Постанова

від 30.05.2016 по справі 826/26702/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 травня 2016 року № 826/26702/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Єврокопі» доДержавної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 04.09.2015р.,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Єврокопі» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 04.09.2015р. №0003422204 та №0003432204.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваних рішень.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, будь-яких пояснень з приводу позовних вимог до суду не надав.

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України дійшов переконання про можливість подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідачем проведено перевірку ТОВ «Єврокопі» за результатами якої 20.08.2015р. складено акт №50/26-57-22-04-10/33603512 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Фокус Трейд» (код ЄДРПОУ 39328673) за період з 01.10.2014р. по 30.11.2014р. (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення: п. 20.1.2, 20.1.8 статті 20, п. 138.10.3 статті 138, п. 138.2, 138.4, 138.11 статті 138, п. 139.1.1, 139.1.9 статті 139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 217 091грн. за 2014 рік та порушення п. 44.1 статті 44, п. 185.1 статті 185, п. 188.1 статті 188, п. 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, п. 201.1, 201.6, 201.10 статті 201 ПК України, що призвело до заниження ПДВ на суму 241 213грн. у тому числі за жовтень 2014 року у розмірі 158 370грн. та за листопад 2014 року у розмірі 82 843грн.

На підставі встановлених порушень відповідачем 04.09.2015р. прийняті податкові повідомлення - рішення №0003422204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 271 363,75грн., у тому числі основний платіж - 217 091,00грн. та штрафні санкції - 54 272,75грн. та №0003432204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 361 819,50грн., у тому числі основний платіж - 241 213,00грн. та штрафні санкції - 120 606,50грн.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення від 04.09.2015р. протиправними, а, відтак, такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Фокус Трейд» укладено ряд Договорів поставки.

Однак, в Акті перевірки зазначено, що договори на постачання товарів між зазначеними сторонами не укладались, товар був відвантажений відповідно до рахунків-фактур.

У той же час, позивачем не було надано до суду договори поставки, які були укладені з ТОВ «Фокус Трейд».

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог даних договорів ТОВ «Фокус Трейд» виписало на адресу позивача податкові накладні: №13 від 06.10.2014р., №31 від 13.10.2014р., №54 від 20.10.2014р., №60 від 22.10.2014р., №63 від 23.10.2014р., №85 від 27.10.2014р., №87 від 28.10.2014р., №99 від 31.10.2014р., №100 від 31.10.2014р.№10 від 03.11.2014р., №68 від 10.11.2014р., всього на суму 1 447 276,18грн., у тому числі ПДВ - 241 212,70грн.

Суму ПДВ 241 212,70грн. позивачем включено до складу податкового кредиту.

Крім того, ТОВ «Фокус Трейд» виписані видаткові накладні: ВН №106 від 06.10.2014р., №1310 від 13.10.2014р., №2010 від 20.10.2014р., №2210 від 20.10.2014р., №2310 від 23.10.2014р., №2710 від 27.10.2014р., №2810 від 28.10.2014р., №3112 від 31.10.2014р., №3113 від 31.10.2014р., які включені позивачем до складу витрат у розмірі 1 206 063,48грн.

З Акту перевірки вбачається, що контролюючий орган про порушення позивачем норм податкового законодавства дійшов з тих підстав, що згідно бази даних ТОВ «Фокус Трейд» (код ЄДРПОУ 39328673) має стан - до ЄДР внесено запис про відсутність підприємства за місцезнаходженням. Свідоцтво платника податку анульовано 07.05.2015р. у зв'язку з тим, що до ЄДР внесено запис про відсутність підприємства за місцезнаходженням.

Засновником підприємства є ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1); звіт 1 ДФ до податкових органів не подавався.

Відповідно до протоколу допиту свідка від 03.03.2015р. ОСОБА_1 повідомив, що ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Фокус Трейд» він не мав, будь-яких документів відносно підприємства не підписував.

Крім того, до ДПІ у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві надійшла постанова старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві від 01.07.2015р. по матеріалам кримінального провадження внесені до ЄРДР за №32015100000000001 від 05.01.2015р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 212, ч. 3, 205 ч. 2, 27 ч. 5, 212 ч. 3 КК України, про призначення документальної позапланової перевірки ТОВ «Єврокопі» за період 01.10.2014р. по 30.11.2014р., якою і були встановлені факти по директору контрагента - ТОВ «Фокус Трейд» (код ЄДРПОУ 39328673).

Таким чином, з наданих позивачем первинних документів неможливо встановити осіб які їх підписали, у зв'язку із чим суд їх вважає складеними з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11, згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відтак, надані позивачем документи за вказаних обставин, не можуть вважатися неналежними доказами реальності зазначених правочинів.

У постанові Верховного Суду України від 5 березня 2012 року (справа № 21-421а11) міститься правовий висновок, відповідно до якого податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Згідно з п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, розмір податкового зобов'язання продавця товарів (послуг) по господарським операціям, проведеним з кожним контрагентом - покупцем у окремому звітному періоді, має дорівнювати розміру податкового кредиту такого покупця, задекларованого за такий звітний період, що передбачає відображення покупцем отриманої податкової накладної у реєстрі отриманих податкових накладних цього звітного періоду.

В ході розгляду справи судом встановлено, що операції між позивачем та ТОВ «Фокус Трейд» не мали реального характеру. Фактично перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку, які стосуються лише факту перерахування грошових коштів. Контрагентом перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою зниження об'єкту оподаткування, несплати податків, у зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Виходячи зі змісту статей 109-113 ПК України, відповідальність платника податків у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій можлива лише за умови вчинення ним порушень, визначених законами з питань оподаткування.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Отже, на підставі вищевикладеного позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокопі» задоволеними бути не можуть.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Єврокопі» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко