Постанова

від 29.10.2015 по справі 918/717/13

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2015 р. Справа № 918/717/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Філіпова Т.Л.

судді Василишин А.Р. ,

судді Бучинська Г.Б.

при секретарі Пацьола О.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - Янчук В. В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Селадон-Рось" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 26.06.13 р. у справі № 918/717/13

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Селадон-Рось"

про стягнення 829 308,40 грн.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 26.06.2013 р. у справі №918/717/13 (суддя Романюк Р.В.) затверджено мирову угоду у справі №918/717/13, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Селадон-Рось" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Рівненської області від 26.06.2013 р. у справі №918/717/13 Товариство з обмеженою відповідальністю "Селадон-Рось" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Рівненської області від 26.06.2013 р. у справі №918/717/13 та відмовити в задоволенні заяви про затвердження мирової угоди.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Селадон-Рось" посилається на ту обставину, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи №918/717/13.

Зокрема скаржник зазначає, що мирова угода від імені ТОВ "Селадон-Рось" підписана представником ОСОБА_4, який діяв на підставі довіреності, виданої Товариством 08 січня 2013 року за підписом директора Товариства ОСОБА_5. Апелянт стверджує, що на день підписання мирової угоди між сторонами, директор була звільнена з посади відповідно до наказу Товариства з обмеженою відповідальністю "Селадон-Рось" від 19.04.2013 року № 01/04. В свою чергу підставою для видачі Товариством такого наказу було рішення загальних зборів учасників Товариства від 19.04.2013р.

Апелянт також звертає увагу, що в матеріалах справи є копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 12.06.2013 року, відповідно до якого в Розділі Прізвище, ім'я, по батькові, дата обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи: значиться ОСОБА_7, з 17.05.2013 - керівник.

Тобто, з 17.05.2013 року виконавчим органом Товариства (директором) є ОСОБА_7, що підтверджується протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Селадон-Рось" №7/1 від 17 травня 2013 року.

17 травня 2013 директором ТОВ "Селадон-Рось" ОСОБА_7 було видано наказ №02/05, відповідно до якого у зв'язку із звільненням 19.04.2013 року попереднього директора Товариства ОСОБА_5, для недопущення вчинення дій з боку ОСОБА_5 чи третіх осіб, яким попередньо видавались довіреності від імені ТОВ "Селадон-Рось", на шкоду правам та законним інтересам Товариства з обмеженою відповідальністю "Селадон-Рось" та його учасників, було скасовано всі довіреності (доручення), видані за підписом директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Селадон-Рось" ОСОБА_5, або в порядку передоручення, які є чинними на момент видачі даного наказу. Контроль за виконання даного наказу покладено на директора Товариства ОСОБА_7

Отже, за викладених вище обставин, апелянт стверджує, що в представника ОСОБА_4 (в довіреності не вказано жодних ознак ідентифікації даної фізичної особи, не зазначено ні ідентифікаційного номеру фізичної особи, ні паспортних даних, ні місця реєстрації вказаної особи), були відсутні повноваження підписувати мирову угоду від імені позивача, відповідно до умов якої ФОП ОСОБА_3 було передано у власність нерухоме майно, будівлю фанерувального цеху та цеху машинної обробки літ. « 1-3» загальною площею 2978,3 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Відтак, господарський суд Рівненської області, в порушення вимог ст.ст. 28, 78 ГПК України, не перевірив повноважень представника однієї із сторін - ТОВ "Селадон-Рось" на укладення мирової угоди між сторонами, не взяв до уваги копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 12.06.2013 року (аркуш справи № 74), що призвело до прийняття незаконної ухвали та порушення майнових інтересів однієї із сторін, якою було підписано мирову угоду.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.09.2015 р. у даній справі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Селадон-Рось" прийнято до провадження, справу призначено до слухання.

27.10.2015 р. Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 надав Рівненському апеляційному господарському суду відзив на апеляційну скаргу, у якому у якому просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Селадон-Рось" залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Рівненської області від 26.06.2013 р. без змін.

У судовому засіданні представник позивача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 ОСОБА_1 заперечив проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у письмових запереченнях на апеляційну скаргу №б/н від 27.10.15 р., та надав пояснення на обґрунтування своєї правової позиції. Вважає, що ухвала господарського суду Рівненської області від 26.06.13 р. у справі №918/717/13 є законною та обґрунтованою, тому просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Крім цього, представник ОСОБА_1 заявив клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме: належним чином засвідченої копії фінансового звіту ТОВ "Селадон-Рось" станом на 31.12.2012 р., яке судом задоволено.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Селадон-Рось" Янчук В.В. підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та надав пояснення на обґрунтування своєї правової позиції. Вважає, що ухвала господарського суду Рівненської області від 26.06.13 р. у справі №918/717/13 є незаконною та такою, що винесена з неповним дослідженням обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить її скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви про затвердження мирової угоди відмовити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 17.05.2013р. Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся до господарського суду Рівненської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Селадон-Рось" заборгованості за договором підряду від 16.04.2011 року в сумі 829 308 грн. 40 коп.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 18.05.2013 року порушено провадження у справі № 918/717/13 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

12.06.2013 року до господарського суду Рівненської області представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Селадон-Рось" ОСОБА_4 подав заяву про затвердження укладеної сторонами мирової угоди, а також текст самої мирової угоди від 12 червня 2013 року, підписаної уповноваженими представниками сторін.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 26.06.2013 р. у справі №918/717/13 мирову угоду у справі №918/717/13, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Селадон-Рось" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 затверджено, провадження у справі припинено.

За умовами даної мирової угоди Товариство обмеженою відповідальністю "Селадон-Рось" визнає заборгованість перед Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 в сумі 829 308,40 грн.

Сторони стверджують, що заборгованість виникла внаслідок невиконання зобов'язань ТзОВ "Селадон-Рось" по проведенню розрахунків за Договором підряду від 16 квітня 2011 року за виконані будівельно-монтажні роботи за адресою м.Костопіль, вул.Фабрична 2-К, а саме ремонт покрівлі, облаштування промплощадки, виконання електромонтажних робіт для підключення обладнання, виконання освітлення цеху, бетонування підлоги та виконання фундаментів під виробниче обладнання, встановлення вікон та виконання інших робіт для забезпечення роботи виробничого цеху ТОВ "Селадон-Рось" на суму 2 102 864,47 грн. (два мільйона сто дві тисячі вісімсот шістдесят чотири гривні 47коп.).

Сторони дійшли згоди, що судові витрати покладаються на ТзОВ "Селадон-Рось".

Відповідач в рахунок погашення боргу в сумі 829 308,40 грн. перед фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 передає йому у власність належну на праві власності будівлю фанерувального цеху та цеху машинної обробки літ. " 1-3" загальною площею 2978,3 кв.м. за адресою АДРЕСА_1, та визнає його право власності на вказане майно.

Сторони дійшли згоди, що вартість будівлі фанерувального цеху та цеху машинної обробки літ. "1-3" загальною площею 2 978,3 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 складає 829 308,40 грн.

З моменту затвердження цієї мирової угоди господарським судом Рівненської області право власності ТзОВ "Селадон-Рось" код ЄДРПОУ 35861669 на вказане у цій мировій угоді майно припиняється, державна реєстрація анульовується.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, погоджується прийняти у власність будівлю фанерувального цеху та цеху машинної обробки літ. "1-3" загальною площею 2978,3 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 договірною ціною 829 308,40 грн.

Право власності на будівлю фанерувального цеху та цеху машинної обробки літ. "1-3" загальною площею 2 978,3 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 виникає у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з моменту набрання чинності цією мировою угодою.

ТзОВ "Селадон-Рось" зобов'язується провести державну реєстрацію прав на нерухоме майно в Державному реєстрі прав.

ТзОВ "Селадон-Рось" зобов'язується усунути будь-які перешкоди, зокрема забезпечити виключення з Державного реєстру прав записів про заборони відчуження нерухомого майна, якщо такі виникнуть на момент виконання цієї мирової угоди.

Сторони погоджуються, що з моменту набрання чинності цією мировою угодою та належного її виконання сторонами, вони не матимуть претензій одна до одної, щодо предмету спору.

Позивач та відповідач заявляють, що ні в процесі укладання мирової угоди, ні в процесі її виконання, не будуть і не можуть бути порушені їх права та права третіх осіб.

Господарський суд Рівненської області дійшов висновку про те, що мирова угода складена відповідно до вимог чинного законодавства, не порушує інтереси сторін, а тому підлягає затвердженню.

Колегія суддів апеляційного суду, надавши оцінку наявним у справі доказам та застосувавши положення чинного законодавства, вважає що ухвала господарського суду Рівненської області прийнята з порушенням норм процесуального права, ураховуючи наступне.

