ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2016 року Справа № 915/288/16
Господарський суд Миколаївської області у складі
судді Корицької В.О.,
при секретарі судового засідання Чирковій А.М.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 1 від 12.05.2015 року,
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 3/А від 19.01.2016 року,
від третьої особи-1 представник не з'явився,
від третьої особи-2: ОСОБА_3, довіреність № 02-36/3055 від 24.10.2014 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу
за позовом ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ЄВГРОЙЛВ» ,
54025, м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, 117,
до відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_5 УКРАЇНАВ» ,
04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 16-а,
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спру, на стороні позивача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«Агропромислова компанія В«ЄвгройлВ» ,
54025, м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, 117-А,
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_6 акціонерне товариство В«УкрсоцбанкВ» ,
03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29,
про стягнення грошових коштів в сумі 24 240 000,00 грн., -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ЄВГРОЙЛВ» звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовом до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_5 УКРАЇНАВ» , ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«Зерноприймальний комплекс В«ІнтерагротрансВ» , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«Агропромислова компанія В«ЄвгройлВ» , ОСОБА_6 акціонерне товариство В«УкрсоцбанкВ» , про стягнення грошових коштів в сумі 24 240 000,00 грн.
Ухвалою суду від 23.03.2016 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 05.04.2016 року.
Ухвалою суду від 05.04.2016 року розгляд справи відкладено на 19.04.2016 року у зв'язку з неявкою у судове засідання представників відповідачів та третьої особи-1.
Ухвалою суду від 19.04.2016 року розгляд справи відкладено на 17.05.2016 року у зв'язку з неявкою у судове засідання представників відповідача-2 та третьої особи-1.
Ухвалою суду від 17.05.2016 року припинено провадження у справі за позовом ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ЄВГРОЙЛВ» (ідентифікаційний код 39672052) до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_5 УКРАЇНАВ» (ідентифікаційний код 20027449), ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«Зерноприймальний комплекс В«ІнтерагротрансВ» (ідентифікаційний код 32719992), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«Агропромислова компанія В«ЄвгройлВ» , ОСОБА_6 акціонерне товариство В«УкрсоцбанкВ» , про стягнення грошових коштів в сумі 24 240 000,00 грн., в частині позовних вимог до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«Зерноприймальний комплекс В«ІнтерагротрансВ» (ідентифікаційний код 32719992) про стягнення в солідарному порядку заборгованості за договором поставки № 500/2-011213 від 04.06.2014 року в сумі 500 000,00 грн., на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, судом розглядаються позовні вимоги ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ЄВГРОЙЛВ» до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_5 УКРАЇНАВ» , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«Агропромислова компанія В«ЄвгройлВ» , ОСОБА_6 акціонерне товариство В«УкрсоцбанкВ» , про стягнення грошових коштів в сумі 24 240 000,00 грн.
04.04.2016 року ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_5 УКРАЇНАВ» звернулось до суду з клопотанням про припинення провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«Зерноприймальний комплекс В«ІнтерагротрансВ» про стягнення в солідарному порядку заборгованості за договором поставки № 500/2-011213 від 04.06.2014 року в сумі 500 000,00 грн., оскільки станом на дату порушення провадження у даній справі до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було внесено відомості про перебування ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«Зерноприймальний комплекс В«ІнтерагротрансВ» з 13.01.2016 року у стані припинення (том 2, а.с. 11-12, 19).
19.04.2016 року ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_5 УКРАЇНАВ» звернулось до суду з клопотаннями про припинення провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«Зерноприймальний комплекс В«ІнтерагротрансВ» про стягнення в солідарному порядку заборгованості за договором поставки № 500/2-011213 від 04.06.2014 року в сумі 500 000,00 грн., оскільки ухвалою суду від 15.06.2015 року у справі № 915/727/15 (суддя - Васильєва Л.І.) припинено провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«Зерноприймальний комплекс В«ІнтерагротрансВ» (ідентифікаційний код 32719992) про стягнення в солідарному порядку заборгованості в сумі 500 000,00 грн., на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (том 2, а.с. 114).
Розгляд вказаних клопотань неодноразово відкладався судом.
Оскільки ухвалою суду від 17.05.2016 року припинено провадження у даній справі в частині позовних вимог до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«Зерноприймальний комплекс В«ІнтерагротрансВ» (ідентифікаційний код 32719992) про стягнення в солідарному порядку заборгованості за договором поставки № 500/2-011213 від 04.06.2014 року в сумі 500 000,00 грн. на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, процесуальна необхідність щодо розгляду клопотань відповідача ТОВ В«ОСОБА_5 УКРАЇНАВ» від 04.04.2016 року та від 19.04.2016 року про припинення провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«Зерноприймальний комплекс В«ІнтерагротрансВ»відпала.
Ухвалою суду від 17.05.2016 року розгляд справи відкладено на 18.05.2016 року.
Ухвалою суду від 18.05.2016 року розгляд справи відкладено на 31.05.2016 року та продовжено строк розгляду спору на 15 днів.
Ухвалою суду від 31.05.2016 року розгляд справи відкладено на 06.06.2016 року.
06.06.2016 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання про зміну складу суду з одноособового на колегіальний, мотивоване складністю обставин, що досліджуються при розгляді справи, а також спливом строку розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 6 ГПК України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.
Враховуючи категорію та складність даної справи, суд не вбачає підстав для колегіального розгляду справи у складі трьох суддів, а тому у задоволенні клопотання представника відповідача відмовлено протокольною ухвалою суду від 06.06.2016 року.
06.06.2016 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з наступних підстав.
Відповідач із посиланням на ч. 3 ст. 512 ЦК України та п. 15.4 договору поставки № 500/2-011213 від 04.06.2014 року зазначає, що він не надавав дозволу на заміну ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«Агропромислова компанія В«ЄвгройлВ» , як покупця, на ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ЄВГРОЙЛВ» , а тому будь-яка передача прав та обов'язків за спірним договором не створює правових наслідків, тобто ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ЄВГРОЙЛВ» не має права на стягнення з відповідача заборгованості за спірним договором.
Відповідач також зазначає, що спірний договір припинив свою дію не 22.01.2016 року, як зазначає позивач, а 21.10.2015 року, тобто після отримання позивачем односторонньої заяви відповідача про припинення договору через порушення обов'язку ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«Агропромислова компанія В«ЄвгройлВ» з надання заявок на закупку товару. Крім того, позивач не має права звертатися із заявою про припинення договору, оскільки не є стороною договору.
Крім того, із посиланням на п. 4.1, 6.4, 6.5, 7.2 спірного договору поставки відповідач вказує, що його обов'язок щодо поставки товару виникає тільки щодо партій товару, які повністю узгоджені, оплачені та закуплені. Оскільки повну вартість узгодженої партії товару в сумі 220 866 342,97 грн. ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«Агропромислова компанія В«ЄвгройлВ» на користь відповідача не сплачено, у відповідача не виник обов'язок щодо поставки відповідної партії товару. Оскільки відповідачем обов'язок щодо поставки товару не порушений, то відсутній похідний обов'язок щодо повернення попередньої оплати.
Також, на думку відповідача, положення п. 12.2 спірного договору поставки суперечать положенням п. 7.2, 7.3.6, 7.4.4 договору, а тому не можуть бути прийняті судом до уваги.
Відповідач зазначає, що платіж за банківською гарантією не є попередньою оплатою за договором поставки, оскільки, виконавши платіжну вимогу відповідача, банк виконав власні зобов'язання перед відповідачем, а не зобов'язання ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«Агропромислова компанія В«ЄвгройлВ» з оплати товару за договором поставки.
Відповідач також просить врахувати, що відносно посадових осіб ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«Зерноприймальний комплекс В«ІнтерагротрансВ» відкриті кримінальні провадження щодо привласнення товарів, в тому числі тих, що були закуплені відповідачем на виконання договору поставки та мали бути поставлені ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«Агропромислова компанія В«ЄвгройлВ» . Крім того, ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ЄВГРОЙЛВ» є пов'язаним з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«Зерноприймальний комплекс В«ІнтерагротрансВ» , оскільки мають спільних засновників.
Відповідач також звертає увагу суду на те, що фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва ТОВ В«Агропромислова компанія В«ЄвгройлВ» станом на 01.03.2015 року не є розподільчим балансом, оскільки не містить посилань на конкретні права та обов'язки, що передаються за розподільчим балансом до ТОВ В«ЄВГРОЙЛВ» , а тому не може бути документом, на підставі якого у ТОВ В«ЄВГРОЙЛВ» виникло право на стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № 500/2-011213 від 04.06.2014 року.
Посилаючись на ч. 4 ст. 653 ЦК України відповідач зазначає, що позивач не має права вимагати повернення попередньої оплати, оскільки договір розірвано, а попередня оплата була здійснена на виконання умов договору.
Враховуючи вищевикладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
Зазначена правова позиція викладена відповідачем у відзиві на позовну заяву (том 2, а.с. 94-98)
Третя особа-1 ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«Агропромислова компанія В«ЄвгройлВ» явку повноважного представника у судове засідання 06.06.2016 року не забезпечила.
Судом враховано, що 17.05.2016 року до суду від представника третьої особи-1 надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність (том 2, а.с. 132). Позовні вимоги вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, про що зазначено у письмових поясненнях (том 2, а.с. 29-30).
Представник третьої особи-2 Публічного акціонерного товариства В«УкрсоцбанкВ» підтримала позицію позивача та вважала позов таким, що підлягає задоволенню.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи-2, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
04.06.2014 року між ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«Агропромислова компанія В«ЄвгройлВ» (далі - ТОВ В«АПК В«ЄвгройлВ» , третя особа-1, покупець) та ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_7 Топфер Інтернешенал (Україна)В» , яке в подальшому змінило назву на ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_5 УКРАЇНАВ» (далі - ТОВ В«ОСОБА_5 УКРАЇНАВ» , відповідач, постачальник) був укладений договір поставки № 500/2-011213 (далі - Договір поставки) з додатками, за умовами п. 2.1 якого відповідач прийняв на себе зобов'язання протягом сезону (з 01.06.2014 року по 31.08.2015 року) починаючи з 04.06.2014 року закуповувати та постачати узгоджені партії товару (сільськогосподарської продукції), а ТОВ В«АПК В«ЄвгройлВ» зобов'язався приймати та оплачувати такі партії товару на обумовлених сторонами умовах. (том 1, а.с. 30-53)
В подальшому до ОСОБА_8 поставки сторонами укладались додаткові договори (том 1, а.с. 54-102).
Відповідно до п. 4.1 ОСОБА_8 поставки покупець зобов'язався замовляти та купувати замовлені та узгоджені партії товару у постачальника, а постачальник повинен постачати покупцю замовлені та узгоджені партії товару.
Відповідно до п. 7.1 ОСОБА_8 поставки, постачальник зобов'язався поставляти товар покупцю, а покупець зобов'язався приймати та оплачувати товар згідно з цим договором та щомісячними заявками покупця на поставку товару.
Відповідно до п.7.2 ОСОБА_8 поставки, постачальник зобов'язався поставити тільки узгоджені та повністю оплачені партії товару, закуплені за цим договором.
Відповідно до п. 7.3.6 ОСОБА_8 поставки період поставки товару постачальником на користь покупця - не пізніше 30 вересня 2015 року, але тільки після повної сплати вартості такого товару покупцем на користь постачальника згідно з положеннями цього договору.
Відповідно до п. 9.1 ОСОБА_8 поставки в забезпечення належного виконання платіжних зобов'язань за цим договором покупець робить постачальнику оплату в розмірі 10% від вартості товару, купленого постачальником на користь покупця від сільгоспвиробників та/або від решти суб'єктів господарювання з ПДВ та в розмірі 10% від вартості товару, купленого постачальником на користь покупця та третіх осіб без ПДВ, який постачається за цим договором. За згодою сторін, покупець замість оплати може надати постачальнику безвідкличну банківську гарантію. Гарантія відкривається на першу вимогу постачальника при умові, якщо покупець надає постачальнику заявки на закупку товару.
ТОВ В«АПК В«ЄвгройлВ» на виконання умов ОСОБА_8 поставки сплачені грошові кошти в загальній сумі 39 141 293,13 грн. (том 1, а.с. 137-208)
ТОВ В«ОСОБА_5 УКРАЇНАВ» на виконання умов ОСОБА_8 поставки поставлена продукція загальною кількістю 1882,49 т. вартістю 14 901 293,13 грн.
Залишок грошових коштів, отриманих ТОВ В«ОСОБА_5 УКРАЇНАВ» від покупця, становить 24 240 000,00 грн. = (39 141 293,13 грн. - 14 901 293,13 грн.)
Вказана сума складається із перерахованих грошових коштів (авансових платежів) у сумі 16 740 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (том 1, а.с. 137-208) та отриманої ТОВ В«ОСОБА_5 УКРАЇНАВ» банківської гарантії у загальній сумі 7 500 000,00 грн. (том 1 а.с. 130)
Таким чином, в рамках ОСОБА_8 поставки покупцем було здійснено попередню оплату на суму 24 240 000,00 грн., яка залишилась неповернутою ТОВ В«ОСОБА_5 УКРАЇНАВ» , що не заперечується сторонами.
ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ЄВГРОЙЛВ» (далі - ТОВ В«ЄВГРОЙЛВ» , позивач) створено шляхом виділу з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«Агропромислова компанія В«ЄвгройлВ» .
Так, рішенням загальних зборів учасників ТОВ В«АПК В«ЄвгройлВ» , оформленим протоколом від 01.03.2015 року, завершено процедуру реорганізації товариства та виділено з нього нову юридичну особу - ТОВ В«ЄВГРОЙЛВ» , а також затверджені розподільчий баланс, згідно якого до нового товариства передано частину належних ТОВ В«АПК В«ЄвгройлВ» активів і пасивів, та акти прийому-передачі майна та зобов'язань (том 1, а.с. 16-19)
Рішенням загальних зборів учасників ТОВ В«АПК В«ЄвгройлВ» , оформленим протоколом від 02.03.2015 року № 1, вирішено виділити з ТОВ В«АПК В«ЄвгройлВ» нову юридичну особу ТОВ В«ЄВГРОЙЛВ» , вирішені питання щодо розміру статутних капіталів кожної юридичної особи, призначено директора ТОВ В«ЄВГРОЙЛВ» та встановлені додаткові види діяльності ТОВ В«АПК В«ЄвгройлВ» (том 1, а.с. 23-24).
Із рішення засновників ТОВ В«АПК В«ЄвгройлВ» від 01.03.2015 року випливає, що ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ЄВГРОЙЛВ» передані активи та пасиви, в тому числі дебіторська заборгованість ТОВ В«ОСОБА_5 УКРАЇНАВ» на суму 24 240 000,00 грн. за договором поставки № 500/2-011213 від 04.06.2014 року.
Відповідно до акту передачі-приймання № 2 від 01.03.2015 року ТОВ В«АПК В«ЄвгройлВ» передало ТОВ В«ЄВГРОЙЛВ» первинні документи, що підтверджують дебіторську заборгованість, та всі права та обов'язки в рамках реорганізації підприємства за розподільчим балансом від 01.03.2015 року (том 2, а.с 180-181).
Рішенням загальних зборів учасників ТОВ В«АПК В«ЄвгройлВ» , оформленим протоколом від 02.03.2015 року № 1/1, вирішено доповнити протокол загальних зборів від 01.03.2015 року пунктом 3, згідно якого ТОВ В«ЄВГРОЙЛВ» є правонаступником майна, прав та обов'язків ТОВ В«АПК В«ЄвгройлВ» в частині розподільчого балансу ТОВ В«АПК В«ЄвгройлВ» станом на 01.03.2015 року, у тому числі, але не виключно, усіх прав та обов'язків, зокрема, за договором поставки від 04.06.2014 року № 500/2-011213, а також зазначити у статуті ТОВ В«ЄВГРОЙЛВ» , що воно є правонаступником майна, прав та обов'язків ТОВ В«АПК В«ЄвгройлВ» в частині його розподільчого балансу (том 1, а.с. 25-26).
Фінансовим звітом суб'єкта малого підприємництва ТОВ В«Агропромислова компанія В«ЄвгройлВ» станом на 01.03.2015 року (розподільчий баланс) затверджено передачу ТОВ В«ЄВГРОЙЛВ» поточної дебіторської заборгованості в загальній сумі 36 242 тис. грн. (Розділ ІІ Оборотні активи). (том 1 а.с. 20-21)
Розподільчий баланс затверджений рішенням загальних зборів учасників ТОВ В«АПК В«ЄвгройлВ» від 01.03.2015 року.
Згідно п. 1.5 статуту ТОВ В«ЄВГРОЙЛВ» (том 1, а.с. 27-28), зареєстрованого 03.03.2015 року записом № 15221360000031395, останнє є правонаступником майна, прав та обов'язків ТОВ В«АПК В«ЄвгройлВ» в частині розподільчого балансу.
Записом від 03.03.2015 року № 15221360000031395 ТОВ В« ЄВГРОЙЛВ» зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується відповідним витягом у матеріалах справи (т. 1, а.с. 29).
Законодавством України передбачена можливість створення нового суб'єкта господарювання шляхом його виділення з іншої юридичної особи. Таким правом наділені, зокрема, засновки, учасники юридичної особи. Законодавством встановлено, що суб'єкт господарювання - господарська організація, може бути утворена, зокрема, за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу шляхом виділу, поділу, перетворення діючої (діючих) господарської організації (господарських організацій) з додержанням вимог законодавства (ч. 1 ст. 87 ЦК України, ч. 1 ст. 56 ГК України).
Виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.
Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.
Юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу.
