Рішення

від 11.12.2015 по справі 363/2757/15-ц

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11.12.2015 Справа № 363/2757/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2015 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1, при секретарі - ОСОБА_2, за участі: позивача - прокурорів - представника відповідача - відповідача - представника відповідача ОСОБА_3- представників відповідача - ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Вишгород цивільну справу за позовом прокурора Вишгородського району Київської області ОСОБА_12 до Богданівської сільської ради, ОСОБА_13, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення Богданівської сільської ради №44 від 26.03.2004 року, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування незаконного володіння земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Вишгородського району Київської області ОСОБА_12 звернувся до суду із вказаним позовом. В обґрунтування своїх вимог вказав, що при проведені досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015110000000228, встановлено, що рішенням Богданівської сільської ради №44 від 26.03.2004 року ОСОБА_14 земельні ділянки, які перебували у неї в користуванні згідно кадастрово-шнурової книги безоплатно передано у власність, а саме земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0.10га.та земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,31 га в с.Пилява Вишгородського району Київської області. На підставі вказаного рішення ОСОБА_14 17.07.2006 року видано державний акт серії ЯВ №785945 на право власності на дві земельні ділянки , а саме земельну ділянку з кадастровим номером 3221880803:15:093:0010 площею 0,1076 га та на земельну ділянку з кадастровим номером 3221880803:15:093:0009 площею 0,1961 га. розташовані в с.Пилява Вишгородського району для ведення особистого селянського господарства.

Земельну ділянку з кадастровим номером 3221880803:15:093:0009 площею 0,1961 га. розташовану в с.Пилява Вишгородського району для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_14, на підставі договору купівлі-продажу від 28.12.2007 року, було відчужено у власність ОСОБА_13. За замовленням ОСОБА_13, ТОВ «Лідер Плюс» було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо переоформлення державного акту на право власності на вказану земельну ділянку, але змінено кадастровий номер на 3221880803:15:127:0152.

Під час огляду місцевості від 14.05.2015 року, а саме земельної ділянки площею 0,1961 га., належної ОСОБА_13 в с.Пилява Вишгородського району, по вул. Набережній встановлено, що на ній знаходиться недобудований будинок, який збудований на відстані 9м.від урізу води затоки р. Тетерів, поруч з будинком розташоване гаражне приміщення та земельна ділянка огороджена парканом. Під час даного огляду головним спеціалістом Держсільгоспінспекції в Київській області встановлено, що будівельні роботи виконані на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, а саме ведення особистого селянського господарства, то б то вбачається використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Також, Державною екологічною інспекцією у Київській області, 08.05.2015 року проведено позапланову перевірку за зверненням депутата Київської обласної ради ОСОБА_15, за результатами якої встановлено, що на земельній ділянці площею 0,1961 га, яка належить на праві власності ОСОБА_13 проведено незаконне будівництво житлової забудови в прибережній захисній смузі р.Тетерів (34 м. від урізу води), чим порушено вимоги Земельного та Водного кодексів України.

В подальшому було складено схему розташування земельної ділянки площею 0,1961 га та встановлено, що дана земельна ділянка розташована на відстані 3,04 м від урізу води р.Тетерів та частково накладається на заплаву р.Тетерів.

Згідно положень ст.60 ЗК України та ст.88 ВК України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються прибережні захисні смуги, правовий режим яких визначений ст.60-62 ЗК України та ст.1,88-90 ВК України.

Прокуратурою району встановлено, що відповідно до рішення Богданівської сільської ради №44 від 26.03.2004 року надано земельну ділянку площею 0,1961 га у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_14 у межах прибережної захисної смуги річки Тетерів, у зв'язку із чим дане рішення прийнято усупереч вимог законодавства, та як наслідок порушено порядок зміни цільового призначення земель водного фонду на землі сільськогосподарського призначення. У даному випадку вважають, що спірна земельна ділянка вибула з власності територіальної громади Богданівської сільської ради на підставі рішення даної ради за №44 від 26.03.2004 року, яке є незаконним та підлягає скасуванню в частині передачі у приватну власність ОСОБА_14 земельної ділянки площею 0,1961 га, оскільки під час прийняття рішення було допущено порушення законодавства, а саме орган місцевого самоврядування не мав права приймати вказане рішення тому що діяв всупереч ЗК України та ВК України, та в супереч інтересів держави. У зв'язку із чим просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Богданівської сільської ради №44 від 26.03.2004 року, в частині надання земельної ділянки площею 0,1961 га ОСОБА_14, визнати недійсним державний акт серії ЯЖ №211831 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221880803:15:127:0152 для ведення особистого селянського господарства, виданий на ім'я ОСОБА_13 та витребувати дану земельну ділянку із незаконного володіння ОСОБА_13 на користь територіальної громади.

