Ухвала

від 25.05.2016 по справі 331/329/13- ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/2040/16 Головуючий у 1 інстанції: Світлицька В.М.

Є.У. № 331/329/13-ц Суддя-доповідач: Крилова О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2016 р. м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Крилової О.В.

суддів: Дзярука М.П.

Трофимової Д.А.

при секретарі: Семенчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 21 березня 2016 року у справі за заявою ОСОБА_3 про відстрочку виконання рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Жовтневого райсуду м. Запоріжжя від 19.04.2013року було задоволено позов про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 864328, 66 гр.

25 лютого 2016 року ОСОБА_3 подав заяву про відстрочку виконання судового рішення.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 21 березня 2016 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 про відстрочку виконання рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19.04.2013 року відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить ухвалу суду скасувати.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

За ст. 312 ЦПК розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Відмовляючи у задоволенні заяви про відстрочку виконання судового рішення, суд першої інстанції правильно виходив з того, що жодних обставин, які зумовлювали б необхідність відстрочки не існує.

Так, в заяві про відстрочку виконання судового рішення, ОСОБА_3 зазначив, що у нього відсутнє майно за рахунок якого можна біло б погасити борг, натомість він вирішує питання з приватним підприємством «Арт-Авто», яке погодилося продати власне майно для погашення його боргу. Але для продажу майна необхідний час, зокрема на здійснення оцінки, пошук покупця тощо.

Одночасно при апеляційному розгляді ОСОБА_3 пояснив, що він здійснює погашення боргу за мірою можливості.

Отже з поданої заяви не вбачається які саме обставини унеможливлюють виконання судового рішення. Та обставина, що боржник вживає заходів та домовляється про погашення його боргу іншою особою, не тягне зупинення виконання, адже жодних перешкод для погашення боргу у той спосіб, про який зазначив сам боржник (часткова сплата грошових коштів по мірі надходження) не існує.

Відповідно до ст. 373 ЦПК України, за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Згідно з роз'ясненнями, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", задоволення заяви про відстрочення виконання судового рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Відмовляючи у задоволені подання суд першої інстанції вірно виходив із того, що боржником не було надано будь-яких доказів, які підтверджують наявність виняткових обставин, які ускладнюють або виключають виконання рішення суду.

З огляду на викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної узвали суду.

Керуючись ст.ст. 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити .

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 21 березня 2016 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: