Постанова

від 11.01.2016 по справі 2а-12697/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 січня 2016 року письмове провадження № 2а-12697/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., вирішив у письмовому провадженні адміністративну справу

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Нафгогазобладнання до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Нафгогазобладнання (надалі - позивач або ТОВ Нафгогазобладнання ) з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.06.2012 року №0000032260 та № 0000042260.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки ТОВ Нафгогазобладнання не порушувало вимог пункту 198.3. статті 198, пункту 201.1., пункту 201.2. та пункту 201.6. статті 201 Податкового кодексу України та пункту 4 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 року № 969, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які були надані відповідачу під час перевірки та засвідчують належне виконання позивачем вимог податкового законодавства України в частині підтвердження права на податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ Укрметалконструкція .

Представник податкового органу проти позову заперечував, просив суд відмовити в його задоволенні, вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення законними та обґрунтованими з підстав встановлення, під час перевірки позивача, факту нереальності (нікчемності) господарських операцій з контрагентом, що позбавляє позивача права на податковий кредит по таким операціям.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.10.2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2013 року, в задоволенні позовних вимог ТОВ Нафтогазобладнання було відмовлено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.04.2015 року скасовані рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції, вказавши при цьому, що відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій, належним чином не дослідили та не надали належної правової оцінки наданим Товариством доказам на підтвердження формування податкового кредиту (товарно-транспортним накладним, актам приймання нафтопродуктів), які містяться в матеріалах адміністративної справи. Також, Вищий адміністративний суд України наголосив, що судам необхідно врахувати те, що сформований товариством податковий кредит був отриманий на підставі різних договорів, предметом яких були не тільки поставка нафтопродуктів і обладнання, а також виконання робіт з реконструкції нафтобази, проте зазначені обставини не перевірялися податковим органом і судами.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.06.2015 року справа була прийняття до провадження головуючим суддею Арсірієм Р.О. та призначена до судового розгляду.

Керуючись частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Керуючись статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України, суд допустив заміну первинного відповідача - ДПІ у Дніпровському районі міста Києва ДПС належним відповідачем - ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві (надалі - відповідач).

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позиції сторін, враховуючи вказівки суду касаційної інстанції, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ Укрметалконструкція (код за ЄДРПОУ 32593032) за серпень 2011 року, за результатами якої складено акт від 22.05.2012 року № 996/22-621-37036116 (надалі - Акт), яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення позивачем норм податкового законодавства України, а саме: пункт 198.3. статті 198, пункт 201.1., пункт 201.2. та пункт 201.6. статті 201 Податкового кодексу України та пункт 4 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 року № 969, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 1 178 599 грн. та завищення залишку від'ємного значення за серпень 2011 року у розмірі 164 277 грн.

Такі висновки обґрунтовані з боку відповідача наступним.

Перевіркою було встановлено, що позивачем за серпень 2011 року задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 2 466 931 грн., з якого 1 342 876 грн. по договірним взаємовідносинам з ТОВ Укрметалконструкція .

Згідно наданих до перевірки документів було встановлено, що ТОВ Укрметалконструкція відвантажено товар (нафтопродукти - дизельне пальне) на користь позивача на загальну суму 1 342 876 грн., та виписано наступні податкові накладні: від 01.08.2011 року № 1 на суму 573573,38 грн. (ПДВ - 95595,56 грн.), від 01.08.2011 року № 2 на суму 589233, 00 грн. (ПДВ - 98205,5 грн.), від 01.08.2011 року № 3 на суму 577680,0 грн. (ПДВ - 96280,0 грн.), від 01.08.2011 року № 4 на суму 557760 грн. (ПДВ - 92960,0 грн.), від 01.08.2011 року № 5 на суму 579552,48 грн. (ПДВ - 96592,08 грн.), від 01.08.2011 року № 6 на суму 596604 грн. (ПДВ - 99434,0 грн.), від 08.08.2011 року № 18 на суму 1196,30 грн. (ПДВ - 199,39 грн.), від 08.08.2011 року № 19 на суму 6924,80 грн. (ПДВ - 1154,13 грн.), від 08.08.2011 року № 20 на суму 3072 грн. (ПДВ - 512,0 грн.), від 08.08.2011 року № 21 на суму 6999,48 грн. (ПДВ - 1166,58 грн.), від 15.08.2011 року № 26 на суму 593340 грн. (ПДВ - 98890,0 грн.), від 15.08.2011 року № 27 на суму 561764,42 грн. (ПДВ - 93627,40 грн.), від 15.08.2011 року № 28 на суму 571938 грн. (ПДВ - 95323,0 грн.), від 15.08.2011 року № 29 на суму 580635,41 грн. (ПДВ - 96772,84 грн.), від 29.08.2011 року № 33 на суму 25000 грн. (ПДВ - 4166,61 грн.), від 30.08.2011 року № 35 на суму 315315,13 грн. (ПДВ - 52552,52 грн.), від 30.08.2011 року № 37 на суму 314384,12 грн. (ПДВ - 52397,35 грн.), від 30.08.2011 року № 38 на суму 482620,80 грн. (ПДВ - 80436,80 грн.), від 30.08.2011 року № 39 на суму 349732,74 грн. (ПДВ - 58288,79 грн.), від 30.08.2011 року № 40 на суму 315315,13 грн. (ПДВ - 52552,52 грн.), від 30.08.2011 року № 41 на суму 314570,33 грн. (ПДВ - 52428,39 грн.), від 30.08.2011 року № 42 на суму 140042,05 грн. (ПДВ - 23340,34 грн.).

В той же час, у приміщенні ДПІ у Дніпровському районі м. Києва складено довідку від 13.12.2011 року № 8534/23-621- 32593032 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Укрметалконструкція код за ЄДРПОУ 32593032 щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ Нафтогазобладнання , код за ЄДРПОУ 37036116 за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року в ході якої встановлено, що одним з постачальником реалізованої продукції ТОВ Укрметалконструкція є ТОВ Астон Вілла (код ЄДРПОУ 37297942), проте листом №8691/7/15-20 від 09.11.2011 року Кіровоградською ОДПІ надіслано акт №1190/1520/37297942 від 08.11.2011 року Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства Астон Вілла (ЄДРПОУ 37297942) з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період серпень 2011 року, яким встановлено порушення ПП Астон Вілла пункту 3 статті 5, статті 7 Господарського Кодексу України, пункту 2 статті 3, пункту 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , пункту 185.1. статті 185, підпункту а) пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.2 статті 198, пункту 198.3 статті 198, пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України, частини 1 статті 203, статті 215, пункту 1 статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП Астон Вілла , як наслідок не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - мають ознаки нікчемності та є нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача . Враховуючи той факт, що правочини ТОВ Укрметалоконструкція з ТОВ Астон Вілла є нікчемними, то відповідно і подальша реалізація є нікчемною. Таким чином, операції ТОВ Укрметалоконструкція з придбання товарів у ТОВ Астон Вілла та їх подальшої реалізації покупцю - ТОВ Нафтогазобладнання не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності ТОВ Укрметалоконструкція з придбання товарів у ТОВ Астон Вілла та їх подальшої реалізації покупцю - ТОВ Нафтогазобладнання є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів. Отже, у результаті порушення ТОВ Укрметалоконструкція своїх податкових зобов'язань при придбанні товарів у ТОВ Астон Вілла та їх подальшої реалізації покупцю - ТОВ Нафтогазобладнання , приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди, укладені з контрагентами на реалізацію ТМЦ (робіт, послуг) на адресу останніх, мають протиправний характер, а такий правочин, в наслідок якого неправомірно віднесений ПДВ до складу податкових зобов'язань по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави та суперечить інтересам держави та суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже згідно з частини 2 статті 228 Цивільного Кодексу є нікчемним. Таким чином, фінансово-господарська діяльність ТОВ Укрметалконструкція здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право дієздатності ТОВ Укрметалконструкція , фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ Укрметалконструкція та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Надавши оцінку викладеному, відповідач дійшов висновку про те, що фінансово-господарські взаємовідносини між позивачем та ТОВ Укрметалконструкція не мали реального характеру, а складені по ним первинні документи не можуть бути прийняті до уваги у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , отже не дають позивачу права на формування податкового кредиту по таким взаємовідносинам.

У порядку пункту 86.7. статті 86 Податкового кодексу України, позивачем подавалися відповідачу заперечення до Акту, за результатом розгляд яких, висновки Акту залишені без змін.

У зв'язку з виявленими порушеннями, зафіксованими Актом, відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 08.06.2012 року:

№ 0000032260, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (послугах) в розмірі 1 178 599,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 294 650,00 грн.;

№ 0000042260, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 164 277,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 41 069,00 грн.

Відповідно до пункту 56.1. статті 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

За результатом оскарження спірних податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку до ДПС у м. Києві, без змін було залишене рішення від 08.06.2012 року № 0000032260, а рішення від 08.06.2012 року № 0000042260 скасоване в частині застосованої штрафної санкції у розмірі 41 069,00 грн.

За результатом оскарження спірних податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку до ДФС України, податкові повідомлення-рішення відповідача від 08.06.2012 року №0000032260, №0000042260, з урахуванням рішення ДПС у м. Києві, прийнятого за розглядом первинної скарги, - залишені без змін.

Вважаючи протиправними спірні податкові повідомлення-рішення від 08.06.2012 року № 0000032260 та № 0000042260, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом про їх скасування.

Дослідивши та надавши оцінку, за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, наявним у матеріалах справи письмовим доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 6 та частини 2 статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (надалі - Кодекс).

Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 Кодексу (в редакції, що діяла на момент прийняття спірних податкових повідомлень-рішень), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, визначено статтею 198 Кодексу.

За правилами підпункту а пункту 198.1. статті 198 Кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2. статті 198 Кодексу).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (пункт 198.3. статті 198 Кодексу).

При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3. статті 198 Кодексу).

Пунктом 198.6. статті 198 Кодексу визначено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно пункту 200.1. статті 200 Кодексу, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду ( пункт 200.3. статті 200 Кодексу).

За правилами пункту 200.4. статті 200 Кодексу, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10. статті 201 Кодексу).

При цьому, слід зазначити, що статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (стаття 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

Тобто, відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій. Відповідно, оформлені належним чином податкові накладні, видаткові накладні та інші первинні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку є документами, які є підставою для нарахування податкового кредиту підприємства.

Між тим, наявність податкових накладних, видаткових накладних та інших первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку, є обов'язковою, але не вичерпною обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, оскільки право на їх оформлення надають лише реальні господарські операцій, за результатами яких платник податків формує податковий кредит.

В ході судового розгляду, судом були досліджені та оцінені надані позивачем первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ Укрметалконструкція , а саме:

договір поставки світлих нафтопродуктів від 30.04.2010 року № 3004/10-01 УМК, за умовами якого, ТОВ Укрметалконструкція як продавець, зобов'язувався на замовлення позивача покупця, за умови їх підтвердження, поставляти та передавати у власність (господарське відання) покупця світлі нафтопродукти, належної якості, що відповідає державним стандартам, а покупець зобов'язувався приймати товар та оплачувати його;

виписані на підтвердження виконання зазначеного договору:

видаткові накладні на дизельне паливо від 15.08.2011 року № УМК-1508/03 на суму 571938,00 грн. (ПДВ - 95323,00 грн.), від 01.08.2011 року № УМК-0108/06 на суму 596604.00 грн. (ПДВ - 99434,00 грн.), від 01.08.2011 року №УМК-0108/05 на суму 579552,48 грн. (ПДВ - 96592,08 грн.), від 01.08.2011 року №УМК-0108/04 на суму 557760,00 грн. (ПДВ - 92960,00 грн.), від 01.08.2011 року № УМК-0108/03 на суму 577680,00 грн. (ПДВ - 96280,00 грн.), від 01.08.2011 року №УМК-0108/02 на суму 589233,00 грн. (ПДВ - 98205,50 грн.), від 15.08.2011 року № УМК-1508/04 на суму 580635,41 грн. (ПДВ - 96772,50 грн.), від 01.08.2011 року № УМК-0108/01 на суму 573573,38 грн. (ПДВ - 95595,51 грн.), від 15.08.2011 року № УМК-1508/03 на суму 571938,00 грн. (ПДВ - 95323,00 грн.), від 15.08.2011 року № УМК-1508/03 на суму 571938,00 грн. (ПДВ - 95323,00 грн.), від 15.08.2011 року № УМК-1508/02 на суму 561764,42 грн. (ПДВ - 93627,40 грн.), від 15.08.2011 року № УМК-1508/01 на суму 593340,00 грн. (ПДВ - 98890,00 грн.), від 30.08.2011 року № УМК-3008/07 на суму 140042,05 грн. (ПДВ - 23340,34 грн.), від 30.08.2011 року № УМК-3008/06 на суму 314570,33 грн. (ПДВ - 52428,39 грн.), від 30.08.2011 року № УМК-3008/05 на суму 315315,13 грн. (ПДВ - 52552,52 грн.), від 30.08.2011 року № УМК-3008/04 на суму 349732,74 грн. (ПДВ - 58288,79 грн.), від 30.08.2011 року № УМК-3008/03 на суму 482620,80 грн. (ПДВ - 80436,80 грн.), від 30.08.2011 року № УМК-3008/02 на суму 314384,12 грн. (ПДВ - 52397,35 грн.), від 30.08.2011 року № УМК-3008/01 на суму 315315,13 грн. (ПДВ - 52562,52 грн.);

податкові накладні на дизельне пальне від 01.08.2011 року № 1 на суму 573573,38 грн. (ПДВ - 95595,56 грн.), від 01.08.2011 року № 2 на суму 589233,00 грн. (ПДВ - 98205,50 грн.), від 01.08.2011 року № 3 на суму 577680,00 грн. (ПДВ - 96280,00 грн.), від 01.08.2011 року № 4 на суму 557760,00 грн. (ПДВ - 92960,00 грн.), від 01.08.2011 року № 5 на суму 579552,48 грн. (ПДВ - 96592,08 грн.), від 01.08.2011 року № 6 на суму 596604,00 грн. (ПДВ - 99434,00 грн.), від 15.08.2011 року № 26 на суму 593340,00 грн. (ПДВ - 98890,00 грн.), від 15.08.2011 року № 27 на суму 561764,42 грн. (ПДВ - 93627,40 грн.), від 15.08.2011 року № 28 на суму 571938,00 грн. (ПДВ - 95323,00 грн.), від 15.08.2011 року № 29 на суму 580635,41 грн. (ПДВ - 96772,57 грн.), від 30.08.2011 року № 35 на суму 315315,13 грн. (ПДВ - 52552,52 грн.), від 30.08.2011 року № 37 на суму 314384,12 грн. (ПДВ - 52397,35 грн.), від 30.08.2011 року № 38 на суму 482620,80 грн. (ПДВ - 80436,80 грн.), від 30.08.2011 року № 39 на суму 349732,74 грн. (ПДВ - 58288,79 грн.), від 30.08.2011 року № 40 на суму 315315,13 грн. (ПДВ - 52552,52 грн.), від 30.08.2011 року № 41 на суму 314570,33 грн. (ПДВ - 52428,39 грн.), від 30.08.2011 року № 42 на суму 140042,05 грн. (ПДВ - 23340,34 грн.);

товарно-транспортні накладні від 30.08.2011 року № 1, 2, 4, 3, 5, 6, 7;

платіжні доручення на підтвердження оплати ПММ згідно договору від 30.04.2010 року № 3004/10-01 УМК;

акти приймання нафтопродуктів від 30.08.2011 року № 30/08-1, № 30/08-5, № 30/08-7, № 30/08-6, № 30/08-4, № 30/08-1-3, № 30/08-1-2.

Також, позивачем подані суду докази зберігання придбаних у ТОВ Укрметалконструкція нафтопродуктів (договір зберігання нафтопродуктів від 12.01.2011 року № 12/01Х з ТОВ Катрін , вантажні накладні, акти приймання нафтопродуктів, акти здачі-прийняття робіт, податкова накладна, акт взаєморозрахунків), а також страхування.

За результатом правової оцінки наведених первинних документів, судом не встановлено їх невідповідності вимогам чинного законодавства, навпаки, вони складені належним чином та містять всі обов'язкові реквізити, отже такі документи можна вважати належними доказами реальності здійснених господарських операцій.

Наявність зазначених первинних документів відповідачем не заперечується, проте на його думку, такі первинні документи складені формально по операціям, які фактично не здійснювалися з метою штучного формування податкового кредиту, в той же час, вичерпного переліку розбіжностей між вимогами діючого законодавства до оформлення первинних документів та фактичним змістом наданих позивачем первинних документів, відповідачем же не наведено.

В той же час, суд вважає, що без надання належної правової оцінки первинним документам по взаємовідносинам позивача з ТОВ Укрметалконструкція в основу висновків акту перевірки, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відповідачем, фактично, покладена інформація, достовірність якої не доведена у встановленому законом порядку.

Всупереч вимог Податкового кодексу України відповідач не спростував законність дій платника податків (позивача), а лише зазначив про нереальність поставки контрагентом товару, тобто, фактично, податковим органом заміщено обов'язок спростування презумпції законності дій та рішень платника податків на обов'язок доводити податковому органу права на податковий облік певних операцій.

При цьому, зазначені в акті перевірки обставини стосуються лише господарської діяльності контрагента позивача і жодним чином не доводять недобросовісності позивача та відсутності реальності господарських операцій.

Слід також зазначити, що жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, приймати рішення щодо реальності тих чи інших господарських операцій платника податку, або права визнавати нікчемними вчинені ним правочини.

Також, суд притримується позиції, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість по взаємовідносинам з постачальником, який був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мало свідоцтво про реєстрацію платник податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність, ні за несплату податків продавцем, ні за можливу недостовірність відомостей про нього, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, період перевірки серпень 2011 року вже був об'єктом перевірки відповідача під час документальної невиїзної перевірки позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ Укрметалконструкція (код ЄДРПОУ 32593032) за період серпень 2011 року, за результатом якої складено акт від 22.12.2011 року, згідно якого встановлено заниження податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 255 649,00 грн. та зменшено залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду в розмірі 163 063,00 грн.

Більше того, як вбачається з матеріалів справи, період перевірки серпень 2011 року також був об'єктом перевірки відповідача під час планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 09.04.2010 по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 09.04.2010 по 31.12.2012 року, за результатом якої складено акт від 09.08.2013 року № 473-26-53-22-04-21/37036116, в ході якої порушень податкового законодавства з питань формування податкового кредиту по ТОВ Укрметалконструкція встановлено не було, що вказує на суперечність даних перевірок позивача.

Враховуючи вказівки Вищого адміністративного суду України, судом було встановлено, що, крім операцій поставки, в серпні 2011 року взаємовідносини позивача та ТОВ Укрметалконструкція також ґрунтувалися на договорі про надання послуг від 08.08.2011 року № 0807/11-01 УМК, за умовами якого, контрагент як виконавець зобов'язувався виконати технічне обстеження обладнання нафтобази, розташованих за адресою: Київська область, Рокитнянський район, смт. Рокитне, вул. Залізнодорожна, № 36 та визначити вартість його відновлення, а також видати позивачу як замовнику технічний звіт щодо технічного стану обладнання, та визначення вартість його відновлення. Вартість робіт по виконанню технічного обстеження складає 25 000,00 грн. (ПДВ - 4 166,67 грн.).

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, ТОВ Укрметалконструкція виписана на адресу позивача податкова накладна від 29.08.2011 року № 33 на суму 25000,00 грн. (ПДВ - 4166,67 грн.), акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.08.2011 року № ОУ-0000004 та підготовлено Технічний звіт про стан обладнання нафтобази та вартість його відновлення за адресою: Київська область, Рокитнянський район, смт. Рокитне, вул. Залізнодорожна, № 36.

Також, судом встановлено, що крім операцій поставки нафтопродуктів, в серпні 2011 року взаємовідносини позивача та ТОВ Укрметалконструкція також ґрунтувалися на операціях поставки інших товарів (вогнегасник, трос буксирний, набір ручного інструмента, масло тощо), що підтверджується податковими накладними від 08.08.2011 року № 18 на суму 1196,30 грн. (ПДВ - 199,39 грн.), від 08.08.2011 року № 19 на суму 6924,80 грн. (ПДВ - 1154,13 грн.), від 08.08.2011 року № 20 на суму 3072 грн. (ПДВ - 512,0 грн.), від 08.08.2011 року № 21 на суму 6999,48 грн. (ПДВ - 1166,58 грн.) та платіжними дорученнями на оплату товару, які містяться в матеріалах справи.

В той же час, наведені операції з надання послуг та поставки інших товарів позивачу відповідачем виокремленні від операцій поставки нафтопродуктів не були, як і не були належним чином досліджені, що вказує на формування відповідачем висновків відносно позивача виключно на суб'єктивних припущеннях та інформації податкових органів відносно діяльності його контрагента, що суперечить принципу персональної відповідальності.

Таким чином, на виконання вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не надані належні та допустимі докази на спростування фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом, за наслідками яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Виходячи з наведеного в сукупності, суд дійшов висновку, що фактично були відсутні обставини, наявність яких дало б підстави ставити під сумнів реальність господарських операцій позивача з ТОВ Укрметалконструкція .

Крім зазначеного, суд також не залишає поза увагою, що за правилами статті 16, пункту 36.1., пункту 36.5. статті 36, пункту 38.1. статті 38, пункту 44.1. статті 44, пункту 47.1. статті 47, пункту 49.2. статті 49 Кодексу, обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Вказана правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 22.10.2010 року та 31.01.2011 року і повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні від 22.01.2009 року (справа Булвес АД проти Болгарії) констатував, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського суду такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товарів/робіт/послуг від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит, однак таких обставин в ході розгляду даної справи судом встановлено не було.

Аналогічна позиція підтверджується численною судовою практикою у відповідних справах (ухвали Вищого адміністративного суду України від 19.02.2013 року № К/9991/64614/11, від 16.03.2013 року № К/800/9087/13).

Незважаючи на зазначене, відповідач позбавив позивача права на формування податкового кредиту через недотримання вимог податкового законодавства його контрагентом.

За таких обставин, висновки відповідача, покладені в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 08.06.2012 року №0000032260 та № 0000042260 не відповідають дійсності, внаслідок чого такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні рішення відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішення суб'єкта владних повноважень, встановлених частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до яких, зокрема, відносяться прийняття рішень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно з частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В свою чергу, відповідачем не доведено правомірності прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Приймаючий до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами статей 69-71, 94,160-165,167,254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Нафгогазобладнання задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві від 08.06.2012 року №0000032260 та № 0000042260.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій