Ухвала

від 26.10.2015 по справі 30/77

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА          

26.10.2015 р.                                                                       Справа № 30/77

Суддя Н.Мороз,

Розглянувши матеріали скарги: Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львів

про

- зобов'язання Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не вчиняти у виконавчому провадженні № 48981555 щодо ЛМКП «Львівтеплоенерго» дій, пов'язаних з виконанням заходів примусового виконання рішення до моменту набрання законної сили ухвалою господарського суду Львівської області, винесеною за результатами розгляду скарги ЛМКП «Львівтеплоенерго»;

- зупинення стягнення на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.10.2015р. (ВП № 48981555) з виконання постанови від 17.06.2015р. про стягнення з ЛМКП «Львівтеплоенерго» виконавчого збору у розмірі 2 920 854,18 грн. до моменту набрання законної сили ухвалою господарського суду Львівської області, винесеною за результатами розгляду скарги ЛМКП «Львівтеплоенерго»;

- визнання незаконними дій відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови від 17.06.2015 року та визнання недійсною постанови від 17.06.2015р. (ВП №21775393) про стягнення з ЛМКП «Львівтеплоенерго» виконавчого збору у розмірі 2 920 854, 18 грн.;

- визнання незаконними дій ВПВР Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.10.2015р. та визнання недійсною постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.10.2015р. (ВП № 48981555) з виконання постанови від 17.06.2015 року про стягнення з ЛМКП «Львівтеплоенерго» виконавчого збору у розмірі 2 920 854,18 грн.;

- визнання незаконними дій ВПВР Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 19.10.2015р. та визнання недійсною постанови про арешт коштів боржника від 19.10.2015р. (ВП № 48981555).

Встановив:

22.10.2015р. на розгляд господарського суду Львівської області надійшла скарга Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про: 1) зобов'язання Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не вчиняти у виконавчому провадженні № 48981555 щодо ЛМКП «Львівтеплоенерго» дій, пов'язаних з виконанням заходів примусового виконання рішення до моменту набрання законної сили ухвалою господарського суду Львівської області, винесеною за результатами розгляду скарги ЛМКП «Львівтеплоенерго»; 2) зупинення стягнення на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.10.2015р. (ВП № 48981555) з виконання постанови від 17.06.2015 року про стягнення з ЛМКП «Львівтеплоенерго» виконавчого збору у розмірі 2 920 854,18 грн. до моменту набрання законної сили ухвалою господарського суду Львівської області, винесеною за результатами розгляду скарги ЛМКП «Львівтеплоенерго»; 3) визнання незаконними дій відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови від 17.06.2015р. та визнання недійсною постанови від 17.06.2015р. (ВП№ 21775393) про стягнення з ЛМКП «Львівтеплоенерго» виконавчого збору у розмірі 2 920 854, 18 грн.; 4) визнання незаконними дій ВПВР департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.10.2015р. та визнання недійсною постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.10.2015р. (ВП № 48981555) з виконання постанови від 17.06.2015р. про стягнення з ЛМКП «Львівтеплоенерго» виконавчого збору у розмірі 2 920 854,18 грн.; 5) визнання незаконними дій ВПВР Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 19.10.2015р. та визнання недійсною постанови про арешт коштів боржника від 19.10.2015р. (ВП № 48981555) по справі №30/77 за позовом ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», м.Київ до відповідача ЛМКП «Львівтеплоенерго», м.Львів про стягнення 29182805,84 грн.

Розглянувши подану скаргу та додані до неї документи, господарський суд дійшов висновку про необхідність її повернення, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 9.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», скарга має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим ст. 54 ГПК, з доданням до неї документів, зазначених у п.п. 2, 4 ч. 1 цієї статті і за необхідності – зазначених у ч. 2, 3 ст. 57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в п.п. 3-5 ч. 7 ст. 82 ЗУ «Про виконавче провадження».

У вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовані аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, п.п. 1-3, 5, 6, 9 ч. 1 ст. 63, ст. 64, розділів ХІ, ХІІ, ХІІ-1, ГПК тощо.

Згідно ч.1. ст. 121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Відтак, до господарського суду оскаржують саме дії чи бездіяльність органів державної виконавчої щодо виконання рішень, ухвал чи постанов винесених господарським судом та в десятиденний строк з дня коли особі стало відомо про вчинення оскаржуваної дії.

Як зазначає заявник в скарзі, ЛМКП «Львівтеплоенерго» про винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 17.06.2015р. та про винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.10.2015р. з виконання постанови про стягнення виконавчого збору дізналося лише 19.10.2015р. у зв'язку з надходженням останньої. Про винесення постанови про арешт коштів боржника від 19.10.2015р. підприємство дізналося 20.10.2015 року з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.

Скаржником долучено до скарги як докази отримання постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.10.2015р. та постанови про стягнення виконавчого збору від 17.06.2015р. копію поштового конверту із штемпелем про відправку, як документи, що підтверджуються день, коли скаржнику - ЛМКП «Львівтеплоенерго» стало відомо про вчинення оскаржуваних дій.

Проте, суд звертає увагу скаржника на те, що додана копія поштового конверту із штемпелем про відправку не може слугувати належним та допустимим доказом, оскільки зазначений документ долучений скаржником в нечитабельній якості, що унеможливлює дослідити та встановити дату отримання скаржником оскаржуваної постанови, тобто день коли скаржнику стало відомо про вчинення оскаржуваних дій.

Відповідно до п.5 ст.54 ГПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зазначенння доказів, що підтверджують позов; законодавство на підставі якого подається позов.

Відповідно до п.4 ч.1. ст.57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Пунктом 3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, недодержання вимог ст. 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені ст. 63 ГПК.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України, позовна заява повертається позивачу без розгляду, якщо не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, а також доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.

Всупереч зазначеному, скаржником не додано документів, які підтверджують викладених в скарзі обставини, зокрема, оскаржуваної постанови ВПВР Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 17.06.2015р. (ВП №21775393) про стягнення з ЛМКП «Львівтеплоенерго» виконавчого збору у розмірі 2 920 854, 18 грн.

Таким чином, неподання скаржником до суду належних доказів, що підтверджують викладених в заяві обставини є підставою для її повернення на підставі п.3 ст.63 ГПК України.

Крім того, як вбачається з п.1 прохальної частини скарги, скаржник просить суд зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не вчиняти у виконавчому провадженні № 48981555 щодо ЛМКП «Львівтеплоенерго» дій, пов'язаних з виконанням заходів примусового виконання рішення до моменту набрання законної сили ухвалою господарського суду Львівської області, винесеною за результатами розгляду скарги ЛМКП «Львівтеплоенерго».

Відповідно до положень ст. 67 ГПК України, позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Виходячи з аналізу заявлених скаржником вимог та законодавчих норм, а саме положень статті 67 ГПК, скаржником фактично заявлено вимогу про забезпечення позову (скарги на дії ДВС) шляхом заборони ВПВР Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не вчиняти у виконавчому провадженні щодо скаржника дій, пов'язаних з виконанням заходів примусового виконання рішення.

Однак, суд звертає увагу скаржника, виходячи з аналізу законодавчих норм, положень статті 121-2 ГПК та приписів Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", до господарського суду оскаржуються рішення (постанови тощо), дії та бездіяльність органів ДВС, їх посадових осіб в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів. При цьому, нормами законодавства не врегульовано та не передбачено вчинення судом дій (вжиття заходів) шляхом зобов'язання Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не вчиняти у виконавчому провадженні № 48981555 щодо ЛМКП «Львівтеплоенерго» дій, пов'язаних з виконанням заходів примусового виконання рішення до моменту набрання законної сили ухвалою господарського суду Львівської області, винесеною за результатами розгляду скарги ЛМКП «Львівтеплоенерго».

Одночасно, суд звертає увагу щодо вимоги скаржника зазначеної в п.2 прохальної частини скарги про зупинення стягнення на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.10.2015р. (ВП №48981555) з виконання постанови від 17.06.2015р. про стягнення з ЛМКП «Львівтеплоенерго» виконавчого збору у розмірі 2920854,18 грн. до моменту набрання законної сили ухвалою господарського суду Львівської області, винесеною за результатами розгляду скарги ЛМКП «Львівтеплоенерго».

Відповідно до ст. 121-1 ГПК України, суд касаційної інстанції за заявою сторони чи прокурора або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення господарського суду до закінчення його перегляду в порядку касації. Про зупинення виконання судового рішення виноситься ухвала.

Приписами п.8 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", роз'яснено, що згідно з вимогами ст.121-1 ГПК України, зупиняти виконання судового рішення має право виключно суд касаційної інстанції.

Враховуючи наведені законодавчі норми, зупиняти стягнення на підставі постанови про відкриття виконавчого провадженим від 09.10.2015р. (ВП №48981555) до моменту набрання законної сили ухвалою господарського суду Львівської області, винесеною за результатами розгляду скарги ЛМКП «Львівтеплоенерго» не належить до компетенції господарського суду Львівської області (суду першої інстанції).

Керуючись ст.ст. 54, 57, п.3 ст. 63, ст.86, ст.121-2 ГПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Скаргу ЛМКП «Львівтеплоенерго» на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та визнання постанов недійсними на 27 арк. повернути скаржнику без розгляду.

Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного правопорушення.

Суддя                                                                                 Мороз Н.В.