Відповідно до ч.5 ст.106 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

У відповідності до п. 9 ч. 1 ст.106 вказаного кодексу, окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду про затвердження мирової угоди.

Відповідно до ст.78 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі мають право укласти мирову угоду, умови якої викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Мирова угода може стосуватися лише прав та обов'язків сторін щодо предмета позову.

Зазначена диспозитивна норма надає сторонам право в добровільному порядку врегулювати спір шляхом укладання мирової угоди, яка є договором, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах, погоджених сторонами, на підставі взаємних поступок.

Умови мирової угоди повинні безпосередньо стосуватись предмета позову, що виключає зазначення в ній дій, коштів чи майна, які не відносяться до цього предмета, мають бути викладені чітко й неоднозначно з тим, щоб не виникало неясності і спорів з приводу її змісту під час виконання.

Отже, мирова угода це договір, який укладається між сторонами з метою припинення спору та вирішення всіх спірних питань, за для яких і було подано позов, на умовах, погоджених сторонами. Мирова угода не приводить до вирішення спору по суті. Сторони не вирішують спору, а, досягнувши угоди між собою, припиняють спір. Така угода призводить до врегулювання спору шляхом визначення її сторонами певних дій, які та чи інша сторона угоди має вчинити.

У зв'язку з цим, укладення мирової угоди, як способу реалізації процесуальних прав, закріплених у вказаних вище процесуальних нормах, є правом сторони, яке, згідно процесуального закону, неможливо реалізувати тільки за наявності умов якщо такі дії суперечать законодавству, або це призводить до порушення чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.

З огляду на наведені приписи закону колегія суддів вважає, що мирова угода за змістом не відповідала характеру спірних правовідносин, а її затвердження призвело до порушення прав та законних інтересів третіх осіб. На підтвердження такого висновку колегія суддів наводить наступні міркування.

Апеляційний суд приймає до уваги те, що мирова угода - це складена сторонами з урахуванням інтересів усіх заінтересованих осіб, що беруть участь у справі, угода, яка визнається судом лише після встановлення законності й обґрунтованості її умов, а також з'ясування думки усіх заінтересованих осіб щодо можливості її визнання. Метою такої угоди є врегулювання спору між сторонами, а її умови можуть стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмету спору, тобто матеріально-правової вимоги позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Не може визнаватися судом мирова угода, умови якої не пов'язані зі спірними правовідносинами.

Відомо, що предметом спору у цій справі було стягнення заборгованості за договором підряду від 16.04.2011 року в сумі 829 308 грн. 40 коп.

Проте, із змісту мирової угоди вбачається, що відповідач в рахунок погашення боргу в сумі 829 308,40 грн. перед фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 за виконані роботи передає у власність позивача нерухоме майно - будівлю фанерувального цеху та цеху машинної обробки літ. "1-3" загальною площею 2 978,3 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ТзОВ "Селадон-Рось".

Натомість, нерухоме майно не було предметом спору між сторонами, оскільки позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в грошовому вигляді, в сумі 829 308 грн. 40 коп. за договором підряду від 16.04.2011 року. Таким чином, якщо взяти до уваги зміст матеріально-правової вимоги, з якою позивач звернувся до суду, а також характер спору, вбачається висновок про відсутність зв'язку між умовами укладеної сторонами мирової угоди та предметом спору.

Такий висновок відповідає роз'ясненню, наданому у п.3.19 Постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р., де зазначено, зокрема, про необхідність при наданні юридичної оцінки умовам мирової угоди виходити з правила, що умови мирової угоди повинні безпосередньо стосуватися предмета позову, що виключає зазначення в ній дій, коштів чи майна, які не відносяться до цього предмета.

Крім того, апеляційний суд вбачає при укладенні мирової угоди порушення прав як сторони, так і інших осіб.

Необхідне зазначити, що відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про господарські товариства» господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Відповідно до пункту 1.1. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Селадон-Рось» товариство є підприємницьким господарським товариством, що створено відповідно до Протоколу загальних зборів №01/04 від 03.04.2008 р., зареєстроване Костопільською РДА Рівненської області.

Пунктом 1.2. Статуту Товариство з обмеженою відповідальністю «Селадон-Рось» учасниками Товариства є: громадянин України ОСОБА_9, якому належить 40% статутного капіталу, що відповідно становить 40% голосів; громадянин України ОСОБА_10, якому належить 30% статутного капіталу, що відповідно становить 30% голосів; громадянин України ОСОБА_11, якому належить 30% статутного капіталу, що відповідно становить 30% голосів.

Отже, із Статуту вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Селадон-Рось» має капітал, який поділений на частки між учасниками.

Згідно ч.1 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відтак, приймаючи рішення про передачу у власність Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 нерухомого майна, яке належить товариству, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Селадон-Рось» - ОСОБА_4 перевищив свої повноваження, надані йому довіреністю від 08.01.2013 р., відчужив майно господарського товариства, чим порушив корпоративні права учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Селадон-Рось», оскільки відсутні докази, які б свідчили про прийняття загальними зборами учасників товариства рішення розпорядитись у той чи інший спосіб нерухомим майном. Зі змісту довіреності такого права не вбачається.

Розглянувши доводи апеляційної скарги щодо наявності на день укладення мирової угоди повноважень у представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Селадон-Рось» ОСОБА_4, колегія суддів зазначає наступне.

Мирова угода від 12.06.2013 р. зі сторони Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 підписана адвокатом - ОСОБА_1, а зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "Селадон-Рось"- ОСОБА_4, який діяв на підставі довіреності від 08.01.2013 р.

Отже, ОСОБА_4 діяв на підставі довіреності, виданої йому від Товариства з обмеженою відповідальністю «Селадон-Рось» 08.01.2013р., строком дії до 31.12.2013 р. за підписом директора товариства ОСОБА_5

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Видача довіреності є одностороннім правочином, а тому порядок її видачі має відповідати загальним правилам ЦК України, що стосуються правочинів.

Представництво за довіреністю припиняється у разі, закінчення строку довіреності; скасування довіреності особою, яка її видала; відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю; припинення юридичної особи, яка видала довіреність; припинення юридичної особи, якій видана довіреність; смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності. З припиненням представництва за довіреністю втрачає чинність передоручення. У разі припинення представництва за довіреністю представник зобов'язаний негайно повернути довіреність. (ст. 248 ЦК України).

У відповідності до ст. 249 ЦК України особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Відмова від цього права є нікчемною. Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність.

З Витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 12.06.2013 р., вбачається, що керівником ТОВ "Селадон-Рось" з 17.05.2013 р. призначено ОСОБА_7.

Апелянт посилається на скасування Товариством з обмеженою відповідальністю «Селадон-Рось» відповідно до наказу №02/05 від 17.05.2013 р. довіреностей (доручень), виданих за підписом директора Товариства ОСОБА_5, які є чинними на момент видачі цього наказу (оригінал наказу було оглянуто апеляційним судом у судовому засіданні).

Однак апеляційний суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні будь - які докази, які б підтверджували факт повідомлення ОСОБА_4 про скасування довіреності від 08.01.2013 р., та докази негайного повернення ОСОБА_4 оригіналу довіреності від 08.01.2013 р., як цього вимагають приписи ст. ст. 248,249 ЦК України. Відсутні також і докази повідомлення третіх осіб про скасування довіреності представника ОСОБА_4

На вимогу апеляційного суду не надано жодних доказів, які б свідчили про відповідні дії Товариства, а також не надано переконливих пояснень, чому Товариство після скасування довіреності не направило до господарського суду іншого представника, що цілком відповідало б положенням ст. ст. 244, 246 ЦК України, а також ст.28 ГПК України.

Відтак, доводи скаржника щодо відсутності у представника ОСОБА_4, який діяв від імені Товариства на підставі довіреності від 08 січня 2013 року за підписом директора Товариства ОСОБА_5 на момент підписання мирової угоди між сторонами відповідних повноважень колегія суддів оцінює критично, проте, діючи на підставі ст. 101 ГПК України, не зв'язана цими доводами і виходить з міркувань відповідності ухвали господарського суду про затвердження мирової угоди вимогам щодо законності та обгрунтованості.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу господарського суду Рівненської області від 26.06.2013 р., з направленням справи на адресу господарського суду Рівненської області для розгляду.

За таких обставин наявні підстави, визначені ст. 104 ГПК України, для скасування ухвали господарського суду Рівненської області від 26.06.2013 р. у справі №918/717/13.

Керуючись статтями 78,86,101,103,104,105,106, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Селадон-Рось" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 26.06.13 р. у справі № 918/717/13 задовольнити, ухвалу господарського суду першої інстанції - скасувати.

Справу направити до господарського суду Рівненської області для розгляду.

Постанова прийнята з окремою думкою судді Василишина Андрія Романовича.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Бучинська Г.Б.