Якщо після виділу неможливо точно встановити обов'язки особи за окремим зобов'язанням, що існувало у юридичної особи до виділу, юридична особа, з якої здійснено виділ, та юридичні особи, що були створені внаслідок виділу, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов'язанням (ч.4 ст. 59 ГК України, ст.109 ЦК України).
Зміст документів про виділ із ТОВ В«АПК В«ЄвгройлВ» нової юридичної особи ТОВ В«ЄВГРОЙЛВ» у системному аналізі з наведеними положеннями цивільного законодавства України, які не містять обмежень щодо обсягу прав та обов'язків, які можуть бути передані юридичній особі, створеній шляхом виділу з іншого суб'єкта господарювання, та положеннями Конституції України, згідно ст. 8 якої в Україні визнається і діє принцип верховенства права, дає суду підстави прийти до висновку, що засновниками ТОВ В«АПК В«ЄвгройлВ» на реалізацію своїх прав прийнято рішення про передачу за розподільчим балансом новому суб'єкту господарювання ТОВ В«ЄВГРОЙЛВ» не тільки активів за укладеним ТОВ В«АПК В«ЄвгройлВ» з відповідачем ОСОБА_8 поставки, а й у повному обсязі прав та обов'язків покупця в цьому договорі.
Судом відхиляються твердження відповідача про те, що зі звіту (розподільчого балансу) неможливо встановити, які саме права та обов'язки передані ТОВ В«ЄВГРОЙЛВ» , оскільки вказаний фінансовий звіт містить лише цифрове вираження активів та пасивів, які передаються ТОВ В«ЄВГРОЙЛВ» .
Розшифровка ж цього цифрового значення міститься у рішенні загальних зборів учасників ТОВ В«АПК В«ЄвгройлВ» , оформленим протоколом від 01.03.2015 року, у тому числі внесеному пункті 3, та містить чіткий обсяг прав та обов'язків, що передаються ТОВ В«ЄВГРОЙЛВ» .
Перехід за розподільчим балансом існуючої дебіторської заборгованості в цифровому вираженні 36 242 тис. грн. відбувся, при цьому рішенням власників вирішено питання щодо складу майна, прав та обов'язків новоствореної юридичної особи.
У зв'язку з наведеним, суд прийшов до висновку, що позивач є правонаступником ТОВ В«АПК В«ЄвгройлВ» за договором поставки № 500/2-011213 від 04.06.2014 року і у нього виникло право вимагати від ТОВ В«ОСОБА_5 УКРАЇНАВ» погашення дебіторської заборгованості в сумі 24 240 000,00 грн.
Щодо неможливості передавати права та обов'язки за договором поставки № 500/2-011213 від 04.06.2014 року, то суд прийшов наступного висновку.
Відповідно до пункту 15.4 ОСОБА_8 поставки (Переуступка) жодна сторона не має права передавати свої права чи зобов'язання за цим договором без попереднього письмового дозволу іншої сторони.
Відповідно до ст. 512, ч. 1 ст. 513 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:
1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);
2) правонаступництва;
3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);
4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Отже, правонаступництво є самостійною підставою заміни кредитора у зобов'язанні. В даному випадку мова йдеться про так зване універсальне правонаступництво для юридичних осіб, згідно якого права кредитора у зобов'язанні переходять до правонаступника за розподільчим балансом, що і відбулося 01.03.2015 року.
З огляду на викладене, суд відхиляє доводи відповідача щодо неможливості передачі прав та обов'язків покупця за спірним договором від ТОВ В«АПК В«ЄвгройлВ» до ТОВ В«ЄВГРОЙЛВ» без згоди відповідача, оскільки положення цивільного законодавства, на які посилається відповідач, поширюються на випадки щодо уступки права вимоги, які основані на правочині, а не на права та зобов'язання, котрі виникають із правонаступництва в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 109 ЦК України.
19.08.2015 року ТОВ В«ЄВГРОЙЛВ» як правонаступник ТОВ В«АПК В«ЄвгройлВ» за договором поставки № 500/2-011213 від 04.06.2014 року звернулось до відповідача з листом, у якому повідомило, що ТОВ В«ЄВГРОЙЛВ» створено шляхом виділу з ТОВ В«АПК В«ЄвгройлВ» , є правонаступником майна, прав та обов'язків ТОВ В«АПК В«ЄвгройлВ» в частині розподільчого балансу, в тому числі прав та обов'язків за договором поставки № 500/2-011213 від 04.06.2014 року, та пропонувало продовжити співпрацю за вказаним договором поставки. До вказаного листа ТОВ В«ЄВГРОЙЛВ» було долучено заявки на закупку товару в кількості 44 677 тон. (том 1, а.с. 233-239)
Заявки із листом від 19.08.2015 року направлялися відповідачу як по електронній пошті так і поштовим зв'язком (том 1 а.с. 230-235).
Відповіді на вказаний лист відповідачем не надано.
09.09.2015 року ТОВ В«ЄВГРОЙЛВ» звернулось до відповідача з листом, яким повторно запропонувало продовжити співпрацю за ОСОБА_8 поставки та повторно надіслало заявки на закупку товару в кількості 44 677 тон. (том 1, а.с. 242)
Заявки із листом від 09.09.2015 року направлялися відповідачу як по електронній пошті так і поштовим зв'язком (том 1 а.с. 240-247).
Вказаний лист отримано відповідачем 16.09.2015 року (том 1, а.с. 244, 247), проте відповідь на лист відповідачем не надана.
07.10.2015 року ТОВ В«ОСОБА_5 УКРАЇНАВ» надіслав до ТОВ В«АПК В«ЄвгройлВ» повідомлення про припинення ОСОБА_8 поставки (том 2, а.с. 100).
Копію вказаного повідомлення відповідач також надіслав до ТОВ В«ЄВГРОЙЛВ» (том 2, а.с. 101).
В свою чергу, ТОВ В«ЄВГРОЙЛВ» 22.01.2016 року надіслав на адресу відповідача повідомлення про припинення дії ОСОБА_8 поставки у зв'язку з невиконанням відповідачем умов ОСОБА_8 поставки, в якому вимагав повернути на рахунок ТОВ В«ЄВГРОЙЛВ» кошти в сумі 24 240 000,00 грн. (том 1, а.с. 245)
Вказані рахунок-повідомлення та вимога отримані відповідачем 29.01.2016 року (том 1, а.с. 247).
Відповідно до пункту 11.3 ОСОБА_8 поставки, при настанні випадку невиконання зобов'язань однією із сторін, інша сторона має право припинити цей договір шляхом надання письмового В«Повідомлення про припиненняВ» тій стороні, яка спричинила настання такого випадку невиконання зобов'язань.
Таким чином, суд прийшов до висновку, який не заперечується сторонами, що Договір поставки сторонами розірваний.
На момент звернення із позовом до суду відповідач кошти в сумі 24 240 000,00 грн. на рахунок ТОВ В«ЄВГРОЙЛВ» не повернув.
Посилання відповідача на п. 7.2 договору, згідно яких обов'язок поставити покупцеві товар міг у нього виникнути виключно після узгодженої та повністю оплаченої вартості товару, зокрема на суму 220 866 342,97 грн., суд відхиляє оскільки п. 12.2 договору поставки сторони узгодили, що у випадку порушення покупцем строків сплати ціни товару, постачальник має право призупинити або припинити здійснення будь-яких подальших поставок за цим договором. Однак постачальник у будь-якому випадку зобов'язаний поставити ту кількість товару, яка вже була сплачена покупцем.
Тобто, в даному випадку, у зв'язку з неповною оплатою товару покупцем, починає діяти розділ 12 договору «³дповідальністьВ» , а не положення розділу 7 В«Поставки товаруВ» , зокрема пункти 7.2., 7.3.6, на які посилається відповідач.
Крім того, судом встановлено та представниками сторін підтверджено, що протягом В«сезонуВ» ТОВ В«ОСОБА_5 УКРАЇНАВ» поставляв продукцію покупцю і при цьому повної оплати узгодженої партії в сумі 220 866 342,97 грн. не вимагав.
Узгодження необхідної кількості та виду товару (партія товару) відбувалось накопичувальним методом. ТОВ В«АПК В«ЄвгройлВ» замовляв продукцію, узгоджував її з постачальником (про що сторонами складались підтвердження про закупки в кількості 16 штук) оплачував її частково або повністю та згідно заявок на поставку відвантажував необхідними партіями.
Підсумовуючи узгоджені поставки, які вже відбулися, а також, ті що будуть у сторін в майбутньому, сторони уклали підтвердження про закупки №17 від 04.11.2014 року на загальну кількість товару 74073, 414 тон на загальну суму 220 866 342,97 грн. (том 1 а.с. 209-225)
Отже, загальна кількість товару 74073, 414 тон на загальну суму 220 866 342,97 грн. складається із погоджених між сторонами 297 партій товару. Посилання представника відповідача на необхідність 100% оплати всієї сукупної партії в сумі 220 866 342,97 грн. і тільки в такому випадку поставки продукції не узгоджується із умовами п. 4.1 ОСОБА_8 поставки, оскільки 74073, 414 тон є не однією партією, а складається із 297 партій товару, з яких був оплачений товар на загальну суму 39 141 293,13 грн., а поставлений - на загальну суму 14 901 293,13 грн.
За таких обставин, доводи відповідача про те, що момент виконання зобов'язання не настав у зв'язку з несплатою повної вартості товару, не відповідають умовам договору та є хибними.
Крім того, існування/відсутність вини кожної із сторін щодо відвантаження узгодженого товару та подальше виконання умов ОСОБА_8 поставки не має суттєвого значення у даній справі у зв'язку із тим, що договір припинив свою дію на підставі п. 11.3 ОСОБА_8 поставки.
Посилання відповідача на відсутність обов'язку щодо повернення попередньої оплати за договором на підставі ч. 4 ст. 653 ЦК України не приймаються судом, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Закон пов'язує неможливість вимагати повернення того, що було виконане сторонами договору за зобов'язанням до моменту розірвання договору. Отже, на випадок сплати однією із сторін договору грошових коштів та неотримання при цьому товару положення ч. 4 ст. 653 ЦК України не роповсюджуються, оскільки виконання обома сторонами не відбулось.
При цьому, законом встановлено наступне: якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 ЦК України).
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
При цьому, судом враховано, що загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання. Якщо ж зобов'язання не припиняється з підстав, передбачених статтями 11, 600, 601, 604 - 607, 609 ЦК України, до моменту його виконання, таке виконання має правові підстави (підстави, за яких виникло це зобов'язання). Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не є безпідставним. Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. (Такої правової позиції дотримується Верховний суд України в постанові №6-88цс13.)
В даному випадку, на момент подання позову Договір поставки, який існував між сторонами та на підставі якого відповідач отримав кошти, припинив свою дію. Тому положення ст. 1212 Цивільного кодексу України можуть бути застосовані до правовідносин сторін.
Щодо посилання відповідача на те, що платіж за банківською гарантією не є попередньою оплатою за договором поставки, слід зазначити наступне.
Між ТОВ В«АПК В«ЄвгройлВ» та ОСОБА_6 акціонерним товариством В«УкрсоцбанкВ» (далі - ПАТ В«УкрсоцбанкВ» , банк) 03.04.2014 року був укладений Генеральний договір про надання банківських гарантій № 06.501-72/151 (далі - Генеральний договір) (том 1, а.с. 103-107).
Згідно з умовами Генерального договору та Додаткового договору №06.501-72/152(07/167) від 04.07.2014 року про надання банківської гарантії платежу в рамках Генерального договору (зі змінами) (том 1, а.с. 110-120) Банком була надана гарантія платежу №67PG072014UAH від 04.07.2014 року на суму 2 100 000,00 грн. строком дії до 15.12.2014 року (том 1, а.с. 120).
Також з умовами Генерального договору та Додаткового договору №06.501-72/152(08/152) від 17.09.2014 року про надання банківської гарантії платежу в рамках Генерального договору (зі змінами) (том 1, а.с. 122-125) Банком була надана гарантія платежу №80PG092014UAH від 17.09.2014 року на суму 5 400 000,00 грн. строком дії до 15.12.2014 року (том 1, а.с. 125).
04.12.2014 року листом № 06.501-186/67-19014 ПАТ В«УкрсоцбанкВ» повідомив ТОВ В«АПК В«ЄвгройлВ» про отримання 26.11.2014 року банком від ТОВ В«ОСОБА_5 УКРАЇНАВ» платіжної вимоги за вих. № 6512/3 від 26.11.2014 року на суму 2 100 000,00 грн. та платіжної вимоги за вих. № 6513/3 від 26.11.2014 року на суму 5 400 000,00 грн., в якому відповідач вимагає сплатити йому суму 2 100 000,00 грн. та 5 400 000,00 грн. у зв'язку із порушенням ТОВ В«АПК В«ЄвгройлВ» зобов'язання за ОСОБА_8 поставки згідно з умовами параграфу 9.3. В«Коригування суми забезпеченняВ» , а також нездійснення оплати товару з боку ТОВ В«АПК В«ЄвгройлВ» по даному договору (том 1, а.с. 127-129).
03.12.2014 року банком було здійснено задоволення вимоги платежу за гарантією платежу №67PG072014UAH від 04.07.2014 року на суму 2 100 000,00 грн. та вимоги платежу за гарантією платежу № 80PG092014UAH від 17.09.2014р. на суму 5 400 000,00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами № 00457-02 від 03.12.2014 року та № 02779-01 від 03.12.2014 року (том 1, а.с. 130).
Статтею 175 ГК України встановлено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтями 202, 205 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За змістом п.9.1 договору сторони погодили, що за згодою сторін, покупець замість оплати може надати постачальнику безвідкличну банківську гарантію, тобто отримання постачальником гарантії від банку замінює оплату товару.
У відповідності до ст. 546 Цивільного кодексу України гарантія є одним з видів забезпечення зобов'язання.
За приписами статей 560, 563 Цивільного кодексу України за гарантією банк гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.
Банківська гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, за якими Банк бере на себе грошове зобов'язання перед отримувачем гарантії сплатити кошти за наказодавця, у випадку невиконання ним своїх зобов'язань у повному обсязі або їх частини.
Банківська гарантія являється одним з інструментів безресурсного фінансування, який за своєю суттю не потребує вилучення грошових коштів і дозволяє наказодавцю уникнути передплати за товари / послуги. Та, в результаті, забезпечує економію власних ресурсів та / або їх використання в інших цілях, а також є зручним інструментом для належного і своєчасного виконання договірних зобов'язань зі своїми контрагентами.
Банківська гарантія - це поручительство банку-гаранта за свого клієнта. Банк бере на себе зобов'язання за дорученням і за рахунок клієнта у випадку несплати клієнтом у термін платежів, які він мав здійснити, провести платежі за свій рахунок.
Відповідно до Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 639, сплата за вимогою/повідомленням коштів бенефіціару за гарантією здійснюється банком-гарантом (резидентом) на умовах і в строки, передбачені гарантією для оплати вимоги/повідомлення, та згідно з інструкціями і реквізитами, зазначеними в тексті гарантії та/або у вимозі/повідомленні, отриманими від бенефіціара/банку бенефіціара або іншого банку.
Матеріалами справи підтверджується, що Банк виконав платіжну вимогу ТОВ В«ОСОБА_5 УКРАЇНА В» на загальну суму 7 500 000,00 грн. (том 1, а.с. 127-130).
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач отримав зазначені кошти за ОСОБА_8 поставки у вигляді гарантії.
Вищенаведений висновок спростовує помилкові тлумачення відповідача про те, що виплата суми грошового забезпечення за гарантією на користь відповідача не може вважатись частковим виконанням зобов'язання покупця.
Доводи відповідача щодо правової природи спірного платежу як такого, що не пов'язаний з ОСОБА_8 поставки, є хибними, оскільки з моменту отримання коштів на банківський рахунок постачальника, вони є платою за договором.
Крім того, відповідно до ст. 2 абз. 18 Закону України В«Про банки та банківську діяльністьВ» банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія , будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Таким чином, з моменту перерахування банківської гарантії на адресу бенефіціара, зазначені кошті для принципала є банківським кредитом, який він зобов'язаний повернути.
На виконання умов Генерального договору про надання банківських гарантій № 06.501-72/151 від 03.04.2014 року із рахунку ТОВ В«АПК В«ЄвгройлВ» 04.12.2014 року на користь Банку списано 7 500 000 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку. (том 1 а.с. 135)
Щодо посилання відповідача на відкриття кримінальних проваджень відносно посадових осіб ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«Зерноприймальний комплекс В«ІнтерагротрансВ» та на пов'язаність вказаного товариства з позивачем, слід зазначити, що вказані підстави не спростовують обставин щодо обов'язку повернення отриманих грошових коштів.
Відповідач не спростував вимоги позивача, не надав суду відповідні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором.
В спірних правовідносинах відповідачем порушені норми та приписи діючого законодавства, у зв'язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.
Заборгованість відповідача в сумі 24 240 000,00 грн. підтверджена вищезазначеними матеріалами справи.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судовий збір в розмірі 206 700,00 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України слід стягнути на користь позивача з відповідача.
Керуючись ст. ст. 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_5 УКРАЇНАВ» (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 16-а, ідентифікаційний код 20027449) на користь ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ЄВГРОЙЛВ» (54025, м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, 117, ідентифікаційний код 39672052) заборгованість за договором поставки № 500/2-011213 від 04.06.2014 року в сумі 24 240 000, 00 грн. (двадцять чотири мільйони двісті сорок тисяч грн. 00 коп.) та судовий збір в сумі 206 700,00 грн. (двісті шість тисяч сімсот грн. 00 коп.)
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги до канцелярії господарського суду Миколаївської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а у випадку проголошення судом вступної та резолютивної частин рішення - з дня підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 13.06.2016 року.
Суддя В.О. Корицька
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 06.06.2016 |
Оприлюднено | 22.06.2016 |
Номер документу | 58370877 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні