Постанова

від 20.11.2015 по справі 815/4567/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/4567/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2015 року м.Одеса

У залі судових засідань №29

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Мацвейко О.І.

Розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«ГелідусВ» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.11.2014р. №0018591502,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю В«ГелідусВ» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області щодо проведення 27.11.2014р. невиїзної документальної перевірки, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 27.11.2014р. №0018591502, посилаючись на те, що Товариством своєчасно сплачено, визначений у відповідних податкових деклараціях, податок на додану вартість.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмових поясненнях на адміністративний позов (від 02.09.2015р. вихід.№370/9/15-53-10-04-10), наголошуючи, зокрема, на тому, що ТОВ В«ГелідусВ» несвоєчасно сплачено податок на додану вартість, у зв'язку з чим порушено вимоги п.203.2 ст.203, п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України.

У судовому засіданні 18.11.2015р., з урахуванням приписів ст.52 КАС України, судом здійснено заміну неналежного відповідача - Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області належним відповідачем - Державною податковою інспекцією у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, яку утворено внаслідок проведення відповідної реорганізації державних податкових органів.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, з урахуванням того, що від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю В«ГелідусВ» до суду надійшло клопотання (вхід.№30004/15 від 18.11.2015р.) про розгляд справи без участі представника Товариства в порядку письмового провадження, а також зважаючи на відсутність потреби у витребуванні додаткових доказів, виклику у судове засідання свідка, експерта, судом ухвалено рішення щодо розгляду даної адміністративної справи в порядку письмового провадження, відповідно до ч.6 ст.128 КАС України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного податкового законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 27.11.2014р. на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, головним державним ревізором-інспектором відділу моніторингу сплати податкових зобов'язань управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області ОСОБА_1, була проведена невиїзна документальна перевірка в приміщенні ДПІ у Приморському районі м.Одеси платника податку на додану вартість ТОВ "ГЕЛІДУС".

За наслідками вказаної перевірки ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області складено ОСОБА_1 №7234/1553/1502 від 27.11.2014р. «Про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету», в якому встановлено, що ТОВ В«ГелідусВ» несвоєчасно сплачено податок на додану вартість, у зв'язку з чим порушено вимоги п.203.2 ст.203, п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України.

На підставі складеного ОСОБА_1 перевірки №7234/1553/1502 від 27.11.2014р. ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області 27.11.2014р. винесено податкове повідомлення-рішення №0018591502.

Не погодившись із означеним податковим повідомленням-рішенням від 27.11.2014р. №0018591502 позивач - ТОВ В«ГелідусВ» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.

Так, ретельно з'ясувавши фактичні обставини справи, та дослідивши надані сторонами письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ В«ГелідусВ» про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області щодо проведення 27.11.2014р. невиїзної документальної перевірки, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 27.11.2014р. №0018591502, підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010р. №2756-VI (зі змінами та доповненнями), яким, зокрема, визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст.21 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2756-VI (зі змінами та доповненнями), посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності; не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи; надавати органам державної влади та органам місцевого самоврядування на їх письмовий запит відкриту податкову інформацію в порядку, встановленому законом. За невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків посадові особи контролюючих органів несуть відповідальність згідно із законом. Шкода, завдана неправомірними діями посадових осіб контролюючих органів, підлягає відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету, передбачених таким контролюючим органам.

Як вбачається з п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України, податковим контролем є система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Згідно з п.п.79.1.,79.2. ст.79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Пунктом 76.1 статті 76 Податкового кодексу України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що податковий орган фактично здійснив камеральну перевірку, водночас акт перевірки складений за результатами невиїзної документальної перевірки. При цьому, жодних доказів на підтвердження наявності законодавчо передбаченого підґрунтя, як то винесення відповідного наказу на проведення означеної перевірки, тощо, відповідачем суду не надано, а відтак докази, яким у даному випадку, зокрема, є акт перевірки, котрий підтверджує виявлені факти порушення платником податку податкового законодавства, відповідно до ч.3 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, не може бути прийнятий судом до уваги.

До того ж, у ОСОБА_1 ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС №7234/1553/1502 від 27.11.2014р. «Про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету», податковим органом зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю В«ГелідусВ» згідно декларації з ПДВ №0001441505 від 17.10.2012р. несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання у розмірі 4452грн., тоді як відповідно до поданої ТОВ В«ГелідусВ» до ДПІ у Приморському районі м.Одеси податкової декларації з податку на додану вартість від 17.10.2012р. за 9 місяць 2012р., сама податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, позивачем визначено у розмірі 534грн.

Крім того, судом встановлено, що 06.08.2012року ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС проведена камеральна перевірка даних, задекларованих ТОВ В«ГелідусВ» у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2012року та рядка 24 - В«залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22 - рядок 23) (значення цього рядка переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду)В» , за результатами якої складено ОСОБА_1 №4425/15-52525415535 від 06.08.2012року, у котрому встановлено, що ТОВ В«ГелідусВ» у декларації з ПДВ за червень 2012року від 18.07.2012року №9041237165 завищило рядок 24 на суму 67985грн., у зв'язку із чим податковою інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення №0000571505 від 20 серпня 2012року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 67985грн.

Судом з'ясовано, що Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06.12.2012р., залишеною без змін Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013р. по справі №1570/6677/2012, задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю В«ГелідусВ» , визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби №0001441505 від 17 жовтня 2012року.

Між тим, судом з'ясовано, що у зв'язку із самостійно виявленими помилками у Декларації з податку на додану вартість за червень 2012року від 18.07.2012року №9041237165, Товариством з обмеженою відповідальністю В«ГелідусВ» був наданий до ДПІ у Приморському районі м.Одеси Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 31.08.2012р., у якому платником податку перенесено суму 67986грн. з рядка 24 у рядок 23.2 - «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах».

Таким чином, вищеозначеними судовими рішеннями встановлено правомірність відображення Товариством з обмеженою відповідальністю В«ГелідусВ» у рядку 23.2 -«сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах» декларації з ПДВ за червень 2012року від 18.07.2012року №9041237165 суми у розмірі 67985грн.

Відповідно до ст.200 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Отже, судом встановлено, що вищевказана у р.23.2 декларації з ПДВ за червень 2012року від 18.07.2012року №9041237165 сума податку у розмірі 67985грн. повинна була прийматися ДПІ у Приморському районі м.Одеси до уваги під час погашення податкових зобов'язань з ПДВ ТОВ «ГЕЛІДУС» в порядку календарної черговості виникнення переплат, та не підлягала відображенню в наступній податковій декларації.

Відповідно до п.п.3,7 Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженим Наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013р. №765 інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску, що включає комплекс облікових показників з інтегрованих підсистем, за повноту, достовірність і своєчасність відображення яких несуть відповідальність структурні підрозділи територіальних органів Міндоходів за функціональними напрямами роботи.

Контроль за достовірністю відображення в інформаційній системі показників стану розрахунків платників, механізму виявлення, усунення та упередження випадків неповного, неправильного або несвоєчасного відображення облікових показників та некоректного формування зведених і звітних показників центральної бази даних забезпечується структурними підрозділами за закріпленими напрямами роботи.

Водночас, як встановлено судом, та вбачається з наявної у матеріалах справи інтегрованої картки платника податку на додану вартість, яка ведеться в органах доходів і зборів згідно з Порядком ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженим Наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013р. №765, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04 лютого 2014р. за №217/24994, сума податку у розмірі 67985грн. органом доходів і зборів відображена лише 20.11.2013р., тоді як податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС №0001441505 від 17 жовтня 2012року скасовано Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06.12.2012р., котра залишена без змін Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013р.

Також, судом встановлено, що у зв'язку із придбанням в листопаді 2012року у нерезидента України товарів, ТОВ «ГЕЛІДУС» митним органам було сплачено ПДВ в розмірі 72881грн., про що свідчить наявна у матеріалах справи митна декларація ІМ 40 ДЕ.

З матеріалів справи вбачається, що згідно податкової декларації з податку на додану вартість, наданої ТОВ «Гелідус» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси від 13.12.2012р. за 11 місяць 2012р., вищеозначена сума податку на додану вартість у розмірі 72881грн., яка була сплачена митним органам, платником податку відображена в рядку 12.1.

У листопаді 2012р. на митній території України ТОВ «Гелідус» також були придбані товари на загальну суму 76383грн., у т.ч. ПДВ у сумі 15277грн., що було відображено у рядку 10.1 податкової декларації з податку на додану вартість від 13.12.2012р. за 11 місяць 2012р.

У зв'язку з чим, показник рядка 17 - «усього податкового кредиту» податкової декларації з податку на додану вартість від 13.12.2012р. за 11 місяць 2012р. склав 88158грн., однак з урахуванням суми поточних зобов'язань за листопад 2012р. у розмірі 54043грн., виникло від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного періоду в сумі 34115грн. (рядок 19), котра ТОВ «Гелідус» була включена до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 20.2).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість, наданої ТОВ «Гелідус» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси від 17.01.2013р. за 12 місяць 2012р., позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено у розмірі 8117грн. (рядок 18), у зв'язку з чим залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягала сплаті за підсумками поточного податкового періоду становить 25998грн., та відображений у рядку 22 декларації з ПДВ від 17.01.2013р. за 12 місяць 2012р.

Судом з'ясовано, що у наданій до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси податковій декларації з податку на додану вартість від 17.01.2013р. за 12 місяць 2012р., суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів ТОВ «Гелідус» визначено у розмірі 25998грн. (рядок 23.2), тоді як під час проведення ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області невиїзної документальної перевірки платника податку на додану вартість ТОВ "ГЕЛІДУС", перевіряючим не було враховано показник рядка 23.2 податкової звітності.

Окрім того, судом встановлено, що ТОВ «Гелідус» частково сплачено податок на додану вартість, про що свідчать наявні у матеріалах справи відповідні платіжні доручення, зокрема, від 30.08.2012р. №136 на суму 20020грн. (призначення платежу - перерахування ПДВ за липень 2012р. повністю, строк сплати до 30.08.2012р.), від 06.09.2012р. №141 на суму 32грн. (призначення платежу - перерахування ПДВ за липень 2012р. повністю, строк сплати до 30.08.2012р.), від 21.06.2013р. №85 на суму 50грн. (призначення платежу - перерахування ПДВ за травень 2013р. повністю, строк сплати до 30.06.2013р.).

Відтак, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржуване позивачем - ТОВ «Гелідус» податкове повідомлення-рішення від 27.11.2014р. №0018591502 винесене ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області безпідставно, необґрунтовано, а тому підлягає скасуванню.

Що стосується позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю В«ГелідусВ» про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області щодо проведення 27.11.2014р. невиїзної документальної перевірки, то, на думку суду, позивачем обрано неналежний спосіб правового захисту, оскільки вирішення такого спору саме по собі не захищає, та не відновлює права та охоронювані законом інтереси платника податку.

Згідно з ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ч.3 ст. 105 КАС України позивач має право, у тому числі, вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю В«ГелідусВ» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.11.2014р. №0018591502, підлягають задоволенню частково, з вищенаведених підстав.

Судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«ГелідусВ» , відповідно до приписів ч.3 ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.2, 4, 7-9, 11, 12, 69, 71, 94, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128, ст.ст.158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю В«ГелідусВ» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.11.2014р. №0018591502, задовольнити частково.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 27.11.2014р. №0018591502.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«ГелідусВ» (65011, м.Одеса, вул.Успенська,54, код ЄДРПОУ 25415535) судовий збір у сумі 182(сто вісімдесят дві)грн. 70коп.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому приписами ст.254 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.