Ухвала

від 02.02.2016 по справі 925/1186/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"02" лютого 2016 р. Справа №925/1186/14

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від стягувача - Мельничук О.В. - представник за довіреністю,

від боржника - представник не з'явився,

від третіх осіб:

від Міністерства культури України - представник не з'явився,

від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області - Кочмар В.К. - представник за довіреністю,

від управління культури Черкаської обласної державної адміністрації - представник не з'явився,

від Уманського міського відділу державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції у Черкаської області - представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

скаргу державного історико-архітектурного заповідника "Стара Умань"

на дії Уманського міського відділу державної виконавчої служби

Уманського міськрайонного управління юстиції у Черкаській

області

у справі

за позовом державного історико-архітектурного заповідника "Стара Умань",

м. Умань, Черкаської області

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3,

м. Умань, Черкаської області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1. Міністерства культури України, м. Київ;

2. Регіонального відділення Фонду державного майна України по

Черкаській області, м. Черкаси;

3. управління культури Черкаської обласної державної

адміністрації, м. Черкаси

про зобов'язання звільнити приміщення,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 27 січня 2015 року позов задоволено повністю та зобов'язано фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 звільнити приміщення загальною площею 463 кв.м. в будівлі пам'ятки архітектури монастиря Василіанів, що знаходиться за адресою: вул. Радянська, 31, м. Умань, Черкаської області та яке використовувалося згідно договору оренди від 24 січня 2009 року №715. Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь державного історико-архітектурного заповідника "Стара Умань" 1 218 грн. 00 коп. судового збору.

На виконання рішення суду від 27 січня 2015 року господарським судом Черкаської області 17 квітня 2015 року було видано відповідні накази.

04 грудня 2015 року до господарського суду Черкаської області надійшла скарга від державного історико-архітектурного заповідника "Стара Умань" на дії Уманського міського відділу державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області, в якій скаржник просив суд визнати незаконною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 31 серпня 2015 року, а наказ про примусове виконання рішення суду повернути державній виконавчій службі для подальшого виконання.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 07 грудня 2015 року розгляд скарги державного історико-архітектурного заповідника "Стара Умань" на дії Уманського міського відділу державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області було призначено на 14 січня 2016 року.

Розгляд скарги здійснюється після відкладення.

Викликані в судове засідання представники боржника, Міністерства культури України, управління культури Черкаської обласної державної адміністрації та державної виконавчої служби не з'явилися.

Всі вищезазначені учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується реєстром поштових відправлень господарського суду Черкаської області.

В матеріалах справи міститься заперечення на скаргу Уманського міського відділу державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області в якій, зокрема, державна виконавча служба просить суд розгляд скарги здійснювати за відсутності її представника.

Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, що передбачено ч. 2 ст. 121 2 ГПК України.

Представник стягувача в судовому засіданні доводи викладені у скарзі підтримав та просив суд їх задовольнити.

Заслухавши пояснення представника стягувача, розглянувши скаргу, та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне:

У своїй скарзі державний історико-архітектурний заповідник "Стара Умань" зазначає, що постанова про закінчення виконавчого провадження є незаконною, оскільки рішення суду не виконано, боржник продовжує незаконно користуватися приміщенням. Крім того скаржник зазначав, що державним виконавцем не було вчинено всіх виконавчих дій щодо примусового виконання рішення суду передбачених Законом України "Про виконавче провадження".

Державна виконавча служба зі скаргою стягувача не погоджується з підстав викладених у запереченні на скаргу та зазначає, що прийняттю оскаржуваної постанови передувало звільнення боржником приміщення будівлі монастиря Василіанів загальною площею 463 кв.м., що знаходиться за адресою м. Умань, вул. Радянська,31, що було здійснено в примусовому порядку та у присутності понятих. Тобто, як зазначає державний виконавець, виконання рішення суду згідно виконавчим документом відбулося у повному обсязі, що підтверджується документально відповідним актом.

Крім того у своєму запереченні державна виконавча служба зазначала, що державний виконавець має право виконувати лише ті дії, які зазначені в наказі суду, а в даному випадку: зобов'язання звільнити приміщення. При цьому Конституція України та Закон України "Про виконавче провадження" забороняють державному виконавцю вчиняти дії не у спосіб, не у порядку та не в межах, що визначені законом, зокрема, контролювати подальше використання будь - ким звільненого боржником приміщення.

