Рішення

від 27.10.2015 по справі 922/3652/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2015 р.Справа № 922/3652/15

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Хотенець П.В.

судді: Суярко Т.Д. , Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.

розглянувши справу

за позовом Заступника прокурора Харківської області м. Харків в інтересах держави в особі 1. Дергачівської районної державної адміністрації, м. Дергачі, 2. Фонду державного майна України, м. Київ до 1. Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Курорт Березівські мінеральні води", с. Березівське , 2. Пересічанської селищної ради Дергачівського району, сел. Пересічне , 3. Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок "Укрпрофоздоровниця", м. Київ , 4. Публічного акціонерного товариства "Точприлад", м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - 1. ОСОБА_2, м. Харків, 2. ОСОБА_3, м. Харків, 3. ОСОБА_4, м. Харків, 4. ОСОБА_5, м. Харків, 5. ОСОБА_6, м. Харків, 6. ОСОБА_7, м. Харків, 7. ОСОБА_8, м. Харків, 8. ОСОБА_9, м. Харків, 9. ОСОБА_10, м. Харків, 10. ОСОБА_11, м. Дергачі, 11. ОСОБА_1, м. Харків, 12. ОСОБА_12, м. М. Данилівка, 13. ОСОБА_13, м. Дергачі, 14. ОСОБА_14, м. Дергачі, 15. ОСОБА_15, сел. Пісочин, 16. ОСОБА_16, м. Харків, 17. ОСОБА_17, м. Харків, 18. Дергачівська районна управління юстиції Харківської області, м. Дергачі про визнання недійсними рішень, договорів оренди, державної реєстрації договорів оренди, зобов*язання передати земельну ділянку та зобов*язання внести запис за участю представників сторін:

прокурора - Боброва С.С., посвідчення № 026273 від 15.05.2014 року

позивача - 1. не з*явився, 2. ОСОБА_18, дов. № 5 від 05.01.205 року

відповідача - 1. ОСОБА_19, дов. від 05.06.2015 року, 2. ОСОБА_20, дов. від 01.06.2015 року, 3. не з*явився, 4. ОСОБА_21, дов. від 14.08.2015 року

третіх осіб - 1. не з*явився, 2. не з*явився, 3. не з*явився, 4. ОСОБА_22, дов. від 11.08.2015 року, 5. не з*явився, 6. не з*явився, 7. не з*явився, 8. не з*явився, 9. не з*явився, 10. не з*явився, 11. не з*явився, 12. не з*явився, 13. не з*явився, 14. не з*явився, 15. не з*явився, 16. не з*явився, 17. не з*явився, 18. ОСОБА_23, дов. від 04.08.2015 року

