Рішення

від 17.12.2015 по справі 922/5715/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2015 р.Справа № 922/5715/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Нагірна М.Т.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Садко-Україна", м. Харків до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Брендмастер", м. Харків 2. Шенгхенг Інвестмент Корпорейшн ЛТД, Лідівіль, Беліз 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Харківська митниця Державної фіскальної служби України, м. Харків про про визнання права на знак для товарів і послуг за участю представників:

позивача - ОСОБА_2, довіреність №57 від 12.10.2015 р.,

ОСОБА_1, директор

відповідачів - ОСОБА_3, довіреність б/н від 06.11.2015 р.,

ОСОБА_4, довіреність б/н від 06.11.2015 р.

3-ї особи - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Садко-Україна" (позивач) звернулося до господарського суду з позовною завою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брендмастер" (1-го відповідача) та Шенгхенг Інвестмент Корпорейшн ЛТД (2-го відповідача) про визнання за позивачем права попереднього користувача на безоплатне вільне продовження користування знаку для товарів і послуг, який охороняється Свідоцтвом України на знак для товарів і послуг №193437 від 25.11.2014 р., шляхом зберігання товару із зазначеним нанесенням такого знака з метою пропонування для продажу, пропонування такого товару для продажу, продаж такого товару, імпорт (ввезення), в тому числі на безперешкодне здійснення фактичних та юридичних дій, необхідних для митного оформлення такого імпорту, застосування такого знаку в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити.

Представник відповідачів у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву (вх.№46973 від 23.11.2015 р., вх.№48869 від 07.12.2015 р., т. 1 а.с. 135, 212-219) позовні вимоги не визнає, просить у позові відмовити. Свої заперечення обґрунтовує тим, що право власності на комбінований знак для товарів і послуг "БРТ" для товарів 12 та 17 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг (далі - МКТП) належить 2-му відповідачеві на підставі Свідоцтва на знак для товарів і послуг №193437 від 25.11.2014 р. за заявкою № m201104751 від 28.03.2011 р.

1-й відповідач є уповноваженим представником 2-го відповідача та наділений повноваженнями здійснювати представництво інтересів 2-го відповідача у даній справі на підставі Агентського договору №01 від 11.08.2014 р., зі змінами, внесеними Додатковою угодою №1 від 17.04.2015 р. до даного Агентського договору, укладених між 2-м відповідачем (принципалом) 1-м відповідачем (агентом), за умовами якого 1-й відповідач розпоряджається правами інтелектуальної власності 2-го відповідача, в тому числі знаком для товарів і послуг за Свідоцтвом на знак для товарів і послуг № 193437 від 25.11.2014 р.

Представник відповідачів наполягає на тому, що позивач не надав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження виникнення у нього права попереднього користувача на знак для товарів і послуг БРТ" для товарів 12 та 17 класів МКТП до дати подання заявки на видачу Свідоцтва на знак для товарів і послуг №193437 від 25.11.2014 р., тобто до 28.03.2011 р., відтак він не має право в подальшому на безоплатне продовження використання даного знаку.

Ухвалою суду від 05.11.2015 р. до участі у справі залучено Харківську митницю Державної фіскальної служби України як 3-ю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів.

Представник 3-ї особи у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. У минулому судовому засіданні та у письмових поясненнях (вх.№47142 від 24.11.2015 р., т. 1 а.с. 165-169) 3-я особа повідомила суду про те, що призупинення митного оформлення товарів (запасних частин до автомобілів), виробництва ВАТ "Балаковорезинотехника", торговельної марки "БРТ":Ладья" по МД №807100000/2015/021469 від 30.06.2015 р., власником яких є позивач у даній справі, було здійснено 3-ю особою відповідно до вимог Митного кодексу України.

Водночас представник відповідачів підтримав клопотання (вх.№ 48870 від 07.12.2015 р.) про призначення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності, проведення якої просить доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_5, для роз'яснення наступного питання: Чи містять матеріали справи №922/5715/15 фактичні дані (документи та інше), що виникли до 28.03.2011 р., які відносяться до товарів 12 та 17 класів МКТП по Свідоцтву на знак для товарі та послуг №193437 від 25.11.2014 р. та одночасно містять зображення позначення, яке вказано у Свідоцтві України на знак для товарів та послуг №193437 від 25.11.2014 р. під кодом 540?

Представник позивача у судовому засіданні та у письмових поясненнях (вх.№50450 від 17.12.2015р.) просить суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності, оскільки вважає, що запропоноване представником відповідачів питання є питанням правового характеру і відноситься виключно до компетенції суду та не входить до предмета доказування по даній справі.

Розглянувши клопотання представника відповідачів про призначення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішення господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Як зазначено у пункті 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Проаналізувавши клопотання представника відповідачів та зміст запропонованого ним питання, яке має бути роз'яснене судовим експертом, суд вважає, що дане питання є питанням правового характеру і відноситься виключно до компетенції суду. До того ж, суд не вбачає жодної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних у даній справі та вирішення питань, які виникли під час її розгляду.

Слід також зазначити, що вирішення поставленого відповідачем питання (чи містять матеріали справи фактичні дані) зводиться до оцінки доказів у даній справі. При цьому оцінка доказів - це розумова діяльність суб'єктів доказування з визначення належності, допустимості доказів, їх достовірності, достатності і взаємного зв'язку, яка здійснюється на підставі законів логіки в умовах, установлених законом. Відповідно до статті 43 ГПК України остаточна оцінка доказів дається судом у нарадчій кімнаті, і на підставі такої оцінки суд формулює висновки про обставини справи.

Окрім того, в матеріалах справи міститься висновок експертного дослідження в сфері інтелектуальної власності ХНДІСЕ ім. Засл. проф. ОСОБА_5 №7156 від 22.07.2015 р., яким встановлено, що знак для товарі та послуг "БРТ" за Свідоцтвом на знак для товарі та послуг №193437 від 25.11.2014 р. та позначення, нанесене на елементи пакування продукції, зразок якої вилучений Харківською обласною митницею за актом №807100000/2015/021469 від 13.07.2015 р., є тотожними (т. 1 а.с. 236-246).

Виходячи з роз'яснень пленуму Вищого господарського суду України, викладених в пункті 21 постанови № 4 від 23.03.2012 року "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", цей висновок має бути оцінено судом при вирішенні даного спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у спорі, і поданий до суду в належним чином засвідченій копії.

На думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів, достатніх для її повного, об'єктивного розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, тому призначення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності є недоцільним і таким, що призведе до необґрунтованого затягування судового процесу.

З огляду на викладене, суд залишає клопотання представника відповідачів про призначення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності без задоволення.

Ухвалою суду від 24.11.2015 р. відмовлено у заяві позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.

У судовому засіданні 08.12.2015 р. було оголошено перерву до 17.12.2015 р.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, вивчивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 2-му відповідачеві на підставі Свідоцтва на знак для товарів і послуг №193437 від 25.11.2014 р. за заявкою № m201104751 від 28.03.2011 р., належить право власності на комбінований знак для товарів і послуг "БРТ" для товарів 12 та 17 класів МКТП (т. 1 а.с. 220-224).

11.08.2014 року між 2-м відповідачем (принципалом), в особі директора Хорхе Кастілльо, що діє на підставі Статуту та 1-м відповідачем (агентом), в особі директора ОСОБА_6, що діє на підставі Статуту, було укладено Агентський договір №01, зі змінами внесеними Додатковою угодою №01 від 17.04.2015 р. до даного договору (т. 1 а.с. 153-164).

В п.1.1. Агентського договору передбачено, що агент надає принципалу послуги з представництва інтересів принципала в Україні з питань володіння принципалом зареєстрованими в Україні знаками для товарів і послуг, а також з питань охорони прав інтелектуальної власності принципала, в тому числі знака для товарів і послуг за Свідоцтвом України №193437 (заявка № m201104751 від 28.03.2011 р.), що є предметом спору у даній справі.

Відповідно до п.1.3. Агентського договору умовами цього договору можуть бути як такі випадки, коли агент виступає у правовідносини в інтересах принципала від імені принципала, так і випадки, коли агент виступає у правовідносини в інтересах принципала від свого імені.

Згідно з п. 1.5. договору агент зобов'язується вчиняти весь без обмежень комплекс передбачених законодавством України дій, необхідних для підтримання чинності об'єктів інтелектуальної власності принципала.

Відповідно до ст. 14 Агентського договору даний договір починає діяти від дня його укладення і припиняє чинність 31.12.2016 р.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з довідкою про включення об'єкту права інтелектуальної власності до митного реєстру 28.05.2015 р. за №2610 у митному реєстрі було зареєстровано комбінований знак для товарів і послуг "БРТ", який охороняється Свідоцтвом України на знак для товарів і послуг №193437 від 25.11.2014 р., правовласником якого є 2-й відповідач у даній справі, представником якого є - ОСОБА_6 (1-й відповідач у даній справі) (т. 1 а.с. 170-174).

30.06.2015 року ПП "Національні традиції" надало до митного оформлення товари (запасні частини до автомобілів), виробництва ВАТ "Балаковорезинотехника", торговельної марки "БРТ":Ладья" по МД №807100000/2015/021469 від 30.06.2015 р., власником яких є - TOB "Садко-Україна" (позивач у даній справі).

02.07.2015 року Харківською митницею ДФС України (3-ю особою у даній справі) в порядку ст. 399 Митного кодексу України було прийнято Рішення про призупинення митного оформлення товарів, маркованих знаком для товарів і послуг "БРТ", які поставлялися позивачу за митною декларацією №807100000/2015/021469 від 30.06.2015 р., у зв'язку з наявними ознаками порушення прав інтелектуальної власності, а саме: код товарів згідно УКТ ЗЕД, назва товарів та реквізити виробника співвпадають з даними митного реєстру (т. 1 а.с. 175).

Листами від 02.07.2015 р. за вих.№20-70-24-03/00-3/4828-Р та вих.№20-70-24-03/00-3/4826-Р Харківська митниця ДФС України повідомила представника правовласника об'єкта права інтелектуальної власності - ОСОБА_6 (1-го відповідача у даній справі) та директора ПП "Національні традиції" про призупинення митного оформлення товарів (т. 1 а.с. 176-179).

10.07.2015 року представник власника об'єкта права інтелектуальної власності ОСОБА_6 (1-й відповідач у даній справі) надіслав до Харківської митниці ДФС України повідомлення від 10.07.2015 р. вих.№10/07/2015-2 та заяву від 10.07.2015 р. вих.№10/07/2015-1 про відбір зразків для проведення експертизи та продовження на 10-ть робочих днів строку призупинення товарів, представлених за МД №807100000/2015/021469 від 30.06.2015 р., власником яких є позивач у даній справі (т. 1 а.с. 180-181).

Листами від 16.07.20115 за вих.№ 20-70-24-03/00-3/5187-F та № №20-70-24-03/00-3/5186-F Харківська митниця ДФС України повідомила 1-го відповідача про продовження призупинення митного оформлення по зазначеній митній декларації - до 29.07.2015 р. та згідно з актом №807100000/2015/021469 від 13.07.2015 р. передала 1-му відповідачеві зразки товарів для проведення експертизи щодо належності задекларованих товарів до товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності.

23.07.2015 року до Харківської митниці ДФС України надійшов висновок експертного дослідження у сфері інтелектуальної власності ХНДІСЕ ім. Засл. проф. ОСОБА_5 № 7156 щодо тотожності позначень на зразках товарів, представлених до митного оформлення ТОВ "Садко-Україна", із комбінованим знаком для товарів і послуг "БРТ" за Свідоцтвом на знаки для товарів і послуг на № 193437 від 25.11.2014 р. (т. 1 а.с. 236-246).

06.08.2015 року Харківською митницею ДФС України було складено протокол про порушення митних правил № 454/30700/15 за ознаками порушення митних правил, передбаченого ст. 476 Митного кодексу України.

У листі від 04.09.2015 р. вих. №04/09/15-2 1-й відповідач повідомив позивача про те, що на підставі укладеного Агентського договору 1-й відповідач є офіційним та ексклюзивним представником 2-го відповідача, який є власником виключних майнових прав на знак для товарів і послуг "БРТ", внесених до митного реєстру за №2610, а також повідомив про те, що Харківською митницею ДФС в порядку ст. 400 Митного кодексу України призупинено митне оформлення товарів, маркованих знаком для товарів і послуг "БРТ", які поставлялися позивачу за митною декларацією №807100000/2015/021469. У даному листі 1-й відповідач також пропонував позивачу придбати у правовласника дозвіл на митне оформлення товарів (укласти ліцензійну угоду на право використання знаків для товарів і послуг), митне оформлення яких призупинено, за що сплатити на рахунок 2-го відповідача плату за отримання дозволу в розмірі 5% від загальної вартості контрафактного товару на дату призупинення митного оформлення, яка постачається (т. 1 а.с. 39).

Позивач вважає, що вищезазначені дії відповідачів порушують права та охоронювані законом інтереси позивача, оскільки у позивача виникло право попереднього користувача на знак для товарів і послуг "БРТ" для товарів 12 та 17 класів МКТП до дати подання заявки № m201104751 від 28.03.2011 р. на одержання Свідоцтва України на знак для товарів і послуг №193437 від 25.11.2014 р., тобто до 28.03.2011 р., що, в свою чергу, надає позивачеві право в подальшому на безоплатне продовження використання знаку відповідно до положень 500 ЦК України. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" та ст. 500 ЦК України.

Представник відповідачів, в свою чергу, просить у позові відмовити. Наполягає на тому, що позивач не надав суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження виникнення у нього права попереднього користувача на знак для товарів і послуг БРТ" для товарів 12 та 17 класів МКТП до дати подання заявки на видачу Свідоцтва на знак для товарів і послуг №193437 від 25.11.2014 р., тобто до 28.03.2011 р., відтак він не має право в подальшому на безоплатне продовження використання даного знаку.

Надаючи правову кваліфікацію фактичним обставинам справи та спірним правовідносинам сторін, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" знак - це позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Згідно з п. 2 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів та послуг" свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права, визначені цим Законом.

За приписами п. 4 ст. 16 Закону "Про охорону прав на знаки для товарів та послуг" використанням знака визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет. Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмінності знака.

Пунктом 5 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" встановлено, що свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди знак для товарів і послуг, якщо інше не передбачено цим Законом: зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг; зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів та послуг" будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. Порушенням прав власника свідоцтва вважається також використання без його згоди в доменних іменах знаків та позначень, вказаних у пункті 5 статті 16 цього Закону. На вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику свідоцтва заподіяні збитки. Власник свідоцтва може також вимагати усунення з товару, його упаковки незаконно використаного знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати, або знищення виготовлених зображень знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати. Вимагати поновлення порушених прав власника свідоцтва може за його згодою також особа, яка придбала ліцензію.

Згідно зі ст. 424 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності є:

1) право на використання об'єкта права інтелектуальної власності;

2) виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності;

3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Законом можуть бути встановлені винятки та обмеження в майнових правах інтелектуальної власності за умови, що такі обмеження та винятки не створюють істотних перешкод для нормальної реалізації майнових прав інтелектуальної власності та здійснення законних інтересів суб'єктів цих прав.

Майнові права інтелектуальної власності можуть відповідно до закону бути вкладом до статутного капіталу юридичної особи, предметом договору застави та інших зобов'язань, а також використовуватися в інших цивільних відносинах.

Відповідно до ст. 495 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є:

1) право на використання торговельної марки;

2) виключне право дозволяти використання торговельної марки;

3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку належать володільцю відповідного свідоцтва, володільцю міжнародної реєстрації, особі, торговельну марку якої визнано в установленому законом порядку добре відомою, якщо інше не встановлено договором.

Ч. 1 ст. 431 ЦК України встановлено, що порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього тягне за собою відповідальність, встановлену Цивільним кодексом, іншим законом чи договором.

