Рішення

від 08.12.2015 по справі 910/27621/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2015Справа №910/27621/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медек»

до Державного закладу «Дорожня клінічна лікарня №2 станції Київ ДТГО «Південно-західна залізниця»

про відшкодування витрат 769 432,00 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Хорошун Д.І. - директор; Павленко Г.М. - довіреність від 25.11.2014 року;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Медек» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Державного закладу «Дорожня клінічна лікарня №2 станції Київ ДТГО «Південно-західна залізниця» про стягнення відшкодування витрат 769 432,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач, на підставі Договору про спільну діяльність від 25.07.1994 року укладеного з відповідачем, інвестував та фактично побудував об'єкт "Складські приміщення для зберігання обладнання та розміщення обслуговуючого персоналу" за адресою: м. Київ проспект Повітрофлотський, 9; однак об'єкт який будувався в установленому законом порядку зданий не був, перебуває на балансі у відповідача, а договір про спільну діяльність від 25.07.1994 року розірвано судом.

З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 769 432,00 грн. - відшкодування вартості витрат на будівництво, 15 388,64 грн. - судового збору.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.12.2014 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 21.01.2015 року.

20.01.2015 року через канцелярію суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву та заява про застосування наслідків спливу строків позовної давності

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.01.2015 року призначено у справі №910/27621/14 судову будівельно-технічну експертизу, та зупинено провадження у справі № 910/27621/14 до закінчення проведення експертизи.

12.11.2015 року до Господарського суду м. Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи №910/27621/14 з висновком експерта №2828/19147/15-42 від 30.10.2015 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.11.2015 року поновлено провадження у справі №910/27621/14 та призначено її розгляд на 08.12.2015 року.

В судове засідання 08.12.2015 року представники відповідача не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 08.12.2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, а також подав клопотання про стягнення господарських витрат за проведення судової експертизи.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 08.12.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.07.1994 року між Спільним малим підприємством «Медек» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Медек»; далі по тексту - позивач) та Відділковою лікарнею ст. Київ Південно -Західної залізниці (правонаступником якої є Державний заклад «Дорожня клінічна лікарня №2 станції Київ ДТГО «Південно-західна залізниця»; далі по тексту - відповідач) укладено договір про спільну діяльність, за умовами якого сторони зобов'язалися спільно діяти в проектуванні, відведенні земельної ділянки, будівництві та експлуатації тимчасового господарського блоку з метою отримання вигоди від спільної діяльності.

Відповідно до п. 2.1. Договору відповідач зобов'язався надати земельну ділянку площею 0,5 га для будівництва тимчасового господарського блоку.

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що позивач зобов'язався здійснити проектування, скласти кошторис і за власні кошти збудувати господарські тимчасові споруди на площі 0,5 га відповідно до технічної документації.

Після закінчення будівництва господарський блок є власністю позивача (п. 2.3. договору).

Пунктом 2.4. договору передбачено, що два бокси позивач зобов'язується передати відповідачеві не пізніше як через 1 місяць після отримання документу про прийняття господарського блоку в дію.

Наказом ДТГО „Південно-Західної залізниці" №нз-1-940 від 26.07.2000 р. „Про затвердження проектно-кошторисної документації складських приміщень для зберігання обладнання і розміщення обслуговуючого персоналу на території господарчого двору відділової лікарні ст. Київ по Повітрофлотському проспекту, 9 в Залізничному районі м. Києва" затверджена проектно-кошторисна документація по робочому проекту складських приміщень для зберігання обладнання і розміщення обслуговуючого персоналу на території господарчого двору відділової лікарні ст. Київ по Повітрофлотському проспекту, 9 в Залізничному районі м. Києва. Зазначеним наказом визначена кошторисна вартість будівництва в цінах 1997 року у розмірі 611,611 тис. грн. та визначено генерального підрядника будівництва - МП „Віра".

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації №1108 від 16.07.2000 р. Центральній транспортній клінічній лікарні дозволено здійснити будівництво складських приміщень для зберігання обладнання та розміщення обслуговуючого персоналу на проспекті Повітрофлотському, 9 у Залізничному районі м. Києва (на території господарського двору лікарні, відповідно до узгодженої проектної документації (протокол містобудівної ради від 15.09.1999 р.).

Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва 15.08.2000 р. виданий відповідачеві дозвіл №546-3л/Т на виконання будівельних робіт.

01.06.2001 р. робочою комісією у складі голови - заступника Головного лікаря відповідача, представників інвестора (позивача), генерального підрядчика, субпідрядних організацій, та представників інших державних органів був підписаний акт робочої комісії закінченого будівництвом об'єкта для пред'явлення державній приймальній комісії. Згідно з зазначеним актом робоча комісія вирішила вважати споруду прийнятою від генерального підрядчика і готовою до пред'явлення державній приймальній комісії.

Матеріалами справи свідчать те, що будівництво об'єкта здійснювалось за рахунок позивача. Зазначена обставина підтверджується, зокрема, актом КРУ м. Києва від 25.06.2001 р. за наслідками перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача, що проводилася з 31.05.2001 р. по 25.06.2001 р. (у зазначеному акті наголошується на тому, що будівництво здійснено за кошти позивача на підставі отримання передбачених чинним законодавством України дозволів відповідних державних органів), а також наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних робіт та платіжними дорученнями.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.09.2005р. у справі №12/259 за позовом Дорожньої клінічної лікарні №2 ст. Київ, Південно-Західної залізниці до Спільного малого підприємства „Медек" про визнання недійсним договору про спільну діяльність від 25.07.1994 р. у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2005 р. рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2005 р. у справі №12/259 скасоване, договір про спільну діяльність від 25.07.1994 р., укладений між сторонами, визнаний недійсним.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.03.2006р. постанова Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2005 р. у справі №12/259 залишена без змін.

У постанові Вищого господарського суду України від 29.03.2006р. у справі №12/259 встановлено, що незастосування наслідків визнання угоди недійсною не позбавляє сторони можливості вирішити це питання в іншому провадженні.

Предметом розгляду даної справи є стягнення з відповідача вартості витрат позивача на будівництво об'єкту "Складські приміщення для зберігання обладнання та розміщення обслуговуючого персоналу" за адресою: м. Київ проспект Повітрофлотський, 9.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно з ч. 3 ст. 331 ЦК України, до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Згідно з п. 19 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)», у разі визнання за власником (користувачем) земельної ділянки права власності на самочинно збудоване на ній іншою особою нерухоме майно розмір витрат на будівництво цього майна, право на відшкодування яких власником (користувачем) земельної ділянки згідно із частиною шостою статті 376 ЦК має особа, яка здійснила таке будівництво, визначається судом на підставі наданих доказів і складається як із понесених витрат на будівельні матеріали, так і з витрат за виконані роботи та оплачені послуги.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №6179 від 30.12.2004 року найбільш імовірна дійсна (ринкова) вартість тимчасового господарського блока, розташованого по Повітрофлотському проспекту, 9 в м. Києва становить 769 432,00 грн.

Згідно з висновком експертів за результатами проведення комплексної судової оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи №2828/19147/15-42 від 30.10.2015 року, дійсна (ринкова) вартість Об'єкту "Складські приміщення для зберігання обладнання та розміщення обслуговуючого персоналу" за адресою: м. Київ проспект Повітрофлотський, 9, становить 2 863 900,00 (два мільйони вісімсот шістдесят три тисячі дев'ятсот) гривень з ПДВ, або 2 386 583,33 (два мільйони триста вісімдесят шість тисяч п'ятсот вісімдесят три гривні 33 коп.) без ПДВ.

Вартість відтворення Об'єкту "Складські приміщення для зберігання обладнання та розміщення обслуговуючого персоналу" за адресою: м. Київ проспект Повітрофлотський, 9, на момент проведення експертизи, складає 1 067 947,0 (один мільйон шістдесят сім тисяч дев'ятсот сорок сім) гривень.

Залишкова вартість (без врахування вартості земельної компоненти) Об'єкту "Складські приміщення для зберігання обладнання та розміщення обслуговуючого персоналу" за адресою: м. Київ проспект Повітрофлотський, 9, на момент проведення експертизи, складає 815 912,00 грн.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивачем на підставі Договору про спільну діяльність від 25.07.1994 року укладеного з відповідачем, інвестував та побудував за власні кошти об'єкт "Складські приміщення для зберігання обладнання та розміщення обслуговуючого персоналу" за адресою: м. Київ проспект Повітрофлотський, 9; однак об'єкт який будувався в установленому законом порядку зданий не був, перебуває на балансі у відповідача, договір про спільну діяльність від 25.07.1994 року розірвано судом, а тому в позивача наявні правові підстави для відшкодування йому вартості витрат на будівництво зазначеного об'єкту.

Клопотання відповідача про застосування строків позовної давності не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ч. 1 ст. 256 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (ч. 2 ст. 264 ЦК України)

Згідно з п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)», враховуючи, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього, строк позовної давності на вимоги про проведення перебудови самочинно збудованого чи такого, що будується, житлового будинку, прибудови до нього, будівлі, споруди чи іншого нерухомого майна, а також про знесення таких об'єктів не вважається пропущеним незалежно від тривалості часу, який минув після закінчення чи початку будівництва.

Суд зазначає, що позивачем не порушено строки позовної давності, так як спір про право власності на новостворене майно (складські приміщення для зберігання обладнання та розміщення обслуговуючого персоналу на проспекті Повітрофлотському, 9) вирішувався в судовому порядку до 08.11.2012 року (рішення господарського суду м. Києва від 08.11.2012 року у справі №5011-9/11327-2012), а 09.12.2014 року позивач звернувся з позовом про відшкодування витрат на будівництво.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 769 432,00 грн. - відшкодування вартості витрат на будівництво, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Щодо клопотання позивача про стягнення господарських витрат за проведення судової експертизи в розмірі 14 416,00 грн., суд зазначає наступне.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача (абз. 5 ст. 49 ГПК України).

На підтвердження сплати 14 416,00 грн. за проведення судової експертизи, позивач надав суду належним чином завірену копію платіжного доручення №8 від 19.03.2015 року про сплату 14 416,00 грн. за проведення судової експертизи, в зв'язку з чим суд дійшов до висновку що зазначені кошти, які є судовими витратами, позивачем витрачено на проведення судової експертизи у даній справі.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного закладу «Дорожня клінічна лікарня №2 станції Київ ДТГО «Південно-західна залізниця» (03049, м. Київ, ПРОСПЕКТ ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ, будинок 9; код ЄДРПОУ 26386770) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медек» (03035, м. Київ, ВУЛИЦЯ СТАДІОННА, будинок 5; код ЄДРПОУ 16402114) 769 432 (сімсот шістдесят дев'ять тисяч чотириста тридцять дві) грн. 00 коп. - відшкодування вартості витрат на будівництво, 15 388 (п'ятнадцять тисяч триста вісімдесят вісім) грн. 64 коп. - судового збору, 14 416 (чотирнадцять тисяч чотириста шістнадцять) грн. 00 коп. - суми за проведення судової експертизи.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Якименко М.М.

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 15.12.2015 року.