Постанова

від 19.10.2015 по справі 925/1186/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2015 р. Справа№ 925/1186/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тищенко О.В.

Тарасенко К.В.

секретар Каніковський А.О.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від третьої особи-1: не з'явився

від третьої особи-2: не з'явився

від третьої особи-3: не з'явився

від органу державної виконавчої служби: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

на ухвалу господарського суду Черкаської області від 22.07.2015 року

у справі № 925/1186/14 (суддя Васянович А.В.)

за заявою Уманського міського відділу державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції у Черкаської області

про роз'яснення рішення суду від 27.01.2015 року

у справі за позовом Державного історико-архітектурного заповідника "Стара Умань"

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1. Міністерства культури України,

2. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області,

3. Управління культури Черкаської обласної державної адміністрації

про зобов'язання звільнити приміщення

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 22.07.2015 року заяву Уманського міського відділу державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції у Черкаської області про роз'яснення рішення господарського суду Черкаської області від 27.01.2015 року задоволено. Роз'яснено Уманському міському відділу державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції у Черкаської області, що рішенням господарського суду Черкаської області від 27.01.2015 року зі справи № 925/1186/14 зобов'язано фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 звільнити приміщення загальною площею 463 кв.м. в будівлі пам'ятки архітектури монастиря Василіанів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а також стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь державного історико-архітектурного заповідника "Стара Умань" 1218,00 грн. судового збору.

Не погодившись із вказаною ухвалою, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу і прийняти нову, якою задовольнити по суті заяву Уманського міського відділу державної виконавчої служби Уманського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області стосовно виконання рішення господарського суду Черкаської області від 27.01.2015 року у справі №925/1186/14, роз'яснивши, що ФОП ОСОБА_2, на виконання рішення суду від 27.01.2015 р. у справі №925/1186/14, зобов'язаний звільнити приміщення загальною площею 463 кв.м. в будівлі пам'ятки архітектури монастиря Василіанів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що не позбавляє його права використовувати це приміщення, оскільки це право існує у нього на даний час у відповідності до договору суборенди від 24.02.1999 року.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду була прийнята судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки ухвалою суду подана заявником заява не була вирішена по суті проблеми, про яку детально зазначено в заяві Уманського ВДВС. При цьому в апеляційній скарзі скаржник зазначає, що Уманський ВДВС звернувся з заявою щодо роз'яснення рішення, яке підлягає примусовому виконанню, у зв'язку з заявою боржника ФОП ОСОБА_2 стосовно наявності дійсного договору суборенди приміщення від 24.02.1999 р., укладеного строком на 35 років, боржником надано детальні пояснення та додано до матеріалів справи копію договору, яким підтверджуються права користування на нежитлові приміщення третіх осіб, а саме: ОСОБА_3, проте суд продублювавши резолютивну частину рішення суду від 27.01.2015 р., не тільки не роз'яснив як слід виконувати рішення суду, при наявності зазначених вище обставин та прав осіб, але й не дослідив документи, надані йому не тільки боржником, але й надані заявником.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Скрипка І.М., Шаптала Є.Ю.) від 14.09.2015 р. апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 прийнято до провадження, призначено розгляд справи.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2015р. у справі №925/1186/14 призначено повторний автоматизований розподіл; відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №925/1186/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Іоннікової І.А., Тищенко О.В., Тарасенко К.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (колегії суддів у складі: головуючого судді Іоннікової І.А., Тищенко О.В., Тарасенко К.В.) від 02.10.2015 р. апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 прийнято до свого провадження, призначено розгляд справи.

28.09.2015 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Державного історико-архітектурного заповідника "Стара Умань" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого позивач вважає оскаржувану ухвалу суду законною та обґрунтованою. Крім того, позивач вказує на те, що доводи ФОП ОСОБА_2 про те, що він має право користуватися спірними приміщеннями на підставі договору суборенди від 24.02.1999 р. не відповідають дійсності, оскільки вказаний договір суборенди був укладений між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Слов'яни» на основі договору оренди від 30.09.1998 р. №135, укладеним між представництвом Фонду державного майна України в м. Умань та ТОВ «Слов'яни», яким надано право на укладання договорів суборенди. Водночас рішенням господарського суду Черкаської області від 26.12.2005 р. визнано недійсним на майбутнє охоронно-орендний договір №135 від 30.09.1998 р. на використання пам'ятки архітектури - монастиря Василіанів; рішення вступило в законну силу 05.01.2006 р.; із вказаної дати договорі оренди втратив чинність. Згідно ч.2 ст.22 ЗУ України «Про оренду державного та комунального майна», строк надання майна в суборенду не може перевищувати терміну дії договору оренди. Таким чином договір суборенди припиняє свою чинність із спливом терміну, на який він був укладений, або в момент припинення дії договору оренди.

В судове засідання апеляційної інстанції представники сторін, третіх осіб, органу державної виконавчої служби не з'явилися.

Оскільки явка представників сторін, третіх осіб, органу державної виконавчої служби у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення сторін, третіх осіб, органу державної виконавчої служби про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний суд визнав можливим розглядати справу у відсутність представників сторін, третіх осіб, органу державної виконавчої служби.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 27 січня 2015 року у справі №925/1186/14 позов задоволено повністю, зобов'язано фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 звільнити приміщення загальною площею 463 кв.м. в будівлі пам'ятки архітектури монастиря Василіанів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та яке використовувалося згідно договору оренди від 24 січня 2009 року №715. Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь державного історико-архітектурного заповідника "Стара Умань" 1218 грн. 00 коп. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02 квітня 2015 року вищевказане рішення суду залишено без змін.

17 квітня 2015 року на виконання вищезазначеного рішення господарським судом Черкаської області було видано відповідні накази.

Постановою Вищого господарського суду України від 15 червня 2015 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 02 квітня 2015 року та рішення господарського суду Черкаської області від 27 січня 2015 року залишено без змін.

09.07.2015 р. до господарського суду Черкаської області від Уманського міського відділу державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції у Черкаської області надійшла заява про роз'яснення рішення суду від 27 січня 2015 року, оскільки боржник звернувся із заявою до державної виконавчої служби, в якій вказав про існування договору суборенди приміщення від 24 лютого 1999 року укладеним на 35 років.

Як вбачається з копії заяви ФОП ОСОБА_2, наданої заявником до заяви про роз'яснення рішення суду, боржник повідомив відділ державної виконавчої служби про те, що між ним та ТОВ «Фірма Слов'яни» було укладено договір суборенди приміщення, що розташоване по АДРЕСА_1, строком на 35 років, при цьому скаржник зазначив про те, що не існує жодної підстави для його виселення з приміщення, розташованого по АДРЕСА_1 та для звільнення цього приміщення від його речей та звернувся з проханням до Уманського ВДВС звернутися до суду з поданням про роз'яснення способу виконання рішення господарського суду Черкаської області від 27.01.2015 р.

Згідно ст. ст. 124, 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Зазначені норми Конституції України кореспондується зі ст. 115 ГПК України, в якій вказано, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 34 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення.

Відповідно до ст. 89 Господарського процесуального кодексу України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Як зазначено в п. 17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23.03.2012 р. №6, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторони, прізвища особи тощо), або мають технічний характер.

Рішення суду від 27 січня 2015 року набрало законної сили 02 квітня 2015 року, є обов'язковим до виконання на всій території України і повинно виконуватися у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Колегія суддів звертає увагу на те, що в заяві боржника до відділу державної виконавчої служби та в апеляційній скарзі, ФОП ОСОБА_2 посилається на додаткові докази, зокрема договір суборенди приміщення від 24 лютого 1999 року, укладений між приватним підприємцем ОСОБА_2 та ТОВ «Фірма Словяни», який не надавався до господарського суду під час розгляду справи №925/1186/14, а тому не можуть бути прийняті під час виконання рішення суду у даній справі.

Отже, як вірно зазначив місцевий господарський суд, жодні нові докази чи обставини не можуть бути підставою для невиконання чинного судового рішення.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, та на які він посилається як на підставу скасування ухвали суду, спростовуються вищевикладеними обставини, а тому відхиляються судом. Оскаржувана ухвала прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому відсутні підстави для її зміни або скасування.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 99, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Черкаської області від 22.07.2015 року у справі №925/1186/14 залишити без змін.

Матеріали справи №925/1186/14 повернути господарському суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді О.В. Тищенко

К.В. Тарасенко