Ухвала

від 14.12.2015 по справі 813/3559/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2015 р. Справа № 876/6485/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Ліщинського А.М.,

при секретарі судового засідання: Нефедовій А.О.

з участю

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Мультимодальний логістичний оператор на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.05.2015р. по справі № 813/3559/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мультимодальний логістичний оператор до Львівської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Мультимодальний логістичний оператор звернулося в суд з позовом до Львівської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 29.01.2013 року № КТ-209000003/2013/900005/2.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25.05.2015р. по справі № 813/3559/13-а в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Мультимодальний логістичний оператор відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ТзОВ Мультимодальний логістичний оператор оскаржило її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, та з наведених в ній підстав, з посиланням на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного рішення, норм матеріального права та неповне з'ясування всіх обставин справи, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.05.2015р. по справі № 813/3559/13-а та прийняти нову постанову, якою задоволити позовні вимоги ТзОВ Мультимодальний логістичний оператор .

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги ТзОВ Мультимодальний логістичний оператор .

Представник відповідача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги та заперечення на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для її задоволення виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 12 листопада 2011 року між ПАТ ОСОБА_3 Україна (дистрибютор) та нідерланською компанією ВЕL Lеегdаmmег ВV (постачальник) було укладено угоду про дистрибуцію, предметом якої є перепродаж продукції, а саме - сиру твердого Леердаммер в асортименті, згідно Додатку С до угоди, на території, визначеній у Додатку А до цієї ж угоди (територія України, Молдавії та Казахстану), на умовах зазначених у цій угоді та додатках до неї. Згідно Додатку С від 02.01.2013 року до угоди про дистрибуцію, сторонами було визначено рівень цін на товар, де встановлено вартість кілограму сиру твердого Леердаммер , брусок 250 гр., у сумі 5,67 доларів США та сиру твердого Леердаммер , 1/4 круг вагою 3,2 кг, у сумі 4,85 долари США. При цьому, зі змісту угоди про дистрибуцію вбачається, що її сторони є пов'язаними особами, а також про це зазначає відповідач посилаючись на відомості графи 9 (а) декларації митної вартості.

Згодом, 24 травня 2012 року між ПАТ ОСОБА_3 Україна та ТзОВ Мультимодальний логістичний оператор (виконавець) було укладено договір №24/05b, згідно з умовами якого ТзОВ Мультимодальний логістичний оператор надає ПАТ ОСОБА_3 Україна послуги логістики, у тому числі управління внутрішніми та міжнародними перевезеннями вантажів, проведення митних процедур та в частині таких послуг ТзОВ Мультимодальний логістичний оператор несе відповідальність за належне митне оформлення вантажів та супровід вантажів за адресами, вказаними ПАТ ОСОБА_3 Україна .

Як вбачається з матеріалів справи, 25 січня 2013 року, з метою митного оформлення товару, що постачався відповідно до угоди про дистрибуцію від 12.11.2011 року, позивачем було подано митниці вантажно-митну декларацію 209120000/2013/802127, відповідно до якої задекларовано товар: сир твердий, з масовою часткою жиру у сухій речовині 45%, Леердаммер, 1/4 круг, 3,2 кг - 648 картонних коробок, дата виготовлення 07.01.2013 року, дата кінцевого терміну 05.08.2013 року; Леердаммер брусок, 250 гр - 336 картонних коробок, дата виготовлення 07.01.2013 року, дата кінцевого терміну 15.08.2013 року, країна походження Нідерланди; вага нетто (кг) 5175,780; умови поставки FСА NL Schoonrewoerd; код НОМЕР_1.

Окрім вантажно-митної декларації, позивачем було також надано картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами; угоду про дистрибуцію від 12.11.2011 року; додаток А до угоди про дистрибуцію від 12.11.2011 року; додаток В до угоди про дистрибуцію від 12.11.2011 року; додаток С до угоди про дистрибуцію від 12.11.2011 року; міжнародну товарно-транспортну накладну СМR NL 81477707 від 18.01.2013 року; сертифікат походження товару №S100251537 495; рахунок-фактуру (INVОІСЕ) №0001255936 від 10.01.2013 року; довідку №107 від 23.10.2012 року про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належить резиденту України і знаходяться за її межами; додаткову угоду до угоди про дистрибуцію б/н від 15.08.2012 року; додаткову угоду до угоди про дистрибуцію б/н від 19.11.2012 року; ветеринарне свідоцтво ВРД-00 №131461; договір про надання послуг №24/05b від 24.05.2012 року; додаткову угоду б/н від 01.08.2012 року до договору про надання послуг; довідку про транспортні витрати від 18.01.2013 року; сертифікат якості CZU-BSD1300060 від 16.01.2013 року; копію митної декларації країни відправлення 13NL01AA3923ЕАСО19 від 18.01.2013 року.

ТзОВ Мультимодальний логістичний оператор , як декларант визначило митну вартість вищевказаних товарів за першим основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції - 28 431,28 доларів США, що включає в собі вартість товару та вартість його перевезення).

Поруч із цим, згідно з п.3 ст.53 Митного кодексу України, митним органом (відповідачем) було сформовано електронне повідомлення - вимогу про необхідність подання додаткових документів, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом, якими можуть бути: транспортні (перевізні) документи (договір на транспортне перевезення); виписка з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копія митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, які підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Разом з тим, на зазначену вище вимогу митниці декларантом було надано додаткові документи, а саме: прайс-лист б/н від 02.01.2013 року на ціну для дистриб'ютора; договір про надання послуг №24/05b від 24.05.2012 року; митну декларацію країни відправлення.

В подальшому, 29 січня 2013 року митницею було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №209000003/2013/900005/2, в якому зазначено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку з тим, що декларантом позивача не подано основних документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Таким чином, митна вартість імпортованого товару була визначена відповідачем за резервним (шостим) методом і збільшена до 46 484,19 доларів США. Як зазначено в рішенні №209000003/2013/900005/2, коригування митної вартості ґрунтується на раніше визначених митними органами митних вартостях - за ВМД 805150000/2012/2486 від 28.11.2012 року, де ціна аналогічного товару за кілограм становить 8,98 доларів США.

Згідно з ч.1 ст.49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Частиною 1 ст.51 цього ж Кодексу передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм Митного кодексу України.

Нормами ст.54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 Митного кодексу України. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, відповідно до положень ст.55 Митного кодексу України.

Відповідно до ч. 3-6 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо подані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в ст.53 Митного кодексу України.

Згідно з ч. 1-2 ст.55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною 6 ст.54 Митного кодексу України, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивачем при декларуванні товару, що ввозився на митну територію України, не було подано документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів, а саме - транспортні (перевізні) документи й документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, при здійсненні митного контролю, відповідачем за даними ЄАІС ДМСУ було виявлено, що задекларована позивачем вартість товару значно відрізнялася від рівня митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснене, що давало підстави вважати про заявлення декларантом недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів, які ввозилися.

Вказана позиція узгоджується й із постановою Верховного Суду України від 15.10.2013 року у справі №21-270а13 за позовом Закритого акціонерного товариства Виробниче об'єднання Конті до Східної митниці Державної митної служби України, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області, де Судом наголошено, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки, контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості; наявність у єдиній автоматизованій системі інформації про іншу митну вартість ідентичних або аналогічних товарів може бути підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції та вважає, що митним органом було правомірно, згідно із нормами ч.ч.3-4 ст.53 Митного кодексу України, заявлено вимогу про надання додаткових документів, а саме: транспортних (перевізних) документів (договір на транспортне перевезення); виписки з бухгалтерської документації; каталогів, специфікації, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару; копії митної декларації країни відправлення; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, які підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, на вказану вимогу митниці позивачем було надано лише: прайс-лист б/н від 02.01.2013 року на ціну для дистриб'ютора; договір про надання послуг №24/05b від 24.05.2012 року; митну декларацію країни відправлення, відтак суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що декларантом не було виконано свого обов'язку щодо подання документів, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2 - 4 ст.53 Митного кодексу України, що є підставою для відмови в митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Згідно із правилами ст.57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну, відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 Митного кодексу України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до ст.62 Митного кодексу України, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст.63 Митного кодексу України.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, згідно із ч.18 ст.58 Митного кодексу України, при продажу товарів між пов'язаними особами (якими є ПАТ ОСОБА_3 Україна і ВЕL Lеегdаmmег ВV ) вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст.62 Митного кодексу України; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст.63 Митного кодексу України.

Оскільки зазначені вище обставини не знайшли належного підтвердження, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо правомірності прийнятого відповідачем рішення про неможливість застосування в спірних правовідносинах основного методу визначення митної вартості - за ціною договору (контракту).

Крім цього, в конкретному випадку також було неможливим застосування митним органом і наступних методів визначення митної вартості товару, зокрема: за ціною договору щодо ідентичних товарів, оскільки, на час перевірки митної вартості були відсутні митні оформлення ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, оскільки, на час перевірки митної вартості були відсутні митні оформлення подібних товарів; на основі віднімання вартості, оскільки, на момент перевірки митної вартості було відсутнє документальне підтвердження про ціну одиниці товару, що були подані на території України; на основі додавання вартості (обчислена вартість), оскільки, було відсутнє документальне підтвердження щодо витрат, які включаються в ціну товарів.

З огляду на викладене, погоджуючись із судом першої інстанції щодо неможливості здійснити визначення митної вартості товарів ані за методом згідно п.1 ч.1 ст.57 Митного кодексу України, ані за пп. а-г п.2 ч.1 ст.57 Митного кодексу України, колегія суддів апеляційного суду вважає, що митним органом було правомірно застосовано метод визначення митної вартості товарів за пп. ґ п.2 ч.1 ст.57 Митного кодексу України.

Вказане дає підстави вважати, що відповідачем в силу приписів чинного законодавства України було послідовно застосовано методи визначення митної вартості товарів, які ввозилися на митну територію України, та вірно визначено митну вартість, у відповідності до резервного методу, тобто, на підставі раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції щодо правомірності рішення Львівської митниці ДФС, а відтак у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Мультимодальний логістичний оператор відмовлено правильно.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Мультимодальний логістичний оператор суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.160 ч.3, ст.ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Мультимодальний логістичний оператор залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.05.2015р. по справі № 813/3559/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.І. Запотічний

Судді О.І.Довга

ОСОБА_4

Повний текст ухвали складений 18.12.2015 року.