20-5/092
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"10" квітня 2007 р. справа № 20-5/092
За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія Севастопольенерго” (99040 м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44)
До: Відкритого акціонерного товариства „Севастопольская страховая компания „Наш город” (99018 м. Севастополь, вул. Крестовського, б. 28-А)
про стягнення заборгованості в розмірі 17121,87 грн.
Суддя Євдокимов І.В.
Представники сторін:
Позивач: Злобін А.А., довіреність № 3567/0/2-07 від 12.03.2007;
Відповідач: не з'явився.
Суть спору:
Позивач, ВАТ “Енергетична компанія Севастопольенерго”, звернувся до суду з позовом до відповідача, ВАТ „Севастопольская страховая компания „Наш город”, про стягнення заборгованості в розмірі 17121,87 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору № 863 від 25.03.2005.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином у встановленому порядку, проте як свідчать матеріали справи ухвала про порушення провадження по справі та призначенні її до розгляду позивачем отримана 28.03.2007 (поштове повідомлення № 10660 від 30.03.2007, а.с. 51).
Представнику позивача роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вирішив можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відсутності представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані позивачем докази, заслухавши представника позивача, суд
встановив:
Відносини електроенергетики в Україні регулюються Законом України „Про електроенергетику”, Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 № 441 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2002 № 475 та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 в редакції постанови НКРЕ від 22.08.2002 № 928.
Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
25.03.2005 між ВАТ ЕК “Севастопольенерго” та ВАТ „Севастопольская страховая компания „Наш город” укладений Договір № 863 про постачання електричної енергії строком дії із дня підписання по 31.12.2005. Він вважається продовженим на наступний рік, якщо ні одна із сторін не заявить про його розірвання або зміну не менш ніж за 30 днів до закінчення дії Договору. (арк. с. 10-16).
Цей договір не був розірваний. Сторонами вчинялись дії по його виконанню.
Як вбачається з матеріалів справи, після 31.12.2005 і на момент виникнення спірних взаємовідносин та звернення з позовом в господарський суд ВАТ ЕК “Севастопольенерго” забезпечувало ВАТ „Севастопольская страховая компания „Наш город” електроенергією, а ВАТ „Севастопольская страховая компания „Наш город” користувалося нею і частково оплачувало спожиту електроенергію, що є проявом погодження сторін на продовження договірних відносин.
З урахуванням викладеного та беручи до уваги положення статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” слід вважати, що ВАТ ЕК “Севастопольенерго” поставляло, а ВАТ „Севастопольская страховая компания „Наш город” користувалось електроенергією на підставі Договору № 863 від 25.03.2005 (далі –Договору).
Пунктом 2.2.4 Договору передбачено обов'язок відповідача оплачувати вартість електричної енергії відповідно до умов Додатку № 3 та № 4 згідно з умовами, вказаними у розділі 8 Договору.
Відповідно до пункту 2.2.2 Договору, відповідач зобов'язався дотримуватися режиму споживання електричної енергії відповідно до умов розділу 5 Договору, згідно з яким корегування граничної величини споживання може здійснюватися як із збільшенням, так із зменшенням, у тому числі до нульового рівня, у залежності від рівня здійсненої оплати за розрахунковий період.
Згідно з п. 8.1 Договору розрахунковим вважається період з 10 календарного числа місяця до такого ж календарного числа поточного місяця.
Розрахунки за спожиту електричну енергію здійснюються виключно грошовими коштами на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника в уповноваженому банку. У випадку перерахування Споживачем коштів за електричну енергію на інший рахунок Постачальника, Постачальник зобов'язаний повернути ці кошти за заявою Споживача чи самостійно у триденний строк з дня їх отримання.
За дату оплати приймається дата надходження коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника або дати внесення Споживачем готівкових коштів в касу Постачальника.
Усі рахунки на оплату електричної енергії повинні оплачуватися Споживачем на протязі 5 банківських днів з дня виписування рахунку.
