Постанова

від 23.06.2016 по справі 30/146-05-4117

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2016 р.Справа № 30/146-05-4117 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.,

суддів: Дібрової Г.І., Принцевської Н.М.,

при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.,

за участю представника від 3-ї особи, яка не заявляє вимоги на предмет спору - ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 26.05.16р.;

/позивач та 3-я особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору в судове засідання, про час та місце проведення якого повідомлені належним чином, не з'явилися; остання заявила клопотання про відкладення розгляду справи, яке колегією відхилено з підстав, викладених в постанові; відповідач тривалий час знаходиться в процесі припинення, з ЄДР не виключений, поштову кореспонденцію за юридичною адресою не отримує, ухвали про призначення справи до розгляду повертаються до суду через закінчення терміну зберігання (див. довідки на рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень від 11.05.16р., 24.05.16р., 13.06.16р.), тому відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року №18 вважається повідомленим про час і місце розгляду справи судом/

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", м.Київ

на ухвалу від 02 лютого 2012р. та рішення Господарського суду Одеської області від 24 лютого 2012 року

у справі № 30/146-05-4117

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Одеса

до Приватного підприємства „Підприємство інвалідів „Едмар", м.Одеса

про розірвання договору оренди та визнання права власності

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Одеса

до відповідачів: 1) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2,

2) Приватного підприємства „Підприємство інвалідів „Едмар"

про визнання права власності.

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2005р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2.) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства (далі - ПП) „Підприємство інвалідів „Едмар" про розірвання договору оренди не житлового приміщення від 01.03.2005р., укладеного між позивачем та відповідачем, та визнання права власності на житлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача всі судові витрати.

Позивач посилався на приписи ст.ст. 391, 392, 525, 526, 651 ЦК України, ст. 48 ЗУ "Про власність", ст. 193 ГК України та мотивував позовні вимоги порушенням умов договору оренди нежитлового приміщення від 01.03.2005р., укладеного між сторонами.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 16 травня 2005 року позовну заяву ФОП ОСОБА_2 задоволено повністю:

- розірвано договір оренди житлового будинку від 01.03.2005 р., укладений між сторонами по справі;

-визнано за ФОП ОСОБА_2 право власності на нерухоме майно, а саме на житловий будинок, загальною площею 349,3 кв.м., розташований на земельній ділянці площею 543 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1, який складається з: Літера-А - житлове: I-поверх: 1. коридор - 10,2 кв.м.; 2. гараж - 26,8 кв.м.; 3. санвузол - 6,4 кв.м.; 4. котельна - 17,3 кв.м.; 5. хол гостина - 106.2 кв.м.; 6. веранда - 18,8 кв.м.; II-поверх: 7. житлова - 48,4 кв.м.; 8. санвузол - 9,1 кв.м.; 9. кабінет - 14,9 кв.м.; 10. сходова площадка - 21,5 кв.м.; 11. гардеробна - 6,5 кв.м.; 12. санвузол - 10,1 кв.м.; 13. житлова - 53,1 кв.м.; № 1-2 -огорожа;

-стягнуто на користь позивача 340грн.витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

03.01.2012р. до канцелярії Господарського суду Одеської області надійшла заява від ФОП ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 16.05.2005р.. Нововиявленою обставиною заявник вважає невідповідність площі об'єкта нерухомості, на який визнано право власності в рішенні суду, фактичній площі будинку, яка 14.12.11р. встановлена Міським бюро технічної інвентаризації м.Одеси /МБТІ/ в ході інвентаризації об'єкта нерухомості по адресу: АДРЕСА_1, і становить 332,8 кв.м. замість 349,3кв.м. зазначених у рішенні суду. ФОП ОСОБА_2 стверджував, що на час на час розгляду справи судом йому не було відомо, що спірний об'єкт мав іншу площу і просив скасувати рішення господарського суду Одеської області від 16.05.2005р., задовольнити його позов про розірвання договору оренди від 01.03.2005р. та визнати право власності на житловий будинок загальною площею 332,8 кв.м, розташований на земельній ділянці площею 543 кв.м, що складається з : літ."А" - житлове: І- поверх: 1.коридор площею 6,5 кв.м; 2. гараж площею 26,8 кв.м; 3.санвузол площею 6,4 кв.м; 4.котельна площею 17,3 кв.м; 5.хол -гостина - 93,4 кв.м; 6. веранда- 18,8 кв.м; ІІ поверх: 7. житлова - 48,4 кв.м; 8. санвузол площею 9,1 кв.м; 9. кабінет площею 14,9 кв.м; 10. сходова площадка площею 21,5 кв.м; 11.гардеробна площею 6,5 кв.м; 12. санвузол площею 10,1 кв.м; 13.житлова площею 53, 1 кв.м; №1-2 - огорожа, по адресу : АДРЕСА_1.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.01.2012р. заяву ФОП ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами прийнято до провадження.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.01.2012р. аналогічну заяву ФОП ОСОБА_2 від 16.01.12р. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 16.05.2005р. повернуто заявнику, оскільки з 15.01.12р. набула чинності нова редакція ст.113 ГПК України, відповідно до якої заява про перегляд судового рішення з підстави наявності істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили.

01.02.2012р. до канцелярії Господарського суду Одеської області надійшла заява від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 /далі - ФОП ОСОБА_3./ про залучення її до справи в якості третьої особи з самостійними вимогами, в якій вона просила з посиланням на договір з позивачем від 14.03.2001р. та на ст.ст.328, 334, 525, 526, 620, 651 ЦК України у позові ФОП ОСОБА_2 відмовити, задовольнити її позов та визнати за нею право власності на право на житловий будинок загальною площею 332,8 кв.м, розташований на земельній ділянці площею 543 кв.м, що складається з : літ."А" - житлове: І- поверх: 1.коридор площею 6,5 кв.м; 2. гараж площею 26,8 кв.м; 3.санвузол площею 6,4 кв.м; 4.котельна площею 17,3 кв.м; 5.хол -гостина - 93,4 кв.м; 6. веранда- 18,8 кв.м; ІІ поверх: 7. житлова - 48,4 кв.м; 8. санвузол площею 9,1 кв.м; 9. кабінет площею 14,9 кв.м; 10. сходова площадка площею 21,5 кв.м; 11.гардеробна площею 6,5 кв.м; 12. санвузол площею 10,1 кв.м; 13.житлова площею 53, 1 кв.м; №1-2 - огорожа, за адресою: АДРЕСА_1, при цьому позовна заява нею до суду не подавалася.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02 лютого 2012р. /суддя Рога Н.В./ заяву третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ФОП ОСОБА_3 прийнято до розгляду та об'єднано її розгляд з позовною заявою ФОП ОСОБА_2 в одну справу.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 24 лютого 2012 року (суддя Рога Н.В.) заяву ФОП ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 16.05.2005р. задоволено; останнє скасовано; у задоволенні позову ФОП ОСОБА_2 відмовлено повністю; позовну заяву ФОП ОСОБА_3 задоволено; визнано нею право власності на вище перелічене нерухоме майно та стягнуто з ФОП ОСОБА_2 та ПП „Підприємство інвалідів „Едмар" на користь ФОП ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору у розмірі по 5060 грн. з кожного. Рішення мотивоване тим, що відповідно до договору від14.03.2001р. ФОП ОСОБА_2 придбав земельну ділянку та здійснив забудову житлового будинку на ній за кошт ФОП ОСОБА_3, але зобов'язання перед нею за договором не виконав, тому останній належить право власності на житловий будинок загальною площею 332,8 кв.м, розташований на земельній ділянці площею 543 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1

ФОП ОСОБА_2 намагався переглянути зазначене рішення від 24.02.12р. за нововиявленими обставинами та 03.07.2012р. подав до канцелярії Господарського суду Одеської області відповідну заяву, в якій просив визнати за ним право власності на житловий будинок загальною площею 332,8 кв.м., який розташований на земельній ділянці площею 543 кв. м. в АДРЕСА_1 з підстав відсутності боргових зобов'язань перед ОСОБА_3 і знаходження спірного об'єкту та земельної ділянки, на якій він розташований, в іпотеці за договором №РМL-500/098/2007 від 13.07.2007р., що ним укладений з Закритим акціонерним товариством /далі-ЗАТ/ "ОТП БАНК", про що він не мав змоги повідомити суду, оскільки йому не було відомо про розгляд попередньої його заяви по суті.

Зазначену заяву прийнято судом до розгляду ухвалою від 6.07.12р..

27.07.2012р. до місцевого суду надійшло клопотання ОСОБА_4 про залучення її в якості третьої особи до розгляду справи, оскільки Київським районним судом м.Одеси розглядається її позовна заява з вимогою до ОСОБА_2 щодо встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності на цей же житловий будинок, у задоволені якого судом відмовлено через його необгрунтованість та невідповідність суті розглядаємої заяви.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.08.2012р. у задоволенні заяви ФОП ОСОБА_2 про перегляд рішення від 24.02.2012р. за нововиявленими обставинами відмовлено, оскільки обставини, на які посилався заявник, не можна вважати нововиявленими.

В подальшому ОСОБА_4 в апеляційному порядку оскаржувалися рішення Господарського суду Одеської області від 16.05.05р. та від 24.02.2012р., але ухвалами Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2013р., 05.09.2013р. та 04.11.2013р. апеляційні скарги поверталися з різних підстав /п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, ст. 91 ГПК України, п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України/ і перегляд справи в апеляційному порядку не відбувся.

04.05.2016р. до канцелярії Одеського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю /далі-ТОВ/ "ОТП Факторинг Україна" на ухвалу господарського суду від 2.02.12р. та на рішення від 24.02.2012р..

В апеляційній скарзі заявник зазначає, що оскаржені ухвала від 2.02.12р. та рішення Господарського суду Одеської області від 24.02.2012р. у справі №30/146-05-4117 прийняті без врахування його прав кредитора та іпотекодержателя за договором №РМL-500/098/2007 від 13.07.2007р., які перейшли до нього за договором №1677 про відступлення права вимоги від 18.03.11р., який укладено з Публічним акціонерним товариством / далі- ПАТ/ "ОТП Банк", що є правонаступником одноіменного ЗАТ, у зв'язку з купівлею кредитного портфелю.

Товариство зазначає, що воно не було стороною вищевказаної справи і про існування рішення стосовно переходу права власності на предмет іпотеки до ФОП ОСОБА_3 довідалося 16.02.16р. під час судового засідання у Київському районному суді м.Одеси з розгляду його позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, в якому суддею оголошено клопотання ОСОБА_2 про залучення у якості співвідповідача ФОП ОСОБА_3, як власниці майна.

Скаржник зауважує, що розглядаючи спір про право власності, всупереч положенням ст. 43 ГПК України, суд першої інстанції не пересвідчився у тому, чи зачіпає така вимога ФОП ОСОБА_3 права та обов'язки інших осіб, та чи наявна заборона відчуження на спірне майно, встановлена на користь інших осіб та без залучення до участі у справі ТОВ "ОТП Факторинг Україна" ухвалив рішення, яке порушує низку прав товариства, що є підставою для їх скасування у порядку ст. 104 ГПК України.

У додаткових письмових поясненнях скаржник послався на ч. 6 ст. 3 ЗУ "Про іпотеку" та зауважив, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 не було здійснено державної реєстрації договору від 14.03.2001р., ними не було встановлено жодних обтяжень спірного майна на користь ФОП ОСОБА_3. Оскаржуване рішення було винесено 12.02.2012р. та не було відображено у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, тому після уладення договору іпотеки ТОВ "ОТП Факторинг Україна" має переважне перед іншими особами право на задоволення вимог за рахунок спірного майна.

Інші учасники процесу письмових пояснень та заперечень не надавали; клопотання ФОП ОСОБА_3 про відкладення розгляду справи з причини неможливості бути присутньою у судовому засіданні у зв'язку з сімейними обставинами колегія суддів відхиляє, як необґрунтоване, крім того зазначає, що таке відкладення є неможливим, оскільки це спричинить порушення строку розгляду апеляційної скарги, встановленого ч.1 ст. 102 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія прийшла до наступних висновків.

Як встановлено матеріалами справи 01.03.2005р. ФОП ОСОБА_2 (орендодавець) та ПП „Підприємство інвалідів „Едмар" (орендар) уклали договір оренди житлового будинку, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове платне володіння та користування нерухоме майно, а саме: житловий будинок, загальною площею 349,3 кв.м., розташований на земельній ділянці площею 543 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1.

На виконання умов договору, між сторонами 01.03.2005р. було укладено акт прийому-передачі, відповідно до якого позивачем було передано відповідачу у строкове платне володіння та користування зазначене нерухоме майно.

У листі за № 3 від 04.04.2005р. ПП „Підприємство інвалідів „Едмар" повідомило Підприємство запропонувало підприємцю визнати право власності на житловий будинок за ПП „Підприємство інвалідів „Едмар" та зазначило, що суму орендної плати за договором оренди житлового будинку він сплатить підприємцю ОСОБА_2 у повному обсязі після визнання позивачем права власності на зазначене нерухоме майно за відповідачем.

Звертаючись з позовом ФОП ОСОБА_2 зазначив, що на його думку ПП „Підприємство інвалідів „Едмар" порушило не тільки істотні умови договору оренди житлового будинку від 01.03.2005 р. щодо сплати орендної плати, але й його право власності на це нерухоме майно.

Задовольняючи позов Господарський суд Одеської області у своєму рішенні від 16.05.2005р. послався на факт неотримання орендної плати згідно п.п. 3.1, 3.2 договору оренди від 01.03.2005р., що є правомірною підставою для розірвання оспорюваного договору. Крім того, суд задовольнив вимогу позивача про визнання за ним права власності на нерухоме майно з посланням на приписи п. 2 ст. 48 ЗУ "Про власність" та ст. 391 ЦК України.

Як вбачається з витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на житловий будинок, загальною площею 349,3 кв. м., розташований на земельній ділянці площею - 543 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1, зареєстроване за ОСОБА_2 з 26.05.2005р. до теперішнього часу.

13.07.2007р. ЗАТ "ОТП Банк" (банк) та ОСОБА_2 (позичальник) уклали кредитний договір №МL-500/098/2007, згідно до якого банк надав позичальнику кредит в розмірі 250000 дол. США. На забезпечення виконання зобов'язань за цим кредитним договором ОСОБА_2 у відповідності із договором іпотеки №РМL-500/098/2007 віл 13.07.2007р. було передано у іпотеку ЗАТ "ОТП Банк" нерухоме майно зазначене в рішенні суду від 16.05.2005р..

18.03.2011р. між ПАТ "ОТП Банк", який є правонаступником ЗАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" було укладено договори куплі-продажу кредитного портфеля та відступлення права вимоги, відповідно до яких ТОВ "ОТП Факторинг Україна" набув право вимоги до ОСОБА_2 за договором іпотеки та кредитним договором.

20.07.2011р. між ТОВ "ОТП Факторинг Україна" та ОСОБА_2 було підписано додатковий договір №1 до договору іпотеки, в якому зазначалась заміна ПАТ "ОТП Банк" на ТОВ "ОТП Факторинг Україна".

