Постанова

від 28.10.2015 по справі 5011-62/1205-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2015 року Справа № 5011-62/1205-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоОстапенка М.І., СуддівГончарука П.А. (доповідача), Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу комунального підприємства "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14 серпня 2015 року у справі №5011 62/1205 2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Амаркорд-Алекс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Міда плюс" про визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Амаркорд-Алекс" звернулось до господарського суду м. Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Міда плюс" про визнання права власності на новостворене нерухоме майно, а саме нежитлову будівлю загальною площею 425 м 2 ., яка знаходиться по вул. Довженка, 1 у м. Києві.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17 лютого 2012 року позов задоволено. Визнано право власності позивача на зазначене нерухоме майно.

У липні 2015 року комунальне підприємство "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва" звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на рішення господарського суду міста Києва від 17 лютого 2012 року у справі №5011 62/1205 2012, в якій, посилаючись на те, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також на те, що оспорюване рішення стосується його прав і обов'язків, проте його не було залучено до участі у справі, просило поновити процесуальний строк на подання апеляційної скарги, скасувати зазначене рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14 серпня 2015 року відмовлено КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва" у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу повернуто заявнику.

У касаційній скарзі КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва", посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14 серпня 2015 року скасувати, прийняти нове рішення, яким відновити пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 17 лютого 2012 року у даній справі та прийняти до провадження апеляційну скаргу.

Заслухавши пояснення представників КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" та позивача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Повертаючи апеляційну скаргу з доданими до неї документами апелянту, господарський суд другої інстанції, керуючись ч. 2 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, виходив з того, що апеляційна скарга подана апелянтом зі спливом річного строку, встановленого даною нормою на подання апеляційної скарги. При цьому судом зазначено, що апелянтом не подано доказів того, що він не мав можливості вчасно здійснити відповідні процесуальні дії, внаслідок чого дійшов висновку, що апелянт не був позбавлений можливості звернутись до суду першої інстанції з заявою про отримання копії рішення та вчасно звернутися з апеляційною скаргою, тобто можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника і мала суб'єктивний характер.

З таким висновком апеляційного господарського суду не можна погодитись з огляду на наступне.

В оскаржуваній ухвалі апеляційного господарського суду правильно встановлено, що рішення у справі №5011 62/1205 2012, на яку подано апеляційну скаргу, прийняте 17 лютого 2012 року, в той час як апеляційну скаргу КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва" подано до господарського суду м. Києва 30 липня 2015 року.

Згідно ч. 1 ст. 93 ГПК України, апеляційна скарга подається, зокрема, на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом, а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення.

Водночас, ч. 2 згаданої статті передбачено, що апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.

В даному випадку є помилковим посилання суду апеляційної інстанції на подання апеляційної скарги після спливу річного строку, як на безумовну підставу відмови у поновленні строку на її подання, оскільки ч. 2 ст. 93 ГПК України передбачено, що такою безумовною підставою для відмови у поновленні зазначеного процесуального строку є подання апеляційної скарги після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного рішення певним колом осіб, а саме: прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування, до яких КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва" не відноситься.

Оскільки з рішення господарського суду міста Києва від 17 лютого 2012 року вбачається, що КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва" не було залучено до участі у справі, не було учасником судового процесу, а тому його представник у судовому засіданні участі не приймав, то висновок апеляційної інстанції про те, що апелянт не був позбавлений можливості звернутись до суду першої інстанції із заявою про отримання копії рішення та вчасно звернутися з апеляційною скаргою, є передчасним. При цьому, суд, повертаючи апеляційну скаргу заявнику, не з'ясував, чи був останній взагалі обізнаний про наявність між сторонами у даній справі спору щодо права власності на новозбудоване нерухоме майно, яке частково розташоване на земельній ділянці, відведеній КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва" для реконструкції транспортної розв'язки.

Отже, апеляційний господарський суд не врахував, що Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку і, що у кожному випадку суд повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Встановлені законом строки вчинення процесуальних дій мають своїм завданням забезпечення ефективного захисту порушених прав особи.

Залишивши поза увагою наведене, не перевіривши доводи скаржника про те, що оспорюване судове рішення стосується його прав та обов'язків, апеляційний господарський суд дійшов передчасного висновку про відсутність правових підстав для поновлення пропущеного процесуального строку та без достатніх правових підстав повернув апеляційну скаргу без розгляду.

Вимоги касаційної скарги щодо відновлення строку на подання апеляційної скарги та прийняття її до провадження виходять за межі повноважень касаційної інстанції, а тому не можуть бути задоволені.

З огляду на викладене, ухвалу апеляційної інстанції не можна визнати законною, обґрунтованою, прийнятою відповідно до вимог чинного законодавства та матеріалів справи, а тому вона підлягає скасуванню, а справа - направленню до того ж суду для вирішення питання щодо поновлення пропущеного процесуального строку та прийняття апеляційної скарги до провадження.

Керуючись ст.ст. 106, 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11, 111 13 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу комунального підприємства "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14 серпня 2015 року у справі №5011 62/1205 2012 скасувати, а справу направити до того ж суду.

ГоловуючийМ.І. Остапенко СуддіП.А. Гончарук Л.В. Стратієнко