Ухвала

від 18.12.2015 по справі 918/717/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

18 грудня 2015 року Справа № 918/717/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Селіваненка В.П.

суддів Палія В.В.

Прокопанич Г.К.,

розглянувши касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.10.2015

у справі № 918/717/13 господарського суду Рівненської області

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до товариства з обмеженою відповідальністю "Селадон-Рось"

про стягнення 829 308,40 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.10.2015 у справі № 918/717/13.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України, дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 ГПК України та підлягає поверненню з таких підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 111 1 ГПК України особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.

Виходячи зі змісту наведених норм, особа, яка оскаржує судове рішення, повинна надавати суду прямий доказ, який однозначно свідчив би про повідомлення сторін.

Не повідомлена належним чином сторона у справі, як учасник господарського процесу, позбавлена можливості володіти об'єктивною інформацією стосовно руху господарського процесу.

До касаційної скарги додано фіскальний чек від 24.11.2015 № ПН 215600426655, який свідчить про надіслання копії касаційної скарги "саладон русь", за адресою: 04108 Київ, водночас в матеріалах справи наявний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено повне найменування юридичної особи та скорочене у разі його наявності: товариство з обмеженою відповідальністю "Селадон-Рось", ТзОВ "Селадон-Рось" та адреса: 04108, м. Київ, пр-т Свободи,2; відтак, зазначений фіскальний чек позбавляє касаційну інстанцію можливості оцінити даний документ як належний доказ направлення копії касаційної скарги позивачу, що є підставою для повернення касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 1 статті 111 3 ГПК України.

Таким чином, заявником касаційної скарги не надано належних доказів направлення її іншій стороні у справі, тому неможливо дійти висновку, що скаржником належно виконані вимоги ч. 4 ст. 111 Господарського ГПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, зокрема, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копій іншим сторонам у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів, у тому числі платіжних доручень.

Відповідно до п. 3.8 вказаної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором (п. 2.21 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Скаржником в якості доказу сплати судового збору до касаційної скарги додано квитанцію від 24.11.2015 № 0.0.466936966.1, в якій у графі "Призначення платежу" зазначено: "*;101;3036817934; Судовий збір, за позовом ОСОБА_2/918/717/13, Вищий Господарський суд України".

Таким чином, графа "Призначення платежу" вказаного платіжного доручення не містить відомостей про те, яка саме дія оплачується судовим збором.

З огляду на викладене, додане до касаційної скарги платіжне доручення від 24.11.2015 № 0.0.466936966.1 не можна вважати належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Статтею 105 ГПК України передбачено, що постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Відповідно до ч. 3 ст. 50 ГПК України перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.

Згідно з ст. 51 ГПК України строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку.

Оскільки оскаржена постанова Рівненського апеляційного господарського суду набрала законної сили 29.10.2015 року, то, з урахуванням наведених приписів закону строк касаційного оскарження зазначеного судового акта відповідно до частини другої статті 51 ГПК України закінчився 18.11.2015 року, а вказана касаційна скарга подана до суду 24.11.2015 року, про що свідчить штамп поштового відділення на конверті, адресованому Рівненському апеляційному господарському суду. Таким чином, зазначена касаційна скарга подана після закінчення строку, встановленого для її подання.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Клопотання про відновлення пропущеного строку скаржником не заявлено.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню.

На підставі наведеного, керуючись ст. 86, п. 3, 4, 5 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В :

1. Повернути касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.10.2015 у справі № 918/717/13 (з доданими до неї документами).

2. Справу № 918/717/13 повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя В.П. Селіваненко

Судді В.В. Палій

Г.К. Прокопанич