Прокурор у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, надав аналогічні пояснення тим, що викладені у позовній заяві. Крім того, наголосив, що оскільки діючим законодавством визначено орган, уповноважений державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель, а саме Державну інспекцію сільського господарства України, однак у вказаного державного органу відсутні повноваження щодо звернення до суду з цивільним позовом, прокурором пред'явлено цей позов в інтересах держави як позивачем, що було передбачено чинними законодавством на час звернення із позовом до суду. Також, оскільки прокурору стало відомо про порушення, які було допущено при прийнятті Богданівською сільською радою рішення №44 від 26.03.2004 року при проведенні прокуратурою району досудового розслідування у кримінальному провадженні, у зв'язку із чим вважає, що строк позовної давності повинен обраховуватися саме з часу коли позивачу стало відомо про дане порушення, таким чином прокурор не пропущено строк позовної давності та він не сплинув на час звернення до суду із даним позовом. Також, у судовому засіданні позивачем було зазначено, що аналіз норм законодавства дає підстави для висновку про те, що за відсутності проекту землеустрою зі встановленням прибережної захисної смуги при надані земельної ділянки необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених ст.88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Положення визначення розмірів і меж водоохоронних зон, даних вимог законодавства не було дотримано Богданівською сільською радою при прийняті оспорюваного рішення. Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання, відповідно до вимог ст.21 ЗК України, недійсним рішень про надання земель, угод щодо земельних ділянок, відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною тощо. У зв'язку із чим, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача - Богданівської сільської ради у судовому засіданні пояснила, що на час прийняття оскаржуваного рішення вона не працювала у Богданівській сільській раді, на підставі яких документів та нормативних актів приймалось дане рішення їй не відомо. Вона працює на посаді голови Богданівської сільської ради з 2010 року, існує відповідний порядок, згідно якого після надання рішення про розробку технічної документації на земельну ділянку та погодження всіх висновків, дані документи подаються на погодження сесії. Всі проекти та протоколи рішень зберігаються у архіві. Як на час прийняття оскаржуваного рішення, так і на теперішній час не має розмежування земель різного призначення. Прийняття рішення по справі, залишила на розсуд суду.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник - адвокат ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснили, що ОСОБА_14 померла 15.11.2012 року та ОСОБА_3 є спадкоємцем померлої. Вважать, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки позивачем не надано ніяких достовірних доказів, що спірна земельна ділянка є землею водного фонду України; не надано належних доказів, а саме проекту встановлення водоохоронної зони (прибережної захисної смуги), або кадастрового плану земельної ділянки, на якій відображено так зону (смугу), або містобудівної документації, яка передбачає зазначене вище. Також зазначили, що посилання прокурора на те, що про порушення, які були допущені Богданівською сільською радою при прийнятті рішення №44 від 26.03.2004 року йому стало відомо лише при проведені прокуратурою досудового розслідування у кримінальному провадженні, а тому строк позовної давності не сплинув, є необґрунтованими. ОСОБА_16 України «Про прокуратуру», в редакції 1991 року, станом на 2004 рік був чинним, та згідно якого прокурор мав право брати участь у засіданнях ради відповідного рівня, і як правило прокурори та прирівняні до них особи завжди брали участь у таких засіданнях. У зв'язку із чим, вважають, що прокурору повинно було бути відомо при прийняття оскаржуваного рішення ще у 2004 році, таким чином сплинув строк позовної давності. Також, ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що її мати та батько ще з 60-х років користувалися даною земельною ділянкою, та використовували її з метою сінокосіння, та жодних зауважень ніхто до них не мав. ЇЇ матір - ОСОБА_14 виключно звернулась до сільської ради з заяво про надання їй даної земельної ділянки для особистого господарського використання, будь-яких забудов, споруд, канав та інших водоймищ її матір'ю на даній земельній ділянки не проводилось. Рішення Богданівської сільської ради №44 від 26.03.2004 року було прийнято на підставі заяви її матері, розроблених документів та того, що її матір протягом тривалого життя використовувала цю землю під сінокосіння. Представник позивача зазначила, що у порушення вимог ст.60 ЦПК України прокурором не надано доказів на підтвердження позовних вимог, не конкретизовано у чому саме полягає порушення, оскільки статтями Водного та Земельного кодексів України зазначається щодо землі водного фонду визначаються за проектом землеустрою, як і зони природоохоронних захисних смуг, але даних проектів до суду надано не було. Таким чином, на час прийняття оскаржуваного рішення Богданівською сільською радою природоохоронна захисна смуга визначена не була, у зв'язку із чим просили у задоволенні позовних вимог відмовити за необґрунтованістю та з закінченням строку позовної давності.

Представники ОСОБА_13 - адвокат ОСОБА_11 та ОСОБА_10 у судовому засіданні позовні вимоги не визнали у повному обсязі та зазначили, що прокурором в першу чергу пропущено строк звернення до суду із даним позовом, оскільки у відповідності до діючого, на час прийняття оскаржуваного рішення сільською радою, Закону України «Про прокуратуру», він повинен був приймати участь на засіданні ради при вирішенні питання щодо виділення земельної ділянки, у зв'язку із чим вважають, що право на звернення до суду із даним позовом виникло у прокурора в 2004 року, та сплинуло протягом трьох років, то б то у 2007 році. Документи надані прокурором у якості доказів по справі, які було отримано у рамках кримінального провадження, зібрані з порушенням норм КПК України. ОСОБА_16, до теперішнього часу не визначено меж прибережних захисних смуг, а прокурором у порушення вимог ст.60 ЦПК України будь-яких доказів на підтвердження даних обставин до суду не надано, вважають дані вимоги необґрунтованими. Крім того, згідно витягу з державного земельного кадастру наданого на ім'я ОСОБА_13 від 17.10.2012 року будь-яких обмежень щодо використання спірної земельної ділянки не встановлено, що на думку представників також свідчить про необґрунтованість позовних вимог. Представник ОСОБА_10 також наголосив, що держава - є найвищою формою суспільства та кожен повинен нести відповідальність за свої рішення, з урахуванням вимог Конституції України.

Суд, заслухавши пояснення позивача, відповідача, представників відповідачів, свідків, дослідивши надані докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів. У ст. 10 ЦПК України говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 19 Земельного кодексу України зазначено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на декілька категорій. Відповідно до ст.20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель проводиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення земель і затверджують проект землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного призначення (у редакції кодексу, яка діяла на час прийняття оскаржуваного рішення).

Згідно рішення Богданівської сільської ради ІХ сесії ХХІУ скликання за №44 від 26.03.2004 року ОСОБА_14 безкоштовно у приватну власність було передано земельну ділянку 0,41 га, в т.ч. для будівництва, обслуговування житлового будинку 0.10 га, для ведення особистого підсобного господарства 0,31 га. ділянка розташована у с.Пилява Вишгородського району (а.с.11). На підставі даного рішення ОСОБА_14 було отримано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №785945 (а.с.13)

Статтею 58 Земельного кодексу України, яка діяла на час прийняття оскаржуваного рішення, до земель водного фонду зокрема належали землі - прибережних захисних смуг вздовж морів, річок, та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами, берегові смуги водних шляхів. Для створення сприятливого режиму водних об'єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлювались водоохоронні зони, розміри яких визначались за проектами землеустрою. Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки, зокрема прибережних захисних смуг, дана норма була закріплена у ст.59 ЗК України. Статтею 60 ЗК України визначено, що прибережні захисні смуги встановлюються на берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води шириною для малих річок, струмків - 25 метрів, для середніх річок - 50 метрів.

Статтею 4 Водного Кодексу України визначено, що до земель водного фонду України належать землі зайняті: морями, річками. Озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами; землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами.

Згідно відповіді архівного відділу Вишгородської районної державної адміністрації, у архівному відділ зберігаються виключно рішення Богданівської сільської ради без будь-яких додатків (а.с.113). Згідно рішення Богданівської сільської ради від 26.03.2004 року було затверджено рішення виконкому від 27.01.2004 р., 27.02.2004р., 23.03.2004р. (а.с.114) та згідно рішення виконавчого комітету Богданівської сільської ради №6 від 27.01.2004 року було затверджено матеріали технічної документації по складанню державних актів на право приватної власності на земельні ділянки громадянам с.Пилява, у т.ч. ОСОБА_14 (а.с.115).

Із технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право приватної власності на землю ОСОБА_14 надано викопіровку з плану меж Богданівської сільської ради, заява ОСОБА_14 щодо виготовлення технічної документації та кадастровий план земельної ділянки ОСОБА_14 з кадастровим номером 3221880803:15:093:0009 з визначеним каталогом координат окружної межі земельної ділянки, розміром 0,1961 га (а.с.138-160) з висновками - відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства; Вишгородського районного відділу земельних ресурсів (а.с.161-162).