В січні 2012р. ФОП ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Одеської області з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення місцевого суду від 16.05.2005р. по справі № 30/146-05-4117. Підставою звернення була невідповідність даних зазначених у рішенні суду фактичним даним площі об'єкта на час звернення.

Згідно до п. 1 ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Проте розглядаючи зазначену заяву суд припустився низки процесуальних порушень, які призвели до прийняття невірного рішення, зокрема, в порушення ст.26 ГПК України, якою передбачено, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін, прийняв та розглянув по суті у якості позовної заяву ФОП ОСОБА_3 про залучення до справи у якості третьої особи з самостійними вимогами, подану після прийняття рішення в справі, і фактично визнав нововиявленими саме ті обставини, на які вона посилалась, як на підставу своєї заяви, та визнав їх достатніми для скасування рішення в справі від 16.05.2005р., не зважаючи на те, що ФОП ОСОБА_2 було відомо про ці обставини на час розгляду справи у 2005р.. Крім того, суд відмовив у задоволені позову ФОП ОСОБА_2 і в частині розірвання договору оренди житлового будинку з ПП „Підприємство інвалідів „Едмар", не зазначивши в рішенні з яких підстав договір не підлягає розірванню.

Колегія суддів вважає висновки суду щодо наявності підстав для скасування за нововиявленими обставинами рішення суду від 15.05.2050р. хибними та такими, що не узгоджуються з постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. за № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" в редакції, яка діяла на час розгляду заяви ФОП ОСОБА_2.

У п. 3 зазначеної постанови зазначено, що виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розгляду XII ГПК України. В п. 8.7 зазначено, що законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Господарський суд вправі переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.

Судова колегія вважає, що господарський суд Одеської області помилково визнав, обставини, з якими звернувся ФОП ОСОБА_2 нововиявленими, оскільки з матеріалів справи вбачається, що площа спірного будинку на момент винесення рішення від 16.05.2005р. була визначена за технічним паспортом від 9.01.04р., а на момент перегляду справи - за технічним паспортом від 17.11.11р., в якому зазначено, що загальна площа самочинно зменшена на 16,5кв.м. за рахунок оздоблення стін гіпсокартоном. Зазначене свідчить, що ФОП ОСОБА_2, по-перше, самочинно здійснив таке оздоблення стін, тобто йому точно було відомо про це, по - друге, таке оздоблення здійснено вже після винесення рішення суду від 16.05.2005р..

Таким чином, обставини, на які посилався ФОП ОСОБА_2, не є нововиявленими, отже не впливають на висновки суду, викладені в рішенні від 16.05.2005р., а заява ФОП ОСОБА_3 не підлягає задоволенню, тим більше, що нею не було подано позову до позивача в рамках даної справи.

Крім того, колегія суддів погоджується з доводами ТОВ "ОТП Факторинг Україна" стосовно того, що всупереч ст. 43 ГПК України, суд першої інстанції не пересвідчився в тому, які обтяження має спірне майно, що призвело до прийняття рішення, яке порушило права ТОВ "ОТП Факторинг Україна", як кредитора та іпотекодержателя.

За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість апеляційної скарги ТОВ "ОТП Факторинг Україна" та наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали від 02.02.2012р. та рішення Господарського суду Одеської області від 24.02.2012р. у справі № 30/146-05-4117 через допущення під час розгляду спору порушення норм процесуального права, які відповідно до ч.2 ст.104 ГПК України є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" задовольнити, ухвалу від 02.02.2012р. та рішення Господарського суду Одеської області від 24.02.2014р. у справі № 30/146-05-4117 скасувати.

У задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 24.02.2012р. по справі № 30/146-05-4117 за нововиявленими обставинами відмовити, рішення господарського суду Одеської області від 16 травня 2005 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 24.06.16р..

Головуючий суддя Г.П. Разюк

Суддя Г.І. Діброва

Суддя Н.М. Принцевська