Рішення

від 27.05.2016 по справі 569/17004/15-ц

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/17004/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2016 року Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді Музичук Н.Ю.

при секретарі Довбенко Г.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

озглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне справу за позовом ОСОБА_3 із обмеженою відповідальністю фірма «Вівад», третя особа приватне підприємство «Автолегіонбуд», до ОСОБА_4 про стягнення коштів,

встановив:

В грудні 2015 року в Рівненський міський суд надійшов позов ОСОБА_3 із обмеженою відповідальністю фірма «Вівад» до ОСОБА_4 про стягнення коштів у розмірі 79 000 (сімдесят дев'ять тисяч) гривень 00 коп. на погашення заборгованості по розрахунку за реалізований відповідачу причіп бортовий тентова ний, марки «MUELLER» RA-Т, шассі W09G06218W0H30196, 2006 року випуску, на підставі договору про відступлення права вимоги 01 від 01 вересня 2015 року між ПП «Автолегіонбуд» і ТзОВ «Вівад» .

В позовній заяві зазначається, що в липня 2011 року позивачем придбаний за кордоном, ввезений в Україну, розмитнений і поставлений на облік причіп бортовий тентова ний, марки «MUELLER» RA-Т, шассі W09G06218W0H30196, 2006 року випуску, на що отримано свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії САЄ№872919. Відповідач виявив бажання причіп, на що товариством прийняте рішення про економічну доцільність його продажу за 79 тисяч грн. З цією метою 14.07.2011 року між ТзОВ «Вівад» /комітент/ і ПП «Автолегіонбуд» /комісіонер/ укладений договір комісії №489 на продаж та акт технічного стану вказаного транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер. За умовами договору комісіонером було передано вищевказаний причіп на користь ОСОБА_4 та виписано довідку-рахунок №713377/ від 14.07.2011 року, що стало підставою реєстрації транспортного засобу за відповідачем. Довідка-рахунок не є тим розрахунковим документом (сервісна книжка, інший розрахунковий документ), що підтверджує факт оплати коштів. В п.1.5 договору комісії встановлений строк оплати товару третіми особами на протязі 10 днів із дня отримання товару - до 25.07.2011 року. Станом на 21 грудня 2015 року ні комісіонер ПП «Автолегіонбуд» ні комітент ТзОВ «Вівад» оплату ОСОБА_4 за транспортний засіб не отримали, на вимоги він не реагував. У квітні 2014 році від товариства пред'явлений позов до суду, в задоволенні якого судом відмовлено за відсутністю права вимоги в позивача. У цьому зв'язку 01.09.2015 року між сторонами договору комісії укладений новий договір відступлення права вимоги, який став підставою для заявленого позову.

Письмове заперечення відповідача на позовну заяву суду не надане. Представником відповідача надана заява про застосування ст.267 ЦК України, вважаючи, що строк протягом якого позивач мав право звернення до суду із вимогою про стягнення із відповідача заборгованості обраховується із 15.07.2011 по 15.07.2014 року, позивач звернувся до Рівненського міського суду із позовом до ОСОБА_4 тільки 22.12.2015 року, тобто із пропуском строку позовної давності для звернення з даними вимогами. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено в справі, є підставою для відмови в позові.

Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав позовні вимоги, заперечує заяву про застосування строку позовної давності, обґрунтовуючи тим, що позивач в травні 2014 року, тобто в межах строку позовної давності, звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 про стягнення такої заборгованості /справа № 569/6550/14/, проте в позові відмовлено, оскільки не надано доказів відступлення Комісіонером договору права вимоги для Комітента. Посилання відповідача на те, що той провів розрахунок за транспортний засіб є необґрунтованим і не доведеним жодним доказом. Довідка-рахунок, отримана ними в копії від Комісіонера та витребувана копія судом в реєстраційних органах МРЕНВ ДАІ в справі 569/6550/14ц, не є розрахунковим платіжним документом, крім того в такому документі не заповнене поле про отримання коштів, що передбачено п.31 Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженим Постановою КМ України №1200 від 11.11.2009 року. Пояснив, що звіту комісіонера не отримували, з цього приводу з вимогою не звертались. Послуги Комісіонера оплачені на підставі договору та акту. Транспортний засіб для відповідача передавався ТзОВ «Вівад» по видатковій накладній. Пізніше відповідачем сплачувались кошти за придбаний ним в позивача автомобіль «Сканія», такі не стосувались оплати вартості причіпу. Вимоги про оплату до позивача мали місце в усній формі, після укладення договору про відступлення права вимоги від 01.09.2015 року відповідачу направлене повідомлення про сплату боргу від 29.09.2015 року, яке залишене без реагування. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав. Суду пояснив, що відповідачем проведений повний розрахунок за придбаний причіп, після чого укладені інші договори із позивачем на поставку інших транспортних засобів, які не виконувались, тому ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом про стягнення із ТзОВ «Вівад» пені, вимоги задоволені судом першої інстанції, рішення скасоване в апеляційному порядку. Вказані обставини стали приводом, як способу захисту, до порушення спору та заявленого 30.04.2014 року позову до ОСОБА_4 нібито по розрахунку за причіп. Позивач розрахував, що із плином певно часу відповідач не зберіг квитанції про оплату спірного транспортного засобу. Вважає, що доказом для реєстрації транспортного засобу довідка-розрахунок, саме в ній передбачена вартість транспортного засобу, вимоги до такої довідки визначені затвердженим постановою КМУ №1200 Порядком оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами. У разі невідповідності такої довіки-рахунку вимогам щодо неї транспортний засіб не міг бути зареєстрованим, або мала бути відмітка в технічному паспорті про придбання із відстрочкою платежу. За повідомленням реєструючих органів станом на теперішній час оригінал довідка-рахунку знищений. Стверджує, що підставою реєстрації бела не та довідка, яка надана до матеріалів справи, яка не містить необхідних реквізитів, підпис від імені ОСОБА_4 в якій відповідач не визнає. Вважає вимоги безпідставними, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи в судовому засіданні надав пояснення, згідно яких 14.07.2011 року ПП «Автолегіонбуд» із ТзОВ «Вівад» укладений договір комісії на продаж №489,згідно якого ПП взяло обов'язок продажу транспортно7о засобу , власником якого є позивач. Також 14.07.2011 року підписано ОСОБА_1 №489технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер. Транспортний засіб, стосовно якого ПП укладено договір щодо продажу, ПП фактично не передавався. ПП здійснило огляд транспортного засобу, погодило ціну продажу, після чого був укладений договір продажу на користь ОСОБА_4 в формі довідки-рахунку № 713377 від 14.07.2011 року. Поле довідки «грн.. одержані касою торгівельної організації» було залишено без заповнення , у зв'язку із тим, що жодних коштів вони не отримували. Прийняти готівкою кошти в сумі 79 000 грн. вони не могли, оскільки це було б грубим порушенням порядку фінансових операцій за постановою Правління НБУ України від 09.02.2005 року №32, яка була чинна станом на 11.02.2011 року, якою встановлені обмеження денного готівкового розрахунку з підприємством на 10 000 грн. У випадку перерахунку коштів, відповідач повинен мати розрахунковий документ. Вони не брали на себе обов'язку щодо розрахунку ОСОБА_4, свої обов'язки по договору комісії виконали, товариство свої зобов'язання перед ПП в частині комісійної винагороди повністю виконало. Посилання відповідача на проведення повного розрахунку вважає необґрунтованим, не доведеним. Вважають обґрунтованою позицію про відсутність оплати.

Дослідивши письмові матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності суд прийшов до висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають з наступних підстав.

Встановлено на підставі досліджених доказів та пояснень сторін, що між позивачем ОСОБА_3 із обмеженою відповідальністю фірма «Вівад» та відповідачем ОСОБА_4 укладений договір купівлі-продажу транспортного засобу за яким відповідачу реалізований причіп бортовий тентований, марки «MUELLER» RA-Т, шассі W09G06218W0H30196, 2006 року випуску.

Купівля/продаж спірного транспортного засобу здійснена через ОСОБА_5 підприємство «Автолегіонбуд», як торгуючу організацію, яка має право на торгівлю транспортними засобами на підставі Порядку №1200.

11.07.2011 ОСОБА_5 між ТОВ «Вівад» (Комітент) та ОСОБА_5 підприємством «Автолегіонбуд» (Комісіонер) був укладений договір комісії за №489.

Відповідно до п.1. зазначеного договору комісії Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента укласти від свого імені Договір щодо продажу транспортного засобу на умовах викладених в додатку №1 до цього Договору - Акті №489 прийняття передачі транспортних засобів та їх запасних частин, що мають ідентифікаційні номери.

Доставка товару здійснюється за заявою Комісіонера згідно з погодженим Сторонами строком та місцем доставки товару, що передбачено в п.4 Договору.

Пунктом 2.1. Комітент поклав на Комісіонера наступні зобов'язання:

а) укласти від свого імені Договір з Покупцем;

б) не пізніше 3-х банківських днів після отримання коштів перерахувати їх на поточний рахунок Комітента;

в) не пізніше 3-х робочих днів після укладання Договору купівлі-продажу Товару надати Комітентові звіт про реалізацію Товару, де вказати день і ціну реалізованого Товару.

Відповідно до підпункту г). пункту 3.1 договору комісії Комітент зобов'язаний виплатити Комісіонеру комісійну винагороду після отримання звіту комісіонера.

Термін дії договору визначений в п.6 Договору до 14.07.2013 року.

14.07.2011 ОСОБА_5 підприємство «Автолегіонбуд», уже як Комісіонер, реалізувало спірний транспортний засіб ОСОБА_4, та видало йому довідку-рахунок №713377, яка відповідно до п.8 Порядку №1388 (в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин) є документом, що підтверджує правомірність придбання транспортного засобу.

Відповідно до ч.2, 3 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року - «Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Представником позивача або представником третьої особи, приватного підприємства «Автолегіонбуд», не надано суду жодних бухгалтерських документів, які б підтверджували факт існування дебіторської заборгованості ОСОБА_4 перед ними.

Суд не погоджується з поясненнями позивача та приватного підприємства «Автолегіонбуд» відносно заповнення довідки - рахунку №713377 в не повному обсязі, оскільки відповідно до приписів п.18 Порядку №1200, в редакції яка діяла на момент виникнення правовідносин, забороняється ставити печатку на незаповнених чи не в повному обсязі заповнених бланках довідок-рахунків, актів приймання-передачі і біржових угод.

Факт проведення ОСОБА_4 повного розрахунку за куплений спірний транспортний засіб підтверджується виконанням позивачем своїх зобов'язань перед приватним підприємством «Автолегіонбуд», в частині оплати останньому комісійної винагороди, яка відповідно до пункту 2.1. договору комісії № 489 сплачується ним після отримання звіту комісіонера та коштів за реалізований товар, що підтверджено дослідженими судом договором комісії та поясненнями представника третьої особи.

Факт проведення ОСОБА_4 повного розрахунку за отриманий спірний транспортний засіб підтверджується також і тим, що до травня 2014 року ніяких претензій до нього, ні від ПП «Автолегіонбуд», ні від ТОВ «Вівад», відносно неоплати вартості отриманого спірного транспортного засобу, не поступало. Навпаки, між ТОВ «Вівад та ОСОБА_4 був укладений новий договір на поставку транспортних засобів. Однак, свої зобов'язання по поставці транспортних засобів ТОВ «Вівад» не виконало, що змусило ОСОБА_4 звертатися до суду з позовом до ТОВ «Вівад» про стягнення неустойки за несвоєчасну їх поставку. Тільки після ухвалення судових рішень за вказаним позовом ТОВ «Вівад» використало відому йому обставину, про те, що у ОСОБА_4 відсутній розрахунковий документ за придбаний транспортний засіб /причіп тентований/, а тому він не зможе підтвердити факт оплати вартості купленого транспортного засобу. Вказані обставини та доводи відповідача із покликанням на судові рішення не спростовані позивачем, приймаються до уваги судом.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку та погоджується із доводами відповідача, що останній зазначену в довідці-рахунку вартість транспортного засобу в сумі 79 000 грн. сплатив готівкою в повному обсязі в день оформлення Комісіонером ПП Автолегіонбуд» довідки-рахунку, однак, в порушення вимог п.31 Порядку… №1200, розрахункового документу йому не видано і він не отримав. Відсутність у відповідача ОСОБА_4 розрахункового документа по сплину п'яти років після укладення договру , не є достатнім доказом, який би підтверджував факт заборгованості ОСОБА_4 за отриманий спірний транспортний засіб.

Таким чином, позивач, право вимоги якого підтверджується Договором про відступлення права вимоги із ПП «Автолегіон» №01 від 01.09.2015 року, не надав суду належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст. 58, 59 Цивільного процесуального кодексу України на підтвердження обґрунтованості своїх позовних вимог, а відтак позов ОСОБА_3 із обмеженою відповідальністю фірми «Вівад», код ЄДРПОУ 23302761, до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості коштів у розмірі 79 000,00 грн. є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст. 10,11,57-61,88,208,209,212-215,218,223,292,294 ЦПК України суд,-

вирішив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 із обмеженою відповідальністю фірми «Вівад», код ЄДРПОУ 23302761, до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості коштів у розмірі 79 000,00 грн. відмовити.

Ухвалу цього суду від 23 березня 2016 року № 569/17004/15-ц про забезпечення позову шляхом заборони відчуження транспортного засобу - причіпу бортового тентованого марки «MUELLER» RA-Т, 2006 року випуску, зареєстрованого 30.10.2015 року на праві власності ОСОБА_4, Ідентифікаційний номер НОМЕР_1, скасувати.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через місцевий суд поданням апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а для осіб які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Рівненського міського суду Н.Ю.Музичук