Рішення

від 11.04.2007 по справі 12/38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/38

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

11.04.2007                                                                                                Справа  № 12/38

За позовом приватного підприємства „Бреннер”, м. Хуст

до відповідача приватного підприємства  „Дари Карпат”, м. Хуст

про повернення передоплати в сумі 40 000 грн. та 4 000 грн. –штрафу.

                                                                            Суддя    Тисянчин  В. М.

    Представники:

Від позивача – не викликався (явка на розсуд сторін)

Від відповідача –не викликався (явка на розсуд сторін)

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов приватним підприємством „Бреннер”, м. Хуст до приватного підприємства  „Дари Карпат”, м. Хуст про повернення передоплати в сумі 40 000 грн. та 4 000 грн. –штрафу.

На вимогу суду відповідач письмового відзиву на позов не подав, свого уповноваженого представника для участі у розгляді справи не направив, а тому справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

                    Ухвала про порушення провадження у справі направлялась рекомендованим листом, тому неявка уповноваженого представника відповідача у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи по суті, про що зазначено в ухвалі про порушення провадження у справі.

          Повідомлення № 3760532 підтверджує вручення відповідачу 03.03.2007 року ухвали від 28.02.2007 року про порушення провадження у справі, де вказано про  місце і час призначення розгляду справи, чим забезпечено йому реалізацію Конституційного права на судовий захист (п.4 ст. 129 Конституції України).

          Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх,  суд

ВСТАНОВИВ:

          Заборгованість відповідача щодо повернення передоплати в сумі 40 000 грн., підтверджується матеріалами справи, зокрема:

-          рахунком № 7 від 15.06.2004 року;

         -    платіжним дорученням № 132 від22.06.2004 року;

          -  розрахунком позову, а за таких обставин сума основного боргу підлягає стягненню примусово.

         Заявлені вимоги позивача про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).

Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

         Відповідно до ст. 175 ГК України майново –господарські зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених ГК України.

          Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов'язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання –кредитор вправі вимагати виконання обов'язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов'язань у відносинах. Підставою виникнення зобов'язання є юридичний факт.

Відтак, п.2 ст. 693 ЦК України передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов'язальні відносини між сторонами, є передоплата за майбутній товар (ст. 11 ЦК України).

Отже, обов'язок відповідача повернути передоплату в сумі 40 000 грн. є безспірним.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 615; 625 ЦК України).

Відповідно до вимог п.7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача 4 000 грн. – штрафу нарахованих на підставі п.7 Договору. При оцінці правомірності таких вимог – відхиляє їх задоволення з підстав п.6 ст. 232 ГК України.

При постановленні судового рішення враховується характер зобов'язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов'язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово –майнового стану сторони у спорі.

Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно –правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.

                 Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку –письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.

          Таким чином, позивачем переважно доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тому позов підлягає задоволенню частково, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору.

Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій України”;  ст.ст. 4, 33, 34; 36; 43, 44; 49; 75; 82 - 84, 115; 116; Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити  частково.

          2. Стягнути з приватного підприємства  „Дари Карпат” (м. Хуст, вул. Павловича, 7; код 31002542) на користь приватного підприємства „Бреннер” (м. Хуст, вул. Сливова, 30 А; код 31251923) суму 40 000 (сорок тисяч грн.) –основного боргу (передоплати) та 440 (чотириста сорок грн.) -  у відшкодування витрат по оплаті держмита; 118 (сто вісімнадцять грн.) – у відшкодування витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

    3.  В задоволенні решти суми позову –відмовити.

4.  Запобіжний захід в порядку ст. ст. 66, 67 ГПК України відповідно ухвали суду від 22.02.2007 року залишити в силі до повного виконання даного рішення суду, кінцево встановивши, з врахуванням висновку суду, його розмір згідно присудженої загальної суми – 40 558 грн.    

     5.          Копію рішення надіслати сторонам та ДВС у Хустському районі для врахування до постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.03.2007 року (В/П № 9-587/07).

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                 Тисянчин В. М.