Ухвала

від 18.05.2017 по справі 569/17004/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2017 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі :

головуючого судді Григоренка М.П.,

суддів : Ковальчук Н.М., Шимків С.С.,

секретар судового засідання Москалик Т.В., за участю , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Вівад» на рішення Рівненського міського суду від 27 травня 2016 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Вівад» до ОСОБА_1, правонаступниками якого є неповнолітні діти ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, третя особа приватне підприємство „Автолегіонбуд» про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И Л А :

22 грудня 2015 року ТзОВ „Вівад» звернулося в Рівненській міській суд з позовною заявою, в якій вказувало, що 14 липня 2011 року між ТзОВ Вівад /комітент/ і ПП Автолегіонбуд /комісіонер/ був укладений договір комісії №489 на продаж причепу бортового тентового, марки Мeiller HKM G18EL, шасі W09G06218W0H30196, 1999 року випуску і в цей же день останнім було видано ОСОБА_1 довідку - рахунок №713377 від 14.07.2011 року про придбання цього причепу за 79000 грн., на підставі якої відповідач в наступному зареєстрував за собою право власності на вказане рухоме майно.

З огляду на те, що ОСОБА_1, отримавши довідку - рахунок та зареєструвавши за собою право власності на вищевказаний причіп, ніяких грошових коштів за цей причіп ПП Автолегіонбуд не сплатив, а останнє, відповідно до договору про відступлення права вимоги від 01 вересня 2015 року, відступило всі свої права та обов'язки за договором купівлі-продажу, на виконання якого відповідачу було видано довідку - рахунок №713377 від 14.07.2011 року, тому ТзОВ „Вівад»

Провадження № 22-ц/787/ 4 /2017 Головуючий у 1 інстанції : Музичук Н.Ю. Доповідач : Григоренко М.П.

просило стягнути із відповідача ОСОБА_1 грошові кошти, в розмірі 79000 коп., які той мав сплатити за придбаний причіп, але до цього часу так і не сплатив.

Рішенням Рівненського міського суду від 27 травня 2016 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ТзОВ „Вівад» .

Вважаючи вказане рішення незаконним, ТзОВ „Вівад» подало апеляційну скаргу в якій вказує, що суд першої інстанції безпідставно залишив їхній позов без задоволення, оскільки відповідач не надав належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що ним дійсно було здійснено оплату вартості причепу бортового тентового, марки Мeiller HKM G18EL, шасі W09G06218W0H30196, 1999 року випуску, право власності на який він оформив відповідно до довідки - рахунок №713377 від 14.07.2011 року.

Усні пояснення відповідача з приводу наявності оплати за отриманий причіп не є доказами у розумінні цивільною процесуального законодавства і жодним чином не підтверджують заперечень відповідача .

Суд першої інстанції не вірно оцінив наявні у справі докази, в тому числі довідку - рахунок, в якій поле про отримання касою торгівельної організації грошових коштів є незаповненим, а тому це свідчить про те, що ОСОБА_1 будь-які грошові кошти за придбаний причіп фактично ПП «Автолегіонбуд» не сплатив.

Представником відповідача з цього приводу стверджувалось, що долучена ними до матеріалів справи довідка рахунок не відповідає оригіналу, який став підставою для реєстрації причепу. Однак, під час розгляду справи, суд досліджував матеріали цивільної справи № 569/6550/14-ц, в межах розгляду якої відділом державтоінспекції УМВС України в Рівненській області надавались копії даної довідки рахунок. З даних копій вбачається, що поле про отримання грошових коштів є незаповненим і в копіях, наданих органом реєстрації. Також, листом від 12.11.2014 року за №35/24-5393, орган реєстрації повідомив, що дана довідка стала підставою для реєстрації транспортного засобу.

Єдиним первинним документом, який підтверджує факт продажу являється довідка рахунок № 713377 від 14 липня 2011 року, але вона не підтверджує факт оплати. До такого висновку дійшла колегія суддів Апеляційного суду Рівненської області при ухваленні рішення від 19 січня 2015 року по справі 569/6550/14-ц.

Не відповідає обставинам справи висновок суду першої інстанції про встановлення факту оплати грошової комісійної винагороди лише після оплати ОСОБА_1 вартості причепу з підстав того, що договором комісії (п.п. Г, п. 3.1.) передбачено виплату комісійної винагороди лише після отримання звіту комісіонера. Форма звіту, договором комісії не встановлена, тобто не заборонялося надати звіт в усній формі, що власне і було зроблено. Після отримання звіту, ТзОВ

«Вівад» було виконано перед ПП «Автолегіонбуд» зобов'язання в частині оплати комісійної винагороди. З якого джерела суд взяв інформацію про оплату винагороди після оплати третіми особами товару - їм не відомо.

Судом було зроблено неправильні висновки про відсутність зі сторони ТзОВ «Вівад» та ПП «Автолегіонбуд" претензій до ОСОБА_1 в період до травня 2014 року. На спростування цього, зазначає те, що позивач вже звертався із відповідним позовом у листопаді 2012 року та було відкрите провадження по цивільній справі № 1715/19872/12-п. Також, висновок суду ґрунтується на поясненнях відповідача про наявність нового договору на поставку техніки між позивачем та відповідачем. В той же час судом не взято до уваги рішення суду від 24.02.2015 року по справі № 569/6552/14ц про визнання недійсним згаданого договору. Судом було взято до уваги недопустимий доказ, який визнаний недійсним по рішенню суду, що є порушенням ст. 212 ЦПК України.

Із цих підстав просило скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ТзОВ „Вівад» .

В ході апеляційного розгляду справи представник позивача ОСОБА_4 підтримав апеляційну скаргу, яку просив задовольнити.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ТзОВ „Вівад» , суд першої інстанції виходив із того, що позовні вимоги останнього є необґрунтовані та не підтверджені належними доказами.

Даний висновок суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи, наявним у справі доказам та ґрунтується на законі.

Доводи апеляційної скарги також не спростовують правильність висновків оскаржуваного рішення, оскільки ці доводи зводяться до посилання на ті ж самі обставини та наведення обґрунтувань заявлених вимог, які вказані у позовній заяві позивача, яким суд першої інстанції надав належну оцінку в оскаржуваному рішенні і колегія суддів повністю погоджується із цією оцінкою та прийнятим рішенням у даній цивільній справі.

Відповідно до пункту 8 Постанови Кабінету Міністрів № 1388 від 07 вересня 1998 року Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів , редакція якого була чинна на момент виникнення спірних правовідносин, документом, що підтверджує правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1, видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

Державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.

Позивач не надав суду будь-яких доказів того, що поряд із видачою відповідачу довідки-рахунку про придбання транспортного засобу, між останнім та ПП «Автолегіонбуд» укладались якісь інші договори, які в такому випадку мали бути посвідчені нотаріально, згідно яких би вбачалось, що ОСОБА_1 було відстрочено на певний час сплату вартості придбаного транспортного засобу.

Не заповнення у довідці-рахунку відповідної графи поля щодо сплати відповідачем вартості придбаного автомобіля, на розсуд колегії суддів, ще не означає, що така оплата фактично не проводилась.

В протилежному випадку ПП «Автолегіонбуд» мало б відмовити ОСОБА_1 у видачі відповідної довідки -рахунку та транспортного засобу, але цього не відбулось, а тому позивач всі претензії з даного приводу може пред'являти лише до суб'єкта господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення Рівненського міського суду від 27 травня 2016 року підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Вівад» відхилити.

Рішення Рівненського міського суду від 27 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити ухвалу апеляційного суду та рішення суду першої інстанції до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвали апеляційної інстанції.

Головуючий М.П. Григоренко

Судді : Н.М. Ковальчук

ОСОБА_5