Статтею 186-1 ЗК України, в редакції яка була чинна на час прийняття рішення, було визначено, що для розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою, в районах та містах обласного значеннях, містах Києві та Севастополі функціонують постійно діючі комісії. До складу Комісії входять, у разі погодження проектів землеустрою, що розробляється з метою вилучення, надання, зміни цільового призначення земель лісогосподарського призначення, водного фонду, до складу комісії залучаються відповідно представники територіальних органів лісового, водного господарств. Документація із землеустрою, погоджена Комісією, вважається такою, що погоджена органами, представники яких входять до її складу.

У порушення даної вимоги законодавства, із технічної документації із землеустрою наданої ОСОБА_14 вбачається, що висновки відповідних представників територіальних органів водного господарства відсутні (а.с.140).

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28.12.2007 року ОСОБА_14, в інтересах якої діяла ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_13 придбав земельну ділянку розташовану за адресою: Київська область, Вишгородський район, с.Пилява, надану для ведення особистого селянського господарства, площа, якої складає 0,1961 га. (а.с.12). На підставі даного договору ОСОБА_13 було отримано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №211831, але з іншим кадастровим номером земельної ділянки ніж був у ОСОБА_14, а саме за номером 3221880803:15:127:0152 (а.с7).

Із технічної документації із землеустрою щодо переоформлення державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_13, виготовленої ТОВ «Лідер Плюс», вбачається, що за заявою ОСОБА_13 на виготовлення технічної документації (а.с.125), було розроблено схему розміщення земельної ділянки (а.с.128), кадастровий план (а.с.131), з каталогом координат земельної ділянки (а.с.132). Також до документації долучено лише висновок управління земельних ресурсів у Вишгородському районі Київської області (а.с.137), що також свідчить про порушення вимог ст.186 -1 ЗК України, щодо необхідності доручення до даної документації відповідно висновку представників територіальних органів водного господарства.

Крім того, статтею 59 ЗК України було передбачено обмеження щодо набуття земель водного фонду, до якого зокрема відносяться і прибережні захисні смуги вздовж річок, у приватну власність та встановлює можливість використання таких земель для визначених цілей лише на умовах оренди.

Також, згідно ст.61 Земельного кодексу України, ст.89 Водного Кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

Порядком визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них, затвердженого Постановою КМ України 08.05.1996р. за №486, а також Порядком погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.11.2004 року №434, визначено, що у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлення у натурі меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об'єктів, природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення, надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених ст.88 ВК України. Порядок та умови виготовлення проектів землеустрою, у тому числі й щодо прибережних смуг, визначаються ст.50-54 Закону України «Про землеустрій».

Таким чином, відсутність окремого проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розмір встановлений законом.

Із наданих до суду документів. зокрема витягу з кримінального провадження за №42015110000000228, також вбачається, що 12.05.2015 року до ЄРДР було внесено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (а.с.8). У межах даного кримінального провадження було проведено огляд місцевості від 14.05.2015 року, під час якого було встановлено, що земельна ділянка, загальною площею 0,1961 га розташована в с.Пилява Вишгородського району огороджена парканом та на ділянці розташований двоповерховий будинок та господарські споруди. Дана будівля розташована на відстані 30 метрів від берегу прибережної захисної смуги річки Тетерів (а.с.14-15) з долученям фототаблиць (а.с.16-17). Аналогічна інформація міститься в протоколі огляду від 21.05.2015 року, в якому також зазначено, що огляд проводився з залученням спеціаліста - геодезиста ОСОБА_17, який встановив, що фактичні координати, яка вказані у технічній документації оглянутої земельної ділянки належної ОСОБА_13 не відповідають місцю розташування земельної ділянки на підставі замірів (а.с.18-22).

У судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснив, що він був запрошений у якості спеціаліста - геодезиста, для огляду земельної ділянки розташованої у с.Пилява Вишгородського району, розміром 0,1961 га, та яка згідно наданих йому технічних документів щодо землевідведення та договору купівлі-продажу перебуває у власності ОСОБА_13 За допомогою GPS - приладів ним було встановлено кадастрову зйомку для визначення дійсних координат земельної ділянки, під час якої було встановлено що геодезичні координати вказані у технічній документації на дану земельну ділянку видані на ім'я ОСОБА_13, не співпадають з фактичним розташуванням даної земельної ділянки. Відповідно до схеми розташування земельної ділянки площею 0,1961 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3221880803:15:127:0152 ним встановлено, що земельна ділянка розташована на відстані 3,04 м. від урізу води р. Тетерів та частково накладається на заплаву р. Тетерів.

Порушення використання спірної земельної ділянки також були виявлені начальником Інспекційного відділу № 2 Інспекційного управління № 1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області ОСОБА_18 та зафіксовані в акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 08.05.2015р. (а.с. 25).

Головним спеціалістом Держсільгоспінспекції в Київській області ОСОБА_19 підчас огляду земельної ділянки площею 0,1961 га, належної ОСОБА_13 в с. Пилява по вул. Набережна, встановлено, що будівельні роботи виконані на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети. З вказаного вбачається використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, чим порушено вимоги ст. ст. 91 та 103 Земельного кодексу України (а.с. 27), у зв'язку із чим було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_13 та на останнього, згідно постанови від 10.06.2015 року було накладено адміністративне стягнення(а.с.27-28).

Наявність вказаних порушень також підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства № А 99/205 від 08.05.2015, актом обстеження земельної ділянки № 04-19/36 від 08.06.2015, протоколом про адміністративне правопорушення № 0010 від 08.06.2015р. (а.с.26).

Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Київської області ОСОБА_20 підчас огляду земельної ділянки, належної ОСОБА_13 в с. Пилява по вул. Набережна, встановлено незаконне будівництво житлової забудови в прибережній захисній смузі р. Тетерів (34 м. від урізу води) чим порушено вимоги ст. ст. 60, 61 Земельного кодексу України та ст. ст. 88, 89 Водного кодексу України. Загальна площа земельної ділянки в прибережній захисній смузі р. Тетерів становить 678,64 м 2 або 0,068 га.

Також Державною екологічною інспекцією у Київській області 08.05.2015 на підставі наказу № 48 від 08.05.2015 проведено позапланову перевірку за зверненням депутата Київської обласної ради ОСОБА_15 стосовно порушення землекористування та правил забудови території в прибережних смугах, в с. Пилява по вул. Набережній Богданівської сільської ради.

За результатами вказаної перевірки інспектором було складено довідку №34 від 08.05.2015р. та встановлено, що на земельній ділянці площею 0,1961 га, яка належить на праві власності ОСОБА_13 проведено незаконне будівництво житлової забудови в прибережній захисній смузі р. Тетерів (34 м. від урізу води) чим порушено вимоги ст. ст. 60, 61 Земельного кодексу України та ст. ст. 88, 89 Водного кодексу України. Загальна площа самовільно зайнятої земельної ділянки в прибережно-захисній смузі річки Тетерів становить 34мХ19,96 м = 678,64 кв. м. або 0,068 га. (а.с.25).

У судовому засіданні свідок ОСОБА_21 пояснила, що відповідно до наказу №48 за зверненням депутата Київської обласної ради було здійснено комісійний виїзд, щодо огляду земельної ділянки розташованої у с.Пилява Вишгородського району, по вул. Набережній, та яка згідно наданих документів належить ОСОБА_13 У відповідності до діючого законодавства за допомогою технічних засобів, зокрема провіреної ДСТУ рулетки було проведено заміри, за наслідками яких було складно довідку №34 та встановлено площу самовільно зайнятої земельної ділянки, яка складає 0.068 га, та розташована у прибережно-захисній смузі річки Тетерів. Також, під час виїзду було встановлено незаконне будівництво житлової забудови в прибережно-захисній смузі р. Тетерів, а саме на відстані 34 м. від урізу води, у той час, як законодавством передбачено, що ця відстань повинна бути більше 50 м. Також судом, свідку була надана технічна документація щодо землевідведення спірної земельної ділянки виданої на ім'я ОСОБА_14 та ОСОБА_13, після огляду якої свідок пояснив, що у даних документах відсутні висновки відповідної установи, щодо відведення земельної ділянки, яка розташована у прибережно-захисній смузі р. Тетерів, та дані проекти не містять погодження Комісією, яка діє у відповідності до вимог ст.186-1 ЗК України.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Дані пояснення свідків ОСОБА_21 та ОСОБА_17 у повній мірі узгоджуються з наданими до суду та дослідженими у судовому засіданні доказами, які у відповідності до вимог ст.58 та 59 ЦПК України є належними та допустимими.

Вказане обставини свідчить про використання ОСОБА_13 земельної ділянки не за цільовим призначенням в прибережній захисній смузі р. Тетерів.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання, відповідно до ст.21 ЗК України, недійсними рішень про надання земель, угод щодо земельних ділянок, відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною тощо.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від16.04.2004р. «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», судам слід мати на увазі, що спори, пов'язанні із земельними відносинами, розглядаються в позовному провадженні. При розгляд справ за позовами до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування в разі незгоди з рішенням з питань, віднесених у галузі земельних відносин до їх компетенції, суд за наявності підстав для задоволення позову визнає рішення такого органу недійсним і зобов'язує його залежно від характеру спору виконати певні дії, передбачені його компетенцією на захист порушеного права, як цього вимагає законодавство, або надає право позивачеві вчинити певні дії для усунення порушень його права.

Таким чином, суд вважає, що заявлені позовні вимоги щодо визнання незаконним та скасування рішення Богданівської сільської ради №44 від 26.03.2004 року, в частині надання земельної ділянки площею 0,1961 га ОСОБА_14, визнання недійсним державного акту серії ЯЖ «211831 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221880803:15:127:0152 для ведення особистого селянського господарства, виданого на ім'я ОСОБА_13; витребування земельної ділянки із незаконного володіння ОСОБА_13 на користь територіальної громади, знайшли своє підтвердження у судовому засідання є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Заперечення представників відповідачів щодо заявлених позовних вимог, в частині спливу строку позовної давності щодо звернення до суду із даним позовом суд вважає необґрунтованими, з наступних підстав.

Статтею 257 ЦК України зазначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ч.2 ст.45 ЦПК України прокурор здійснює у суді представництво інтересів громадян або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії цивільного процесу.

Отже, норми, установлені ч.1 ст.261 ЦК України щодо початку перебігу позовної давності, поширюються на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів; перебіг позовної давності в такому разі починається від дні, коли прокурор довідався або міг довідатися про порушення інтересів держави.

Із наданого до суду витягу з кримінального провадження, вбачається, що про дане порушення прокурору стало відомо із заяв, актів та протоколів які надійшли протягом 08.05.2015-12.05.2015 року, таким чином перебіг строку позовної давності щодо звернення прокурора з даним позовом розпочався з дня коли він довідався про порушення інтересів держави, а саме з травня 2015 року. Аналогічна правова позиція висвітлена в ухвалі Верховного Суду України від 25.04.2012 року.

Посилання представників відповідачів, що про дане порушення прокурор повинен був довідатися під час прийняття рішення Богданівською сільською радою у 2004 році, оскільки згідно діючого на той час законодавства він мав право приймати участь у засіданнях ради, свідчать лише про право прокурора, а не про його обов'язок брати участь у таких засідання. Будь-яких належних та допустимих доказів, які б свідчили, що прокурор приймав участь при прийнятті оскаржуваного рішення до суду не надано, тому у суду не має підстав для обрахування строку позовної дати, саме з часу прийняття оскаржуваного рішення, а саме 26.03.2004 року.

Також, на підставі ст.88 ч.3 ЦПК України, якщо позивача, на користь якої якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої вимоги. ОСОБА_16, позовні вимоги прокурора задоволено у повному обсязі з відповідача ОСОБА_13 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1218 гривень.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від16.04.2004р. «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», ст. 50-54 Закону України «Про землеустрій», ст.ст. 19-21,58-61,83,84,91,103,125,126,152,153,155,173,186,186-1,187,188 Земельного кодексу України, ст.ст. 3,4,88,89 Водного кодексу України, ст. ст. 11, 15, 16, 368, 373 ЦК України, ст.ст.3, 10, 11, 256, 257, 258, 259, 293 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги прокурора Вишгородського району Київської області ОСОБА_12 задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Богданіської сільської ради №44 від 26.03.2004 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність», в частині надання земельної ділянки площею 0,1961 га. ОСОБА_14.

Визнати недійсним державний акт серії ЯЖ №211831 на право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства з кадастровим № 3221880803:15:127:0152 на ім'я ОСОБА_13.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_13 земельну ділянку площею 0,1961 га. для ведення особистого селянського господарства з кадастровим №3221880803:15:127:0152 розташовану в с. Пилява Вишгородського району Київській області на користь територіальної громади с.Пилява в особі Богданівської сільської ради.

Стягнути з ОСОБА_13, ідентифікаційний код НОМЕР_1, судові витрати у розмірі 1218 гривень на користь держави.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Вишгородський районний суд Київської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ - І.Ю.КОТЛЯРОВА