Постанова

від 27.04.2009 по справі 21/12-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Харківський апеляційний г осподарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2009 р. Справа № 21/12-08

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Могилєвк ін Ю.О., судді Пушай В.І., Плужник О.В.

при секретарі Пироженко І.В .

за участю представників с торін:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - Рисенко В.М .

розглянувши у відкритому с удовому засіданні у приміщен ні Харківського апеляційног о господарського суду апеляц ійну скаргу відповідача в х. № 680Х/3-7 на рішення господа рського суду Харківської обл асті від 26.02.09 по справі № 21/12-08

за позовом Фізичної ос оби - підприємця ОСОБА_3, м. Харків

до ВАТ "Чугуївський молочний завод", с. Михайлівка

про стягнення 31998,70 грн. -

встановила:

В січні 2008 р. позивач - ФОП ОСОБА_3, м. Харків звернувс я до господарського суду з по зовною заявою в якій просив с уд стягнути з відповідача - ВАТ "Чугуївський молочний за вод", с. Михайлівка 31998,70 грн. борг у, та судових витрат, мотивуюч и свої вимоги тим, що на викона ння умов укладеного між стор онами договору № 2а від 02.01.07 р. по зивач перерахував грошові ко шти в зазначеній сумі в якост і передоплати, однак відпові дач свої зобов' язання щодо поставки продукції не викона в, та грошові кошти не поверну в.

В процесі розгляду справи п озивач надав до суду заяву пр о уточнення позовних вимог в якій просив суд стягнути з ві дповідача 31998,70 грн. безпідстав но отриманих коштів та судов их витрат, посилаючись при ць ому на те, що грошові кошти в з азначеній сумі перераховува лися ним без належних правов их підстав.

Рішенням господарського с уду Харківської області від 26.02.09 р. (суддя Ковальчук Л.В.) по сп раві № 21/12-08 позов задоволено. З в ідповідача на користь позива ча стягнуто заборгованість в сумі 31998,70 грн., витрати по сплат і державного мита в сумі 320 грн . та витрати на інформаційно-т ехнічне забезпечення судово го процесу в сумі 118 грн.

Рішення мотивоване з посил анням на ст. 638, 655, 656, 1212 ЦК України і відповідні положення Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітніст ь” та ін.

Відповідач з рішенням госп одарського суду не погоджуєт ься, вважає його таким, що прий няте з порушенням норм матер іального та процесуального п рава, подав апеляційну скарг у в якій просить рішення скас увати. В обґрунтування своїх вимог відповідач посилаєтьс я на те, що господарський суд п ри винесенні оскаржуваного р ішення не надав належну прав ову оцінку залученим до мате ріалів справи документам, а с аме прейскуранту, який є неві д' ємною частиною договору н аданому відповідачем примір нику договору в якому залиши лися неузгодженим умови щодо строку виконання відповідач ем свого зобов' язання з пос тавки продукції, та товарно-т ранспортним накладним відпо відно до яких відбувалася по ставка товару, зведеним пода тковим накладним за лютий-че рвень, тощо. Зазначені обстав ини, на думку відповідача, при звели до прийняття неправиль ного рішення. Крім того, відпо відач також зазначає, що суд б езпідставно дійшов висновку про те, що грошові кошти, з вим огами про стягнення яких поз ивач звернувся до господарсь кого суду, є безпідставно наб утими позивачем та з цих підс тав задовольнив позов, оскіл ьки вказані кошти відповідач перераховував на виконання умов укладеного між сторонам и договору № 2а, і зазначені об ставини, на думку відповідач а, самі по собі можуть бути під ставою для скасування прийня того по справі рішення та ін.

У відзиві на апеляційну ска ргу позивач просить суд ріше ння господарського суду зали шити без змін, а апеляційну ск аргу без задоволення, посила ючись на те, що оскільки відпо відач під час розгляду справ и в господарському суді запе речував досягнення сторонам и згоди стосовно встановленн я в договорі строку виконанн я відповідачем свого зобов' язання, зазначена обставина зумовила зміну позивачем під став позову; що про безпідста вність набуття відповідачем грошових коштів свідчать на дані позивачем квитанції, в я ких підстав набуття коштів н е зазначено; що відповідач не законно відмовився від повер нення цих коштів позивачу; що податкові накладні не можут ь свідчити про факт передачі товару позивачу, оскільки ві дповідно до Закону України „ Про Податок на додану вартіс ть” вони виписуються за факт ом набуття грошових коштів; щ о позовні вимоги стосуються виключно грошових коштів, пе реданих в липні-вересні 2007 р. та ін.

Крім того, в наданих позивач ем письмових поясненнях оста нній також зазначає, що між ст оронами в спірному договорі крім безпосередньо ціни тако ж не була узгоджена кількіст ь товару, а наданий відповіда чем в обґрунтування своїх за перечень прейскурант не може вважатися додатком до догов ору № 2а від 02.01.07 р. та взагалі не м ає до нього відношення, оскіл ьки даний документ зокрема н е узгоджувався з позивачем т а не підписувався останнім, н е охоплював весь термін дії ц ього договору, а в самому прей скуранті відсутні відомості про кількість товару, який на лежить поставити. Зазначені обставини, на думку позивача , свідчать про безпідставніс ть набуття відповідачем спір них грошових коштів та ін.

Позивач надав до суду клопо тання з проханням відкласти розгляд апеляційної скарги, мотивуючи його тим, що з приво ду привласнення позивачем по ставленої відповідачем прод укції останній звернувся до правоохоронних органів з від повідною заявою, яка має бути розглянута на протязі 10 днів з моменту її надання, при цьом у, відповідні висновки право охоронних органів з цього пр иводу, на думку відповідача, м ожуть мати важливе значення для даної справи, та в будь-яко му випадку можуть бути підст авою для подальшого зупиненн я судом провадження у даній с праві.

Однак, вказане клопотання н е підлягає задоволенню, оскі льки норми ГПК України перед бачають можливість відкладе ння розгляду справи зокрема в разі неможливості її розгл яду на даному судовому засід анні, однак в даному випадку т аких підстав судова колегія не вбачає. Тим більше, відпові дач за весь час розгляду спра ви мав можливість для зверне ння до правоохоронних органі в з цього приводу, а норми ГПК України, зокрема ст. 79, передба чають можливість зупинення р озгляду справи зокрема у вип адку надсилання виключно суд ом а не стороною по справі мат еріалів до слідчих органів.

Перевіривши матеріали спр ави, оцінивши надані суду док ази та доводи, судова колегія встановила наступне:

Як свідчать матеріали спра ви, та правомірно встановлен о судом першої інстанції, поз ивач на протязі серпня-верес ня 2007 року здавав грошові кошт и до каси підприємства - від повідача. Всього відповідаче м було здано грошові кошти в с умі 31 998,70 грн., у тому числі: 24.07.2007 ро ку згідно з прибутковим касо вим ордером № 263 - 10000 грн. із зазна ченням підстави отримання гр ошових коштів відповідачем: "переработка"; 25.07.2007 року згідно з прибутковим касовим ордер ом № 266 - 1998,70 грн. із зазначенням п ідстави „молочна продукція", 02.08.2007 року згідно з прибутковим касовим ордером № 275 - 5000 грн. із з азначенням підстави: „молочн а продукція", 13.08.2007 року згідно з прибутковим касовим ордером № 286 - 5000 грн. із зазначенням підс тави „молочна продукція", 04.09.2007 року згідно з прибутков им касовим ордером № 311 - 2000 грн. і з зазначенням підстави: „мол очна продукція", 05.09.2007 року згід но з прибутковим касовим орд ером - 3000 грн. із зазначенням пі дстави: „молочна продукція", 11 .09.2007 року згідно з прибутковим касовим ордером № 319 - 5000 грн. із з азначенням підстави: „молочн а продукція". Всі квитанції до прибуткових касових ордерів про внесення грошових кошті в завірені підписами головно го бухгалтера і касира та печ аткою підприємства та видані на руки позивачу, що підтверд жує факт внесення грошей до к аси підприємства-відповідач а.

Крім того, матеріали справи свідчать також про те, що до ч асу здійснення передачі грош ових коштів, 02.01.2007 р. між сторона ми було укладено договір куп івілі-продажу № 2а, згідно з ум овами якого продавець (відпо відач) зобов' язався продати , а покупець (позивач) прийняти молочну продукцію, номенкла тура та кількість якої зазна чається в прейскуранті, дода тку № 1 до договору, який є його невід' ємною частиною.

Як свідчить залучений до ма теріалів справи прейскурант (а.с. 12), він не містить умови щод о кількості продукції, що під лягає поставці покупцю (пози вачу), сам документ не узгодже ний з позивачем, а в ньому відс утні посилання про те, що він є невід'ємною частиною догово ру купівлі-продажу від 02.01.2007 рок у.

Згідно з вимогами п. п. 2.1., 3.2. До говору (екземпляр договору д оданий до позовної заяви) про давець зобов'язався не пізні ше 17 днів з моменту отримання грошових коштів передати пок упцеві молочну продукцію за цінами зазначеними в специфі кації та видати свідоцтво пр о якість.

Пунктами 3.1-3.2 договору перед бачено Покупець здійснює поп ередню оплату у розмірі 100 % дог овірної ціни. Ціна на товар з азначена в специфікації до д аного договору (додаток № 1).

Проте, під час розгляду спра ви судом було встановлено, що жодних додатків або специфі кацій до договору сторонами не укладалося та не узгоджув алося, що дає суду підстави вв ажати ціну товару сторонами не узгодженою. Разом з тим, з п ідстав зазначених вище, не мо же вважатися такою специфіка цією і залучений до матеріал ів справи прейскурант (а.с. 12).

Разом з тим, наданий відпові дачем другий примірник (екзе мпляр) договору купівлі-прод ажу № 2а від 02.01.2007 року (т. 1 а.с. 31), на д ійсності якого наполягав ост анній, не містить істотної ум ови щодо терміну поставки. За значені обставини дають суду підстави вважати також неуз годженою між сторонами і ціє ї істотної умови договору.

Як свідчать матеріали спра ви, на неузгодженості даної і стотної умови договору також наполягав відповідач під ча с розгляду справи в суді перш ої інстанції.

Разом з тим, відповідач напо лягає на тому, що на всю суму п ереданих позивачем грошових коштів ним була видана остан ньому молочна продукція.

В підтвердження отримання позивачем молочної продукці ї відповідач посилається на зведені податкові накладні ( а.с. 22-26 том 2), а саме: № 500058-2 за періо д продажу з 01.02.2007 р. по 28.02.2007 р. на сум у 4995,50 грн., № 500058-3 за період продаж у з 01.03.2007 р. по 31.03.2007 р. на суму 11500,00 грн ., № 50058-4 за період продажу з 01. 04.2007 р . по 30.04.2007 р., на суму 9008,20 грн., №50058-5 за період продажу з 01.05.2007 р. по 31.05.2007 р ., на суму 30965,88 грн., № 50058-6 за період продажу з 01.06.2007 р. по 30.06.2007 р. на суму 23194,45 грн.

Крім того, в обґрунтування ф акту передачі молочної проду кції на оспорювану позивачем суму відповідач надав зведе ні податкові накладні: № 500058-7 за період продаж з 01.07.2007 р. по 31.07.2007 р. н а суму 18809,70 грн., № 500058-8 за період пр одаж з 01.08.2007 р. по 31.08.2007р. на суму 9999,00г рн., № 500058-9 за період продаж з 01.09.2007 р. по 30.09.2007р. на суму 10000,00 грн., а всьо го на суму 38808,70 грн.

При цьому, відповідач також зазначає, що молочна продукц ія передавалася позивачу на підставі товарно-транспортн их накладних № № 702 від 23.07.2007 року , 721 від 27.07.2007 року, 732 від 01.08.2007 року, 860 в ід 20.08.2007 року, 930 від 03.09.2007 року, 968 від 11.09.2007 року. Однак, в зазначених в ище товарно-транспортних нак ладних відсутні підписи осіб керівника підприємства та г оловного бухгалтера у графі „отпуск разрешил", не зазначе но підставу для відвантаженн я вантажу (договір), немає підп ису особи, що прийняла вантаж . Крім того, під час розгляду с прави в суді апеляційної інс танції відповідач також нада в письмові пояснення водія-е кспедитора ОСОБА_4, який п ояснив що молочну продукцію відповідача на протязі липня -вересня 2007 р. він поставляв поз ивачу.

З матеріалів справи також в бачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рі шення посилався на ст. 638, 655, 656, 1212 Ц К України, відповідні положе ння Закону України „Про бухг алтерський облік та фінансов у звітність”, на неузгоджені сть між сторонами за договор ом деяких його істотних умов , на недоведеність відповіда чем факту поставки продукції на суму переданих позивачем грошових коштів та на обов' язок повернення грошових кош тів, який виник у відповідача в результаті непердання про дукції та неузгодженості всі х істотних умов договору.

Викладені вище висновки го сподарського суду, на думку к олегії суддів, в цілому відпо відають фактичним обставина м спору та матеріалам справи , їм надана належна правова о цінка, в зв' язку з чим відсут ні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасува ння прийнятого по справі ріш ення.

Відповідно до статті 33 ГПК У країни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які в она посилається як на підста ву своїх вимог та заперечень .

Згідно зі статтею 43 цього ж к одексу господарський суд оц інює докази за своїм внутріш нім переконанням, що ґрунтує ться на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в суд овому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керу ючись законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34, 36 ГПК України, доказами у спр аві є будь-які фактичні дані, н а підставі яких господарськи й суд у визначеному законом п орядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на я ких ґрунтуються вимоги і зап еречення сторін, а також інші обставини, які мають значенн я для правильного вирішення господарського спору. Обстав ини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засоба ми доказування, не можуть під тверджуватись іншими засоба ми доказування. Письмовими д оказами є документи i матеріа ли, які містять дані про обста вини, що мають значення для пр авильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 9 Закону Ук раїни "Про бухгалтерський об лік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухга лтерського обліку господарс ьких операцій є первинні док ументи, які фіксують факти зд ійснення господарських опер ацій та повинні бути складен і під час здійснення цієї опе рації, а якщо це неможливо - бе зпосередньо після її закінче ння.

В ст. 1 цього Закону встановл ено, що первинний документ - це документ, який містить відом ості про господарську операц ію та підтверджує її здійсне ння. Кожною стороною (підприє мством), що брала участь у здій сненні господарської операц ії, мають бути отримані перви нні документи для записів у р егістрах бухгалтерського об ліку, інформація в яких ідент ично засвідчує зміст господа рської операції. Первинні до кументи складаються на бланк ах типових форм, затверджени х Міністерством статистики У країни, а також на бланках спе ціалізованих форм, затвердже них міністерствами і відомст вами України.

Відповідно до ст. 9 ЦК Україн и законом можуть бути передб ачені особливості регулюван ня майнових відносин у сфері господарювання, тобто підпр иємницькі відносини регулюю ться Господарським кодексом України.

Отже, при застосуванні норм діючого законодавства слід виходити з принципу пріорите ту спеціального закону перед законом загальним, в першу че ргу застосовуються норми ГК України, як спеціальне закон одавство, а у випадку не врегу лювання або недостатнього вр егулювання відповідних відн осин застосовуються норми ЦК України. Враховуючи те, що нор мами господарського кодексу врегульовані питання щодо у мов та порядку укладення гос подарських договорів, саме д ані положення закону підляга ють застосуванню.

Відповідно до вимог ст. 180 ГК України, зміст господарськог о договору становлять умови договору, визначені угодою й ого сторін, спрямованою на вс тановлення, зміну або припин ення господарських зобов'яза нь, як погоджені сторонами, та к і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства .

Господарський договір вв ажається укладеним, якщо мі ж сторонами у передбачених з аконом порядку та формі дося гнуто згоди щодо усіх його іс тотних умов. Істотними є умов и, визнані такими за законом ч и необхідні для договорів да ного виду, а також умови, щод о яких на вимогу однієї із сто рін повинна бути досягнута з года.

При укладенні господарськ ого договору сторони зобов'я зані у будь-якому разі погоди ти предмет, ціну та строк дії д оговору.

Умови про предмет у госпо дарському договорі повинн і визначати найменування (н оменклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх я кості. Вимоги щодо якості пре дмета договору визначаються відповідно до обов'язкових д ля сторін нормативних докуме нтів, зазначених у статті 15 ць ого Кодексу, а у разі їх відсут ності - в договірному порядку , з додержанням умов, що забез печують захист інтересів кін цевих споживачів товарів і п ослуг.

Строком дії господарськог о договору є час, впродовж яко го існують господарські зобо в'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зоб ов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарс ького договору, не поширюют ься умови укладеного догово ру, якщо договором не передба чено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відп овідальності за його поруше ння, що мало місце під час дії договору.

Відповідно до ст. 638 Цивільно го кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в нал ежній формі досягли згоди з у сіх істотних умов договору. І стотними умовами договору є умови про предмет договору, у мови, що визначені законом як істотні або є необхідними дл я договорів даного виду, а так ож усі ті умови, щодо яких за з аявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до вимог ст. 265-267 ГК України, за договором пост авки одна сторона - постача льник зобов'язується передат и (поставити) у зумовлені ст роки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари ), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (то вари) і сплатити за нього пе вну грошову суму.

Предметом поставки є визна чені родовими ознаками проду кція, вироби з найменуванням , зазначеним у стандартах, тех нічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейск урантах чи товарознавчих дов ідниках. Предметом поставки можуть бути також продукці я, вироби, визначені індивіду альними ознаками. Загальна к ількість товарів, що підляга ють поставці, їх часткове спі ввідношення (асортимент, сор тамент, номенклатура) за сорт ами, групами, підгрупами, вид ами, марками, типами, розмірам и визначаються специфікаціє ю за згодою сторін, якщо ін ше не передбачено законом.

Строки поставки встановлю ються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ри тмічного та безперебійного постачання товарів спожива чам, якщо інше не передбачено законодавством.

Як свідчить укладений між с торонами договір № 2а від 02.01.07 р. , в ньому сторонами не було узг оджено всіх істотних умов, об ов' язковість узгодження як их для такого типу договору в становлена вимогами чинного законодавства України. Зокр ема в наданій відповідачем р едакції договору, на дійснос ті якої наполягав останній, н е було узгоджено строк викон ання відповідачем свого обов ' язку з поставки продукції. Крім того, спірним договором не було узгоджено умови щодо ціни товару, щодо предмету до говору, тобто не конкретизов ано найменування товару, йог о кількість, асортимент, тощо .

Прейскурант, на застосуван ні якого в якості додатку до д оговору наполягає відповіда ч, не може вважатися таким, оск ільки в ньому відсутні посил ання на спірний договір, а сам він у встановленому законом порядку (ст. 638, 651-652 ЦК України) не узгоджений з позивачем. До то го ж він взагалі не містить ум ови щодо кількості продукції , що підлягає поставці покупц ю (позивачу).

Будь-яких інших додатків аб о специфікацій до договору № 2а між сторонами не укладалос я.

Невизначеність сторонами в договорі всіх його істотни х умов дає підстави вважати д аний договір таким, що не відп овідає вимогам закону, та в зв ' язку з чим, таким, що не може породжувати для сторін будь -яких юридичних наслідків.

Факт передання позивачем в ідповідачу грошових коштів в сумі 31998,70 грн. підтверджується матеріалами справи, зокрема відповідними прибутковими к витанціями (а.с. 13-15), та не запере чується позивачем.

Разом з тим, не можуть бути п рийняті судом до уваги довод и відповідача про те, що на всю суму переданих коштів ним бу ло поставлено позивачу молоч ну продукцію, оскільки вказа ні доводи відповідачем всупе реч вимогам ст. 33-34, 36 ГПК України належним чином не доведені.

Зокрема безпідставними є п осилання відповідача на те, щ о факт передачі продукції по зивачу підтверджується відп овідними податковими наклад ними, оскільки відповідно до ст. 34 ГПК України, обставини сп рави, які відповідно до закон одавства повинні бути підтве рджені певними засобами дока зування, не можуть підтвердж уватись іншими засобами дока зування.

Наказом ДПА „Про затвердже ння форми податкової накладн ої та порядку її заповнення" N 165 від 30.05.97, зареєстрованому в Мі ністерстві юстиції України 2 3 червня 1997 р. за N 233/2037 (із змінами т а доповненнями до нього) вста новлено, що податкова наклад на дає право покупцю, зареєст рованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті под атку на додану вартість. Копі я податкової накладної залиш ається у продавця товарів (по слуг) як звітний розрахунков ий податковий документ і збе рігається в порядку та протя гом строку, передбаченого за конодавством для зобов'язань із сплати податку. Податкова накладна видається платнико м податку, який поставляє тов ари (послуги), на вимогу їх отр имувача. У будь-якому разі вид ається товарний чек, інший пл атіжний чи розрахунковий док умент, що підтверджує переда чу товарів (послуг) та (або) при йняття платежу із зазначення м загальної суми такого плат ежу, суми податку та податков ого номера постачальника.

Тобто податкова накладна н е є документом (доказом), який може засвідчувати факт перед ачі товару. При цьому, за відсу тності належним чином оформл ених товарно-транспортних на кладних (в т.ч. підписаних упов новаженими представниками с торін, підписи яких безпосер едньо засвідчили факт переда чі товару) або актів прийнятт я-передачі, факт передачі тов ару не може вважатися доведе ним відповідачем. З цих же під став не можуть бути прийняті до уваги доводи відповідача про те, що про відсутність заб оргованості свідчать також м атеріали перевірки ДПА у Хар ківській області.

При цьому, також безпідстав ними є посилання відповідача на факт передачі товару за то варно-транспортними накладн ими № № 702 від 23.07.2007 року, 721 від 27.07.2007 р оку, 732 від 01.08.2007 року, 860 від 20.08.2007 рок у, 930 від 03.09.2007 року, 968 від 11.09.2007 року, о скільки в зазначених накладн их відсутні підписи осіб кер івника підприємства та голов ного бухгалтера у графі „отп уск разрешил", не зазначено пі дставу для відвантаження ван тажу (договір), немає підпису о соби, що прийняла вантаж, не до ведено наявність у водія-екс педитора повноважень на прий няття товару від позивача, а тому ці товарно-транспортні накладні не можуть бути прий няті судом в якості доказів о тримання позивачем продукці ї.

Відповідно до ст. 1212 ЦК Украї ни особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахун ок іншої особи (потерпілого) б ез достатньої правової підст ави (безпідставно набуте май но), зобов'язана повернути пот ерпілому це майно. Особа зобо в'язана повернути майно і тод і, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Враховуючи, що договір № 2а н е може породжувати для сторі н будь-яких юридичних наслід ків, посилання відповідача н а те, що грошові кошти були пер едані не безпідставно, а на ви конання умов даного договору та на відмову в їх поверненні з цих підстав, є необґрунтова ними, та такими, що не можуть б ути підставою для відмови в з адоволенні позову.

З цих же підстав, не можуть б ути прийняті до уваги доводи відповідача про те, що позива ч при подачі позову визнав фа кті передачі коштів на викон ання умов договору, те не напо лягав на факт їх безпідставн ої передачі.

З урахуванням вказаного, ви сновки господарського суду п ро задоволення позову, та стя гнення з відповідача на кори сть позивача 31998,70 грн. безпідст авно отриманих грошових кошт ів на підставі ст. 1212 ГПК Україн и є законними та обґрунтован ими, в зв' язку з чим, відповід не рішення суду підлягає зал ишенню без змін.

При цьому, не можуть бути пр ийняті судом до уваги доводи відповідача про те, що суд пер шої інстанції при розгляді с прави порушив норми процесуа льного права, зокрема нібито безпідставно залишив без за доволення подане відповідач ем клопотання про відкладенн я розгляду справи, оскільки я к свідчать матеріали справи останній був належним чином повідомлений про час та місц е розгляду справи, та мав можл ивість за час розгляду справ и реалізувати всі свої проце суальні права, в т.ч. право щод о надання відповідних доказі в та доводів в обґрунтування своєї правової позиції.

Крім того, відповідно до ч. 2 с т. 104 ГПК України порушення або неправильне застосування но рм процесуального права можу ть бути підставою для скасув ання або зміни судового ріше ння лише за умови, якщо це пору шення призвело до прийняття неправильного рішення. При ц ьому, відповідач, не надав жо дного доказу того, що господа рський суд при винесенні ріш ення порушив норми процесуал ьного права, які могли б в будь -якому випадку бути підставо ю для скасування даного ріше ння.

Таким чином, висновки, викла дені в рішенні господарськог о суду відповідають вимогам чинного законодавства та фак тичним обставинам справи, а м отиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть б ути підставою для його скасу вання.

Керуючись ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, судова колегія -

постановила:

Рішення господарсько го суду Харківської області від 26.02.09 р. по справі № 21/12-08 залиши ти без змін, а апеляційну скар гу - без задоволення.

Повний текст постанови під писано 27.04.09 р.

Головуючий судд я Могилєвкін Ю.О.

Судді Пушай В.І.

Плужник О.В.