Деснянський районний суд міста Києва
м. Київ, пр. Маяковського, 5в, 2225, "(044) 547-81-73. (044) 547-24-23. (044) 547-37-27"
Справа № 1-873
2010 рік
ВИРОК
ІМ′ЯМ УКРАЇНИ
9грудня 2010 року Деснянський районний суд м.Києва в складі:
головуючого - судді БРОНОВИЦЬКОЇ О.В.
при секретарі - Гаврилюк Г.П.
з участю прокурора - Гаращенка І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України,
українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого,
мешкає: АДРЕСА_1,
зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_4,
раніше судимого:
1. 22.11.2006р. Броварським районним судом Київської області
за ст.296 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі
з іспитовим строком на 3 роки,
2. 10.07.2007р. Броварським районним судом Київської області
за ст.185 ч.3, 71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі,
звільнився 14.07.2009р. умовно-достроково на 1 рік 12 днів,
у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України,
ВСТАНОВИВ:
01.08.2010р. приблизно в 17.40 годин підсудний ОСОБА_1, знаходячись в приміщенні палати №609 на шостому поверсі Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги по вул.Братиславська, 3 в м.Києві, скориставшись тим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, повторно таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_2, а саме: мобільний телефон "Нокіа-6080" вартістю 400грн. з сім-карткою оператора мобільного зв'язку "Київстар" вартістю 50грн., на рахунку якої були гроші в сумі 25грн., після чого намагався зникнути з місця вчинення злочину, однак був викритий потерпілим ОСОБА_3 та усвідомлюючи, що його злочинні дії викриті, не реагуючи на вимогу потерпілого про повернення майна, з метою утримання викраденого майна з місця вчинення злочину зник, чим повторно відкрито викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_2, а саме: мобільний телефон "Нокіа-6080" вартістю 400грн. з сім-карткою оператора мобільного зв'язку "Київстар" вартістю 50грн., на рахунку якої були гроші в сумі 25грн., а всього майно загальною вартістю 475грн.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнав частково та показав, що 01.08.2010р. приблизно в 17.30 годин він разом з ОСОБА_4 приїхали в Київську міську клінічну лікарню швидкої медичної допомоги по вул.Братиславська, 3 в м.Києві з метою провідати свого знайомого Сергія, піднялись на шостий поверх, щоб знайти палату Сергія, він почав обходити палати, шукаючи Сергія, зайшовши в палату №609 він побачив, що в палаті нікого немає, а на тумбочці лежить мобільний телефон Нокіа , який він вирішив викрасти, вказаний телефон він поклав в кишеню шортів, виходячи з палати він зустрів чоловіка, який запитав у нього, що він тут робить, на що він відповів чоловіку, що шукає свого знайомого, чоловік повідомив, що такого в палаті немає, після чого він вийшов з палати на швидким кроком направився до виходу з поверху, він вийшов з лікарні на направився від неї, біля лікарні до нього підійшов ОСОБА_4, якому він не розповідав про викрадення ним мобільного телефону, в цей час до них під'їхали працівники міліції, на викрадений ним мобільний телефон подзвонив потерпілий та працівник міліції довідався, що телефон викрадений, після чого до них підійшов чоловік, якого він зустрів в платі після викрадення ним мобільного телефону, та вказав на нього, мобільний телефон був вилучений, а він був доставлений до органів міліції. Вважає, що він вчинив таємне викрадення чужого майна. Про те, що потерпілий виказував йому вимогу повернення мобільного телефону він не чув. У вчиненому щиро кається.
Не дивлячись на часткове визнання підсудним ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні злочину, його вина в повному обсязі доведена зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами в їх сукупності, а саме:
- показаннями потерпілого ОСОБА_2 на досудовому слідстві про те, що 01.08.2010р. приблизно в 17.40 годин він вийшов з палати №609 на шостому поверсі КМКЛШМД, де знаходиться на лікуванні, а коли повернувся побачив хлопця, який намагався швидко вийти з палати, він запитав у хлопця про причину його знаходження в палаті, на що він відповів, що шукає Сергія, після чого він помітив в руках хлопця мобільний телефон, подивився на тумбочку та виявив відсутність там свого мобільного телефону, в цей час хлопець почав швидко йти, він виказав хлопцю вимогу повернення телефону, на що цей хлопець не відреагував та побіг до виходу, він побіг за хлопцем, продовжуючи вигукувати вимоги про повернення телефону, в цей час інший хлопець запитав у нього, що трапилось, на що він відповів про крадіжку його мобільного телефону, вони разом почали наздоганяти крадія та вимагати повернення телефону, не наздогнавши крадія він повернувся в свою палату, де з мобільного телефону сусіда зателефонував на свій викрадений мобільний телефон, по якому йому відповів чоловік, який представився працівником міліції, якому він відповів що він є власником вказаного мобільного телефону, після чого до приймальні лікарні, куди він вийшов, підійшов працівник міліції та показав йому на двох затриманих, яких він впізнав, а також свій мобільний телефон (а.с.13-14);
- показаннями свідка ОСОБА_4 на досудовому слідстві про те, що 01.08.2010р. після 17.30 годин він разом з ОСОБА_1 приїхали в КМЛШМД по вул.Братиславській, 3 в м.Києві з метою провідати свого знайомого, піднялись на шостий поверх, де він підійшов до медсестри дізнаватись же може знаходитись їх знайомий, а ОСОБА_1 в цей час почав обходити палати, щоб знайти знайомого, коли він з медсестрою йшов до виходу то помітив, що з палати виходить чоловік та кричить в бік ОСОБА_1 з вимогою зупинитись, на запитання медсестри цей чоловік відповів, що у нього викрали мобільний телефон, на вимоги зупинитись на віддати мобільний телефон ОСОБА_1 не відреагував та побіг до виходу, біля виходу з лікарні він наздогнав ОСОБА_1, в цей час до виходу під'їхав автомобіль працівників Беркут , ОСОБА_1 намагався втекти, однак працівники міліції їх затримали (а.с.22-23);
- показаннями свідка ОСОБА_5 в судовому засіданні про те, що 01.08.2010р. ним, при обслуговуванні території в складі групи швидкого реагування, разом з іншими співробітниками були затримані дві особи, одним серед яких був ОСОБА_1, який викликав у них підозру, оскільки при їх появі почав втікати, в цей час був отриманий виклик про викрадення мобільного телефону в КМЛШМД, коли вони спілкувались з ОСОБА_1 у нього випав мобільний телефон, про який ОСОБА_1 пояснив, що він належить йому, коли на мобільний телефон подзвонили він відповів на виклик та дізнався, що цей телефон викрадений і телефонує власник телефону, після цього вони підвезли ОСОБА_1 до потерпілого, який вказав на ОСОБА_1 як на особу, яка викрала у нього мобільний телефон, після чого викрадений мобільний телефон був у ОСОБА_1 вилучений, а затриманих громадян було доставлено до ТВМ-1 Деснянського РУ;
- показаннями свідка ОСОБА_6 на досудовому слідстві про те, що 01.08.2010р. приблизно в 20.20 годин він був присутній в якості понятого при вилученні у ОСОБА_1 мобільного телефону Нокіа 6080 , про який ОСОБА_1 пояснив, що викрав його в палаті Київської лікарні швидкої медичної допомоги по вул.Братиславській, 3 в м.Києві 01.08.2010р. (а.с.17);
- аналогічними показаннями свідка ОСОБА_7 на досудовому слідстві (а.с.18);
- даними, які містяться в протоколі огляду місця події від 01.08.2010р. - палати №609 на шостому поверсі по вул.Братиславській, 3 в м.Києві, фототаблицею до протоколу (а.с.7-8);
- даними, які містяться в протоколі огляду та вилучення від 01.08.2010р., згідно якого у ОСОБА_1 вилучений мобільний телефон "Нокіа-6080", про який він пояснив, що даний телефон він викрав в палаті Київської лікарні швидкої медичної допомоги (а.с.9);
- речовим доказом, в якості якого по справі визнаний мобільний телефон "Нокіа-6080" з сім-карткою оператора мобільного зв'язку Київстар (а.с.10).
Показання підсудного ОСОБА_1 про те, що потерпілим не були викриті його дії щодо викраденого ним мобільного телефону, спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_2 про те, що ним було викрито викрадення його мобільного телефону ОСОБА_1, який на його вимоги про повернення мобільного телефону не реагував, та показаннями свідка ОСОБА_4, який показав про виказування потерпілим вимог ОСОБА_1 щодо повернення мобільного телефону, на які ОСОБА_1 не реагував.
Зазначені показання ОСОБА_1 суд розцінює як намагання завадити встановленню істини по справі, зменшити ступінь своєї вини і міри відповідальності, оскільки, оцінюючи в сукупності зібрані по справі докази, суд виходить з сукупності всіх обставин справи і бере до уваги ті з них, які переконливо свідчать про вчинення підсудним ОСОБА_1 відносно потерпілого відкритого викрадення його майна.
Суд бере до уваги показання потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_4, які не викликають у суду сумнівів, оскільки вони узгоджені, та в своїй сукупності дають достатньо підстав того, що ОСОБА_1 вчинив відносно потерпілого злочин, який йому інкримінується. Крім того, показання потерпілого та свідка підтверджуються та доповнюються всіма іншими зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами в їх сукупності. Суд вважає, що у потерпілого та свідка відсутні підстави для обмови підсудного.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вину підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину доведеною повністю та кваліфікує його дії за ст.186 ч.2 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, який раніше судимий, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та вчинив злочин по даній справі, офіційно не працює, рецидив злочину як обставину, яка згідно ст.67 КК України обтяжує покарання, тому суд вважає неможливим його виправлення без ізоляції від суспільства та обирає йому покарання у виді позбавлення волі, яке він має відбувати в ізоляції від суспільства з урахуванням особи і тяжкості вчиненого ним злочину.
При обранні ОСОБА_1 строку позбавлення волі суд враховує його вік, позитивну характеристику по місцю проживання, його відношення до вчиненого та щире каяття у вчиненому, конкретні обставини вчиненого злочину, вартість викраденого, повернення викраденого потерпілому, відсутність з його боку матеріальних претензій, та приходить до висновку про обрання ОСОБА_1 строку позбавлення волі в межах мінімального, який передбачений санкцією ч.2 ст.186 КК України, і який суд вважає необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчинення ним нових злочинів.
Речові докази по справі: мобільний телефон "Нокіа-6080" з сім-карткою оператора мобільного зв'язку Київстар - підлягають залишенню у потерпілого ОСОБА_2
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, та призначити йому покарання у виді 4-х (чотирьох) років 6-ти (шести) місяців позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з 01.08.2010р. згідно протоколу затримання.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін - утримання під вартою в Київському СІЗО Державного Департаменту України з питань виконання покарань.
Речовий доказ по справі - мобільний телефон "Нокіа-6080" з сім-карткою оператора мобільного зв'язку Київстар - залишити у потерпілого ОСОБА_2
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м.Києва через Деснянський районний суд м.Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим - в той же термін з моменту вручення йому копії вироку.
Головуючий:
Суд | Деснянський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 09.12.2010 |
Оприлюднено | 19.01.2016 |
Номер документу | 54991042 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Деснянський районний суд міста Києва
Броновицька О. В.
Кримінальне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Тимченко С. О.
Кримінальне
Бердянський міськрайонний суд Запорізької області
Петягін Вадим Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні