Рішення

від 29.04.2010 по справі 2-615-10

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 2-615-10

2-615-10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2010 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючого-судді Маринчука М.П.

при секретарі Дехканбаєвій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Умань справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 районної державної адміністрації Черкаської області, Товариства з обмеженою відповідальністю „ПолянецькеВ» , треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування розпорядження ОСОБА_2 районної державної адміністрації від 11 жовтня 2007 року № 298 та визнання недійсним договору купівлі- продажу земельної ділянки від 15.11.2007 року.

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся із зазначеним позовом в суд до ОСОБА_2 райдержадміністрації Черкаської області, ТОВ „ПолянецькеВ» с.Полянецьке, Уманського району, Черкаської області, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 вказуючи на те, що відповідно до розпорядження ОСОБА_2 райдержадміністрації від 11.10.2007 р. №298 „Про передачу у власність товариству з обмеженою відповідальністю „ПолянецькеВ» шляхом викупу на умовах розстрочення платежу забудованої земельної ділянки в адміністративних межах Полянецької сільської радиВ» був укладений договір купівлі- продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 15.11.2007 р. між ОСОБА_2 райдержадміністрацією та ТОВ „ПолянецькеВ» , с.Полянецьке, Черкаської області згідно з яким ОСОБА_2 райдержадміністрація передала за плату, а ТОВ „ПолянецькеВ» прийняло у власність з оплатою земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,7833 га під розміщенними об’єктами нерухомості : готельним комплексом та автомийкою в адмінмежах Полянецької сільської ради, Уманського району. Черкаської області, на автошляху Львів-Кіровоград-ЗнамВ»янка км 528+100 (праворуч), яка перебуває у тимчасовому користуванні покупця згідно договору оренди земельної ділянки, за ціною 270257 грн., що на думку позивача є незаконним, так як на проданій земельній ділянці є частка його нерухомого майна, побудованого спільно із відповідачем ТОВ „ПолянецькеВ» та третіми особами по справі.

Вважає, що в разі переходу права власності на будівлі і споруди до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівель і споруд.

Просить визнати незаконним та скасувати розпорядження ОСОБА_2 районної державної адміністрації від 11.10.2007 р .№ 298 та визнати недійсним договір купівлі- продажу земельної ділянки від 15.11.2007 р.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов в повному

обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 райдержадміністрації ОСОБА_7 позов не визнала, вказує, що договір купівлі-продажу від 15.11.2007р. укладено відповідно до вимог діючого законодавства, просить у позові відмовити.

Представник відповідача TOB „ПолянецькеВ» ОСОБА_8 позов не визнав вважаючи, що при укладенні договору купівлі-продажу порушень закону не допущено, просить у позові відмовити.

Треті особи ОСОБА_9, ОСОБА_4 позов не визнали, просять у його задоволенні відмовити.

Третя особа ОСОБА_3 покладається на думку суду, однак вважає, що його права при укладенні вказаного договору купівлі-продажу не порушені.

Судом встановлено наступне.

Згідно договору оренди від 04.12.2003 року ОСОБА_2 районна державна адміністрація, Черкаської області, як орендодавець, передала ТОВ „ПолянецькеВ» , с. Полянецьке, Уманського району, Черкаської області в оренду 7(сім) земельних ділянок загальною площею 38,2 га в т.ч. під господарським будівлями і дворами 38,2 га із земель загального користування, в адмінмежах Полянецької сільської ради, Уманського району, Черкаської області, що знаходяться за межами населеного пункту с .Полянецьке, строком на 25 років з послідуючим викупом, (а.с.47).

Розпорядженням ОСОБА_2 райдержадміністрації від 19.02.2007р.№38 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,7833 га, господарських будівель і дворів із земель загального користування Полянецької сільської ради під розміщення виставково -торгівельного комплексу в адміністративних межах Полянецької сільської ради за межами села Полянецьке,(а.с.49).

Для вибору земельної ділянки, передбаченої під розміщення виставково- торгівельного комплексу, державною комісією було проведено обстеження земельної ділянки загальною площею 0,70 га із земель загального користування, переданих у довгострокову оренду згідно договору оренди від 04.12.2003 р., та складено відповідний акт про це від 15.10.2004р.(а.с.77-79).

Ще раніше, ТОВ „ПолянецькеВ» , в особі тодішнього директора товариства, а тепер позивача по справі ОСОБА_1, фізичні особи ОСОБА_4, ОСОБА_1 (уже як фізична особа), ОСОБА_9 уклали між собою договір від 07.04.2004 р. про спільну участь в будівництві обВ»єкта метою яких було спільними зусиллями та об’єднанням коштів, майна приймати участь у будівництві першої черги виставково- торгівельного комплексу-готельний комплекс за адресою автомобільний шлях Львів- Кіровоград-ЗнамВ»янка 528 км+100м(праворуч) з метою задоволення потреб фізичних та юридичних осіб послугами та отримання прибутку в інтересах всіх учасників будівництва, (а.с.9).

16.10.2004 р. ці ж самі особи та ще ОСОБА_3 уклали аналогічний договір про спільне будівництво автомийки за цією самою адресою (а.с.11).

22.02.2006р. особи, за вказаними вище договорами, уклали додаткові угоди до своїх договорів, в яких уже визначили частку кожної сторони у спільному будівництві, частка ОСОБА_1 в якому становить 13,47% у виставково-торгівельному комплексі та 5% у автомийці, (а.с.10,12).

Пізніше, 30.05.2006р., рішеннями виконкому Полянецької сільської ради, Уманського району, Черкаської області №№27,28 оформлено право власності на готельний комплекс та автомийку на осіб, що їх будували: ТОВВ»ПолянецькеВ» ,ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_3Ф.(а.с.27,28).

Розпорядженням ОСОБА_2 районної державної адміністрації від 11.10.2007р.№298 ТОВ „ПолянецькеВ» передано у власність шляхом викупу забудованої земельної ділянки площею 7833 кв.м. на умовах розстрочення платежу терміном на три роки.

Розпорядженням ОСОБА_2 райдержадміністрації від 14.11.2007 р. №333 затверджено перелік земельних ділянок, що знаходяться за межами населених пунктів та підлягають продажу в 2007 р., в перелік яких ввійшла і земельна ділянка Полянецької сільської ради площею 0,7833 га, (а.с.50,51).

15.11.2007р. укладено договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки між ОСОБА_2 райдержадміністрацією та ТОВ „ПолянецькеВ» ,(а.с. 18).

Не погоджуючись з цим договором ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом про визнання його недійсним мотивуючи свою вимогу тим, що оскільки на земельній ділянці, яка підлягала продажу, є його нерухоме майно, то такий договір не повинен був укладатись, так як без фактичного користування земельною ділянкою є неможливим розпорядження своєю нерухомістю.

Крім того, як вказується в позові, при переході право власності на будівлі і споруди до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб цих будівель і споруд.

Суд не погоджується з такою думкою позивача виходячи з наступного.

Земельна ділянка площею 38,2 га, в яку входила і земельна ділянка під будівництво (в послідуючому), передана ОСОБА_2 райдержадміністрацією в оренду згідно договору від 04.12.2003р. ТОВ „ПолянецькеВ» на 25 років з правом послідуючого викупу (а.с.47).

Розпорядженням ОСОБА_2 райдержадміністрації від 19.02.2007 року №38 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ТОВ ,,ПолянецькеВ» (а.с.49), як для суспільних потреб.

Таке право вказаного товариства витікало із самого договору оренди (п. 4.3.2.,

а.с.47).

Договір про спільну участь в будівництві виставково-торгівельного комплексу, автомийки між учасниками цього будівництва ніяким чином не впливає на юридичну природу договору купівлі-продажу земельної ділянки, оскільки при укладенні договору на будівництво вирішувалось питання лише про доходи його учасників від будівництва і питання про право на земельну ділянку, на якій проводилось будівництво, не могло ставитись учасниками будівництва, так як саме будівництво є похідним від виділення чи не виділення земельної ділянки, однак яка була виділена лише ТОВ „ПолянецькеВ» , а не всім учасникам, які здійснювали будівництво виставково-торгівельного комплексу та авто мийки як інвестори.

Тому сторонами договору купівлі-продажу, як і повинно бути, є ОСОБА_2 райдержадміністрація, яка наділена правом розпоряджатися землями поза населеними пунктами, та ТОВ „ПолянецькеВ» , якому земельна ділянка була надана спочатку в оренду, з якої потім частину (0,7833 га) надано для суспільних потреб, а потім яку і було продано цьому ж товариству.

Статею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Відповідно до ст.215 ЦК України загальною підставою визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог закону щодо умов його дійсності, які встановлені статею 203 ЦК України.

При укладенні договору купівлі-продажу земельної ділянки між ОСОБА_2 райдержадміністрацією та ТОВ „ПолянецькеВ» вимоги ст.203 ЦК України, які є необхідними для чинності правочину, не порушені.

Відповідно до ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду за вимогою однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом.

Сторони вказаного договору питання перед судом про його розірвання чи зміну не ставлять.

Позивач ОСОБА_1 по своєму тлумачить зміст правочину, стороною якого він не є. Відповідно до ст.213 ЦК України законом визначені субВ»єкти тлумачення правочину та його правила, якими є сторона (сторони) в правочині ,які, як субВ»єкти волевиявлення, краще будь-кого мають уяву про свої справжні наміри , які вони хотіли висловити у змісті правочинну.

Вимагаючи визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним, ОСОБА_1, не вказав у своєму позові які його права та законні інтереси порушено вказаним правочином, оскільки його право на будівлі виставково- торгівельного комплексу, автомийки вказаним правочином не порушено.

Посилання позивача на ст.120 ЗК України та ст.377 ЦК України, якими передбачено перехід права власності на земельну ділянку у разі набуття права на житловий будинок, будівлю або споруду, є необгрунтованими, оскільки, по смислу вказаних статей таке право на земельну ділянку набувається лише в разі набуття права на будівлі,споруди, що перебувають у власності, користуванні іншої особи .

Як встановлено судом , позивач та сторони по справі не придбавали виставково- торгівельний комплекс на автошляху Львів-Кіровоград-ЗнамВ»янка км 528+100 м від іншого власника, а будували його як інвестори на земельній ділянці , яка була виділена для цієї мети ТОВ „ПолянецькеВ» , і мали на меті одержувати доходи від уже самого діючого вказаного комплексу.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимогах та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд вважає, що ОСОБА_1 не надав таких доказів в підтвердження своїх позовних вимог.

Вислухавши сторони процесу, дослідивши матеріали справи , на підставі вище викладеного суд вважає, що у позові необхідно відмовити, -

Керуючись ст.ст.122,127,128 ЗК України, ст.ст.202 ,203, 208, 213, 215, 651 ЦК України,ст.ст.10, 60, 212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області про що може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення заяву про апеляційне оскарження, а апеляційну скаргу - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий: М.П. Маринчук