Згідно з ч. 1 ст. 432 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів та послуг" права, що випливають із свідоцтва, діють від дати подання заявки. ОСОБА_7 дії свідоцтва продовжується за умови сплати відповідного збору.

У пункті 61 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" роз'яснено, що оскільки згідно з пунктом 1 статті 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" з датою подання заявки на знак пов'язується виникнення прав, які випливають із свідоцтва про право власності на знак, у вирішенні питання про момент виникнення у власника свідоцтва на знак для товарів і послуг права забороняти його використання іншими особами господарському суду необхідно точно з'ясовувати дату подання заявки на знак і дату видачі відповідного свідоцтва.

Право попереднього користувача виникає з факту використання ним знака для товарів і послуг до дати подання заявки власником свідоцтва на знак, або, якщо було заявлено пріоритет, - до дати пріоритету заявки. Якщо стороною у справі не доведено обставин, що свідчать про добросовісне використання нею знака для товарів і послуг в Україні або здійснення значної і серйозної підготовки до такого використання до дати подання іншою стороною заявки на цей знак, у господарського суду відсутні підстави для висновку про наявність права попереднього користувача на відповідний знак.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

При цьому за умовами ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З матеріалів справи вбачається, що заявка на видачу Свідоцтва на знак для товарів і послуг "БРТ" для товарів 12 та 17 класів МКТП була подана до відповідного органу, що здійснює реєстрацію - 28.03.2011 р.

Отже, 2-му відповідачеві належить право власності на знак для товарів і послуг "БРТ" для товарів 12 та 17 класів МКТП, з дати подання заявки на видачу Свідоцтва на знак для товарів і послуг "БРТ" для товарів 12 та 17 класів МКТП, тобто з 28.03.2011 р.

Відповідно до п. 6 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" виключне право власника свідоцтва забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак не поширюється на здійснення будь-якого права, що виникло до дати подання заявки або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки.

Такими правами, що виникли до дати подання власником свідоцтва заявки на реєстрацію знака, можуть бути права іншої особи на комерційне (фірмове) найменування, географічне зазначення чи промисловий зразок, а також використання іншою особою позначення, тотожного або схожого із зареєстрованим знаком, до дати подання заявки або, якщо було заявлено пріоритет, - до дати пріоритету заявки (право попереднього користувача, передбачене ст. 500 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 500 ЦК України встановлено, що будь-яка особа, яка до дати подання заявки на торговельну марку або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки в інтересах своєї діяльності добросовісно використала торговельну марку в Україні або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, має право на безоплатне продовження такого використання або використання, яке передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користувача).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 2004 року є офіційним дилером ВАТ "Балаковорезинотехника" (м. Балаково-16, Саратовська область, РФ) з продажу на території України товарів виробництва ВАТ "Балаковорезинотехника", що підтверджується свідоцтвами офіційного дилера від 02.02.2004 р., від 01.03.2005 р., від 10.01.2006 р., від 11.01.2010 р., від 14.01.2011 р. та від 11.01.2012 р. (т. 1 а.с. 16-21).

Позивач імпортував на територію України товари виробництва ВАТ "Балаковорезинохніка", які були марковані торговельною маркою ВАТ "БРТ:Ладдя" та відносяться до 12 та 17 класів МКТП, що підтверджується митними деклараціями №800000014/9/437088 від 28.12.2009 р., №807070006/2010/421279 від 21.06.2010 р. та №807070006/2011/422519 від 21.02.2011 р. (т. 1 а.с. 40-67).

Окрім того, позивач неодноразово відчужував на користь 3-х осіб товари виробництва ВАТ "БРТ", які відносяться, зокрема, до 12 та 17 класів МКТП, про що свідчать витратні накладні №СУ-0000043 від 23.03.2009 р., №СУ-0000169 від 14.09.2009 р., №СУ-0000006 від 21.02.2011 р., №СУ-0000007 від 21.02.2011 р. та №СУ-0000009 від 21.02.2011 р. (т. 1 а.с. 68-78).

Зі змісту листа ВАТ "Балаковорезинотехніка" вих. №84-01/19-11328 від 26.11.2015 р. вбачається, що ВАТ "Балаковорезинотехніка" з 2004 р. поставляє через дистриб'ютора - ТОВ "Роботек-1" на адресу ТОВ "Садко-Україна" (позивача у даній справі) продукцію власного виробництва, яка відноситься, зокрема, до 12 та 17 класів МКТП та маркована комбінованим позначенням, зображення якого наведено у листі і, яке складається з абревіатури "БРТ" та стилізованого зображення ладді (т. 1 а.с. 234).

В матеріалах справи міститься надана 3-ю особою та належним чином засвідчена копія висновку експертного дослідження в сфері інтелектуальної власності ХНДІСЕ ім. Засл. проф. ОСОБА_5 №7156 від 22.07.2015 р., яким встановлено, що знак для товарів та послуг "БРТ" за Свідоцтвом на знак для товарі та послуг №193437 від 25.11.2014 р. та позначення, нанесене на елементи пакування продукції, зразок якої вилучений Харківською обласною митницею за актом №807100000/2015/021469 від 13.07.2015 р., є тотожними (т. 1 а.с. 236-246).

Таким чином суд встановив, що до дати подання заявки №m 201104751 від 28.03.2011 р. на знак для товарів і послуг "БРТ" для товарів 12 та 17 класів МКТП, тобто до 28.03.2011 р., позивач в інтересах своєї діяльності здійснив значну і серйозну підготовку для використання такого знаку та добросовісно його використовував.

Отже, у позивача виникло право попереднього користувача на знак для товарів і послуг БРТ" для товарів 12 та 17 класів МКТП до дати подання заявки на видачу Свідоцтва на знак для товарів і послуг №193437 від 25.11.2014 р., тобто до 28.03.2011 р., у зв'язку з чим він має право в подальшому на безоплатне продовження використання знаку відповідно до ст. 500 ЦК України.

Враховуючи вищевикладені обставини та приписи закону, суд дійшов висновку про те, що вважає позовні вимоги позивача про визнання за позивачем права попереднього користувача на безоплатне вільне продовження користування знаку для товарів і послуг, який охороняється Свідоцтвом України на знак для товарів і послуг №193437, шляхом зберігання товару із зазначеним нанесенням такого знака з метою пропонування для продажу, пропонування такого товару для продажу, продаж такого товару, імпорт (ввезення), в тому числі на безперешкодне здійснення фактичних та юридичних дій, необхідних для митного оформлення такого імпорту, застосування такого знаку в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет правомірними, обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір слід покласти на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", ст. ст. 431, 432, 424, 495, 500 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4-3, 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Садко-Україна" (61035, м. Харків, пр. Гагаріна, 152, код ЄДРПОУ 31939296) право попереднього користувача на безоплатне вільне продовження користування знаку для товарів і послуг, який охороняється Свідоцтвом України на знак для товарів і послуг №193437 від 25.11.2014 р., шляхом зберігання товару із зазначеним нанесенням такого знака з метою пропонування для продажу, пропонування такого товару для продажу, продаж такого товару, імпорт (ввезення), в тому числі на безперешкодне здійснення фактичних та юридичних дій, необхідних для митного оформлення такого імпорту, застосування такого знаку в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Брендмастер" (61038, м. Харків, Салтівське шосе, 43, код ЄДРПОУ 37431340) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Садко-Україна" (61035, м. Харків, пр. Гагаріна, 152, код ЄДРПОУ 31939296) судовий збір в розмірі 609,00 грн.

Стягнути з Шенгхенг Інвестмент Корпорейшн ЛТД (29 ОСОБА_7, Лідівіль, Беліз, Accounte №LV10LАТВ0006100148925, банк отримувача JSK "NORVIK BANKA" Riga, LAatvia, Swift: LATBL V22, Accounte № 100 947 5559 00 (EURO), банк- корреспондент: Deutsche Bank AG, Frankfurt/Main, Germany Swift: DEUTDEFF) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Садко-Україна" (61035, м. Харків, пр. Гагаріна, 152, код ЄДРПОУ 31939296) судовий збір в розмірі 609,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.12.2015 р.

Суддя ОСОБА_8