Ухвала

від 13.06.2016 по справі 821/802/16

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

13 червня 2016 р. м. ХерсонСправа № 821/802/16

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф. ,

при секретарі: Харик В.Г.,

за участю:

представників заявника - Бондар І.П., Шевченко Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання відповідача про закриття провадження в адміністративній справі

за поданням Головного управління ДФС у Херсонській області

до приватного акціонерного товариства "4-й експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт"

про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,

встановив:

Головне управління ДФС у Херсонській області (далі - управління ДФС, заявник) звернулось до суду з поданням до приватного акціонерного товариства "4-й експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" (далі - ПРАТ "4-й ЕЗПГР", підприємство, відповідач), в якому просить підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна підприємства, що застосований рішенням керівника Головного управління ДФС у Херсонській області від 09.06.2016 № 1113/10/21-22-14-06-19 у зв'язку з не допуском посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.

Від відповідача до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі, яке мотивовано тим, що 09.06.2016 р. ПРАТ "4-й ЕЗПГР" подало до суду позов про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДФС у Херсонській області від 07.06.2016 № 256 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ "4-й ЕЗПГР" (код 14287749)". Ухвалою суду від 10.06.2016 р. у справі № 821/797/16 відкрито провадження. Оскільки правомірність наказу про проведення перевірки підприємства, не допуск до якої став підставою для застосування умовного адміністративного арешту його майна, є предметом судового розгляду, то у даній правовій ситуації існує спір про право, а тому провадження у справі належить закрити.

В судове засідання відповідач явку свого представника не забезпечив, просив відкласти розгляд справи, оскільки його представники перебувають у відрядженнях.

За змістом п. 94.10 ст. 94 ПК України обґрунтованість арешту на майно, накладеного рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), має бути перевірена судом протягом 96 годин. Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

У зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим здійснюється припинення адміністративного арешту майна платника податків (пп. 94.19.1 ст. 94.19 ст. 94 ПК України).

Відповідно до частини 8 ст. 183-3 КАС України неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

Враховуючи скорочені строки розгляду справи, ту обставину, що у разі відкладення розгляду справи, такий розгляд взагалі може втратити зміст, оскільки припинення адміністративного арешту майна відбудеться на підставі пп. 94.19.1 ст. 94.19 ст. 94 ПК України, а також відсутність поважних причин для відкладення (неможливість прийняти участь у судовому засіданні та призначення судового засідання у справі № 821/797/16 не є такими причинами), суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Представники заявника заперечували проти закриття провадження у справі, наполягають на тому, що згідно з вимогами ПК України суд має перевірити обґрунтованість застосованого адміністративного арешту.

Вирішуючи клопотання відповідача, суд дійшов висновку, що оскарження відповідачем до суду наказу про проведення перевірки не перешкоджає розгляду подання з огляду на таке.

Відповідно до п. 94.1 ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення (п. 94.5 ст. 94 ПК України).

За змістом пункту 3.4 Рішення Конституційного Суду України від 12.06.2012 № 13-рп/2012 "У справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Податкового кодексу України" адміністративний арешт майна платника податків є одним з механізмів забезпечення виконання цим платником податків своїх обов'язків, а саме належної сплати податків і зборів.

Суд вважає, що оскарження підприємством наказу про проведення перевірки не завжди має наслідком заборону накладення адміністративного арешту на його майно, і саме правомірність рішення контролюючого органу про такий арешт підлягає перевірці судом при зверненні контролюючого органу до суду з відповідним поданням.

В іншому випадку, звернення платника податків до суду з позовом про скасування наказу про проведення перевірки, навіть за відсутності для цього підстав, створювало б умови для зловживання недобросовісними платниками податків своїми правами та уникнення від виконання ними обов'язків зі сплати податків та зборів.

Так, суд звертає увагу, що в квітні 2016 року (два місяці тому) за аналогічних обставин Головним управлінням ДФС у Херсонській області було видано наказ від 07.04.2016 № 153 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПРАТ "4-й ЕЗПГР". Посадовим особам контролюючого органу було відмовлено в допущенні їх до проведення перевірки. 12 квітня 2016 року начальник управління ДФС прийняв рішення про застосування умовного адміністративного арешту, а до суду подано подання про підтвердження його обґрунтованості.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 15.04.2016 у справі № 821/501/16 провадження у справі закрито з посиланням на те, що у даному випадку між сторонами виник спір про право, оскільки судом відкрито провадження у справі № 821/510/16 за позовом ПРАТ "4-Й ЕЗПГР" до Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним наказу від 07.04.2016 № 153, отже, ПРАТ "4-Й ЕЗПГР" категорично заперечує законність наказу на проведення перевірки контролюючого органу, посилаючись на фактичне порушення останнім вимог податкового законодавства України. Суд апеляційної залишив ухвалу суду першої інстанції без змін.

В той же час, Херсонський окружний адміністративний суд постановою від 18.05.2016 у справі № 821/510/16 відмовив ПРАТ "4-Й ЕЗПГР" у задоволенні його позову про визнання протиправним та скасування наказу управління ДФС від 07.04.2016 № 153.

Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14 червня 2016 року апеляційну скаргу ПРАТ "4-Й ЕЗПГР" залишив без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Рішення суду набрало законної сили 14 червня 2016 року.

Тобто, правомірність наказу управління ДФС перевірена та підтверджена судом, однак перевірка у строк, встановлений цим наказом, не проведена, а отже наказ вичерпав свою дію.

Таким чином, суд закривши провадження у справі щодо обгрунтованості адміністративного арешту активів, в подальшому судовим рішенням визнав правомірними дії податкового органу щодо проведення перевірки, що давало підстави для підтвердження адміністративного арешту активів.

Наведені обставини свідчать про системність дій ПРАТ "4-Й ЕЗПГР" щодо не допуску контролюючого органу до проведення перевірки та створення штучних перешкод у її проведенні.

Умовний адміністративний арешт майна є тимчасовим заходом, який жодним чином не перешкоджає господарській діяльності платника податків та реалізації його права на оскарження неправомірних дій щодо проведення перевірки, а лише змінює порядок відчуження активів платника податків.

В той же час, незастосування адміністративного арешту майна може привести до унеможливлення стягнення нарахованих податків.

Норми Податкового кодексу України не передбачають жодних виключень щодо дій податкового органу при застосуванні умовного арешту активів та подальшого оскарження платником податків наказу про проведення перевірки.

Відтак, суд відмовляє відповідачу в задоволенні клопотання.

Керуючись ст. 183-3 КАС України,

ухвалив:

В задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження в адміністративній справі відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня її проголошення.

Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 17 червня 2016 року.

Суддя Попов В.Ф.