Постанова

від 24.11.2010 по справі 2а-4396/10

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2а-4396/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2010 року Рівненський міцський суд

в особі головуючого

судді Кухарця В.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Рівне адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області про перерахунок призначеної пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в Рівненський міський суд, як адміністративний суд, з позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Рівне, в якому просить визнати протиправними рішення та дії відповідача щодо нарахування і виплати йому пенсії та додаткової щомісячної пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Рівне зробити перерахунок та виплатити йому пенсію в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 05.10.2010 р., у зв'язку з підвищенням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії та інвалідом III групи внаслідок захворювання, пов'язаного з участю у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Отримує державну та додаткову пенсії, передбачені ст.ст.50,54 Закону України від 28 лютого 1991 року №7 9б-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-ХІІ). Розміри призначених і виплачуваних йому пенсій не відповідають розмірам, передбаченим Законом №7 96-ХІІ, і на відмову відповідача привести їх у відповідність з цим Законом, він і просить суд визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати його усунути зазначені порушення, провівши вказані перерахунки.

Дослідивши письмові докази по справі, перевіривши доводи позивача та заперечення відповідача, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, оскільки позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.

Судом встановлено, що 05 жовтня 2010 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в м.Рівне з письмовою заявою, в якій просив відповідача провести перерахунок розміру його пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.ст.50,54 Закону №796-XII, згідно яких його пенсія не може бути нижчою 6 мінімальних пенсій за віком, а додаткова пенсія повинна становити 50% мінімальної пенсії за віком.

На вказану заяву позивач отримав відповідь від 15 жовтня 2010 року про відсутність підстав для проведення йому перерахунку пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Рішення та дії управління Пенсійного фонду України в м.Рівне щодо нарахування та виплати позивачу пенсії та додаткової щомісячної пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, суд визнає протиправними.

Так, статтею 4 9 Закону №7 96-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ч.4 ст.54 Закону №7 9б-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів III групи, щодо яких установлено причинний зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими шести мінімальних пенсій за віком.

Згідно зі сш.50 Закону №7 96-ХІІ особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам III групи - у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Як передбачено ст.53 того ж Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з ч.І ст.28 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІУ) встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є інвалідом III групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесений до категорії 1 осіб, котрі постраждали внаслідок цієї аварії, одержує пенсію по інвалідності на підставі ст.54 та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі ст.50 Закону №79б-ХІІ.

Розрахунок пенсій позивачу управління Пенсійного фонду України в м.Рівне провело з урахуванням розміру 19 грн. 91 коп., установленого чинною на той час постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2002 року №1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" (далі - постанова №1). В подальшому, розрахунки розміру пенсій коригувалися відповідачем відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530, від 16 липня 2008 року №654, від 26 листопада 2009 року №1252, від 23 грудня 2009 року №1375.

Однак, суд вважає, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених ст.ст.50,5 4 Закону №7 96-ХІІ, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджено чинною постановою Кабінету Міністрів України від ЗО травня 1997 року №523, положення якої стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту статей 50,54 Закону №7 96-ХІІ.

Пунктом 2 постанови №1 Кабінет Міністрів України встановив розміри сум, за якими розраховуються пенсії, всупереч положенням зазначених статей Закону №796-ХІІ, причому ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.

Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними нормативно-правовими актами, суд вважає, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених ст.ст.50,54 Закону №796-ХІІ, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

На думку суду, положення ч.З ст.28 Закону №1058-ІУ не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших, пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Керуючись ч.І ст.41, ст.ст.7, 71, 86, 94, 159, ч.ч.І, 2 ст.160, ст.161, п.п.1,2 ч.2 ст.162, ст.163 КАС України, п.п.18, 34 ст.4 Декрету КМ України від 21 січня 1993 року "Про державне мито", ст. 2 Закону України №164 6-УІ від 20 жовтня 200 9 року "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати", суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними рішення та дії управління Пенсійного фонду України в місті Рівне Рівненської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії та додаткової щомісячної пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Рівне Рівненської області зробити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі б (шести) мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 05.10.2010 р., з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком згідно з вимогами ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пзнсійне страхування".

Судові витрати у виді судового збору (державного мита) прийняти на рахунок держави.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

На постанову протягом десяти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга Львівського апеляційного адміністративного суду через Рівненський міський суд.

Головуючий: