Ухвала

від 10.11.2015 по справі 811/4063/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2015 року м. Київ К/800/4816/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністартивного18.02.2014

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014

у справі № 811/4063/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротранспром"

до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Кіровоградського окружного адміністартивного18.02.2014, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.12.2013 № 0002951500; в задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача виключити з бази даних ДПС України інформацію про результати перевірки ТОВ "Агротранспром", оформлену актом перевірки від 26.11.2013 № 172/2200/37624452, відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Оскільки відмова в задоволенні позовних вимог по справі не оскаржується, суд касаційної інстанції, керуючись приписами ч.2 ст. 220 КАС України, переглядає судове рішення судів попередніх інстанцій в межах касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем позапланової невиїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Магеллангруп» за березень, серпень, вересень, жовтень 2012 року та подальшої реалізації товарно матеріальних цінностей, складено акт № 172/2200/37624452 від 26.11.2013, в якому зафіксовано порушення позивачем, зокрема, вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість за жовтень 2012 року в сумі 499 943,91 грн.

На підставі висновків акта перевірки, 09.12.2013 відповідачем було прийняте спірне податкове повідомлення-рішення №0002951500 від 09.12.2013, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 624 929,89 грн., в тому числі за основним платежем - 499 943,91 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 124 985,98 грн.

Скасовуючи зазначене податкове повідомлення-рішення, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів /послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Магеллангруп», на виконання умов договору поставки, підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, зокрема, видатковими накладними, податковими накладними, виписками з банківського рахунку.

Придбаний товар в установленому порядку оприбуткований, зберігається позивачем на складі відповідно до договору оренди резервуару у ТОВ «Азон -2» (Орендодавець) від 01.03.2012 № 8/1, згідно з яким позивач орендує резервуари у кількості 4 (чотири) штуки нафтобази, що розташована за адресою: Кіровоградська обл., смт. Павлиш, пров.Садовий, 28. Строк користування - до 31.12.2013.

В подальшому товар (паливно-мастильні матеріали) реалізований наступним контрагентам: ТОВ «Одесанафтопродукт-Барвінок», ТОВ «Транс-ГК-Плюс», ТОВ «Янта», ВКФ «Огруд», ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_2, ПП «Таврійські нафтові регіони», ПП «Тайфун АЗС», ФОП ОСОБА_5, СВК «Агрофірма Маріампольська», ТОВ «Валентина», ТОВ «Диамант Груп», ТОВ «Кремінь Нафта», ТОВ «Ліра М», ТОВ «Агро Шанс 999», ТОВ «АСАС», ТОВ «Геліос ойл», ТОВ «Енерго», ТОВ «Шестірня», ТОВ «Промснаб-2010»,

Перевезення товару здійснювалось ПП «Еліт «Фешен Клаб» на підставі договору перевезення №2/01 від 12.01.2013.

Посилання податкового органу на відсутність товарно-транспортних накладних, правомірно не прийняті до уваги судами, оскільки, податкове законодавство не ставить у залежність право платника податків на податковий кредит від наявності чи відсутності товарно-транспортної накладної.

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірний договір, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угоди позивачем з ТОВ «Магеллангруп», що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Таким чином, вірними є висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів, не встановлено.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - відхилити.

Постанову Кіровоградського окружного адміністартивного18.02.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис)О.А. Моторний Судді (підпис)І.В. Борисенко (підпис)В.В. Кошіль