Рішення

від 17.04.2007 по справі 11/2210

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/2210

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" квітня 2007 р.Справа № 11/2210

За позовом  виробничо-комерційної фірми «Агросфера»м. Старокостянтинів

до   приватного підприємства «Лажева»с. Лажева Старокостянтинівського району

про  стягнення 2 073 грн. 90 коп.

                                                                                                           Суддя            Д.І.Радченя

за участю представників сторін:

від позивача      Михайлюк Є.В. –представник за довіреністю від 14.03.2007р.

від відповідача  не з'явився

Позивач –виробничо-комерційної фірми «Агросфера»звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача –приватного підприємства «Лажева»на свою користь заборгованості в розмірі 2 073, 90 грн., що утворилася через неналежне виконання договірних зобов'язань, що склалися між сторонами в 2005 році.

Ухвалою господарського суду від  02.04.2007 року порушено провадження у справі № 11/2210.  Про час і місце проведення судового засідання сторони повідомленні належним чином. Копії ухвал про порушення провадження по справі сторонам направленні рекомендованими листами. Підтвердженням факту отримання відповідачем ухвали суду є поштове повідомлення №1683742, з датою  вручення 07.04.2007р.

В судовому засіданні 17.04.2007р. повноважний представник позивача заявлений позов підтримує, мотивуючи тим, що він заявлений обґрунтовано і підлягає задоволенню.

Повноважний представник відповідача  в судове   засідання  17.04.2007р. не  з'явився, витребуваних судом документів не подав та позовні вимоги не оспорив. Однак як вбачається з наданого позивачем акту  звірки розрахунків від 10.04.2007р., позовні вимоги в сумі 2 073, 90 грн. визнає.

Неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.

Суд оцінивши подані сторонами по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

В квітні 2005 року між сторонами по справі склалися договірні зобов'язання, в результаті яких позивачем передано, а відповідачем через Іващука В.І. прийнято по накладній №0095 від 25.04.2005 року та довіреності на отримання товару серія ЯИШ №135425 від 25.04.2005р., засоби захисту рослин, а саме: «Гранстар»75% в.р. в кількості 2,5 кг. вартістю 5 938, 50 грн. та «Тандем»в кількості 20 літрів, вартістю 449, 40 грн. Загальну вартість переданих гербіцидів становить  6 387, 90 грн. (в т.ч. ПДВ).

Однак свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару відповідач виконав частково, перерахувавши на рахунок позивача 4 314, 00 грн., і на станом на момент звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права  за відповідачем рахується заборгованість  в сумі 2 073, 18 грн., що і підтверджується актом  звірки розрахунків між сторонами від 10.04.2007р.

Направлена позивачем на адресу відповідача вимога від 20.02.2007р. про сплату заборгованості, останнім залишена без відповіді та задоволення.

Дослідивши зібрані у справі докази  та давши їм правову  оцінку в сукупності   суд прийшов до висновку, що позов  заявлений обґрунтовано, підтверджений належним доказами і підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства,  а також із дій осіб, що  не  передбачені  цими  актами,  але  за  аналогією  породжують цивільні права та обов'язки.  Підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі накладної №0095 від 25.04.2005 року та довіреності на отримання товару серія ЯИШ №135425 від 25.04.2005р. за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

У відповідності  до ст.. 538  Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст.. 525, 526 ЦК України  зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору.  Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається за винятком випадків. передбачених законодавством.

Розглянувши надані позивачем докази, давши юридичну оцінку правовідносин, що склались між сторонами, суд вважає вимоги виробничо-комерційної фірми «Агросфера» такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  згідно ст. 49 ГПК України, належить покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116  Господарського процесуального кодексу  України, суд -

вирішив:

Позов виробничо-комерційної фірми «Агросфера»м. Старокостянтинів до приватного підприємства «Лажева»с. Лажева Старокостянтинівського району про  стягнення 2 073 грн. 90 коп. задоволити.

Стягнути з приватного підприємства «Лажева»с. Лажева Старокостянтинівського району (код 33159084) на користь виробничо-комерційної фірми «Агросфера»м. Старокостянтинів вул. Острозького, 43 (код 22777025) заборгованість в розмірі 2 073 грн. 90 коп., витрати по оплаті державного мита в розмірі 102, 00 грн. та  витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 118, 00 грн.

Видати наказ.

                              Суддя                                                                      Д.І. Радченя