В зв'язку з чим державна виконавча служба просила суд залишити скаргу без задоволення.

Згідно ст. ст. 124, 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Зазначені норми Конституції України кореспондується з ч. 1 ст. 115 ГПК України, в якій вказано, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

З матеріалів справи вбачається, що постановою Уманського міського відділу державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області 24 квітня 2015 відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу від 17 квітня 2015 року зі справи №925/1186/14 про зобов'язання підприємця ОСОБА_3 звільнити приміщення загальною площею 463 кв.м. в будівлі пам'ятки архітектури монастиря Василіанів, що знаходиться за адресою: вул. Радянська, 31, м. Умань, Черкаської області.

Для добровільного виконання наказу фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 був встановлений 7 - денний строк з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно ч. 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Частиною 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено перелік виконавчих дій, які вчиняє державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження, а саме:

з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну;

накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ;

накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням;

здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

23 червня 2015 року було прийнято постанову про зупинення виконавчого провадження, у зв'язку зі зверненням до суду державної виконавчої служби з заявою про роз'яснення рішення суду, що підлягає виконанню.

23 липня 2015 року було поновлено виконавче провадження.

31 серпня 2015 року державним виконавцем було складно акт про те, що боржником звільнено приміщення по вул. Радянській,31 в м. Умань та вивезено речі (а.с.28 т.3).

31 серпня 2015 року державною виконавчою службою було прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з виконанням виконавчого документу в повному обсязі.

Під час розгляду спору по даній справі судом було з'ясовано що в приміщенні по вул. Радянській, 31 в м. Умань орендарем було розміщено нічний клуб "Огненная лошадь".

Відповідно до п. 1.2.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень акт - це документ, що підтверджує певні встановлені факти або події.

Проте, з акту державного виконавця від 31 серпня 2015 року вбачається, що боржником було вивезено з раніше орендованого приміщення лише димову машину, тумбу офісну, балон, бочку пластикову - 100 л, апарат для розливу пива, кавовий апарат, гітару електричну, кеглі пивні - 4 шт.

На думку виконавчої служби саме дані обставини свідчать про повне виконання судового рішення.

Виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, що передбачено п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження".

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43). Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі "Шаповалов проти України" невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Водночас, як з'ясовано судом законний власник і досі не може потрапити в приміщення в будівлі пам'ятки архітектури монастиря Василіанів, оскільки в ньому продовжує свою господарську діяльність підприємець ОСОБА_3 про що стягувачем було складено акт від 27 січня 2016 року.

Пунктом 2.5. Інструкції з організації примусового виконання рішень передбачено можливість залучення державним виконавцем інших органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб, фізичних осіб при примусовому виконанні рішень у разі, якщо їх присутність може сприяти своєчасному й повному виконанню рішень.

Проте, при виконанні судового рішення стягувача залучено не було, а також не було повідомлено останнього про час вчинення виконавчих дій.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження ні акту прийому - передачі майна, який би відповідав акту приймання - передачі приміщень (додаток №2 до договору оренди), який було складено між сторонами на виконання договору №715 від 24 січня 2009 року (а.с. 16 т. 1), ні ключів від замків дверей приміщення стягувачу чи державному виконавцю передано не було.

Тобто судове рішення фактично до цього часу не виконано, а тому достатніх правових підстав для закінчення виконавчого провадження не було.

Оскільки боржником не звільнено приміщення загальною площею 463 кв.м. в будівлі пам'ятки архітектури монастиря Василіанів, що знаходиться за адресою: вул. Радянська, 31, м. Умань, Черкаської області, постанова державної виконавчої служби від 31 серпня 2015 року підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 3 ст. 121 2 ГПК України за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст. ст. 86, 121 2 ГПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Скаргу державного історико-архітектурного заповідника "Стара Умань" на дії Уманського міського відділу державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області задовольнити.

2. Скасувати постанову Уманського міського відділу державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції від 31 серпня 2015 року про закінчення виконавчого провадження.

3. Оригінал наказу від 17 квітня 2015 року надіслати стягувачу.

4. Копію ухвали надіслати сторонам, третім особам та Уманському міському відділу державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Суддя А.В.Васянович