Постанова

від 26.03.2007 по справі 2/233

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/233

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                  

26.03.07                                                                                           Справа  № 2/233

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючий-суддя                                                  Давид Л.Л.

Суддів                                                            Кордюк Г.Т.

Мурської Х.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Ортодоксальної іудейської релігійної громади міста Мукачево (Хофмана), б/н від 07.02.2007 р.

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.01.2007 року

у справі № 2/233 (суддя - Ремецькі О.Ф.)

за первісним позовом Дочірнього підприємства „Стар”, м. Мукачево, Закарпатська область

до відповідача Ортодоксальної іудейської релігійної громади міста Мукачево (Хофмана), м. Мукачево, Закарпатська область

за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Мукачівської іудейської релігійної громади, м. Мукачево, Закарпатська область

про усунення перешкод у користуванні майновим комплексом в м. Мукачево, по вул. Берегівській, загальною площею 592, 50 кв.м шляхом його звільнення

за зустрічним позовом Ортодоксальної іудейської релігійної громади міста Мукачево (Хофмана), м. Мукачево, Закарпатська область

до відповідача Дочірнього підприємства „Стар”, м. Мукачево, Закарпатська область

про визнання недійсним договору купівлі-продажу №3832 від 16.06.2006 р.

за участю представників сторін:

від скаржника-відповідача за первісним позовом по справі: не з‘явились;

від позивача: Глагола Г.П. –представник (довіреність за № 2056 від 24.10.2006 року);

від третьої особи: Глагола Г.П. –юрист (довіреність за №477 від 03.01.2007 року);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 19.01.2007 року у справі №2/233 позовні вимоги Дочірнього підприємства „Стар” до Ортодоксальної іудейської релігійної громади міста Мукачево (Хофмана) задоволено повністю. Ортодоксальну іудейську релігійну громаду міста Мукачево (Хофмана) зобов`язано у строк до 19.02.2007 р. звільнити в користь Дочірнього підприємства „Стар” майно –цілісний майновий комплекс в м. Мукачево, вул. Берегівська, 3, загальною площею 592, 50 кв.м, який складається з учбового корпусу літ.А, учбового корпусу літ.Б., сторожки літ.В, контори літ.Г, складу літ. Д, котельні літ.Е, вбиральні літ.Ж, умивальника літ. З та споруди 1-3, мощення І. В задоволенні зустрічного позову щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу №3823 від 16.06.2006 р. відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що згідно вимог ст.ст.386, 391 ЦК України та ст.48 Закону України „Про власність” власник має право на захист права власності від порушень, хоча б вони і не були пов`язані із позбавленням володіння, а також не залежать від наявності чи відсутності протиправності дій відповідача. Матеріалами справи підтверджується факт користування відповідачем майном, яке належить позивачу на праві власності, без визначених чинним законодавством підстав, оскільки відсутній договір на оплатне чи безоплатне користування ним, його відчуження у визначеному законом порядку на користь відповідача. За таких обставин, первісний позов визнано таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі. Доводи Позивача за зустрічним позовом не взяті місцевим господарським судом до уваги з огляду на наступне. Угода може бути визнана недійсною з підстав, передбачених законом. Загальні підстави недійсності угод встановлені ст.203 ЦК України, за якою недійсною визнається угода, що не відповідає вимогам закону та суперечить моральним засадам громадянського суспільства. Правило, встановлене цією нормою, застосовується в усіх випадках, коли угода вчинена з порушенням закону і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють спеціальні підстави та наслідки недійсності угод, зокрема статей 219-235 ЦК України, абз.2п.6 ст.29 Закону України „Про приватизацію державного майна”, п.2 ст.20 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, п.3 ст.14 Закону України „Про оренду землі” тощо. Аналізуючи доводи Позивача, заперечення Відповідача та третьої особи стосовно невідповідності оспорюваної угоди вимогам чинного законодавства, судом не встановлено наявність обставин, з якими закон пов`язує недійсність угоди: не відповідність змісту угоди вимогам закону, не додержання встановленої форми угоди, правоздатності сторін за угодою тощо.

Скаржник, Ортодоксальна іудейська релігійна громада міста Мукачево (Хофмана), 07.02.2007 р. звернулася з апеляційною скаргою, б/н, просить скасувати рішення місцевого господарського суду як таке, що винесене з порушенням вимог чинного законодавства,  неповним з`ясуванням фактичних обставин справи та невжиття заходів для всебічного та об`єктивного вирішення справи по суті. Так, Відповідачем подано зустрічний позов, який повинен був бути розглянутий, насамперед, з огляду на свій зміст, форму та суть. Однак, місцевий господарський суд, всупереч вимогам процесуального законодавства по суті відхилив його. Поданий в судове засідання протокол Іудейської релігійної общини м. Мукачево про делегування загальними зборами общини Правлінню общини права здійснення відсудження майна релігійної громади не міг братися до уваги оскільки не виступає додатком до Статуту общини і не має жодної юридичної сили. Згідно вимог ст.14 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації” для одержання релігійною громадою правоздатності юридичної особи громадяни в кількості не менше 10 чоловік, які її утворили подають заяву та статут на реєстрацію до обласної державної адміністрації. Судом упущено той факт, що оскільки статут Релігійної іудейської громади зареєстрований 20.04.1999 р. за №160 (нова редакція –27.10.2004 р. за №605), то і правонаступництво по праву власності на будівлю по вул. Берегівській, 3 належить цій громаді. Третя ж сторона правонаступництва не набувала, оскільки згідно довідок компетентних органів, рішення про реєстрацію статуту Іудейської релігійної громади м. Мукачево в 1992 р. не приймалося. Виходячи з вищенаведеного, Скаржник прийшов до висновку, що третя сторона не виступаючи правонаступником надуманої ним іудейської релігійної громади в м. Мукачево за її твердженням, зареєстрованої в 1992 р., не може бути власником майна по вул. Берегіська,3 в м. Мукачево. Отже, керуючись ст.ст. 91, 92, 94, 104, 105 ГПК України, Апелянт просить скасувати рішення господарського суду Закарпатської області від 19.01.2007 р., а справу направити на новий розгляд.

21.02.2007 р. Мукачівської іудейською релігійною громадою подано Пояснення по апеляційній скарзі, в якій вона спростовує викладені в ній обставини та наводить факти, згідно яких рішення місцевого господарського суду винесено з дотриманням усіх вимог процесуального та матеріального законодавства. Так, Іудейська релігійна громада зареєстрована 19.10.1989 р. Радою у справах релігій при Раді Міністрів СРСР. Рішенням №23 від 21.01.192 р. Уповноваженим у справах релігій при Раді Міністрів України по Закарпатській області зареєстровано Статут громади. 21.07.1995 р. зазначена громада зареєстрована Закарпатським обласним управлінням статистики і отримала код ЗУКПО 22113354, а 22.03.1999 р. отримала довідку №3721 про включення Мукачівської іудейської релігійної громади як юридичної особи до ЄДРПОУ з ідентифікаційним кодом 22113354 (після перереєстрації статуту - довідку №4351 від 26.05.1999 р.). 05.09.1997 р. громада стала на облік у Мукачівську об`єднану державну податкову інспекцію. 25.05.1999 р. рішенням №231 Закарпатським обласним управлінням релігії зареєстровано новий Статут цієї громади. Згідно заяви громади як юридичної особи, 27.01.1993 р. Мукачівський міськвиконком прийняв рішення №14 про повернення у власність громади будинковолодіння по вул. Берегівській, 3 у м. Мукачево, підтверджене розпорядженням представника Президента України №144 від 24.03.1993 р. Рішенням №104 від 28.05.1998 р. Мукачівським міськвиконкомом передано ще одну частину зазначеної будівлі. Спростовуючи викладені в апеляційній скарзі обставини, Мукачівська іудейська релігійна громада наводить факти діяльності пана Хофмана як рабина Ізраїльської громади та в подальшому засновником іншої Іудейської релігійної громади –в подальшому ортодоксальної. Виходячи з вищенаведеного, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Позивач, Дочірнє підприємство „Стар”, у відзиві від 02.03.2007 р. за №203/01-2 спростовує наведені в апеляційній скарзі обставини та просить залишити рішення господарського суду Закарпатської області без змін так як останнє винесено на підставі повного та всебічного дослідження усіх фактичних обставин справи та вірного застосування вимог чинного законодавства. Так, договір купівлі-продажу, оспорюваний Позивачем за зустрічним позовом, укладений відповідно до вимог ст.203 ЦК України та відповідає нормативним актам цивільного законодавства і не суперечить моральним засадам суспільства, вчинений особами, які мають достатній обсяг цивільної дієздатності, у нотаріальній письмовій формі. Чинні норми цивільного законодавства не передбачають інших підстав визнання правочину недійсним. Крім цього, жодна норма Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації” прямо не вказує, що відчуження культових споруд є виключною прерогативою загальних зборів релігійної громади. На загальних зборах громада не приймала рішення про внесення змін у п.4.7. Статуту про повноваження загальних зборів. Прийнято рішення на певний час довірити винесення рішення правлінню громади. Таке рішення не вимагає внесення змін до статуту з подальшою їх реєстрацією в органах державної влади.

Представник Відповідача - Ортодоксальної релігійної громади міста Мукчево (Хофмана) (скаржник) не з‘явився, причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалою суду від 14.02.2007 року, про що свідчать поштові повідомлення про вручення за № 2139238, №2139246, №2139220.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.02.2007 року участь представників сторін визначена на власний розсуд.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду порадившись вирішила розглядати справу за наявними у ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані по них докази, вислухавши представника позивача та третьої особи, Львівський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про відповідність рішення місцевого господарського суду нормам чинного законодавства, виходячи з наступного.

16.06.2006 р. Мукачівською іудейською релігійною громадою (Продавець) та Дочірнім підприємством „Стар” (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу комплексу, згідно якого у власність ДП „Стар” передавався цілісний майновий комплекс, розташований в м. Мукачево, по вул. Берегівській, 3, загальною площею 592, 50 кв.м та складався з учбового комплексу літ.А, площею 156,60 кв.м, учбового комплексу літ. Б. площею 261,90 кв.м, сторожки літ.В. площею 4,80 кв.м. контори літ Г. площею 22,60 кв.м, складу літ. Д, площею 6, 40 кв. м, котельні літ Е, площею 5,50 кв.м, вбиральні літ.Ж площею 5,60 кв.м, умивальника, літ З площею 4,60 кв.м та споруди 1-3, мощення І (а.с.9-11). Вказаний об`єкт належав Продавцю на підставі Свідоцтва про право власності (справа №20/1 від 09.08.1994 р. та справа №24/1 від 25.11.1993 р. на підставі Ухвали Арбітражного суду Закарпатської області та рішення Мукачівської міської ради ІІ сесії ХХІІІ скликання від 29.04.1999 р., та зареєстрованого в Мукачівському міжрегіональному бюро інвентаризації та експертної оцінки під реєстровим №473-„в”, реєстраційний №5605920 (а.с.85).

30.06.2006 р. Мукачівським міжрегіональним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки проведено реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме майновий комплекс, придбаний Дочірнім підприємством „Стар” на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського МНО 16.06.2006 р. за реєстр. №3823 (а.с.2).

Дочірнє підприємство „Стар” неодноразово зверталось до Іудейської ортодоксальної релігійної громади міста Мукачево з проханням звільнити займане останнім приміщення придбаного ДП „Стар” у зв`язку з початком проведення ремонтних робіт (Лист від 03.10.2006 р. за №5470 (а.с.14), Лист від 22.08.2006 р. за №5389/01-2 (а.с.15), Лист від 27.09.2006 р. за №5462 (а.с.16).

10.10.2006 р. Дочірнє підприємство „Стар” звернулося до господарського суду Закарпатської області з позовом до Іудейської ортодоксальної релігійної громади міста Мукачево (Хофмана) про усунення перешкод в користуванні власністю, шляхом виселення (а.с.2-3).

02.12.2006 р. Ортодоксальна іудейська релігійна громада м. Мукачева (Хофмана) звернулася до господарського суду Закарпатської області з зустрічним позовом до Дочірнього підприємства „Стар” про визнання правочину недійсним, а саме Договору купівлі-продажу №3823 від 16.06.2006 р. (а.с.59-60).

Згідно Довідки Управління з питань внутрішньої політики Закарпатської обласної державної адміністрації від 12.01.2007 р. за №01-19/5, станом на 10.01.2007 р. у м. Мукачеві на підставі ст.14 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації” діють дві іудейські релігійні громади, а саме: Релігійна іудейська громада, Статут якої зареєстровано розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 20.04.1999 р. за №169 (нова редакція від 27.10.2004 р. за №605) та релігійна іудейська громада, статут якої зареєстровано розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 25.05.1999 р. за №231 (а.с.78).

При перегляді рішення місцевого господарського суду, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду керувалась наступним. Згідно вимог ст. 316 ЦК України, ст. 2 Закону України „Про власність”, право власності - це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. З матеріалів справи вбачається, що Позивачем та Мукачівською іудейською релігійною громадою укладено договір купівлі-продажу майнового комплексу, продавцем згідно якого виступила Мукачівська релігійна громада. Оскільки на момент укладення даного договору правомірність перебування такого комплексу у власності Мукачівської релігійної громади не спростовано, то згідно вимог ст. 49 Закону України „Про власність”, вважається, що Продавець відчужив зазначене майно правомірно, а покупець обгрунтовано та на законних підставах набув право власності на зазначений комплекс (презумпція правомірності володіння майном).

Згідно вимог ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права й обмежений у його здійсненні. Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків. Таким чином, вимоги Позивача щодо захисту його права власності на придбані будівлі шляхом усунення перешкод в їх використанні з боку Ортодоксальної іудейської релігійної громади є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Відповідач, всупереч вимог ст.ст.33, 34 ГПК України, не довів належними і допустимими доказами факт правомірності використання зазначених будівель (відсутній договір купівлі-продажу, оренди майнового комплексу чи відповідні реєстраційні посвідчення, які засвідчують дане право).

Вимоги за зустрічним позовом, на думку судової колегії, є такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне. Розглянувши клопотання Голови єврейської релігійної общини про повернення релігійній общині культової споруди, що знаходиться у м. Мукачево по вул. Берегівській, 3, де розміщений облавтоучкомбінат, керуючись вимогами ч.2 ст.17 Закону УРСР „Про свободу совісті та релігійні організації”, Виконавчий комітет Мукачівської міської ради народних депутатів 27.01.1993 р. прийняв рішення №14, яким відмінив рішення МВК №233 від 30.07.1965 року про передачу з балансу міськкомунгоспу на баланс Закарпатського облавтоучкомбінату приміщення №3 по вул. 40 років Жовтня (Берегівська, 3). Розпорядженням Представника Президента України у Закарпатській області від 24.03.1993 р. за №144 повернуто у власність релігійній громаді іудеїстів м. Мукачеве будинок по вул. Береговій, 3 (колишню культову споруду). Закарпатським облавтоучкомбінатом оскаржено ці дії органів державної влади в судовому порядку, де третьою особою виступала Мукачівська іудейська релігійна громада. Згідно рішень Арбітражного суду Закарпатської області та виданих на їх виконання наказів по справах №20/1, 24/1 від 25.11.1993 р., Закарпатський облавтоучкомбінат зобов`язано звільнити займану будівлю у м. Мукачево по вул. Берегівській, 3. Рішенням господарського суду Закарпатської області від 20.01.2005 р. за №5/368, за позовом Релігійної іудейської громади міста Мукачево до Виконавчого комітету Мукачівської міської ради щодо скасування свідоцтва про право власності та зобов`язання до видачі свідоцтва про право власності, встановлено, що релігійна іудейська громада м. Мукачево, на користь якої передано культову споруду, зареєстрована Рішенням Ради у справах релігій при раді Міністрів СРСР від 19.10.1989 р. та рішенням уповноваженого у справах релігій у Закарпатській області №23 від 21.01.1992 р. (Довідка №3721) та перереєстровано 25.05.1999 р. (Довідка №4351). Ортодоксальна іудейська релігійна громада міста Мукачево (Хофмана) є новоствореною юридичною особою, яка здійснила реєстрацію статуту 20.04.1999 р. на підставі Розпорядження голови Закарпатської облдержадміністрації №160 від 20.04.1999 р, а тому не виступає правонаступником вищезазначеної релігійної іудейської громади міста Мукачево. Згідно вимог ч.2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду  (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Безпідставність вимог позивача за зустрічним позовом підтверджується наступним. Стаття 203 ЦК України передбачає загальні вимоги, дотримання яких є необхідною умовою чинності правочину. Ними з огляду на те, що учасниками правовідносин виступають юридичні особи є: зміст правочину не може суперечити нормам ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; правочин має вчинятись у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним тощо. Стаття 204 ЦК України встановлює презумпцію правомірності правочину. Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач за зустрічним позовом довів належними і допустимими доказами правомірність укладення оспорюваного договору, його відповідність вимогам чинного законодавства та моральним засадам суспільства, а саме договір укладено правомочною особою, наділеною необхідним обсягом цивільної дієздатності, згідно вимог Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації”; дотримано письмової форми, згідно вимог ст.ст. 206-208 ЦК України та здійснено його нотаріальне посвідчення; правочин спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним.

Позивачем ж за зустрічним позовом, всупереч вимог ст.ст.33, 34 ГПК України не спростовано презумпції правомірності оспорюваного договору купівлі-продажу та, як наслідок, не доведено обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення Господарського суду Закарпатської області чинному законодавству, матеріалам справи та дійсним обставинам.

Керуючись ст. ст. 99, 101,102 103, 105 ГПК України ,-

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1.      Рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.01.2007 року у справі №2/233 залишити без змін, апеляційну скаргу Ортодоксальної іудейської релігійної громади міста Мукачево (Хофмана) - без задоволення.

2.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку

3.          Справу №2/333 повернути Господарському суду Закарпатської області.

Головуючий-суддя                                                                                Л.Л.Давид

Суддя                                                                                                    Г.Т. Кордюк

Суддя                                                                                                    Х.В.Мурська