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна вимога про визнання недійсним рішення Пересічанської селищної ради Дергачівського району від 07 квітня 2005 року про припинення права постійного користування Дочірнього підприємства "Санаторій "Березівські мінеральні води" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" частиною земельної ділянки загальною площею 45,7475 га. на території с. Березівське Пересічанської селищної ради Дергачівського району; визнання недійсним рішення Пересічанської селищної ради Дергачівського району від 28 лютого 2006 року про припинення права постійного користування Дочірнього підприємства "Санаторій "Березівські мінеральні води" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" частиною земельної ділянки загальною площею 16,5525 га. на території с. Березівське Пересічанської селищної ради Дергачівського району; визнання недійсним договору оренди землі між Пересічанською селищною радою та Дочірнім підприємством "Санаторій "Березівські мінеральні води" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" щодо оренди земельних ділянок оздоровчого призначення площею 16,5525 га., який зареєстровано 06 квітня 2006 року за № 040669300001; визнання недійсною державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки оздоровчого призначення площею 16,5525 га., який зареєстровано 06 квітня 2006 року за № 040669300001 в Державному реєстрі земель; визнання недійсним рішення Пересічанської селищної ради Дергачівського району від 04 червня 2009 року про надання в оренду земельної ділянки площею 0,5959 га. Публічному акціонерному товариству "Точприлад"; визнання недійсним договору оренди землі між Пересічанською селищною радою та Публічним акціонерним товариством "Точприлад" щодо оренди земельної ділянки оздоровчого призначення площею 0,5959 га., (кадастровий номер 6322056501:00:000:0128), яка знаходиться за адресою: вул. Санаторій "Бермінводи" № 17, с. Березівське, Дергачівського району, який зареєстровано 29 лютого 2012 року за № 632205654000314; визнання недійсною державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки оздоровчого призначення площею 0,5959 га., який зареєстровано 29 лютого 2012 року за № 632205654000314 в Державному реєстрі земель; зобов*язання Публічне акціонерне товариство "Точприлад" передати Дочірньому підприємству "Санаторій "Березівські мінеральні води" земельну ділянку площею 0,5959 га. (кадастровий номер 6322056501:00:000:0128), про що скласти акти прийому-передачі; зобов*язання Реєстраційну службу Дергачівського районного управління юстиції в Харківській області внести запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про скасування запису від 06 квітня 2006 року за № 040669300001 про право оренди Дочірнього підприємства "Санаторій "Березівські мінеральні води" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" щодо земельної ділянки площею 16,5525 га. та зобов*язання Реєстраційну службу Дергачівського районного управління юстиції в Харківській області внести запис в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про скасування запису від 29 лютого 2012 року за № 632205654000314 про право оренди Публічного акціонерного товариства "Точприлад" щодо земельної ділянки плошею 0,5959 га.

Прокурор у судовому засіданні та у наданих письмових поясненнях наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник першого позивача у судове засідання не з*явився.

Представник другого позивача у судовому засданні та у наданих письмових поясненнях підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник першого відповідача у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечує. У наданій заяві просить суд застосувати по справі строки позовної давності.

Представник другого відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечує, просить відмовити у задоволенні позову.

Представник третього відповідача у судове засідання не з*явився.

Представник четвертого відповідача у судове засідання не з*явився, у наданому відзиві на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечує, просить відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_5І у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечує, просить відмовити у задоволенні позову. У наданій заяві просить суд застосувати по справі строки позовної давності. У наданому клопотанні просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Люботинську міську раду, та витребувати документи, а саме переписку між Пересічанською селищною радою, Дергачівською районною державною адміністрацією та Люботинською міською радою щодо ставка, який знаходиться в межах земельної ділянки, що розташована в межах селища Березівка за увесь період. Також оголосив усне клопотання про витребування у прокурора додаткових документів.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_1, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 у судове засідання не з*явилися, витребувані ухвалами суду документи не надали.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Дергачівського районного управління юстиції Харківської області у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечує.

Прокурор у судовому засіданні проти усного клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_5І про витребування у прокурора додаткових документів заперечує.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_5І про витребування у прокурора додаткових документів; про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Люботинську міську раду та про витребування документів, а саме переписки між Пересічанською селищною радою, Дергачівською районною державною адміністрацією та Люботинською міською радою щодо ставка, який знаходиться в межах земельної ділянки, що розташована в межах селища Березівка за увесь період необґрунтованими та відмовляє у їх задоволенні.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення прокурора, повноважних представників другого позивача, першого, другого відповідачів, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_5 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Дергачівського районного управління юстиції Харківської області, колегією суддів встановлено наступне.

Згідно державного акту на право постійного користування землею серії ХР-10-40-003328, виданого 26 листопада 1997 року на підставі рішення Пересічанської селищної ради № 254 від 14 жовтня 1997 року Дочірнє підприємство "Санаторій "Березівські мінеральні води" був постійним користувачем земель оздоровчого призначення загальною площею 62,3 га., який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №6.

Відповідно до статуту Дочірнього підприємства "Санаторій "Березівські мінеральні води", який зареєстровано виконкомом Дзержинської районної ради м. Харкова від 01 листопада 1999 року за № 04058835Ю0010494, вказане підприємство створене Закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", що є правонаступником Української республіканської ради по управлінню курортами профспілок.

Засновниками Акціонерного товариства лікувально-оздоровчих установ профспілок України "Укрпрофоздоровниця" є Фонд соціального страхування України та Федерація незалежних професійних спілок України.

Разом з тим встановлено, що рішенням Пересічанської селищної ради Дергачівського району від 07 квітня 2005 року, на підставі статті 142 Земельного кодексу України, припинено право постійного користування Дочірнім підприємством "Санаторій "Березівські мінеральні води" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" частиною земельної ділянки загальною площею 45,7475 га. на території с. Березівське Пересічанської селищної ради Дергачівського району та вирішено внести зміни до державного акту на право постійного користування землею серії ХР-10-40-003328 Дочірнім підприємством "Санаторій "Березівські мінеральні води", який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 6.

Рішення Пересічанської селищної ради Дергачівського району від 07 квітня 2005 року винесено на підставі листа Дочірнього підприємства "Санаторій "Березівські мінеральні води" № 158 від 29 березня 2005 року та листа Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" № 05-39/966 від 24 травня 2004 року, якими заявлено про необхідність припинення постійного користування землею Дочірнім підприємством "Санаторій "Березівські мінеральні води" площею 45,7475 га. та прийняття їх в комунальну власність.

Рішенням Пересічанської селищної ради Дергачівського району від 28 лютого 2006 року на підставі статті 142 Земельного кодексу України припинено право постійного користування Дочірнім підприємством "Санаторій "Березівські мінеральні води" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" земельної ділянки загальною площею 16,5525 га. на території с. Березівське Пересічанської селищної ради Дергачівського району та вирішено скасувати державний акт на право постійного користування землею серії ХР-10-40-003328 Дочірнім підприємством "Санаторій "Березівські мінеральні води", який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 6.

Згідно інформації відділу Держземагентства у Дергачівському районі від 19 травня 2015 року № 20.18.-10-07-1701/0-15 встановлено, що запис в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 6 щодо реєстрації державного акту на право постійного користування землею серії ХР-10-40-003328 Дочірнього підприємства "Санаторій "Березівські мінеральні води" скасований на підставі вказаних рішень Пересічанської селищної ради.

Також, даним рішенням Пересічанської селищної ради Дергачівського району від 28 лютого 2006 року вищевказану земельну ділянку загальною площею 16,5525 га. передано в оренду Дочірньому підприємству "Санаторій "Березівські мінеральні води" із земель оздоровчого призначення комунальної власності строком на 25 років.

У подальшому рішенням Пересічанської селищної ради Дергачівського району від 02 березня 2007 року припинено користування Дочірнім підприємством "Санаторій "Березівські мінеральні води" земельною ділянкою площею 0,3030 га. та рішенням від 18 лютого 2011 року припинено користування Дочірнім підприємством "Санаторій "Березівські мінеральні води" земельною ділянкою площею 0,0769 га. у зв'язку з наданням їх Національній юридичній академії України ім. Ярослава Мудрого.

Окрім цього, встановлено, що Пересічанською селищною радою Дергачівського району в межах земель оздоровчого призначення державної власності площею 62,3 га, право на яку посвідчено державним актом на право постійного користування землею серії ХР-10-40-003328, здійснено розпорядження частиною вказаних земель із зазначенням їх статусу як землі комунальної власності.

Пересічанською селищною радою Дергачівського району на підставі рішення від 28 лютого 2006 року укладено договір з Дочірнім підприємством "Санаторій "Березівські мінеральні води" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" щодо оренди земельних ділянок оздоровчого призначення площею 16,5525 га, які знаходяться за адресою с. Березівське Дергачівського району. Договір зареєстровано 06 квітня 2006 року за № 040669300001 у Державному реєстрі земель.

Також, Пересічанською селищною радою Дергачівського району на підставі рішення від 04 червня 2009 року укладено договір з Публічним акціонерним товариством "Точприлад" щодо оренди земельної ділянки оздоровчого призначення площею 0,5959 га. (кадастровий номер 6322056501:00:000:0128), яка знаходиться за адресою вул. Санаторій "Бермінводи" № 17, с. Березівське Дергачівського району, Договір зареєстровано 29 лютого 2012 року за № 632205654000314 у Державному реєстрі земель.

Окрім цього, Пересічанською селищною радою Дергачівського району на підставі рішення від 09 жовтня 2012 року укладено договір з ОСОБА_17 щодо оренди земельної ділянки оздоровчого призначення площею 0,3904 га. (кадастровий номер 6322056501:00:000:0050), яка знаходиться за адресою вул. Санаторій "Бермінводи" № 19, с. Березівське Дергачівського району. Договір зареєстровано 29 грудня 2012 рокуза № 632205654001063.

Додатково встановлено, що Пересічанською селищною радою рішеннями LXXII сессії V від 30 вересня 2010 року безоплатно передано у власність громадянам ОСОБА_1С, ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_15, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_16, 16 земельних ділянок по 0,1 га. кожному на території Пересічанської селищної ради із зміною цільового призначення із земель оздоровчого призначення на землі рекреаційного призначення (для дачного будівництва), які знаходяться за адресою вул. Джерельна, с. Березівське Дергачівського району Харківської області. На підставі рішень Пересічанської селищної ради від 30 вересня 2010 року вказаними громадянами отримані державні акти на право власності на 16 земельних ділянок по 0,1 га. кожна для дачного будівництва.

На виконання постанови ОСОБА_24 Міністрів Української РСР "Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку ОСОБА_24 охорони здоров'я Української РСР" від 23 квітня 1960 року № 606 усі діючі госпрозрахункові санаторії, будинки відпочинку та пансіонати ОСОБА_24 охорони здоров'я зобов'язано було передати у строк до 01 травня 1960 року у відання Українській республіканській ОСОБА_24 профспілок з метою подальшого поліпшення організації відпочинку і санаторно-курортного обслуговування трудящих і підвищення ролі профспілок. Відповідно до пункту 2 зазначеної постанови майно передавалося профспілковим організаціям у відання.

До переліку санаторіїв, будинків відпочинку і пансіонатів, що передавалися у відання Українській республіканській ОСОБА_24 охорони здоров'я Української РСР увійшов і санаторій "Березівські мінеральні води".

Постановою Верховної ОСОБА_24 Української РСР "Про захист суверенних прав власності Української РСР" від 29 листопада 1990 року № 506 на території республіки введено мораторій на будь-які зміни форми власності та власника державного майна до введення у дію Закону Української РСР про роздержавлення майна.

Згідно з Указом Президії Верховної ОСОБА_24 України "Про передачу підриємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави" від 30 серпня 1991 року № 1452-XII Законом України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" від 10 вересня 1991 року № 1540-XII майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташовані на території України, є державною власністю України.

Таким чином право власності на майно, розташоване на території України і передане у віддання профспілковим організаціям, набула держава Україна.

Після розпаду Союзу РСР правонаступником Української республіканської ОСОБА_24 профспілок стала ОСОБА_24 Федерації незалежних профспілок України, правонаступником якої, є Федерація професійних спілок України.

22 листопада 1991 року постановою президії ОСОБА_24 Федерації незалежних професійних спілок України "Про створення акціонерного товариства лікувально-оздоровчих установ профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на базі санаторно-курортних закладів, підприємств, об'єднань та установ профспілок України за пайовим внеском Фонду соціального страхування України створено акціонерне товариства лікувально-оздоровчих установ профспілок України "Укрпрофоздоровниця".

04 грудня 1991 року між Федерацією незалежних профспілок України та Фондом соціального страхування України укладено установчий договір про створення акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця" .

Рішенням виконавчого комітету Ленінської районної ОСОБА_24 народних депутатів міста Києва від 23 грудня 1991 року № 971 зареєстровано акціонерне товариство "Укрпрофоздоровниця".

За таких обставин на момент створення акціонерного товариства лікувально-оздоровчих установ профспілок України "Укрпрофоздоровниця" майно, передане йому Федерацією незалежних профспілок України, а відтак, і земельні ділянки, на яких воно розташовано, перебували у державній власності, а тому могли бути відчужені виключно за згодою власника - держави.

Положеннями статті 84 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, ОСОБА_24 міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону.

До земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, зокрема, належать земельні ділянки, на яких розташовані державні, у тому числі казенні підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти.

Частинами 3, 4 статті 142 Земельного кодексу України передбачено, що припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Відповідно до частини 2 статті 149 Земельного кодексу України вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, ОСОБА_24 міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Отже, виходячи зі змісту наведених вище норм, припинення права постійного землекористування Дочірнім підприємством "Санаторій "Березівські мінеральні води" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" здійснюється власником земельної ділянки - державним органом виконавчої влади, а не органом місцевого самоврядування.

Аналогічний висновок зроблено Верховним судом України у постанові від 25 листопада 2014 року по справі №3-99гс14 за заявою Генеральної прокуратури України до Лівадійської селищної ради Автономної Респуьліки Крим, ДП "Санаторій "Курпати" та АТ "Укрпрофоздоровниця"

Таким чином, колегія суддів погоджується в тим, що лише Дергачівська районна державна адміністрація мала повноваження припинити постійне користування землею оздоровчого призначення державної власності в межах населенного пункту с. Березівське Дергачівського району та в подальшому розпоряджатися вказаними землями, але вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову виходячи з наступного.

Згідно статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права права або інтересу.

Оскаржувані правочини здійснювалися відповідачами у 2010 році та були належним чином посвідчені та зареєстровані у встановленому законом порядку.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Таким чином, строки на звернення до суду з даними позовними вимогами спливли у 2013 році.

Згідно частини 3 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.

Таким чином, строки позовної давності почали спливати 28 червня 2006 року та сплинули 28 червня 2009 року.

В матеріалах справи містяться копії: запиту № 04-29-923 вих-10 від 12 листопада 2010 року, за підписом старшого радника юстиції Міжрайонної природоохоронної прокуратури, відповіді управління держкомзему у Дергачівському районі Харківської області за підписом в.о. начальника, запиту № 2313/10 від 23 листопада 2010 року, за підписом молодшого радника юстиції Прокуратури Дергачівського району, відповіді управління держкомзему у Дергачівському районі Харківської області за підписом в.о. начальника від 26 листопада 2010 року.

Зі змісту запиту вбачається, що обставини надання земельних ділянок Пересічанською селищною радою Дергачівського району були предметом перевірок з боку органів прокуратури ще в 2010 році, надані відповіді містили інформацію аналогічну тій, що міститься в документах долучених до матеріалів справи. З огляду на вказане, колегія суддів не може прийняти до уваги посилання прокурора про те, що порушення були виявлені лише 2015 році.

Відповідно до частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив строку позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови від позову.

Відповідно до глави 19 Цивільного кодексу України визначено поняття позовної давності та її терміни.

Враховуючи визначені в главі 19 Цивільного кодексу України строку позовна давність на момент звернення до суду сплинула, оскільки рішення про які йде мова за текстом позовної заяви датовані 2005-2010 роками.

Враховуючи зазначені правові норми та те, що матеріали справи містять заяви першого відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_5 про застосування позовної давності, колегія суддів вважає, що прокурор звернувся до суду з вимогами після спливу встановленого строку позовної давності, що в силу статті 267 Цивільного кодексу України є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 49 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відмовою у позові, судові витрати у даній справі покладаються на прокурора. Втім, враховуючи звільнення прокурора від сплати судового збору згідно пункту 11 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір у даному випадку стягненню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 27.10.2015 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя ОСОБА_25 ОСОБА_26 ОСОБА_27