського суду м. Києва від 21.06.2011 року у справі № 4/194 відповідає чинному законодавству України, а відтак передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладаються на позивача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 99, 101- 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного вищого навчального закладу «Київський медичний університет Української асоціації народної медицини» на рішення господарського суду міста Києва від 21.06.2011 року у справі № 4/194 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 21.06.2011 року у справі № 4/194 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 4/194 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя Жук Г.А.

Судді Майданевич А.Г.

ОСОБА_1