Строк остаточного розрахунку 15 число календарного місяця.
Відповідно до п. 10.2.2 Правил користування електричною енергією Споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.
На підставі показників розрахункових приладів обліку, які надавались відповідачем щомісячно, позивач здійснив нарахування за спожиту електроенергію, та виставив відповідні рахунки.
Зобов'язання по договору позивачем виконувались належним чином, але відповідачем зобов'язання по договору виконувались несвоєчасно та не повному об'ємі, у зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем за період з 09.02.21006 по 26.12.2006 склала 5114,12 грн.
Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003р. та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003р. зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Додатком № 1 до договору № 863 від 25.03.2005 був встановлений об'єм постачання електроенергії на 2006 рік.
Відповідно до звітів про спожиту електроенергію, об'єм спожитої електричної енергії відповідачем у лютому 2006 року склав 11380 кВт/г, при договірної величині споживання 7000 кВт/г (перевищення склало 4380 кВт/г), у квітні 2006 року –7120 кВт/г, при договірної величині споживання 7000 кВт/г (перевищення –120 кВт/г), у травні 2006 року –3820 кВт/г при договірної величині споживання 3500 кВт/г (перевищення склало 3820 кВт/г), у червні 2006 року –3760 кВт/г при договірної величині споживання 3500 кВт/г (перевищення склало 260 кВт/г), у липні 2006 року –3820 кВт/г при договірної величині споживання 3500 кВт/г (перевищення склало 320 кВт/г).
На підстав даних звітів позивач здійснив нарахування та виставив відповідні рахунки за перевищення договірної величини споживання електроенергії: рахунок № 9121 від 21.02.2006 на суму 1257,75 грн., рахунок № 11835 від 13.03.2006 на суму 35,22 грн., рахунок № 24821 від 22.05.2006 на суму 91,30 грн., рахунок № 29842 від 22.06.2006 на суму 73,48 грн., рахунок № 30683 від 10.07.2006 на суму 91,49 грн.
Таким чином загальна заборгованість відповідача перед позивачем за перевищення договірної величини споживання електроенергії за період з лютого 2006 року по липень 2006 року склала 1549,29 грн.
Відповідно до п. 6 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” Споживачі у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Згідно з п. 4.2.3 Договору споживач сплачує постачальнику електроенергії вартість електроенергії, розраховану виходячи з приєднаної потужності струмоприймачів (відповідно до методики НКРЕ) у випадку споживання електроенергії крім схем обліку електроенергії та інших порушень, визначених методичними рекомендаціями НКРЕ.
Сторони домовились, що у випадку виявлення вишеперелічених факторів з боку споживача постачальник електроенергії здійснює розрахунок суми відшкодування збитків, виходячи із розрахунку часу роботи струмоприймачів споживача на протязі 24 годин на добу.
06.09.2006 представниками позивача була проведена перевірка стану розрахункових приладів обліку відповідача за адресою: м. Севастополь, вул. Крестовського, 28-А (у присутності представника відповідача).
Перевіркою встановлено, що споживач порушив Правила користування електричною енергією шляхом самовільного підключення струмоприймачів до мереж позивача. ВАТ „Севастопольская страховая компания „Наш город було раніш відключений від електромережі 14.02.2006.
Відповідно до п. 6.49 Правил користування електричною енергією тимчасове безоблікове користування електричною енергією здійснюється споживачем на підставі договору про тимчасове безоблікове користування електричною енергією між споживачем та постачальником електричної енергії. Тимчасове безоблікове користування електричною енергією за заявою споживача може бути дозволено постачальником електричної енергії.
Проте, як вбачається із матеріалів справи відповідач не звертався до позивача із заявою про надання вказаного дозволу, а позивач в свою чергу не надавав відповідачеві такого дозволу.
Згідно з п. 6.41 Правил користування електричною енергією у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
На підставі виявлених порушень представником позивача у присутності представника відповідача був складений акт № 0088776 від 06.09.2006 (а.с. 23-24). Представник відповідача від підписи відмовився.
Відповідно до п. 7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 року № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 р. за № 782/12656 позивач здійснив розрахунок вартості недоврахованої електричної енергії (а.с. 25) та виставив рахунок № 44114 від 19.09.2006 на суму 9210,19 грн.
Таким чином, заборгованість відповідач перед позивачем за недораховану електричну енергію станом на 26.12.2006 складає 9212,10 грн.
Згідно з п. 4.2.1 Договору за недотримання строків платежів, передбачених п. 2.2.4, п. 2.2.5 Договору, вказаних у додатку “Порядок розрахунків”, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення. Пеня нараховується з 3 дня після дати остаточного розрахунку, вказаної в додатку № 6. Сума пені нараховується Споживачу до дня ліквідації заборгованості та включається у платіжну вимогу окремою строчкою.
Відповідно до п. 8.6 Договору у випадку несвоєчасної оплати обумовлених даним порядком платежів Постачальник здійснює нарахування Споживачу нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Згідно статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 виконання зобов'язань може забезпечуватися пенею.
Позивачем нарахована пеня в сумі 667,65 грн., яка підлягає стягненню.
Відповідно до п. 4.2.4 договору споживач, який прострочив виконання грошового зобов'язання за вимогою постачальника зобов'язаний оплатити суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 процентів річних з простроченої суми боргу.
Суму основного боргу позивач просить стягнути з урахуванням збитків від інфляції та 3% річних.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотку річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.
Відповідно наданому позивачем розрахунку, сума 3% річних складає 127,03 грн., сума збитків від інфляції –453,64 грн.
Все вищевказане дає суду право для висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 171,22,00 грн. та інформаційне – технічного забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 75, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
в и р і ш и в :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Севастопольская страховая компания „Наш город” (99018 м. Севастополь, вул. Крестовського, б. 28-А, код ЕДРПОУ 31019603, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія Севастопольенерго” (99040 м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, ЕДРПОУ 05471081, р/р 2603830131168 в СМВ № 4548 ВАТ “Державний Ощадний Банк України”, МФО 384027) заборгованість по активної електроенергії в сумі 5114,12 грн., перевищення договірної величини споживання в сумі 1549,24 грн., вартість недоврахованої електричної енергії в сумі 9210,19 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Севастопольская страховая компания „Наш город” (99018 м. Севастополь, вул. Крестовського, б. 28-А, код ЕДРПОУ 31019603, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія Севастопольенерго” (99040 м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, ЕДРПОУ 05471081, п/р 260073537 в АБ “Перший інвестиційний банк” м. Києва, МФО 300506) пеню в розмірі 667,65 грн., 3% річних в розмірі 127,03 грн., збитки від інфляції в розмірі 453,64 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Севастопольская страховая компания „Наш город” (99018 м. Севастополь, вул. Крестовського, б. 28-А, код ЕДРПОУ 31019603, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія Севастопольенерго” (99040 м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, ЕДРПОУ 05471081, п/р 260073537 в АБ “Перший інвестиційний банк” м. Києва, МФО 300506) витрати по сплаті державного мита в сумі 171,22 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя І. В. Євдокимов
Рішення оформлено
згідно з вимогами
ст. 84 ГПК України
та підписано
12.04.2007
Розсилка:
1. ВАТ “Енергетична компанія Севастопольенерго” (99040 м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44)
2. ВАТ „Севастопольская страховая компания „Наш город” (99018 м. Севастополь, вул. Крестовського, б. 28-А)
3. Справа
4. наряд
Суд | Господарський суд м. Севастополя |
Дата ухвалення рішення | 10.04.2007 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 554981 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Латинін Олег Анатолійович
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Латинін Олег Анатолійович
Господарське
Господарський суд м. Севастополя
Євдокимов І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні