cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
25 листопада 2015 року Справа № 916/46/15-г
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Кочерової Н.О. суддівАкулової Н.В. Саранюка В.І. - доповідача у справі розглянувши матеріали касаційної скарги Відділу Держгеокадастру у Ренійському районі Одеської області на рішення від та на постанову відгосподарського суду Одеської області 26.02.2015 Одеського апеляційного господарського суду 16.06.2015 у справі господарського суду№ 916/46/15-г Одеської області за позовомДержавного підприємства "Українські спеціальні системи" доВідділу Держземагенства у Ренійському районі Одеської області третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спор на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби в Одеській області простягнення 41 137,44 грн.
ВСТАНОВИВ:
Подана Відділом Держгеокадастру у Ренійському районі Одеської області касаційна скарга на рішення господарського суду Одеської області від 26.02.2015 та на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.06.2015 у справі № 916/46/15-г не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази надіслання її копії іншій стороні у справі.
За змістом ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.
Отже, треті особи користуються правами і несуть обов'язки сторони у справі (за деякими винятками щодо третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору).
Якщо до касаційної скарги не додано доказів надіслання її копій сторонам та третім особам, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, то така касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом.
У наданих скаржником до Вищого господарського суду України матеріалах касаційної скарги відсутні докази направлення її копії третій особі - Головному управлінню Державної казначейської служби в Одеській області, що є підставою для повернення касаційної скарги заявнику відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати судового збору.
Скаржником, в якості доказу сплати судового збору, до касаційної скарги додано завірену копію платіжного доручення від 16 вересня 2015 року №183 на суму 913, 50 грн.
Проте, копія вказаного платіжного доручення не є належним доказом сплати судового збору, оскільки платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору повинно бути подано тільки в оригіналі, копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору (п. 2. Інформаційного листа ВГСУ "Про оформлення платіжних документів на перерахування судового збору" від 17 вересня 2012 року № 01-06/1260/2012, п.п. 2.21. ч.2 Постанови Пленуму ВГСУ від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").
Також, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що скаржник повинен був сплатити 2 192, 40 грн. судового збору, відповідно до Закону України "Про судовий збір", зі змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" № 484-VІІІ від 22.05.2015.
Таким чином, завірена копія платіжного доручення від 16 вересня 2015 року №183 не є належним доказом сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Указане зумовлює повернення касаційної скарги на підставі п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно з ч. 5 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.
Перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок (ч. 3 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України).
Зі змісту наведених правових норм вбачається, що перебіг процесуального строку розпочинається саме з наступного дня після набрання законної сили судовим рішенням (ухвалою), що оскаржується, тобто перебіг цього строку не залежить від інших обставин (тривалості поштового обігу кореспонденції, розісланої судом сторонам, необхідності часу на усунення допущених процесуальних недоліків при оформленні касаційної скарги тощо).
Предметом касаційного оскарження у даній справі є рішення господарського суду Одеської області від 26.02.2015 та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 16.06.2015 у справі № 916/46/15-г, строк на оскарження яких у суді касаційної інстанції закінчився 06.07.2015.
Згідно з поштовим штемпелем на конверті касаційну скаргу надіслано заявником до Одеського апеляційного господарського суду 26.09.2015, тобто вже після закінчення строку, встановленого для її подання.
Одночасно з касаційною скаргою заявлено клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку, яке обґрунтовано тим, що вперше касаційна скарга подана вчасно, але була повернена ухвалою Вищого господарського суду України від 12.08.2015 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України .
Інших доводів в обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку скаржником не надано, як і доказів того, що він не мав можливості вчасно здійснити відповідні процесуальні дії (при поданні касаційної скарги вперше).
Розглянувши подане клопотання, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.
Вказані обставини свідчать про те, що можливість подання скарги на рішення господарського суду Одеської області від 26.02.2015 та на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.06.2015 у справі № 916/46/15-г в межах строку на касаційне оскарження залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.
З огляду на наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для відновлення скаржнику пропущеного процесуального строку відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п.п. 3, 4, 5 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити Відділу Держгеокадастру у Ренійському районі Одеської області у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення господарського суду Одеської області від 26.02.2015 та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 16.06.2015 у справі № 916/46/15-г.
2. Касаційну скаргу Відділу Держгеокадастру у Ренійському районі Одеської області на рішення господарського суду Одеської області від 26.02.2015 та на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.06.2015 у справі № 916/46/15-г повернути скаржнику.
Головуючий суддя Н. Кочерова
Судді Н. Акулова
В. Саранюк
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 25.11.2015 |
Оприлюднено | 30.11.2015 |
Номер документу | 53859304 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Саранюк В.I.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні