cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2015 року Справа № 910/17575/14 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М.,
Студенця В.І.,
розглянувши
касаційну скаргу Проектно-технічного центру у формі Товариства з
обмеженою відповідальністю "Ніка"
на рішення господарського суду міста Києва від 17.12.2014 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 р.
у справі № 910/17575/14 господарського суду міста Києва
за позовом Проектно-технічного центру у формі Товариства з
обмеженою відповідальністю "Ніка"
до Товариства з обмеженою відповідальністю
"Компанія Конкорд"
про стягнення 582 293,26 грн.
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Компанія Конкорд"
до Проектно-технічного центру у формі Товариства з
обмеженою відповідальністю "Ніка"
про стягнення 76 328,00 грн.
за участю представників:
ПТЦ у формі ТОВ "Ніка" - Семеняка С.Ю.;
ТОВ "Компанія Конкорд" - Мороз В.В.;
в с т а н о в и л а :
Проектно-технічний центр у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка" звернувся до господарського суду міста Києва з позовом та просив суд стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Конкорд" 582 293,26 грн., у т.ч. 494 600,00 грн. заборгованості, 62 814,20 грн. збитків від інфляції та 24 879,06 грн. процентів річних.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за умовами договору № 257/2012 від 23.01.2012 р. в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт (т.1 а.с.3-5).
Відповідач у справі - ТОВ "Компанія Конкорд" у письмових поясненнях проти задоволення заявлених вимог заперечує, посилаючись на те, що за поставлений позивачем товар він розрахувався в повному обсязі (т.1 а.с.65-67).
ТОВ "Компанія Конкорд" звернулося до господарського суду міста Києва з зустрічним позовом та просило суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом - ПТЦ у формі ТОВ "Ніка" 76 328,00 грн. в рахунок повернення попередньої оплати.
В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що, відповідно до умов договору № 257/2012 від 23.01.2012 р., перерахував відповідачу 725 000,00 грн. в рахунок оплати товару, який був поставлений частково, на суму 718 672,00 грн. При цьому, відповідачем не повернуті кошти, сплачені в якості попередньої оплати (т.1 а.с.4-5).
Рішенням господарського суду міста Києва від 17.12.2014 р. у задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково. Стягнуто з ПТЦ у формі ТОВ "Ніка" на користь ТОВ "Компанія Конкорд" 76 327,20 грн. попередньої оплати (т.1 а.с.178-190).
Відмовляючи у задоволенні первісного позову, суд першої інстанції виходив з того, що поставлений відповідачем товар повністю оплачений позивачем. Частково задовольняючи заявлені зустрічні позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що різниця між вартістю поставленого відповідачем за зустрічним позовом обладнання і сумою перерахованого позивачем за зустрічним позовом авансу складає 76 327,20 грн. Відповідач не повернув на вимогу позивача грошові кошти у зазначеній сумі.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 р. рішення господарського суду міста Києва від 17.12.2014 р. залишено без змін (т.2 а.с.189-212).
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ПТЦ у формі ТОВ "Ніка" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для нового розгляду.
Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судами норм матеріального та процесуального права (т.3 а.с.4-15).
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
23.01.2012 р. між сторонами у справі укладено договір № 257/2012, за умовами якого ТОВ "Компанія Конкорд" (покупець) доручає, а ПТЦ у формі ТОВ "Ніка" (продавець) зобов'язується поставити, виконати роботи з монтажу і установки та передати у власність покупця обладнання для ресторану відповідно до специфікації. А покупець зобов'язаний прийняти поставлене, змонтоване та введене в експлуатацію обладнання, а також оплатити його вартість, вартість робіт з його монтажу, установки, робіт з введення в експлуатацію та навчання технічного персоналу згідно з умовами договору.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є змішаним, містить елементи договорів поставки та надання послуг, що встановлено судами попередніх інстанцій.
Так, в силу ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Зазначений договір, в силу ст. ст. 173 - 175 ГК України, є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.
Предметом спору у даній справі за первісним позовом є виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати виконаних позивачем робіт за договором та поставленого обладнання.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.
Згідно п. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно п. 4.2. договору, оплата здійснюється в національній валюті. Загальна вартість Договору в національній валюті дорівнює 1 289 600 грн.
Перший авансовий платіж у сумі 260 000,00 грн. покупець здійснює не пізніше 10 календарних днів після підписання договору обома сторонами; другий авансовий платіж у сумі 389 000,00 грн. покупець здійснює за інформацією про готовність обладнання для відвантаження (інформація передається по факсу); розрахунок за поставку обладнання у сумі 640 600 грн. покупець здійснює протягом 9-ти (дев'яти) місяців згідно з графіком (додаток №2) (п. 4.4 договору).
ПТЦ у формі ТОВ "Ніка", звертаючись з позовом, зазначило, що повністю виконало умови договору, поставивши обладнання та надавши послуги, обумовлені договором, вартістю 1 289 600, грн. У свою чергу, ТОВ "Компанія Конкорд" зобов'язання з оплати вартості обладнання та послуг виконало несвоєчасно та не в повному обсязі, сплативши 795 000 грн.
Враховуючи наведене, позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом борг за поставлене обладнання та надані послуги у сумі 494 600,00 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, встановив, що ПТЦ у формі ТОВ "Ніка" передав ТОВ "Компанія Конкорд" обладнання на суму 718 672,80 грн., що підтверджується видатковою накладною від 06.12.2012 р. № РН-0000134.
При цьому, ТОВ "Компанія Конкорд" перерахувало на користь ПТЦ у формі ТОВ "Ніка" грошові кошти у сумі 795 000,00 грн.
В підтвердження виконання монтажних робіт за договором, ПТЦ у формі ТОВ "Ніка" подало суду акт приймання-передачі від 12.10.2012 р., скріплений печатками та підписаний повноважними представниками сторін без зауважень, в якому сторони зазначили, що роботи з монтажу обладнання, яке поставлено відповідно до договору, проведені в повному обсязі і у відповідності з ескізним проектом. Між тим, даний акт не містить вартості робіт, які були виконані, та оформлений майже за два місяці до дати поставки обладнання.
Подані ПТЦ у формі ТОВ "Ніка" копії товарно-транспортних накладних від 24.05.2012 р. № 2/24/05 і від 25.05.2012 р. № 1/25/05 та видаткової накладної від 26.04.2013 р. № РН-000072 не підтверджують факт поставки відповідачу за первісним позовом обладнання на суму 494 600 грн., оскільки не підписані повноважним представником ТОВ "Компанія Конкорд" та не скріплені печаткою.
Оскільки судами встановлено, що відповідачем зобов'язання з оплати поставленого обладнання виконано у повному обсязі, ними зроблено правильний висновок про необґрунтованість вимог позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача основної заборгованості у вказаному розмірі.
Звертаючись із зустрічним позовом, позивач за зустрічним позовом зазначає, що відповідно до умов договору ним було перераховано ПТЦ у формі ТОВ "Ніка" аванс у сумі 795 000,00 грн., а останнє, в свою чергу, поставило обладнання вартістю 718 672,00 грн.
Судами встановлено, що відповідач за зустрічним позовом поставив обладнання вартістю 718 672,80 грн., а тому, різниця між вартістю поставленого обладнання і сумою перерахованих грошових коштів складає 76 327,20 грн.
Предметом спору у даній справі є обов'язок відповідача повернути суму попередньої оплати товару, який ним не поставлений в установлений договором строк.
Суди дійшли правильного висновку про обґрунтованість заявлених вимог, виходячи з наступного.
Так, судами встановлено, що зобов'язання з поставки товару на перераховану суму у розмірі 76 327,20 грн. відповідачем за зустрічним позовом в установлений договором строк не виконано.
Спеціальною нормою, яка регулює відносини з купівлі-продажу, - ст. 663 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.
Отже, суди дійшли правильного висновку про порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань за умовами укладеного договору, встановивши, що товар не поставлений відповідачем.
В силу ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Отже, суди дійшли правильного висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача 76 327,20 грн. - попередньої оплати, яка відповідачем не повернута.
За таких обставин, підстав для зміни чи скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 р., якою залишено без змін рішення господарського суду міста Києва від 17.12.2014 р., немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 р. у справі № 910/17575/14 господарського суду міста Києва залишити без змін, а касаційну скаргу Проектно-технічного центру у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка" - без задоволення.
Головуючий суддя Кузьменко М.В.
Судді Васищак І.М.
Студенець В.І.
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 11.11.2015 |
Оприлюднено | 16.11.2015 |
Номер документу | 53408767 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Кузьменко М.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні