Постанова

від 28.10.2015 по справі 910/8072/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2015 р. Справа№ 910/8072/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Синиці О.Ф.

За участю секретаря судового засідання Бородулі В.В.

представників сторін:

від позивача - Нікітіна-Дудікова Г.Ю., дов. № б/н від 31.03.2015 р.;

від відповідача - Богдан І.В. - директор.

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІПП-Центр»

на рішення Господарського суду міста Києва

від 09.06.2015 року

у справі № 910/8072/15-г (суддя Полякова К.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергобезпека»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІПП-Центр»

про стягнення заборгованості у розмірі 4 351 384,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.06.2015 року по справі № 910/8072/15-г позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІПП-Центр» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергобезпека» 2 025 366,00 грн. основного боргу, 671 184,00 грн. пені, втрати від інфляції у розмірі 1 465 565,72 грн., 189 268,65 грн. - 3% річних та 73 080,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «ІПП-Центр» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2015 року по справі № 910/8072/15-г скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2015 року апеляційну скаргу було прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Зеленін В.О., Шевченко Е.О. та призначено до розгляду на 16.09.2015 року.

10.08.2015 року через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергобезпека» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

14.09.2015 року через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ІПП-Центр» надійшли додаткові письмові пояснення до апеляційної скарги, в яких відповідач підтримав доводи апеляційної скарги.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2015 року, у зв'язку з перебуванням судді Шевченка Е.О. у відпустці, змінено склад судової колегії на наступний: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Зеленін В.О., Синиця О.Ф.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2015 року справу № 910/8072/15-г прийнято до провадження у вищезазначеному складі суду.

У судовому засіданні 16.09.2015 року по справі № 910/8072/15-г оголошено перерву до 30.09.2015 року.

30.09.2015 року, у зв'язку з перебуванням головуючого судді Ткаченка Б.О. на лікарняному, розгляд справи не відбувся.

Після виходу головуючого судді Ткаченка Б.О. з лікарняного, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.10.2015 року справу № 910/8072/15-г було призначено до розгляду на 20.10.2015 року.

У судовому засіданні 20.10.2015 року по справі № 910/8072/15-г оголошено перерву до 27.10.2015 року.

У судовому засіданні 27.10.2015 року по справі № 910/8072/15-г оголошено перерву до 28.10.2015 року.

28.10.2015 року через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергобезпека» надійшло клопотання про призначення судової техніко-криміналістичної експертизи.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного судового рішення.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ІПП-Центр» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в його апеляційній скарзі, просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2015 року по справі № 910/8072/15-г скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергобезпека» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

У судовому засіданні, на вимогу колегії суддів, представниками сторін було надано оригінали Договору на виконання робіт № ІБ-1028-02 від 07.08.2012 року, які було долучено до матеріалів справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

07.08.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІПП-Центр» (далі - Замовник, Відповідач, ТОВ «ІПП-Центр») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергобезпека» (далі - Виконавець, Позивач, ТОВ «Енергобезпека») укладений договір на виконання робіт № ІБ-1208-02 (далі - Договір).

За умовами Договору, Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати науково-технічні роботи по темі: «Оцінка технічного стану та перепризначення терміну експлуатації реактора енергоблоків № 1 та № 2 ВП ЗАЕС».

Відповідно до п.п. 1.2 - 1.5 Договору зміст та обсяг робіт в цілому по етапах, наукові, технічні та інші умови до науково-технічної продукції, які є предметом Договору, визначаються Технічним завданням, що міститься у Додатку 1, який є невід'ємною частиною Договору. Обсяг виконання робіт може бути уточненно, доповнено та/або змінено за взаємною згодою Сторін. Терміни і вартість виконання основних етапів визначаються Календарним планом, що міститься у Додатку 2, який є невід'ємною частиною Договору. На підставі цього Договору Виконавець організує та забезпечує поетапне виконання робіт для Замовника, а Замовник приймає виконані Виконавцем роботи після їх закінчення по кожному етапу роботи, про що будуть складені відповідні Акти здачі-приймання. Якщо в процесі виконання роботи буде з'ясована неминучість одержання негативного результату або недоцільність подальшого проведення робіт, Виконавець має право призупинити їх, повідомивши про це Замовника у 10-денний термін, після зупинки. У цьому випадку Сторони зобов'язані у 5-ти денний термін розглянути питання про доцільність продовження робіт.

Згідно з п.п. 2.1.1 - 2.1.3 Договору Виконавець зобов'язується здійснювати виконання робіт у терміни, за обсягами та на умовах, що передбачені цим Договором і що можуть бути погоджені в Додаткових угодах до цього Договору, якщо такі будуть укладені. Для отримання інформації та консультацій, необхідних для виконання своїх зобов'язань за Договором та/або Додатковими угодами до нього, якщо такі будуть укладені, залучати для роботи за згодою Замовника його персонал, що має необхідну кваліфікацію. Інформувати Замовника про свої наміри використання для виконання робіт програмного забезпечення третьої сторони та, за згодою Замовника, використовувати таке програмне забезпечення.

Пунктами 2.2.1 - 2.2.2 Договору Замовник взяв на себе обов'язки надавати Виконавцю необхідні йому для виконання своїх зобов'язань за Договором та/або Додатковими угодами до нього, якщо такі будуть укладені; інформацію та консультативну підтримку персоналом Замовника, що має необхідну кваліфікацію. Проводити оплату виконаних Виконавцем робіт у відповідності до умов цього Договору та/або Додаткових угод до нього, якщо такі будуть укладені.

Як передбачено п. 3.1 Договору, вартість робіт становить 5 363 333,33 грн., крім того ПДВ становить 1 072 666,67 грн. Загальна вартість робіт складає 6 436 000,00 грн.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно поданого Позивачем оригіналу Договору, п. 3.2 викладено в наступній редакції: «Рахунки Виконавця оплачуються Замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця протягом 30 календарних днів після отримання Замовником звіту про виконання етапу робіт».

Напротивагу, у поданому відповідачем оригіналі Договору п. 3.2 викладено наступним чином: «Рахунки Виконавця оплачуються Замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця протягом 30 календарних днів після отримання Замовником звіту про виконання етапу робіт, затвердженого висновком державної технічної експертизи».

У відповідності до п.п. 3.3 - 3.4 Договору Виконавець має право без погодження Замовника змінювати фактичну структуру статей витрат без збільшення загальної вартості робіт за Договором. Замовник залишає за собою право змінювати вартість етапів робіт, що оформлюється додатковою угодою.

Згідно з положеннями п.п. 4.1 - 4.4 Договору, по завершенню виконання робіт по кожному із етапів відповідно до Календарного плану Виконавець надає Замовнику ком пакт-диск із результатами виконаних робіт. По завершенні робіт за кожним етапом Виконавець подає Замовнику акт здачі приймання робіт. Замовник зобов'язаний у 10-ти денний термін з дня надходження технічного звіту розглянути його, затвердити, підписати акт здачі-приймання роботи, або представити обґрунтовані зауваження. У випадку неподання їх, робота вважається прийнятою без зауважень. У випадку мотивованої відмови сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок та термінів їх виконання.

За наслідками виконання робіт за Договором, сторонами підписано та скріплено печатками наступні акти здавання-приймання роботи на загальну суму 9 886 000,00 грн.:

- акт № 1 від 30.11.2012 року на суму 813 000,00 грн.;

- акт № 2 від 30.11.2012 року на суму 653 000,00 грн.;

- акт № 3 від 30.11.2012 року на суму 690 000,00 грн.;

- акт № 4 від 30.11.2012 року на суму 580 000,00 грн.;

- акт № 5 від 30.11.2012 року на суму 325 000,00 грн.;

- акт № 6 від 30.11.2012 року на суму 515 000,00 грн.;

- акт № 7 від 30.11.2012 року на суму 2 860 000,00 грн.;

- акт № 8 від 28.12.2012 року на суму 2 200 000,00 грн.;

- акт № 9 від 28.12.2012 року на суму 1 250 000,00 грн.

Позивачем також було виписано Відповідачеві податкові накладні на вказані роботи.

ТОВ «ІПП-Центр» оплатило виконані Виконавцем роботи на суму 7 860 634,00 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями:

- № 27 від 04.03.2013 року на суму 1 452 626,00 грн.;

- № 28 від 04.03.2013 року на суму 4 706 920,00 грн.;

- № 30 від 15.03.2013 року на суму 1 500,00 грн.;

- № 31 від 18.03.2013 року на суму 1 000 000,00 грн.;

- № 32 від 05.04.2013 року на суму 17 500,00 грн.;

- № 35 від 17.04.2013 року на суму 50 000,00 грн.;

- № 61 від 24.04.2013 року на суму 24 000,00 грн.;

- № 52 від 27.08.2013 року на суму 283 920,00 грн.;

- № 434 від 11.09.2013 року на суму 195 468,00 грн.;

- № 11 від 10.10.2013 року на суму 128 700,00 грн.

З огляду на вказане, Позивач стверджує, що сума заборгованості Відповідача за Договором становить 2 025 366,00 грн.

31.01.2014 року ТОВ «Енергобезпека» направило Відповідачу претензію № 1 на суму 2 717 359,00 грн. за вих. № 4 з вимогою про сплату основного боргу, пені та 3 % річних. Проте, претензія залишена ТОВ «ІПП-Центр» без виконання.

Враховуючи зазначене, Позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з Відповідача, з урахуванням збільшення позовних вимог, 2 025 366,00 грн. основного боргу, 671 184,00 грн. пені, 1 465 565,72 грн. втрат від інфляції та 189 268,65 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 892 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її. Договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи.

Положеннями ст. 893 Цивільного кодексу України визначено, що виконавець зобов'язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати. Плата за виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських робіт та технологічних робіт, встановлена договором, може бути зменшена замовником залежно від фактично одержаних результатів порівняно з результатами, передбаченими договором, якщо це не залежало від замовника, а можливість такого зменшення та його межі були передбачені домовленістю сторін.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - п. 1 ст. 530 ЦК України.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вказані вище норми та умови п. 3.2 Договору, суд першої інстанції дійшов наступних висновків.

Як зазначалося вище, за умовами п. 3.2 Договору наданого Позивачем, остаточний розрахунок проводиться протягом 30 календарних днів після отримання замовником звіту про виконання етапу роботи.

З огляду на те, що акти приймання передачі виконаних робіт підписані сторонами 30.11.2012 року та 28.12.2012 року, то оплату замовник мав здійснити протягом 30 календарних днів, тобто по 31.12.2012 року та 29.01.2013 року відповідно.

Місцевий господарський суд зазначив, що роботи, передбачені Договором, прийняті замовником згідно актів приймання виконаних робіт.

З огляду на вказане, суд першої інстанції зробив висновок, що Відповідач у порушення зобов'язань, прийнятих за Договором, не здійснив повну оплату виконаних робіт, у зв'язку із чим за ним утворилась заборгованість, яка станом на момент розгляду спору у суді становить 2 025 366,00 грн., залишається не погашеною та підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Враховуючи прострочення сплати основного боргу, суд також дійшов висновку про стягнення 671 184,00 грн. пені, 1 465 565,72 грн. втрат від інфляції, 189 268,65 грн. 3 % річних.

Проте, колегія суддів не може погодитися з даними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

На вимогу колегії суддів, Позивачем та Відповідачем було надано оригінали Договору на виконання робіт № ІБ-1208-02 від 07.08.2012 року.

Як зазначено вище, оригінали ідентичні за виключенням п. 3.2 Договору, який передбачає порядок оплати виконаних робіт.

У п. 3.2 Договору, який надано Позивачем передбачено, що «рахунки Виконавця оплачуються Замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця протягом 30 календарних днів після отримання Замовником звіту про виконання етапу робіт».

У п. 3.2 Договору, який надано Відповідачем передбачено, що «рахунки Виконавця оплачуються Замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця протягом 30 календарних днів після отримання Замовником звіту про виконання етапу робіт, затвердженого висновком державної технічної експертизи».

Тобто, вони відрізняються моментом оплати виконаних робіт - після отримання звіту про виконання етапу робіт, - після отримання звіту про виконання етапу робіт, затвердженого висновком державної технічної експертизи.

Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» є основоположним у ядерному законодавстві України. Він встановлює пріоритет безпеки людини та навколишнього природного середовища, права і обов'язки громадян у сфері використання ядерної енергії, регулює діяльність, пов'язану з використанням ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання, встановлює також правові основи міжнародних зобов'язань України щодо використання ядерної енергії.

Відповідно до положень ст. 8 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» норми, правила і стандарти з ядерної та радіаційної безпеки - це критерії, вимоги і умови забезпечення безпеки під час використання ядерної енергії. Дотримання норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки є обов'язковим при здійсненні будь-якого виду діяльності у сфері використання ядерної енергії. Вимоги зазначених норм, правил та стандартів приймаються з урахуванням рекомендацій міжнародних організацій у сфері використання ядерної енергії.

Наказом Державного комітету ядерного регулювання «Про затвердження Вимог до порядку та змісту робіт для продовження терміну експлуатації інформаційних та керуючих систем, важливих для безпеки атомних електростанцій (НП 306.5.02/2.068-2003)» № 306/7627 від 15.04.2003 року, а також Наказом Держатомрегулювання № 191 від 28.12.2007 року, передбачено погодження всієї документації з Державною інспекцією ядерного регулювання, яке полягає в проходженні технічної експертизи в ДП «ДНТЦ «ЯРБ» (відокремлений підрозділ інспекції).

Подібні приписи містить також Положення «Про порядок продовження строку експлуатації обладнання систем, важливих для безпеки» ДП «НАЕК «Енергоатом» та ДІЯРУ № ПЛ-Д.0.030.126-10 від 24.12.2010 року.

Тобто, роботи за Договором відносяться до сфери ядерного регулювання та звіти про їх виконання повинні затверджуватися державною технічною експертизою.

Таким чином, редакція Договору, яка надана Відповідачем, узгоджується з вимогами законодавства у сфері ядерного регулювання.

Отже, судова колегія приходить до висновку, що сплата за Договором повинна була проводитись після затвердження звіту про виконання робіт державною технічною експертизою.

Як встановлено з пояснень сторін та матеріалів справи, експертиза неоплачених робіт за вказаним Договором не проведена.

Згідно з ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Оскільки державну технічну експертизу не проведено, то у Позивача (на момент звернення з позовом) не виникло право на подання позову про стягнення зазначених коштів.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про передчасність звернення ТОВ «Енергобезпека» з даним позовом, у зв'язку з чим у задоволенні позову про стягнення 2 025 366,00 грн. основного боргу, 671 184,00 грн. пені, 1 465 565,72 грн. втрат від інфляції та 189 268,65 грн. - 3% річних слід відмовити.

За таких обставин, клопотання Позивача про призначення судової техніко-криміналістичної експертизи щодо відповідності другої сторінки Договорів (де розміщено п. 3.2) їх першій та третій сторінці задоволенню не підлягає. Оскільки у будь-якому випадку, відповідно до наведених вище норм, звіти про виконання робіт повинні затверджуватися державною технічною експертизою.

Крім того, на відміну від наданого Відповідачем Договору, екземпляр Позивача, а саме, сторінка два, візуально відрізняється від сторінок один та три, що було встановлено судом при візуальному огляді наданих Договорів.

Слід звернути увагу, що сторони не заперечують виконання робіт за Договором, проте Відповідач посилається на недоліки у виконаній Позивачем роботі, у зв'язку з чим ним понесенні додаткові витрати.

При цьому, посилання відповідача про необхідність зарахувати однорідні вимоги - заборгованість за Договором та понесені ним збитки - не підлягає розгляду, через передчасність позовних вимог, оскільки недоліки мають бути підтверджені державною технічною експертизою.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені Товариством з обмеженою відповідальністю «ІПП-Центр» в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2015 року по справі № 910/8072/15-г прийнято з неповним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з порушенням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ІПП-Центр» підлягає задоволенню.

У зв'язку із задоволенням апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергобезпека».

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання про призначення судової техніко-криміналістичної експертизи відмовити.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІПП-Центр» задовольнити.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2015 року по справі № 910/8072/15-г скасувати.

4. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергобезпека» (03150, місто Київ, вулиця Димитрова, будинок 6; ідентифікаційний код 38003364) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІПП-Центр» (01014, місто Київ, вулиця Струтинського, будинок 8; ідентифікаційний код 24264063) 36 540 (тридцять шість тисяч п'ятсот сорок) гривень 00 копійок судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги.

6. Доручити видачу відповідного наказу Господарському суду міста Києва.

7. Матеріали справи № 910/8072/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.

8. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.О. Зеленін

О.Ф. Синиця

Повний текст рішення складено 02.11.2015 року.