Постанова

від 21.03.2007 по справі 12/1282

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

12/1282

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

21 березня 2007 р.                                                                                   № 12/1282  

        Вищий  господарський  суд України  у складі колегії суддів:

                                                       Перепічая В.С.  (головуючого),

                                                     Вовка І.В.,

                                                  Гончарука П. А.,          

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю  “Рута” на постанову Житомирського апеляційного господарського суду   від 06.12.2006 року у справі № 12/1282 за позовом Товариства  з обмеженою відповідальністю “Возвягель” до Товариства з обмеженою відповідальністю  “Рута” про стягнення заборгованості,

                                      У С Т А Н О В И В:

У квітні  2006 року позивач звернувся до господарського суду  Житомирської  області з позовною заявою до відповідача про стягнення  заборгованості  в сумі 81 526, 96  грн. і пені в сумі 717,69 грн.  у зв'язку  з  неналежним виконанням зобов'язання  за договором від 01.06.2005 року з оплати за  поставлений товар.

Рішенням господарського суду Житомирської  області від 13.06.2006 року позов задоволено частково  та стягнуто  з відповідача  на користь  позивача заборгованість  в сумі 81 526,96 грн., а в решті  позову  відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 06.12.2006 року   зазначене рішення  суду  першої інстанції змінено та  стягнуто з відповідача  на користь  позивача  заборгованість  в сумі                       67 783, 69 грн., а в решті  судове рішення  залишене без змін.

У касаційній  скарзі  відповідач вважає, що   апеляційним судом  порушено норми матеріального та процесуального  права, і тому просить прийняту ним постанову змінити та  зменшити суму заборгованості до 60 891,85 грн.

Доповідач –Вовк І.В.

Відзив на касаційну скаргу  від  позивача до суду не надходив.

У судовому засіданні оголошувалась перерва на 21.03.2007 року.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши  доводи касаційної скарги,   перевіривши      матеріали справи  і  прийняті в ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 01.06.2005 року між позивачем  (продавець) та відповідачем (покупець) було укладено договір купівлі-продажу  на поставку харчових  домішок для виробництва ковбасних виробів, за умовами якого  позивач  зобов'язався  передати  у власність товар, а  відповідач– прийняти та оплатити його.

Ст.ст.525, 526 ЦК України  визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором  і  передав у власність відповідачу товар на суму 693 858, 09 грн., а відповідач його прийняв, проте,  взяті на себе зобов'язання за договором з оплати  одержаного  товару виконав неналежним чином  і  має заборгованість перед позивачем  у сумі                      67 783, 69 грн., що підтверджується наявними в справі матеріалами.

Отже, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про наявність правових підстав  для стягнення  заборгованості в сумі 67 783, 69 грн. й обґрунтовано  задовольнив позов в цій частині, змінивши рішення суду першої інстанції.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції  вірно погодився з висновком місцевого господарського суду, який відповідає вимогам закону та матеріалам справи,   про відсутність правових підстав для стягнення пені  у зв'язку з тим, що договором не передбачено  розмір пені за порушення умов договору й обґрунтовано  залишив в цій частині рішення суду першої інстанції без змін.

Матеріали справи свідчать про те, що вказані висновки апеляційного суду відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, є законними й обґрунтованими.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

Суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України, повторно розглядаючи справу, повно з'ясував обставини, які мали значення для правильного розгляду поданої апеляційної скарги та обґрунтовано змінив рішення суду першої інстанції. Висновки апеляційного суду ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” зі змінами та доповненнями.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та частин 1, 2 статті 1117 ГПК України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи і повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, постанова апеляційного господарського суду відповідає  матеріалам справи та вимогам закону, і тому її  слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю  “Рута” залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного господарського суду   від 06.12.2006 року -без змін.

Головуючий                                                                       В.Перепічай  

Судді                                                                                    І. Вовк

                                                                                         П. Гончарук