Постанова

від 14.03.2016 по справі 908/2014/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2016 р. Справа № 908/2014/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пуль О.А. , суддя Білоусова Я.О. , суддя Лакіза В.В.

за участі секретаря Марченко В.А.

за участю представників сторін:

ТОВ "Стратегічний партнер - ІТ" - ОСОБА_1 (довіреність від 22.02.2016р.), ОСОБА_2 (довіреність від 22.02.2016р.), ОСОБА_3 (довіреність від 03.04.2015 р.),

ТОВ "Проком" - ОСОБА_4 (довіреність №2806 від 30.07.2015р.), ОСОБА_5 (директор),

ТОВ "Арумтек" - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №1658 З/2) та апеляційну скаргу позивача (вх. №1934 З/2) на рішення господарського суду Запорізької області від 05.02.15р. у справі № 908/2014/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стратегічний партнер - ІТ» , Дніпропетровськ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проком» , м.Запоріжжя,

про стягнення 68987 грн. 50 коп. попередньої оплати, 70022 грн. 31 коп. пені,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проком» , м.Запоріжжя,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стратегічний партнер - ІТ» , м.Дніпропетровськ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Арумтек» , м.Київ,

про стягнення 175575 грн. основного боргу за договором № 02/11 від 01.07.2011р.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 05.02.2015р. (суддя Попова І.А.) в задоволенні первісних позовних вимог ТОВ «Стратегічний партнер - ІТ» про стягнення 68987 грн. 50 коп. попередньої оплати, 70022 грн. 31 коп. пені відмовлено. В задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ «Проком» про стягнення 175575 грн. основного боргу за договором № 02/11 від 01.07.2011р. відмовлено.

ТОВ «Стратегічний партнер - ІТ» з рішенням місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити первісний позов, в іншій частині рішення залишити без змін, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції, використовуючи приписи ст.849 та 903 ЦК України стверджує, що позивач повинен був у разі невиконання відповідачем робіт у встановлений строк відмовитись від договору та вимагати відшкодування збитків. На думку апелянта, такі твердження суду першої інстанції не відповідають дійсності в повній мірі, оскільки нормами діючого законодавства передбачено, що відмова від договору це право, а не обов'язок. У даному випадку позивач таким правом не скористався, а використав інші механізми права.

Також посилається на інші обставини, викладені в скарзі.

ТОВ «Проком» з рішенням місцевого господарського суду також не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити зустрічний позов, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, не звернув увагу на те, що уповноважені представники ТОВ СП-ІТ в порушення вимог п.4.6. договору безпідставно відмовлялися нарочно отримувати від уповноважених представників ТОВ Проком акти приймання-передавання виконаних робіт, в той час як приписи ст.853 ЦК України свідчать про обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Також, як зазначає апелянт, ТОВ СП-ІТ , отримавши акти приймання-передавання виконаних робіт від ТОВ Проком , ніяким чином на них не відреагувало, жодних мотивованих заперечень з цього приводу на адресу ТОВ Проком не направило, а тому враховуючи умови договору, роботи вважаються прийнятими замовником.

15.04.2015р. до суду від ТОВ "Проком" надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ "Стратегічний партнер-ІТ" (вх. №6105), в якому відповідач просив залишити рішення суду в частині відмови ТОВ "СП-ІТ" в задоволенні первісних позовних вимог про стягнення з ТОВ "Проком" 68987,50 грн. основного боргу та пені у розмірі 70022,82 грн. без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "СП-ІТ" без задоволення.

18.05.2015р. до суду від ТОВ "СП-ІТ" надійшли письмові пояснення (вх. №7686), в яких позивач просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні первісних вимог та постановити в цій частині нове рішення, яким задовольнити первісний позов, в іншій частині рішення залишити без змін.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.06.2015р. у справі № 908/2014/13 було призначено додаткову судову комп'ютерно-технічну експертизу, проведення якої доручено ОСОБА_6, експерту І кваліфікаційного класу, працівнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежний інститут судових експертиз» .

01.02.2016р. до суду від ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз» надійшов висновок №8454 комп'ютерно-технічної експертизи, складений 28.01.2016р.

23.02.2016р. до суду від ТОВ Проком надійшли письмові пояснення по справі (вх.№2095), а 24.02.2016р. заперечення щодо висновку ТОВ НІСЕ (вх.№2157), в яких відповідач зазначив, що аналіз висновку у розрізі кожної його частини свідчить, що даний висновок оформлений з порушенням вимог діючого законодавства, він не містить в собі докладного опису проведених фахівцем досліджень, є неясним та нечітким.

24.02.2016р. до суду від ТОВ Проком надійшло клопотання (вх.№2292) про призначення повторної судової комп'ютерно-технічної експертизи.

29.02.2016р. у судовому засіданні було оголошено перерву до 14.03.2016р.

10.03.2016р. до суду від ТОВ Проком надійшли письмові пояснення (вх. №2660).

14.03.2016р. до суду від ТОВ СП-ІТ надійшли письмові пояснення (вх.№2749, №2775), в яких позивач просив суд у задоволенні клопотання відповідача про призначення повторної судової комп'ютерно-технічної експертизи відмовити. Також просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні первісного позову та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення первісного позову.

Також, 14.03.2016р. до суду від ТОВ СП-ІТ надійшло клопотання (вх.№2576), в якому позивач просив викликати в судове засідання експерта ОСОБА_7 (працівника Харківського науково-дослідницького інституту судових експертиз ім.засл.проф.М.С.Бокаріуса) та експерта ОСОБА_6 (працівника Незалежного інституту судових експертиз) для надання пояснень з приводу розходжень в наданих відповідях в висновку №9053 від 28.11.2014р. та №8454 від 28.01.2016р.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали вимоги своєї апеляційної скарги та просили суд її задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні підтримали вимоги своєї апеляційної скарги та просили суд її задовольнити.

Колегія суддів розглянувши клопотання відповідача про призначення повторної судової комп'ютерно-технічної експертизи та клопотання позивача про виклик до суду експертів, вважає, що у задоволенні клопотань слід відмовити, враховуючи наступне.

Щодо клопотання позивача про виклик до суду експертів.

Відповідно до п.5 постанови Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №4 Про деякі питання практики призначення судової експертизи господарський суд у необхідних випадках розглядає можливість виклику судового експерта для уточнення питань, які ним мають бути роз'яснені, а також для перевірки матеріалів з точки зору їх повноти, достатності та придатності для проведення експертизи; з'ясувати усі інші обставини, пов'язані з проведенням судової експертизи.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до висновку Незалежного інституту судових експертиз №8454 від 28.01.2016р. експертом надано відповіді на всі поставлені судом в ухвалі питання, тому не вбачає необхідності виклику до суду судового експерта.

Щодо клопотання відповідача про призначення повторної судової комп'ютерно-технічної експертизи.

Відповідно до ч.1 ст.102 ГПК України апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.03.2015р. колегією суддів у складі: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В. прийнято апеляційну скаргу відповідача до провадження. Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.03.2015р., у тому ж складі суддів, прийнято апеляційну скаргу позивача до провадження.

Розпорядженням секретаря другої судової палати від 18.05.2015р., у зв'язку з відпусткою судді Лакізи В.В., для розгляду даної справи було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Шевель О.В.

Розпорядженням секретаря другої судової палати від 03.06.2015р., у зв'язку з відпусткою судді Шевель О.В., для розгляду даної справи було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.03.2015р. провадження у справі було зупинено у зв'язку з призначенням у справі № 908/2014/13 додаткової судової комп'ютерно-технічної експертизи.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.07.2015р. провадження у справі було поновлено у зв'язку з необхідністю вирішення питань, визначених в клопотаннях ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз» .

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.08.2015р. провадження у справі знов зупинено до закінчення проведення призначеної ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.06.2015р. додаткової судової комп'ютерно-технічної експертизи.

01.02.2016р. до суду від ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз» надійшов висновок №8454 комп'ютерно-технічної експертизи, складений 28.01.2016р.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02.02.2016р. провадження у справі поновлено.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

При цьому, слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що строки розгляду спору, визначені ст.102 ГПК України, вичерпані.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила.

В червні 2013р. ТОВ Стратегічний партнер-ІТ звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до ТОВ Проком про стягнення 68987,50 грн., що сплачена відповідачу за договором №02/11 на виконання робіт і на яку ним не виконано робот починаючи з 31.05.2012р. по 07.06.2013р., 70022,31 грн. пені згідно п.9.2. договору.

Позов обґрунтовано тим, що 23.06.2011р. між ТОВ Стратегічний партнер - ІТ , виконавцем, та ТОВ Арумтек , замовником, укладено договір №01/11 на виконання робіт.

У зв'язку з великим об'ємом робіт визначених договором №01/11 від 23.06.2011р., 01.07.2011р. між ТОВ Проком , виконавцем, та ТОВ Стратегічний партнер - ІТ , замовником, укладено договір № 02/11 на виконання робіт, за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати роботи по впровадженню програмного продукту на наступних об'єктах ВАТ Київхліб , згідно план-графіка виконання робіт, що знаходяться за адресою: Центральний офіс, ДП Хлібокомбінат № 10 .

Відповідно до п.3.1.1. договору вартість робіт, що підлягають оплаті за договором, складає 500900 грн. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 3.1.2. договору замовник протягом 5-ти робочих днів з моменту початку етапу робіт здійснює авансовий платіж у розмірі 50 % від вартості етапу згідно плану-графіка робіт.

Відповідно до п.3.1.3. договору після закінчення строків етапу, протягом 10-ти робочих днів сторони підписують акт приймання-передавання робіт відповідно до п.4. договору і замовник оплачує залишок вартості робіт не пізніше 5-ти робочих днів з моменту підписання акту.

Відповідно до п.4.1.1. договору роботи здаються виконавцем поетапно згідно плану-графіку робіт.

Вартість кожного етапу/фази проекту та терміни виконання робіт наведені у додатку 1 до договору.

Відповідно до п.4.1.2. договору після завершення строків етапу, виконавець передає замовнику "акт приймання-передавання виконаних робіт".

Відповідно до п.4.3. договору замовник протягом 10 календарних днів з моменту отримання акта виконаних робіт, приймає роботи, або протягом цього ж терміну надсилає виконавцю мотивовану відмову по результатам робіт.

Відповідно до п.4.6. договору всі дії з передачі звітних документів мають фіксуватися у "Листку реєстрації передачі документів" по формі додатку № 6.

Відповідно до додатку № 1 до основного договору, роботи повинні бути виконані в період з 01.07.2011р. по 19.04.2012р.

16.01.2012р. між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору, відповідно до якої кінцевий термін виконання робіт 31.03.2012р.

01.04.2012р. між сторонами укладено додаткову угоду № 2, якою передбачено, що роботи за договором здаються виконавцем поетапно, згідно Актуалізаційного плану-графіку робіт, що є додатком до додаткової угоди № 2.

Згідно додатку № 1 до додаткової угоди № 2 від 01.04.2012р. роботи були поділені на одинадцять етапів зі строком виконання з 01.07.2011 р. по 30.05.2012р.

Як зазначив позивач, відповідач своєчасно, тобто в строк до 30.05.2012р. не виконав роботи згідно додатку № 1 до додаткової угоди № 2 від 01.04.2012р., а саме етапи № 5-7, 9-11, а також жодним чином не повідомив позивача про можливі ускладнення або виконання етапів робіт.

10.04.2013р. позивачем на адресу ТОВ "Проком" надіслана претензія з вимогою повернення на розрахунковий рахунок позивача коштів в розмірі 68987 грн. 50 коп. в зв'язку з невиконанням відповідачем частині етапів і втрату інтересу замовника.

27.05.2013р. відповідач надіслав на адресу позивача відповідь на претензію, де додатками до відповіді були додані акти приймання-передавання виконаних робіт.

Як вважає позивач, подальше вирішення розбіжностей мирним шляхом не можливо, тому на підставі ст.1212 ЦК України звернувся до суду з даним позовом.

07.08.2013р. ТОВ Стратегічний партнер -ІТ надано пояснення з правовим обґрунтуванням підстав позовних вимог, відповідно до яких позивач зазначив, що кінцевим результатом дії договору повинно бути програмне забезпечення, що буде використовуватись в процесі здійснення певної діяльності на визначених об'єктах. В даному випадку програмний продукт є нематеріальним благом, а отже до договору на виконання робіт № 02/11 від 01.04.2012 р. повинна бути застосована глава 63 Цивільного кодексу України Послуги. Загальні положення .

Як зазначив позивач, ним було перераховано відповідачу в період з 12.07.2011р. по 15.11.2012р. 505325 грн., у тому числі 352400 грн. за виконання основних етапів згідно Актуалізаційного плану - графіку робіт; 80925 грн. за виконання додаткових етапів; 72000 грн. за відшкодування витрат на відрядження.

Станом на 31.12.2012р. відповідачем і виконавцем за договором № 02/11 від 01.04.2012р. виконано: основних етапів на суму 256900 грн., додаткових етапів на суму 107437,50 грн., відряджень на суму 72000 грн., всього виконано відповідачем робіт на суму 436337,50 грн.

Оскільки відповідач своєчасно, тобто в строк до 30.05.2012р. не виконав роботи згідно додатку № 1 до додаткової угоди № 2 від 01.04.2012 р., а саме етапи № 5 - 7, 9 - 11, позивачу були завдані збитки, що є різницею між сумою грошових коштів, що була перерахована відповідачу за виконання основних та додаткових етапів, включно з втратами на відрядження, і сумою грошових коштів, на яку відповідачем було виконано основних і додаткових етапів за договором № 02/11 від 01.07.2011р. Отже, сума збитків становить 68987 грн. 50 коп.

Також, згідно з п. 9.2. основного договору у випадку порушення строків виконання робіт з вини виконавця, останній сплачує замовнику пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого зобов'язання, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Неналежне виконання відповідачем умов договору № 02/11 від 01.07.2011р., що полягає у невиконанні етапів № 5-7, 9-11 угоди № 2 від 01.04.2012р., а також ненадання та не повідомлення позивача про виконання етапів робіт згідно з п. 4.1.2. договору № 02/11 від 01.07.2011р. є виною відповідача при виконанні умов договору.

В червні 2013р. ТОВ Проком звернулось до господарського суду Запорізької області з зустрічним позовом про стягнення з ТОВ Стратегічний партнер - ІТ 175575 грн. основного боргу за договором № 02/11 від 01.07.2011р.

Зустрічний позов обґрунтовано тим, що згідно умов договору виконавець виконує вказані роботи поетапно згідно плану - графіку робіт. Сторонами також узгоджено Статут проекту "Впровадження " 1С: Підприємство" на ДП ПАТ "Київхліб" "Хлібокомбінат № 10". Даний документ визначає мету та рамки проекту, організаційну структуру проекту, а також методи управління проектом.

Вартість робіт, що підлягає оплаті за договором складає 500900 грн., у т.ч. ПДВ - 83483 грн. 33 коп. (п. 3.1.1. договору). Вартість витрат на відрядження в цілому за договором складає 80000 грн., у т.ч. ПДВ - 13333 грн. 33 коп., які мають виплачуватися виконавцю щомісяця по 8000 грн. в період з 01.07.2011 р. по квітень 2012 р. включно не пізніше 20 числа кожного місяця (п. 3.1.4. договору). Загальна вартість робіт по договору становить 580900 грн.

Роботи здаються виконавцем поетапно згідно плану-графіку робіт (п. 4.1.2. договору). Вартість кожного етапу/фази проекту та терміни виконання робіт наведені у додатку 1 до договору. Після завершення строків етапу, виконавець передає замовнику "ОСОБА_3 приймання - передавання виконаних робіт" (п. 4.2. договору). Замовник протягом 10 календарних днів з моменту отримання акта виконаних робіт, приймає роботи, або протягом цього ж терміну надсилає виконавцю мотивовану відмову по результатам робіт (п. 4.3. договору). Мотивовані заперечення по результатам робіт мають містити у собі мотивовану відмову від приймання робіт з вказівкою на виявлені недоліки та/або відступів від умов договору.

Термін усунення таких недоліків та/або відступів від умов договору встановлюється сторонами.

Відповідно до п. 4.4. договору роботи вважаються такими, що здані виконавцем та прийняті замовником у разі: підписання відповідальною особою замовника отриманого від виконавця "ОСОБА_3 приймання передавання робіт"; не направлення замовником, у випадку відмови від приймання робіт, протягом строку встановленого п. 3.4. даного договору, мотивованих заперечень по результатам робіт; усунення виконавцем допущених при проведенні робіт та/або відступів від умов договору (у такому випадку, роботи будуть вважатися прийнятими замовником у день усунення виконавцем недоліків в роботі, зазначених в "ОСОБА_3 приймання передавання робіт").

Як зазначено у зустрічному позові, станом на дату подання позову, відповідач отримані поштою від ТОВ "Проком" акти виконаних робіт не підписав, мотивованої відмови від їх підписання з вказівкою на виявлені недоліки та/або відступи від умов договору позивачеві не направив.

Відсутність мотивованих заперечень зі сторони відповідача по результатам виконаних робіт, на думку позивача за зустрічним позовом, свідчить про те, що ТОВ "Проком" належним чином виконало роботи з впровадження програмного продукту на об'єктах ВАТ "Київхліб": Центральний офіс; ДП "Хлібокомбінат № 10".

Загалом замовником оплачені роботи за договором на загальну суму 505325 грн., що підтверджується банківськими виписками. Позивач виконав роботи на загальну суму 742862 грн. 50 коп., з яких 580900 грн. - вартість робіт згідно п. 3.1.5. договору, 161962 грн. 50 коп. - вартість додаткових робіт по договору.

Проте, приймаючи до уваги п. 3.2.4. договору, за яким загальна вартість додаткових робіт за договором не може перевищувати 100000 грн., у т.ч. ПДВ 16666 грн. 67 коп., позивач вважає, що вартість виконаних ТОВ "Проком" робіт становить 680900 грн., з яких 580900 грн. - загальна вартість виконаних робіт згідно п. 3.1.5. договору , 100000 грн. - вартість додаткових робіт згідно п. 3.2.4. договору.

Таким чином, заявлена ТОВ Проком заборгованість станом на дату подання зустрічної позовної заяви становить 175575 грн.

Як зазначає ТОВ "Проком", у зв'язку з відмовою ТОВ "Стратегічний партнер - ІТ" від отримання актів виконаних робіт, 21.05.2013 р. товариству направлено акти виконаних робіт №№ 17, 18, 21, 23-37, 39-43, які ним отримано 27.05.2013р., проте станом на 07.08.2013р. отримані акти не підписано, мотивованих заперечень з цього приводу не заявлено, що і стало підставою для звернення до суду зі зустрічним позовом.

Третя особа -ТОВ Арумтек у поясненнях зазначило, що через складнощі, що виникали при впровадженні програмного продукту на об'єктах ПАТ Київхліб , зміщення до обумовлених строків виконання етапів та через втрату замовником інтересу до подальшої співпраці, керівництвом ТОВ Арумтек прийнято рішення самостійно продовжити реалізацію задуманого проекту. Про рішення замовника не продовжувати термін дії договору № 01/11 виконавець - ТОВ Стратегічний партнер - ІТ повідомлений усно. Сторони дійшли згоди щодо зменшення загальної вартості договору, що відображено у додатковій угоді № 3 від 27.09.2012р. Тобто, сторони дійшли згоди здійснити оплату у відповідності до фактично виконаної роботи та припинити взаємовідносини після закінчення терміну дії договору № 01/11 - 31.12.2012р. Про таку домовленість свідчать листи ТОВ Стратегічний партнер - ІТ №29, №30 від 31.12.2012р., за якими попередня оплата за невиконані етапи зараховувалася як оплата за фактично виконані етапи роботи. Про належні розрахунки та відсутність заборгованості свідчить акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2012 р. Відповідно до п. 5.2.2 договору № 01/11 виконавець має право для здійснення робіт, передбачених у п. 2 і додатку 1 цього договору без погодження з замовником залучати сторонні організації. Отже, ТОВ Арумтек не має жодного відношення до організацій, що обиралися та залучалися ТОВ Стратегічний партнер - ІТ для виконання робіт, які обумовлені у договорі № 01/11. Жодних господарських зв'язків ТОВ Арумтек з ТОВ Проком не встановлював. Претензії щодо виконаних робіт у ТОВ Арумтек до ТОВ Стратегічний партнер - ІТ відсутні.

05.02.2015р. господарським судом Запорізької області прийнято оскаржуване рішення.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційних скарг, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційних скарг виходячи з наступного.

Відповідно п.2 ст. 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Укладений сторонами договір № 02/11 від 01.07.2011р. є договором підряду.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Додатком № 1 до додаткової угоди № 2 від 01.04.2011 р. до договору № 02/11 сторонами узгоджений актуалізований план - графік робіт та вартість кожного етапу.

Відповідно до матеріалів справи акти щодо етапів робіт №1, 2, 3, 4, 8, підписані зі сторони як виконавця так і замовника. Акти виконаних робіт за етапами №5, 6, 7, 9, 10, 11 підписані лише виконавцем, їх виконання замовником заперечується. Сума заявлених робіт за ними становить 148500,00 грн. і входить до предмету зустрічних позовних вимог.

Оскільки між сторонами виникли розбіжності у питанні чи виконані у повному обсязі роботи за додатковою угодою № 2 (додаток № 1), судом першої інстанції ухвалою від 04.09.2013р. у справі № 908/2014/13 було призначено судову комп'ютерно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М.С.Бокаріуса МЮУ.

На вирішення експерта були поставлені наступні питання:

1) Чи виконані у повному обсязі, виходячи з матеріалу (дисків) та матеріалів справи додаткові роботи, визначені Переліками робіт , та роботи з впровадження програми автоматизації обліку та управління підприємством 1С: Підприємство 8. Управління виробничим підприємством для України (1С: УВП)?

2) Чи виконані ТОВ Проком етапи робіт № 5, 6, 7, 9, 10, 11, визначені додатком № 1 до додаткової угоди № 2 до договору № 02/11 від 01.07.2011 р. на виконання робіт, якщо ні, то в якій частині?

3) Ким (вказати логіни користувачів) та в який проміжок часу були створені дані, що знаходяться в наданій на дослідження інформаційній базі 1С: Управління промисловим підприємством ?

4) Чи свідчить об'єм та характер даних, що міститься в наданій на експертизу інформаційній базі 1С: Управління промисловим підприємством про ті обставини, що програмний продукт відповідає умовам договору та знаходився у промисловій експлуатації?

Відповідно до висновку №9053 від 28.11.2014р. Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М.С.Бокаріуса МЮУ: по першому питанню не надано вичерпних висновків щодо поставленого питання; по другому питанню не надано вичерпних висновків щодо поставленого питання; по третьому питанню вирішити питання ким та коли вносилися зміни до змісту інформаційної бази не представилося можливим; по четвертому питанню встановити, чи свідчать дані, занесені до інформаційної бази, про виконання умов договору та промислову експлуатацію, не представилося можливим.

Враховуючи, що експертом не надано вичерпних висновків на поставлені перед ним питання і усунути неповноту цих висновків шляхом вислуховування експерта неможливо, оскільки надані ним висновки про неможливість надання відповідей на поставлені запитання виключають їх подвійне тлумачення, а для встановлення фактичних даних існує об'єктивна необхідність у спеціальних знаннях, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.06.2015р. за клопотанням ТОВ Стратегічний партнер -ІТ було призначено додаткову судову комп'ютерно-технічну експертизу.

На вирішення додаткової судової комп'ютерно-технічної експертизи поставлено наступні питання:

1) Чи виконані у повному обсязі, виходячи з матеріалу (дисків) та матеріалів справи додаткові роботи, визначені Переліками робіт , та роботи з впровадження програми автоматизації обліку та управління підприємством 1С: Підприємство 8. Управління виробничим підприємством для України (1С: УВП)?

2) Чи виконані ТОВ Проком етапи робіт № 5, 6, 7, 9, 10, 11, визначені додатком № 1 до додаткової угоди № 2 до договору № 02/11 від 01.07.2011р. на виконання робіт, якщо ні, то в якій частині?

3) Чи відсутні помилки в розрахунку заробітної плати співробітників підприємства на впровадженому програмному продукту 1С: УВП після введення вхідних даних?

4) При виявленні зауважень по виконанню робіт визначених Переліком робіт чи можна зробити висновок про повне виконання етапів робіт № 5, 6, 7, 9, 10, 11, визначені додатком № 1 до додаткової угоди № 2 до договору № 02/11 від 01.07.2011?

5) Чи існує взаємозв'язок етапів робіт № 5, 6, 7, 9, 10, 11, визначених додатком № 1 до додаткової угоди № 2 до договору № 02/11 від 01.07.2011р., який дає можливість зробити висновок про неможливість переходу до наступного етапу без виконання попереднього?

6) Чи існують причини, які можна визнати як перешкоди до повноцінної передачі системи (інформаційній базі 1С: Управління промисловим підприємством ) в промислову експлуатацію?

7) Чи підтверджується документами справи факт прийняття робіт по етапу № 5 визначеного додатком № 1 до додаткової угоди № 2 до договору № 02/11 від 01.07.2011р. в редакції ТОВ Проком , тобто відповідно документів наданих ТОВ Проком до матеріалів господарської справи на підтвердження виконання цього етапу?

Як зазначено у висновку судової комп'ютерно-технічної експертизи №8454 від 28.01.2016р.:

1.Виходячи з наданих для дослідження матеріалів (зокрема, дисків), роботи, визначені переліками робіт №5, 6 та 7 не виконані.

2. Етапи робіт №5 та 6 не виконані, з огляду на відсутність технічного завдання та програми й протоколів випробувань, відповідно. З огляду на стан підсистеми розрахунку заробітної платні, етап №7 виконаним бути не може через фактично встановлену неготовність підсистеми Управление персоналом и Расчет зароботной прати до промислової експлуатації.

Відповідно, такий стан підсистеми не дає можливості виконувати низку подальших етапів робіт, зокрема, №9, 10, 11, оскільки існує тісний зв'язок між підсистемами, які мають вводитись до промислової експлуатації на цих етапах.

3. Стан підсистеми Управление персоналом и Расчет зароботной плати , який спостерігається на момент дослідження, не дозволяє здійснювати коректний розрахунок заробітної плати у автоматичному режимі.

4. Виявлені зауваження до ступеню виконання робіт, визначених Переліком робіт сукупно з встановленим станом підсистеми Управление персоналом и Расчет зароботной прати , не дозволяють зробити висновок про повне виконання етапів робіт №5, 6, 7, 9, 10, 11, визначені додатком №1 до додаткової угоди №2 до договору №02/11 від 01.07.2011р.

5. Взаємозв'язок між етапами робіт №5, 6, 7, 9, 10, визначених додатком №1 до додаткової угоди №2 до договору №02/11 від 01.07.2011р., в сенсі можливості переходу до наступних етапів без виконання попередніх висвітлено у дослідницькій частині цього висновку.

6. Технічний стан системи, зокрема, наявність суттєвих зауважень до підсистеми Управление персоналом и Расчет зароботной прати , стан документування системи, те, що досліджувана система не випробувана належним чином, та інші причини, зазначені у синтезуючій частині цього висновку не дозволяють введення до промислової експлуатації досліджуваної автоматизованої системи.

7. Питання не вирішувалось з причин, вказаних у вступній частині цього висновку.

ТОВ Стратегічний партнер -ІТ , звертаючись до суду з позовом, обґрунтовував його ст.1212 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до п.7 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 24.04.2013р. №01-06/757/2013 приписи статті 1212 ЦК України (повернення безпідставно набутого майна) застосовуються лише за умови набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи та відсутності для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Оскільки сторонами у справі укладено договір про оплатне виконання замовлення на виконання робіт, а кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримано останнім як оплату виконаних за договором робіт, то такі кошти набуто за наявності правової підстави, а тому вони не можуть бути витребувані відповідно до положень ст.1212 ЦК України як безпідставне збагачення.

Також колегія суддів зазначає, що правовідносини сторін у цьому спорі регулюються нормами зобов'язального права, а договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень ч.1 ст.1212 ЦК України, у тому числі й щодо вимоги повернути замовнику попередньо сплачені кошти у зв'язку з неналежним виконанням виконавцем умов договору.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що заявлену до стягнення суму не можна визначити, як безпідставно перераховану, на яку посилався позивач, оскільки грошові кошти отримані відповідачем як оплата за договором, набуті за наявності правової підстави, а тому вони не можуть бути витребувані відповідно до положень статті 1212 ЦК України як безпідставно отримані.

Зазначена правова позиція викладена і в постанові Верхового Суду України від 14.10.2014р. у справі №922/1136/13.

Одночасно заявлену до стягнення суму в розмірі 68987,50 грн. ТОВ Стратегічний партнер - ІТ визначає, як відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Застосування відповідальності у вигляді відшкодування заподіяних невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань збитків, що встановлена вказаною нормою, можливе лише за наявності складу правопорушення, до якого входять наступні елементи: протиправна поведінка, наявність збитків, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та спричиненням збитків, вина. Вищезазначена норма встановлює відповідальність лише за невиконання або неналежне виконання саме зобов'язань.

Відсутність будь-якого із зазначених елементів цивільного правопорушення виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

Позивачем за первісним позовом не доведено належними та допустимими доказами наявність всіх складових господарського правопорушення.

Крім того, як було зазначено раніше правовідносини сторін у цьому спорі регулюються нормами зобов'язального права, у тому числі й щодо вимоги повернути замовнику попередньо сплачені кошти у зв'язку з неналежним виконанням виконавцем умов договору.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про необґрунтованість доводів первісного позову щодо стягнення з відповідача коштів відповідно до ст.1212 ЦК України у розмірі 68987,50 грн., а також недоведеність розміру збитків, спричинених позивачу та підстав їх відшкодування.

Щодо вимоги про стягнення пені в розмірі 70022,31 грн., нарахованої за період з 07.06.2012 р. по 07.06.2013 р., колегія суддів зазначає наступне.

Позивач обґрунтовував пеню з посиланням на п. 9.2 договору № 20/11, яким передбачено, що в разі порушення строків виконання робіт з вини виконавця по даному договору виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого зобов'язання, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день прострочення виконання зобов'язання.

Враховуючи те, що позивачем не доведена сума простроченого зобов'язання в розмірі 68987,50 грн., з якої здійснено розрахунок штрафних санкцій, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у стягненні 70022,31 грн. пені.

Щодо зустрічних позовних вимог ТОВ Проком про стягнення 175575 грн. основного боргу за договором № 02/11 від 01.07.2011р., колегія суддів зазначає наступне.

ТОВ Проком звертаючись до суду зі зустрічним позовом посилалось на те, що станом на дату подання позову, відповідач, отримані поштою від ТОВ "Проком", акти виконаних робіт не підписав, мотивованої відмови від їх підписання з вказівкою на виявлені недоліки та/або відступи від умов договору позивачеві не направив, а відсутність мотивованих заперечень зі сторони відповідача по результатам виконаних робіт свідчить про те, що ТОВ "Проком" належним чином виконало роботи з впровадження програмного продукту на об'єктах ВАТ "Київхліб": Центральний офіс; ДП "Хлібокомбінат № 10".

Відповідно до п. 4.4. договору роботи вважаються такими, що здані виконавцем та прийняті замовником у разі: підписання відповідальною особою замовника отриманого від виконавця "ОСОБА_3 приймання передавання робіт"; не направлення замовником, у випадку відмови від приймання робіт, протягом строку встановленого п. 3.4. даного договору, мотивованих заперечень по результатам робіт; усунення виконавцем допущених при проведенні робіт та/або відступів від умов договору (у такому випадку, роботи будуть вважатися прийнятими замовником у день усунення виконавцем недоліків в роботі, зазначених в "ОСОБА_3 приймання передавання робіт").

Однак, колегія суддів зазначає, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавець 22.05.2013р. направив замовнику акти виконаних робіт, однак доказів їх отримання у відповідну дату замовником не надано.

Як зазначає ТОВ «Стратегічний партнер - ІТ» в своїй позовній заяві, 27.05.2013р. відповідач надіслав на адресу позивача відповідь на претензію, де вперше додатками до відповіді були додані акти приймання-передавання виконаних робіт.

Як вже зазначалось, відповідно до п.4.3. договору замовник протягом 10 календарних днів з моменту отримання акта виконаних робіт, приймає роботи, або протягом цього ж терміну надсилає виконавцю мотивовану відмову по результатам робіт.

ТОВ «Стратегічний партнер - ІТ» акти приймання-передавання виконаних робіт не підписав, але 05.06.2013р. скористався своїм правом на звернення до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав.

За таких обставин, враховуючи висновок судової комп'ютерно-технічної експертизи №8454 від 28.01.2016р., позивачем за зустрічним позовом не доведений факт виконання робіт в обсязі, про який ним заявлено, в зв'язку з чим судом першої інстанції правомірно відмовлено ТОВ Проком у задоволенні зустрічного позову.

Відповідно до приписів ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наведена норма зобов'язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору, на основі вичерпних та достеменно підтверджених висновків.

Щодо посилання ТОВ Проком на те, що Положенням про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів, затверджених Наказом Міністерства юстиції України №301/5 від 03.03.2015р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.03.2015р. за №249/26694, визначено Перелік видів судових експертиз, які проводяться фахівцями науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України; згідно додатку №6 до Положення виключним правом на проведення комп'ютерно-технічних експертиз наділені експерті, які працюють у державних спеціалізованих установах Мін'юсту; судові експерти, що не є працівниками державних спеціалізованих установ, позбавлені права на проведення комп'ютерно-технічних експертиз, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.41 ГПК України проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України Про судову експертизу .

Відповідно до п.7 постанови Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №4 Про деякі питання практики призначення судової експертизи частина третя цієї статті передбачає можливість залучення на визначених цією нормою умовах до проведення судових експертиз також судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ.

За загальним правилом доручати проведення судової експертизи можливо лише тим особам, яких атестовано відповідно до Закону і включено до Державного реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладено на Міністерство юстиції України (стаття 9 Закону).

Відповідно до п.8 Постанови Вищого господарського суду від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" якщо судова експертиза проводитиметься державною спеціалізованою експертною установою, призначення конкретного експерта здійснюється керівником такої установи, що, однак, не позбавляє господарський суд права зазначити в ухвалі про призначення експертизи конкретного експерта, якому має бути доручено проведення експертизи. В останньому випадку, а також у випадках призначення експертом у справі атестованої як судовий експерт особи, яка не є працівником експертної установи, судам слід перевіряти (за реєстром атестованих судових експертів), чи атестована така особа як судовий експерт з тієї спеціальності (спеціальностей), до якої (яких) відносяться питання, які потребують роз'яснення.

Відповідно до п.5 Постанови Вищого господарського суду від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. У вирішенні відповідного питання (до призначення судової експертизи) слід, зокрема, визначитися з конкретною установою або конкретним експертом, якими проводитиметься експертиза. З цією метою господарський суд, зокрема, витребує у сторін пропозиції стосовно таких установ та/або судових експертів, у тому числі тих, які не є працівниками зазначених установ.

Позивач просив суд доручити проведення експертизи ОСОБА_6, експерту І кваліфікаційного класу, працівнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежний інститут судових експертиз» , оскільки Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. М.С.Бокаріуса МЮУ не надав вичерпних відповідей на всі поставленні перед експертом питання.

Як свідчать матеріали справи, інформація щодо ОСОБА_6 судового експерта 1 кваліфікаційного класу міститься в Реєстрі атестованих судових експертів. Також у Реєстрі зазначено, що він є кваліфікованим експертом з 30.07.1997 року, з 2001 року є фахівцем та експертом по проведенню інженерно-технічних експертиз за спеціальністю 10.9 - дослідження комп'ютерної техніки та програмних продуктів, за період з 2001 по 2011 рік три рази, тобто кожні п'ять років підтверджував свою кваліфікацію шляхом проходження експертно-кваліфікаційної' комісії Київської НДІСЕ, про що є рішення № 1 - (152) від 15.02.2001 року, № 2 (6) від 31.03.2006 року та № 2 (16) від 30.03.2001 року.

Слід також зазначити, що в Реєстрі міститься інформація про недійсність його свідоцтва № 70-11 з 19.06.2012 року у зв'язку із звільненням з інституту (наказ № 143 к від 13.06.2012 р.). Анулювання свідоцтва № 70-11 через звільнення з КНДІСЕ не є підставою вважати недійсним рішення експертно-кваліфікаційної комісії Київського НДІСН № 2 (16) від 30.03.2011 року, яке дійсне до 30.03.2016 року та прийняте на предмет підтвердження своєї кваліфікації ОСОБА_6 в галузі проведення інженерно-технічних експертиз за спеціальністю дослідження комп'ютерної техніки та програмних продуктів. Сам факт анулювання наведеного свідоцтва не свідчить про неможливість проведення експертом судових експертиз, а лише обумовлено забороною проведення експертом судових експертиз саме як експертом КНДІСЕ.

Таким чином, інформацією з Реєстру атестованих судових експертів Міністерства юстиції України підтверджується та обставина, що рішення комісії КНДІСЕ № 2 (16) від 30.03.2011 дійсне до 30.03.2016 року, а отже відсутні перешкоди в проведенні ОСОБА_6 експертиз за своєю спеціальністю.

Крім того, в матеріалах справи міститься виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якої товариство з обмеженою відповідальністю «Незалежний інститут судових експертиз» , ідентифікаційний код юридичної особи 35199548, зареєстровано в ЄДР з 08.06.2007р.

Відповідач своєї кандидатури щодо судового експерта не надав, як не надав і питань, які необхідно поставити перед експертом для проведення судової експертизи. Тобто, не скористався своїми правами, наданими ГПК України.

Відповідно до п.1.7. наказу Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень від 08.10.1998р. №53/5 експертизи та дослідження, що проводяться атестованими судовими експертами, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, здійснюється з урахуванням обмежень, передбачених статтею 7 Закону України Про судову експертизу .

Відповідно до ч.6 ст.7 Закону України Про судову експертизу виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судова-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

За таких обставин, враховуючи, що у справі було призначено судову комп'ютерно-технічну експертизу, яка не підпадає під обов'язковість проведення її лише державними спеціалізованими установами, зазначені посилання ТОВ Проком є необґрунтованими.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги є необґрунтованими і не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення по даній справі, тому рішення господарського суду Запорізької області від 05.02.15р. у справі № 908/2014/13 слід залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Враховуючи те, що у задоволенні апеляційних скарг відмовлено, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів вважає за необхідне покласти витрати на проведення судової експертизи на сторони порівну.

Керуючись статтями 49, 91, 99, 101, 102, п.1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стратегічний партнер - ІТ» залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Проком» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 05.02.15р. у справі № 908/2014/13 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Проком» (69000, м.Запоріжжя, вул.Патріотична, 50а, (фактична адреса 69005, м.Запоріжжя, вул.Перемоги, 97-а) код ЄДРПОУ 13605118) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стратегічний партнер - ІТ» (49027, м.Дніпропетровськ, пл.Жовтнева, 12, оф.416, код ЄДРПОУ 37732004) 10400,00 грн. за проведення додаткової судової комп'ютерно-технічної експертизи.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Повний текст постанови складено 21.03.2016р.

Головуючий суддя Пуль О.А.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Лакіза В.В.