Ухвала

від 13.01.2016 по справі 265/2657/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ (М. МАРІУПОЛЬ)

22-ц/775/15/2016(м)

265/2657/15-ц

Категорія 5 Головуючий у 1-ій інстанції Ковтуненко О.В.

Суддя - доповідач Ткаченко Т.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

13 січня 2016 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

Головуючого - Ткаченко Т.Б.,

суддів - Песоцької Л.І., Мальцевої Є.Є.,

при секретарі - Брежнєві Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8, Маріупольської міської ради про визнання протиправними дій, визнання права власності на нерухоме майно та земельні ділянки, про зобов'язання реєстраційної служби видати сертифікати про право власності на гаражі та землю за апеляційною скаргою ОСОБА_10, ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 08 вересня 2015 року,

В с т а н о в и л а:

У травні 2015 року ОСОБА_10, ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулись з даним позовом до ОСОБА_8, Маріупольської міської ради (далі ММР), в якому просили визнати дії голови кооперативу Східний - Авто-1 ОСОБА_8 щодо сприяння прийняття виконавчим комітетом протиправного рішення про приватизацію незаконно збудованих споруд на покрівлі належних їм гаражів та позбавлення їх можливості оформити право власності на збудовані ними гаражі і земельні ділянки; визнати право власності на гаражі і земельні ділянки по АДРЕСА_1, а саме за ОСОБА_10 на гараж НОМЕР_1 та земельну ділянку площею 29,6 кв.м., за ОСОБА_4 на гараж НОМЕР_2 та земельну ділянку площею 36,8 кв.м., за ОСОБА_5 на гараж НОМЕР_3 та земельну ділянку площею 32,3 кв.м., за ОСОБА_6 на гараж НОМЕР_4 та земельну ділянку площею 23,5 кв.м., за ОСОБА_7 на гараж НОМЕР_5 та земельну ділянку площею 25,4 кв.м. А також просили зобов'язати реєстраційну службу видати їм сертифікати на право власності на належні їм гаражі і земельні ділянки.

В обґрунтування позову посилались на те, що вони є членами гаражно-будівельного кооперативу Східний-Авто-1 (далі - ГБК Східний-Авто-1 ), якому в 1990 році була виділена земельна ділянка по АДРЕСА_4 для будівництва гаражів. Позивачами у 1993 році за власний кошт були збудовані гаражі у відповідності з архітектурно-плановим завданням, і рішенням виконавчого комітету ММР № 297/12 від 17 жовтня 2012 році було дозволено міському комунальному підприємству Маріупольське бюро технічної інвентаризації (далі - МКП Маріупольське БТІ ) видати правовстановлювальні документи - свідоцтво про право власності на гаражі у кількості 78 диниць на ім'я членів кооперату, у тому числі і позивачів.

Копію зазначеного рішення голова кооперативу ОСОБА_8 своєчасно їм не віддав, посилаючись на комплексне оформлення правовстановлюючих документів. Технічні паспорти та копію цього рішення останній повернув їм в 2013 році, коли законодавчо був змінений порядок оформлення права власності. Ці дії ОСОБА_8 вважають протиправними.

Посилаються також в позові на те, що вони більше 24 років користуються особисто збудованими гаражами та земельними ділянками які знаходяться гаражами, а тому мають право на оформлення у власність землі і гаражів.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 08 вересня 2015 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_10, ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8, Маріупольської міської ради про визнання протиправними дій ОСОБА_8, про визнання права власності на нерухоме майно та земельні ділянки відмовлено.

Додатковим рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 02 листопада 2015 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_10, ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_7 до ОСОБА_8, Маріупольської міської ради про зобов'язання реєстраційної служби видати сертифікати про право власності на гаражі та землю відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду і посилаючись в апеляційній скарзі на порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, позивачі ОСОБА_10, ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5 просять рішення суду скасувати та ухвали нове рішення про задоволення їх вимог.

Відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу у відсутності позивачів ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та відповідача Маріупольської міської ради, які належним чином (телефонограмою), повідомлені про час і місце судового розгляду справи, що підтверджується записом в книзі телефонограм апеляційного суду за №№ 30, 32, 33, 35 ( а.с.265). Маріупольська міська рада звернулась із заявою про розгляд справи без участі їх представника (а.с.267).

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення позивачів ОСОБА_10, ОСОБА_5 та представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити, заперечення відповідача ОСОБА_8, який просив апеляційну скаргу позивачів ОСОБА_10, ОСОБА_5 та представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_3 відхилити, рішення суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, з таких підстав.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права і не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до положень норм статей 16, 392, 386 ЦК власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог щодо визнання дій голови ГБК Східний-Авто-1 ОСОБА_8 незаконними та такими, що потягли за собою прийняття протиправного рішення виконкому, на підставі якого були приватизовані незаконні будівлі на покрівлі гаражів, та позбавило позивачів можливості оформити право власності на належні ним гаражі, суд виходив з того, що позивачі ні в позові, ні в судовому засіданні не зазначили, які саме дії ОСОБА_8 призвели до прийняття якого рішення виконкому. А суд не вправі самостійно обирати предмет спору.

Щодо позиції позивачів про протиправність дій ОСОБА_8 відносно затягування оформлення правовстановлюючих документів на підставі рішення виконкому ММР № 297/12 від 17 жовтня 2012 року, суд виходив з того, що представлені представником відповідача документи свідчать про те, що відповідач, як член кооперативу та його голова, вчасно звернувся до МКП Маріупольське бюро технічної інвентаризації з питанням виконання рішення, однак, рішення не було виконано з інших причин, а не з вини відповідача ОСОБА_8

Відмовляючи у задоволенні позову в частині визнання права власності на гаражі та земельні ділянки, суд дійшов висновку, що їх право не підлягає захисту в судовому порядку відповідно до положень ст.392 ЦК України. На підставі рішення виконавчого комітету ММР за ГБК Східний -Авто-1 були закріплені земельні ділянки для будівництва підземних гаражів, який до цього часу є користувачем земельної ділянки і позивачі користуються земельними ділянками, на яких розташовані гаражі, як члени кооперативу, а тому правила набувальної давності не можуть бути застосовані.

Крім того, позивачі до визначеного законом органу з питанням про передачу у власність певної земельної ділянки не зверталися, а суд не є повноважним органом з цього питання.

З таким висновком колегія суддів не може не погодитися з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 19 вересня 1990 року № 352 дозволено гаражно-будівельному кооперативу Східний-Авто-1 проектування і будівництво підземних гаражів на території ІІ-й і Ш-й черги мікрорайону Східний-1 , згідно проекту, розробленому Маріупольським філіалом інституту Донбассгражданпроект (а.с.41).

Рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 02 лютого 1993 року № 43/14 внесені доповнення в рішення виконкому міської ради від 19 вересня 1990 року № 352 і викладені в наступній редакції: 1. Вилучити із землекористування управління капітального будівництва міськвиконкому земельну ділянку загальною площею 0,67 га в мікрорайоні Східний -1 ; 2. Закріпити за гаражно-будівельним кооперативом Східний - Авто-1 земельні ділянки для будівництва підземних гаражів загальною площею 0,61 га, у тому числі: площею 0,35 га для 1 стоянки зі східної сторони дитячого комбінату, площею 0,082 га для ІІ автостоянки (складається з двох стоянок; 0,048 га розташованої зі східної сторони будинку 67 і площею 0,034 га зі східної сторони проектуємого універсаму), а також площею 0,17 га для ІІІ стоянки по АДРЕСА_2 (а.с.46 - 47).

Рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 17 жовтня 2012 року № 297/12 дозволено міському комунальному підприємству Маріупольське бюро технічної інвентаризації видати правовстановлювальні документи - свідоцтво про право власності: на гараж НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_7; на гараж НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_4; на гараж НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_5; на гараж НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_10; на гараж НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_6, в гаражно-будівельному кооперативі Східний-Авто-1 , який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.61-62).

Відповідно до пояснень позивачів ОСОБА_10, ОСОБА_5 та представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_3 в апеляційному суді, питанням оформлення права власності на гаражі, а саме отримання в МКП Маріупольське БТІ свідоцтва про право власності, займався голова кооперативу ОСОБА_8 за їх згодою.

З листа МКП Маріупольське БТІ від 10 квітня 2013 року № 139 вбачається, що видача правовстановлюючих документів на гаражі не здійснена з причини відсутності ГБК Східний-Авто-1 у словнику вулиць, провулків, товариств і кооперативів м.Маріуполя в Єдиному державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, у зв'язку з чим до Інформаційного центу Міністерства юстиції України було направлено лист щодо внесення кооперативу до зазначеного словника. До 31 грудня 2012 року зазначене питання вирішено не було, а з 01 січня 2013 року відповідно до положень Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-1У Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (зі змінами та доповненнями) БТІ не виконує функцію реєстрації прав власності на нерухоме майно (а.с.108).

Як пояснили в суді позивачі ОСОБА_10, ОСОБА_5 та представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_3 належні їм, відповідно, гаражі НОМЕР_1, НОМЕР_3, НОМЕР_2 в ГБК Східний -Авто-1 були збудовані ними за власні кошти в 1993 року. Зазначені обставини не заперечувались відповідачем ОСОБА_8 та підтверджується відомостями технічних паспортів на гаражі (а.с.15-17, 23-25, 37-39).

Згідно ч.1 ст.15 Закону України від 07 лютого 1991року № 697-XII "Про власність", чинного на час виникнення спірних правовідносин, член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Державна реєстрація права власності та інших речових прав, згідно ч.1 ст.27 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", в редакції Закону № 1878-У1 від 11 лютого 2010 року із змінами, проводиться на підставі:1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно чи його дубліката, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Як пояснили в апеляційному суді позивачі ОСОБА_10, ОСОБА_5 та представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_3, під час розгляду справи в суді першої інстанції вони звертались до Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області з приводу реєстрації права власності на належні їм гаражі в кооперативі.

Відповідно до п. 50 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868, у разі проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудований або реконструйований об'єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, у результаті діяльності житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу заінтересованою особою є інвестор (особа, що придбала майнові права), член відповідного кооперативу.

Для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна, збудовані в результаті діяльності житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу, заявник подає:

довідку житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу про членство в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі; технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна.

У разі коли завершення будівництвом об'єкта містобудування та державна реєстрація прав на такий об'єкт, збудований у результаті діяльності житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу, здійснюється після 1 січня 2013 р., відповідний кооператив після прийняття такого об'єкта в експлуатацію подає: документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку (крім випадків реконструкції об'єктів нерухомого майна без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані); документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта; документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси (крім випадку, коли в результаті реконструкції об'єкта нерухомого майна його адреса не змінилася); затверджений загальними зборами кооперативу список членів кооперативу.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області від 27 липня 2015 року № 23164570, ОСОБА_10 відмовлено у державній реєстрації права власності на гараж, що розташований: АДРЕСА_3 гаражно-будівельний кооператив, гараж НОМЕР_1 (а.с.139).

Відмовляючи ОСОБА_10 у державній реєстрації прав на гараж, державним реєстратором було розглянуто заяву про державну реєстрацію та додані документи і зазначено, що відповідно до пошуку в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Гаражно-будівельний кооператив Східний-Авто-1) ЄДРПОУ - 22030243, натомість в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно назва гаражного кооперативу відрізняється від зареєстрованого (гаражний кооператив Восточный-авто-1 ЄДРПОУ -22030243) про що свідчить, що голові кооперативу потрібно звернутися до ДП Інформаційного Центру Міністерства юстиції України для внесення змін до назви кооперативу.

З пояснень представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_3 та позивача ОСОБА_5 встановлено, що їм також відмовлено у державній реєстрації прав на гаражі, відповідно, НОМЕР_2, НОМЕР_3 з тих самих підстав. Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень прийнято після ухвалення рішення судом першої інстанції.

З огляду на наведене вище, колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги, що позивачі не отримали свідоцтва про право власності на належні їм гаражі внаслідок неправомірних дій голови кооперативу ОСОБА_8

Доказів того, що Реєстраційною службою Маріупольського міського управління юстиції Донецької області їм було відмовлено у державній реєстрації права власності на належні їм гаражі у зв'язку з тим, що на земельній ділянці, на якій розташовані гаражі, вже була зареєстрована нерухомість, право власності на яку виникло на підставі незаконного рішення виконкому, прийнятого внаслідок протиправних дій голови кооперативу ОСОБА_8, матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності:

1) якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами (за умови, що позивач не перебуває з цими особами у зобов'язальних відносинах, оскільки права осіб, які перебувають у зобов'язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов'язального права); 2) у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.

Колегія суддів погоджується і з рішенням суду в частині відмови у задоволенні позовів ОСОБА_10, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 в інтересах позивача ОСОБА_4 про визнання права власності на гаражі та земельні ділянки, на яких вони розташовані.

Відмова органу державної реєстрації прав в оформленні права власності на об'єкт нерухомого майна та видачі свідоцтва у зв'язку з ненаданням необхідних документів для оформлення такого права не є оспорюванням права власності на об'єкт нерухомого майна (постанова Верховного Суду України від 20 червня 2011 р. у справі № 3-55гс11), та у позивачів ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_4 не виникає права на визнання права власності не нерухоме майно на підставі рішення суду.

Як встановлено судом і ці обставини визнані позивачами, земельна ділянка площею 0,61га по АДРЕСА_2 на якій розташовані належні останнім гаражі, закріплена за ГБК Східний-Авто-1 на підставі рішення виконавчого комітету ММР. Зазначена земельна ділянка до цього часу знаходиться в користуванні кооперативу, останній за користування нею сплачує земельний податок ( а.с. 48-60).

Згідно ч.1, ч.5 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Звертаючись до суду з позовом про визнання права власності на земельні ділянки позивачі посилались на те, що вони протягом 24 років користуються земельними ділянками, на яких розташовані їх гаражі. Відповідно до пояснень ОСОБА_10, ОСОБА_5, представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_3 вони до ММР з питання отримання в оренду чи у власність земельні ділянки, на яких розташовані гаражі, не звертались.

Згідно ст.119 ЗК України громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування. Розмір цієї земельної ділянки встановлюється у межах норм, визначених цим Кодексом.

Передача земельної ділянки у власність або у користування громадян на підставі набувальної давності здійснюється в порядку, встановленому цим Кодексом.

Отже, передбачених законом підстав для задоволення позову ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про визнання права власності на земельні ділянки, на яких розташовані належні позивачам гаражі, не вбачається.

Колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотримання норм матеріального і процесуального права, в ньому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються допустимими доказами, дослідженими в судовому засіданні і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.303, 307, 30, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

У х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_10, ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 08 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Т.Б.Ткаченко

Судді: Л.І.Песоцька

Є.Є.Мальцева